У мене в магазин ходить наймолодший брат, і не тому, що нам його не жалко, а тому, що так було завжди, а він хоч і ниє щоразу, що знову він крайній, але завжди має свій інтерес в цьому ділі і навіть бере хабарі за купівлю різних смачних, але дуже некорисних речей, яких немає в списку 

  Хоча частіше купує щось для себе, як от наприклад сходив він мені раз по хлібину, а чек був на 54 грн... І сухарики, і кока-кола, і ще щось.. 

  А так як він в нас спортсмен, постійно їздить на тренування і змагання, то йому звично бувати в різних магазинах, де, звичайно ж, вибір різний всіляких смаколиків. А вдома що - ну і що, що супермаркет, хай маленький, всього на дві каси, але ж не такий вже і малий.

  Так от, приходить він звідти позавчора, і кладе на стіл решту. Дивлюсь, а її щось багато.. Вся ціла))) Запитую, що ж сталося, бо це зовсім на малого не схоже. Відповідь насмішила страшне - сказав, що там НІЧОГО НЕМА в тому магазині 

  А ми ж з старшою сестрою, яка, до речі, пам'ятає Брєжнєва, якось намагались пояснити меншим, які виросли вже за незалежності - як воно, коли і гроші є, і купити нічого, бо в магазині ніби якісь товари є.. А купити НІЧОГО, бо все це було й місяць тому, і пів року тому одинаковим. А тут ще й додала - і взагалі такого асортименту не було й близько, як зараз, коли в магазин зайти.

  Оце їм схоже дійшло - як воно було за союзу. Мама так відразу пригадала