Класна виборча система у США: вирішальну роль грає не вибір виборців, а виборники — представники від виборців. Тому повинна була перемогти Камала Харріс, але вибори виграв Дональд Трамп. І це при тому, що його звинуватили у шахрайстві. Ну що ж, кожен нарід достойний президента, якого обрав. Шкода, що від цього можемо постарждати і ми. Тому що при Трампі військова та економічна допомога Україні якщо не скасується, то призупиниться. Тож доведеться поступатись тероросії територіями. Правда, при цьому буде ганебне хитке пееремир'я. Але враховуючи, як ОРДЛО дотримувались Мінських угод, нові угоди теж навряд чи виконуватимуть у повному обсязі. Ну, може, припинять обстрілювати енергетичну інфраструктуру. А в усьому іншому буде програш: поступки територією, зменшенння обороноздатності, погіршення економіки.

Зеленський вже привітав Трампа і напевно надіється вибороти щось для України. Мабуть, сподівається на обіцянки. Але "Донні Чубчик" ще той демагог — наобіцяти може все, що завгодно — Штати ж нічим не ризикують, у них немає спільного кордону з тероросією. Тому готуємось до найгіршого.

Відеоверсія прогулянки по інноваційному парку "Unit City". Вирішив викласти не лише тому, що аудиторія тут і на Ютубі може відрізнятись, а й через зміну оформлення заставок. Освіжив стиль обкладинок, бо старе оформлення приїлось.

Власне, комплекс давно був у переліку місць, які бажав відвідати. Але не настільки, щоб їхати спеціально. І тут допоміг випадок: воно зовсім поруч із обласною лікарнею, де я лежав на стаціонарі — туди йти якихось 10 хвилин.

1. Інноваційний парк "Unit city" був відкритий в 2017 році. Він розміщений на площі 25 га. Має декілька корпусів і розвинену інфраструктуру, в якій знайшось місце для амфітеатру, ігрового майданчика, кафешок, озеленення. Одним словом, є на що подивитись. А сама прогулянка розвіяла нудні лікарняні будні.
[ Читати далі (+53 фото)... ]

Для підтвердження свого діагнозу (маю хронічне захворювання) довелось полежати в обласній лікарні на стаціонарі. Тож цей пост можна вважати логічним продовженням відвідувань поліклінік. Правда, настрій був скептичний. Переживав з приводу побутових умов і безперешкодного доїзду. Але доїхав спокійно. Крім того, був здивований гарним харчуванням, супер функціональними ліжками (як у зарубіжних фільмах), наявністю холодильника, мікрохвильовки, електрочайника і туалету в палаті. Як жартували сусіди по палаті: "Не лікарня, а готель «Хілтон»". Саме тому вирішив трохи познімати і зробити фотозвіт.

Втім, моє перебування на стаціонарі зіпсував відламаний зуб, який не витримав брускет і батончика з арахісом.

1. Палата тіснувата, як для чотирьох ліжок, але затишна. За рівнем комфорту разюче відрізняється від палат, в яких лежав раніше. А спалось так, як не спалось вдома. Навіть не зважаючи на хропіння сусідів.

Моє перебування у київській обласній лікарні тривало лише 5 днів. Але мені є що вам показати.

Перекладаю китайську інструкцію. Одразу згадався вислів Добкіна про текст, який написано неправильно. А у цьому випадку ще й продубльовано.

Якщо вони так ставляться до іенструкцій про якість приладів можна лише здогадуватись.

 

Знову допис про здоров'я. Не дуже гарний, бо обламався ще один зуб. Причому, запломбований цьогоріч. Незадовго до поламки відчув, що зуб хитається. Не пригадаю після чого це трапилось: або щось тверде кусав, або вичищував шматки їжі — але згодов з'явився запах пломбувального матеріалу. А це недобрий знак. І ось, сьогодні, перебуваючи в лікарні, їв шоколадний батончик з нугою і горіхами — і відчуваю, що зуб відпав. І відпав гарно — з запломбованим каналом.

Минулого року теж відвалювалась частина зуба.

Єдине, що тішить — сподівання на встановлення коронки. Не знаю, чому спочатку не запропонували поставити коронку, бо все одно все прийшло б до того.

Ну а ще — мене виписали з лікарні. Тож цей допис я пишу з дому.

Декілька днів тому писав, що для госпіталізації на стаціонар необхідно було здати купу аналізів. Частину з них довелося здавати у приватній лабораторії. Для мене це був перший досвід. І як же здивувався, коли аналізи крові взяли з одного проколу. Ще й потім заліпили місце уколу пластирем, як це роблять закордоном, а не просто "притисніть вату". Ось така дрібничка мене здивувала.

До речі, зараз я, скоріш за все, знаходжусь у Києві, в лікарні. Тому деякий час (тиждень-два) дописів не буде.

Серпень, вересень і початок жовтня були логічним продовженням медичних обстежень і відвідуванням лікарів, про які я писав у третій частині замальовок воєнного часу. Це були візити до місцевої поліклініки та поїздки у столицю, до обласної лікарні. В принципі, ніц нового, але в деяких поїздках у Київ вдалось пофотографувати дорогу і столичну Лук'янівку. Зокрема, парк ім. Котляревського, яким до цього прогулювався лише один раз. І то, це було давно. Ну а ще ці місяці я б назвав суматохою, оскільки потрапити на прийом до лікарів не так то й просто. Саме тому цей фотозвіт має подвійну назву "Поїздки у Київ або Суматоха".

Як ви вже зрозуміли, показ Києва поєднаю з описом біганини по поліклінікам.

1. Парк ім. Котляревського цікавий, передусім, своїми фонтанами. А ще у ньому є паркові металеві скульптури, пам'ятник письменнику Івану Котляревському (на честь якого і названо парк) і красива будівля ХХ ст. — особняк. Тому було що подивитись і вам показати.

Вирішив пошерити цікаве і грунтовне відео про історію автомобіля "Таврія".

Звичайно, у огляді розказанго не про все, але деякі факти навіть я не знав. Тому повинно бути цікаво.

Розказую про суматоху, пов'язану з підтвердженням свого діагнозу (не психічного — то окрема тема). Про біганину по лікарям. Так,минулого місяця довелось декілька разів ходити в поліклініку, щоб взяти талончик до психїіатра. А він то у відпустці, то на лікарняному, то повітиряні тривоги — і поліклініка зачиняється. А пеотім тупо не було прийому. Врешті-решт, мама вмовила піти без черги (хоча довелося простояти, поки не скасували повітряну тривогу). Так сходив до лікаря.

Ну а щодо основної хвороби, майже місяць чекав прийому до лікаря в обласній поліклініці. Поїхав цілою компанією — з батьками (не я такий один, до речі). Начебто, вдалось домовитись про стаціонар (потрібен для медкомісії, бо заключення про діагноз і стан здоров'я недостатньо). Заодно вирішили пошукати корпус стаціонару. І що б ви думали? Шукали годину(!) Виявилось, що декілька будівель підпадають під опис. Відділення переїжджають і саме тому на схемах застаріла інформація. Але після години пошуків якось знайшли.

Для госпіталізації у відділення необхідно здати півтора десятки аналізів(!) Нафіга?! Аналіз крові загальний, аналіз на групу крові та резус, аналіз крові на цукор, аналіз на ВІЛ, аналіз на ковід, аналіз на гепатит, аналізи сечі, кардіограму. Одне обстеження вдалося зробити в обласній поліклініці.Частину — в місцевій поліклініці. Причому був прикол, що, вибачаюсь за подробиці, аналіз сечі вирішили здати в поліклініці (хоча кажуть, що треба зрання) — а мені якраз дзюрити і не хотілось. Та все ж я якось вицідив із себе. 

Але залишилась половина або більше аналізів, які не роблять в державній поліклініці. Мабуть, доведеться витрачати шалені гроші.

Ось таке медичне обстеження і підтвердження діагнозу.