Як за СССР


  У мене в магазин ходить наймолодший брат, і не тому, що нам його не жалко, а тому, що так було завжди, а він хоч і ниє щоразу, що знову він крайній, але завжди має свій інтерес в цьому ділі і навіть бере хабарі за купівлю різних смачних, але дуже некорисних речей, яких немає в списку lol
  Хоча частіше купує щось для себе, як от наприклад сходив він мені раз по хлібину, а чек був на 54 грн... І сухарики, і кока-кола, і ще щось.. lol
  А так як він в нас спортсмен, постійно їздить на тренування і змагання, то йому звично бувати в різних магазинах, де, звичайно ж, вибір різний всіляких смаколиків. А вдома що - ну і що, що супермаркет, хай маленький, всього на дві каси, але ж не такий вже і малий.
  Так от, приходить він звідти позавчора, і кладе на стіл решту. Дивлюсь, а її щось багато.. Вся ціла))) Запитую, що ж сталося, бо це зовсім на малого не схоже. Відповідь насмішила страшне - сказав, що там НІЧОГО НЕМА в тому магазині lol
  А ми ж з старшою сестрою, яка, до речі, пам'ятає Брєжнєва, якось намагались пояснити меншим, які виросли вже за незалежності - як воно, коли і гроші є, і купити нічого, бо в магазині ніби якісь товари є.. А купити НІЧОГО, бо все це було й місяць тому, і пів року тому одинаковим. А тут ще й додала - і взагалі такого асортименту не було й близько, як зараз, коли в магазин зайти.
  Оце їм схоже дійшло - як воно було за союзу. Мама так відразу пригадала lol
  

Підсвідомий вибір




У мене на шкафчику були дві вишеньки. 
Як можна трактувати їх - вчора навіть задумалась lol
Хіба словами з відомого анекдоту - за що українці люблять вишні - маленькі, кислі, з кісточкою всередині, і ростуть високо на дереві.
  Ну а я тоді - подвійна вишенька silalol

  То в кого що було і чи якось до теперішнього часу в житті здійснилось? 

Про блоги

  В блогах така серйозна тиша ніби всі на роботу ходять

Моє ставлення до карантину


  

   Завтра приїде давно бажаний сирокопчений балик, і життя взагалі стане прекрасним. 

До дня народження

Ніколи не вміла дарувати подарунки, бо для цього потрібно дуже добре знати бажання того, чиїм буде подарунок, а так як весь світ міряється по собі - то мені догодити подарунком практично неможливо, щоб навскидку щось купити.
  Тому подарунки беру або грошима, або просто кажу - а, нічого не треба. Бо дійсно не хочеться. Мені кілька років не хотілося, бо... не було потреби в чомусь, що б сприймалося саме як "подарунок", а не просто якась покупка. Не знаю як це ще пояснити.
  А цього року є настрій отримувати подарунки smutili lol
  Страшенно прикро, що через карантин перенесено лекцію, білет на яку подарувала подруга ((( так хотілося гайнути на пару днів до Києва, посміятись на семінарі, прогулялись містом, ну і просто - побачити нарешті Нелю. Я навіть білет на потяг купила, після карантину доведеться або здати, або міняти.
  А з більш матеріальних подарунків цього року хочу набір для пошиття пальто і сукні-сорочки з італійського віскозного шовку. Пальто буду шити авторське, тобто "дизайнерське")) оверсайз "кокон" довжиною за коліно з чорної тканини в великий трисантмметровий рідкий білий горох, з рукавами, коміром і деякими дрібними деталями з простьбаної плащьової тканини, на кнопках. А сукня буде.. Ще не знаю якою))) саме це й стримує від оформлення замовлення на тканину. Знаю тільки яку саме хочу, і де купуватиму гудзики до неї, а от деталі крою...
  Хто може накидати варіанти? Картинку б для натхнення, пліз podmig

Легка перемога))

Фу, як легко... Всього то штук п'ять коментарів - і нещасна смугастожопа мене забанила))))
Ну да, "кому я там треба" щоб банити...))))

Благовіщенські історії

Сьогодні Благовіщення, я як нехристь ставлюсь до церковних свят спокійно, але саме в такі дні навіть буденне іноді сприймається інакше. 
  Щойно заходив сусід, і з гумором розповів, як він сьогодні "нічого не робив, бо гріх". Сам Тарас Іванович збирався погосподарювати зранку, але згадав, що свято і не можна, але тут прийшла його жінка, тьотя Катя, і нагадала, що вже вкинула солену рибу, Тарас Іванович затятий рибак, у воду щоб промити, і її треба було б повісити сушити. Нанизали рибу на проволоку, а щоб повісити треба забити гвіздок під стріхою в лиштву. Приніс він стілець, молоток, гвіздок, поліз забивати. З першого ж удару молотком виявилось, що горобці весь минулий рік кублились там недаремно, і добре що він окуляри вдягнув. Пом'янув божих пташок не дуже добрим словом, обтрусився і спробував ще раз. З другим ударом молотка по гвіздкові табурет під ногами хитнувся.. І репнули штани, від поясу позаду аж до застібки спереду.
  Більше випробовувати долю з молотком Тарас Іванович не став, бо задумався - всі простенькі варіанти розвитку подій вже ніби закінчились, а те, що спало йому на думку далі йому чомусь не дуже сподобалось))
  А рибу повісив на груші в дворі, до завтра дощу ж не обіцяно...))) 

Сьогоднішнє


 День  пройшов сьогодні спокійно, як і вчора, з гумором, який неминучий в родині, де одночасно три фізруки і один державник)) Але мій день зробила одна малесенька зустріч наприкінці дня.
   Абсолютно пуста звичайна сільська асфальтівка, зустріти тут можна рідко кого. Їду верхи, вигулюю свою кобилу, на обличчі захисна маска, ніжно бежева, щоб гарно))) сама шила)) Ніколи в житті не думала, що в такому ходитиму, ну хай азіати, в них там смог і все таке інше.
  Їду, топаємо непоспіхом, назустріч мотоцикліст, мотоцикл такий весь чорно-нікельований, за кермом хлопчина в брутальній шкірянці, а зблизька дивлюсь - маска!))) схожа на мою, тільки стильно чорна. Зустрілись поглядами і так з розумінням і явним гумором подивились одне на одного. Той момент, коли розумієш, що не ти один трішки по-дурному виглядаєш, а це нормально, навіть в такому місці))))

  П. С. Попереджу запитання - маску вдягла від шерсті, якої на конях весною таке враження, що точно 2000 на квадратний сантиметр)) До речі дійсно зручно, і карантин пройде, а маска в мене точно залишиться. 

"Шкіряний торт"



 Вибачаюсь за затримку, реально неможливо майже з мобільного щось написати ((

  Значить, торт. 
Первісно хочу сказати, що я не тортороб, а тортоїд, і тільки співпадіння хвороби, вільного часу і підступність Ютубу змусили мене взяти участь в конкурсі. До всього цього востаннє торт я пекла на своє 21-річчя, і було це давно і звичайний "Наполеон".
А тут от зайнялась випічкою, і конкурс, захотілось прийняти участь, просто так, я без претензій на перемогу. 
 Але дуже добре, що давалось стільки часу на фото, бо перші три варіанти було з'їдено до мого приїзду додому і фотосесії. Це був нереально смачний шоколадний бісквіт зі забитими вершками і шоколадною поливкою, дуже смачно і зовсім не дієтично))
  Тут я зрозуміла, що треба щось міняти.. І змінила торт. Давно дивилась на цей, але здавалось, що важко, довго, і взагалі нереально. Але робити так робити)))
  Рецепт і приготування описувати не буду, краще прогляньте відео, по якому готувала я :

https://youtu.be/nj84h6unYFo


  До речі - дуже хотіла повторити повністю, і зовні, мало бути ось так :  


але в мене виявилась тільки маленька, 22 см, форма, а це зовсім немає місця для такої краси (((
А я поки розповім свої враження, і від процесу, і від результату))
  Перше : приготування млинців - просто, хоча й з тонкощами, в принципі хто готував тонесенькі крепи, той з легкістю зробить. Самі млинці дуже смачні, якщо додати ягід чи солодкий соус на свій смак - прекрасний десерт.
  Друге: наступний крок не крем, а нарізка фруктів. Торт сезонний, дуже прикро, що не було клубники, як в оригінальному рецепті, тому брала два банана, два великі ківі, жменю замороженої малини, і 400 грамів (чотири невеликих) яблук, в оригіналі груші, але купити їх не вдалось (( 
  По факту половина торта - фрукти, тому не думаю, що калорійність зашкалює. З мого враження - яблука-груші я не люблю, вони там зайві, більш мені до смаку якщо будуть м'які ягоди, на Ваш смак і наявність. І нарізати їх краще на шматочки близько 1см, невеликі, більші то виключно для фото і краси картинки, але я це зрозуміла вже при нарізанні і пробі, для "себе" буде значно зручніше їсти саме невеликі шматочки.
  Третє : крем. Хто робив рулет-карпатку от цей крем буде туди ідеально, якщо любите заварний. Працювати з ним треба швидко, і це найскладніший етап - збирання торта, бо крем дуже швидко застигає.
  І один момент - серединка яка залишається пустою при заповненні торта млинцями, її краще просто заповнити кремом, як би не хотілось накидати туди фруктів)) потім важко нарізати, це видно на фото, кінчик відрізаного шматочка "випав".
  Насправді торт дуууже простий! Його дійсно може зробити любий рукожопик, не те що майстрині, якими багатий сайт))) Спробуйте зробити за рецептом і потім скоригуйте на свій смак, особисто я робитиму ще, але трішки інакше, і влітку, коли буде клубника))) 

Тревел-блог сучасності


Тревел блоги 2020:
Незабутня мандрівка до джерела у ванну кімнату
10 речей, які можна подивитися у спальні
Кухня: чи варто їхати?
Небезпечна подорож на балкон
Що взяти з собою в коридор?

Якби гарного настрою і часу побільше, то можна було б і написати щось на кожну тему lol