Альтернативні джерела освітлення

Які часи — такий і контент. Саме тому всі, кому не лінь, розповідають про автономне електропостачання або освітлення. Я також думав про подібне, однак у розпорядженні не було ні генератора, ні акумуляторних освітлювальних приладів. Але нещодавно дядько передав LED лампу на акумуляторі, а у родині купили декілька ліхтариків, тож у мене спонтанно виникло бажання зробити порівняльний тест автономних джерел освітлення. І не лише тому що назбирався матеріал для публікації — просто вимкнення електрики залишаться з нами на роки, тому огляд ще довго буде актуальним.

1. Для порівняльного тесту взяв свічку, ручний LED ліхтарик, LED ліхтарик-брелок, налобний LED ліхтарик, акумуляторну LED лампу. У цьому огляді покажу як вони світять і які переваги/недоліки кожного з них.

Звичайно, порівняння суто суб'єктивне, за відчуттями. А знято поспіхом, на крінжовому фоні. Проте, такі зараз умови.

Замість Роллтона/Зник товариш

Помітив, що в магазинах кудись зник Rollton, натомість з'явилась нова марка Reeva, яка дуже схожа на Роллтон. Погуглив. Виявилось, що це не співпадіння. Нова марка замість нього, бо Rollton в Україні вже не випускають. Мовляв, складнощі з логістикою. А з іншими постачальниками не буде складнощів? Припускаю, річ у тім, що Роллтон випускають на росії. Але як би там не було, змінився асортимент макароних виробів швидкого приготування.

------
Кудись зник товариш, з яким дружив з 2009 року (з перервою 2017-2021 рр.). Після новорічних свят перестав виходити на зв'язок: вийшов з месенджера, на смски не відповідає. Чи мобілізували, чи щось трапилось? Про стан його здоров'я невідомо. Особливо ні на що не скаржився. Сподіваюсь, що з ним все гаразд і він просто загубив свій телефон. Не хочеться думати про погане.

Електричний хаос

Електричний хаос — інакше не назвеш відключення електрики. З крайніх вихідних на ніч перестали вимикати світло, але вдень вже двічі несподівано вирубили, коли я вмикав комп'ютер. Не думаю, що для компа корисні раптові вимкнення.

Кілька днів тому дивлюсь, що електрику не вимкнули. "Ну, значить, попрацюю!" Тільки усівся за комп, встиг зробити лише одне завдання по роботі — бац, чорний екран і тиша. Сьогодні знов вимкнули не за графіком. Причому почали вимикати і вночі. Звичайно, попередили, що у зв'язку з похолоданням збільшилось навантаження. Але як мені планувати коли користуватись компом? Добре, що основну частину завдань по роботі вже зробив. Але ж хочеться і підзаробити, і блог вести.

Напевно, точно треба переходити на нічний режим. Хоча і вночі не все гаразд.

Фотохостинг у відключці/Проблеми з паролем/Ідея для звіту

Декілька днів тому фотохостинг imgBB був у відключці, чим налякав мене. Річ у тім, що минулого року він глючив, але хоча б відкривався. А цього разу сервер був недоступним.

На сервісному ресурсі вичитав, що фотохостинг і справді не працює не лише у мене, а й у інших. І невідома причина збою. Ймовірно, технічні роботи. Мені одразу ж згадався переїзд і закриття Яндекс.Фоток, бігство з Флікру і несподіване закриття українського io.ua. А ще на моїй пам'яті прикрили Пікасу. Від таких спогадів стало зовсім сумно, адже це відбувалось на фоні зневіри у державі, про яку писав нещодавно. Ну, думаю, не вистачало ще й остаточно зневіритись у блогерстві (хоча насправді віри у віртуальний світ вже давно немає). Причому напередодні вигадав тему для фотозвіту.

Проте, на щастя, ввечері того дня фотохостинг запрацював. Правда, я не перевіряв, чи все в порядку. Враховуючи кількість знімків, це зробити нереально. Але, начебто, все норм, працює.

---------
У той же день трапилась інша неприємність. Закортіоло змінити пароль на одному з сайтів, але новий пароль чомусь не спрацьовував. Перевіряв декілька раз, думав, може помилився. Але ні — вводив правильно. Зі смартфону теж не зміг знайти. А користуватись ним без авторизації незручно. Здивувавало те, що раніше не було проблем при заміні пароля. Окрім випадку, коли навмисне змінив пароль і не запам'ятав (я так вчинив з Флікром, бо не бажав користуватись їхнім сайтом). Одного разу було, що не можна було авторизуватись через збій на сервері. А у чому була проблема цього разу так і не зрозумів.

Проблема вирішувалась декілька днів, протягом яких нервував. Однак врешті-решт все налагодив.

--------
Ще спонтанно виникла ідея для звіту (що дивно, адже зараз з креативністю проблеми). Вдома понакупляли декілька ліхтариків (в тому числі й мені). На додачу подарували туристичну лампу на акумуляторах. Я подумав, що можна було б розповісти про автономні освітлювальні прилади. Так, це банальні речі. Але публікувати огляди треба. До того ж, це актуально.

Крім того, захотілось показати різноманітні варіанти автономного електрозабезпечення. Хоча є два варіанти: натаскати знімки з інтернету або попросити, щоб сфоткали на роботі. Правда, не думаю, що захочуть спеціально фотографувати для мого блогу.

Зневіра або Чим тоді ми кращі від росіян?

Накипіло на душі. Дуже нервую, тому не можу втриматись. Можливо, пізніше буде соромно за свої слова, але охоплює зневіра.

Країна позиціонує себе як демократичну, але діями доводить, що недалеко відійшла від Тероросії. Методи ті самі: масова мобілізація під виглядом "спокійної мобілізації" і "уточнення обліку", а насправді — затикання дірок на фронті. Така сама, як у Росії роздача повісток будь-де. Аналогічний формальнийпідхід до оцінки здоров'я призивників. У нас теж не дають грунтовну військову підготовку. Так само брешуть про справи на фронті. Згідно чуток, наші втрати становлять не 1 до 10, а 3-5 до 10. Тобто, якщо "поклали" 700 орків, наших могло полягти 300. Це дуже багато.

А поки наші воєнкомати, які перейменували, але не змінили за суттю, набирають "гарматне м'ясо", в чиновницьких кабінетах наживаються на закупівлях продуктів для армії, депутати роз'їзжають по курортам, а холопам розказують, що вони овинні здохнути Що будете робити, коли закінчаться чоловіки? В розхід підуть жінки. А нас вже не 42 мільони. І не 30, а набагато менше. Давайте тоді всіх: і жінок, і дітей. Хто буде жити після закінчення війни? Багато з тих, хто виїхали за кордон вже не захочуть повертатись. Хто буде утримувати непрацездатних і відбудовувати зруйновані населені пункти? Саме тому я прихильник швидкої Третьої світової ядерної війни. Краще одномоментні величезні жертви, ніж величезні жертви протягом довготривалої війни.

У нас немає критеріїв відбору до призивників. Всі придатні, незважаючи на функціональні обмедження. Тому бувають випадки, коли повертають назад. Військово-облікова спеціальність призначається наобум.

Після "використання" воїни державі непотрібні. Психічно травмованими і покаліченими займаються волонтери, а не держава. Чому? Як вважаєте, чи стимулює таке відношення служити? Сумніваюсь.

З хорошого хіба що великі зарплати. Але ж і ризики величезні. І амуніцію потрібно купляти за власний кошт. І є керівники, які не цінують особовий склад.

Закінчуючи цей допис зневіри процитую коментар, побачений на Ютубі: "Краще померти від прильоту ракети по СІЗО, ніж від від ворожої кулі в окопі".

Захищати вітчизну потрібно, однак для цього потрібна не лише військова, а й психологічна підготовка. Потрібно розробляти мотивацію. Бо незрозуміло, чим ми кращі від русні? Тим, що можна вільно розмовляти українською?

P.S.: Брата забирають на військові навчання, а потім напевно, на "передок". Від медкомісії толку ніякого.

Зламався акумулятор фотокамери

Не знаю, як так трапилось: чи зі злості, чи неправильно вставив у зарядний пристрій, чи перетримав на зарядці (раніше таке робив без наслідків), чи стрибок струму — а по факту авкумулятор тріснув. При цьому він справний. Єдиний недолік — важко встановлювати і виймати з фотіка.



Можна купити аналог. Але він сумнівної якості, а коштує чималенько.

Поки вирішив використовувати. А як бути із заряджанням не визначився.

Іграшки мого дитинства

Ідея показати іграшки мого дитинства була давно (мабуть, з 2015-2017 років). Проте до її втілення дійшов лише зараз, коли все в житті поставлене на паузу.

Так, до цього часу дожили не всі дитячі забавки, адже було декілька ревізій запасників і дещо відвезли на дачу або викинули на смітник, а деякі екземпляри віддали племіннику на розтерзання. Однак чимала частина збереглася, тому є що показати. Хоча не впевнений, що вам це буде цікаво.  

1. Іграшки, які дожили до сьогодення — це, переважно, машинки. Залишились або колекційні та напівколекційні, або з пізнього дитинства. Але й так непогано, бо було декілька спроб повикидати й їх.

Нажаль, деякі іграшки у непрезентабельному вигляді. Плюс, відзняв поспіхом на неприглядному фоні. Але показую все, як є.
[ Читати далі ]

Дегустація макаронів швидкого приготування (відео)

Відеоверсія нещодавньої дегустації макаронів швидкого приготування.


Жорсткі вимкнення електрики/Авіатроща у Броварах/Про повістки

Тільки дали електрику. З вихідних вимикають по-жорсткому: світло дають лише на півтори-дві години. Правда, вчора вночі електроенергія була майже 4 години.
Зрозуміло, що за таких умов неможна ні працювати, ні займатись блогерством. Тому сподіваюсь, що за тиждень полагодять і стане набагато краще. Але цього разу прогнозів на відновлення не дають. Так що не виключаю, що жорсткі вимкнення електрики триватимуть і наступний тиждень.

Втішає лише те, що 2 тижні електропостачання було без перебоїв і на роботі був аврал, тож встиг непогано заробити. А ще встиг запостити перший фотозвіт у новому році та відео.
------
У багатостраждальних Броварах відбулася авіатроща — упав гелікоптер з міністром МВС та його заступником. Причому гелікоптер упав посеред міста, на дитячий садок. Не обійшлося й без мирних жертв — випадкових перехожих, які вели дітей у садочок. І це у військовий час, коли люди гинуть відж російських бомб і ракет! Хоча, якщо мислити логічно, не було б потреби у маневруваннях на низькій висоті, якби не було війни.

Хайпувати на цій темі не буду, однак передумов для авіатрощі не було. Хіба що, казали про сильний туман. Але, мовляв, це некритично. Проте все одно ситуація дивна. Вся верхівка міністерства не повинна летіти одним бортом. Чому летіли через велике місто? Чому взагалі скористались гелікоптером, а не поїхали на машині?

Не здивуюсь, якщо причин для аварії було декілька і одією з них буде банальна халатність.
------
Брату вручили повістку. Зараз ганяють по медобстеженням, хоча,здавалось би, військомату на все пофіг. Причому медобстеження за власний кошт. Це можна виправдати хіба що особистою зацікавленістю призивника, але розповідає, що про результати обстежень не повідомляють.

Незнаю як обстежать і що вирішать, однак все одно переживаю. І за себе також. Бо медобстеження — це морока.

Цікаво, як з повістками у Києві та області?