Ніколи не вміла дарувати подарунки, бо для цього потрібно дуже добре знати бажання того, чиїм буде подарунок, а так як весь світ міряється по собі - то мені догодити подарунком практично неможливо, щоб навскидку щось купити.

  Тому подарунки беру або грошима, або просто кажу - а, нічого не треба. Бо дійсно не хочеться. Мені кілька років не хотілося, бо... не було потреби в чомусь, що б сприймалося саме як "подарунок", а не просто якась покупка. Не знаю як це ще пояснити.

  А цього року є настрій отримувати подарунки  

  Страшенно прикро, що через карантин перенесено лекцію, білет на яку подарувала подруга ((( так хотілося гайнути на пару днів до Києва, посміятись на семінарі, прогулялись містом, ну і просто - побачити нарешті Нелю. Я навіть білет на потяг купила, після карантину доведеться або здати, або міняти.

  А з більш матеріальних подарунків цього року хочу набір для пошиття пальто і сукні-сорочки з італійського віскозного шовку. Пальто буду шити авторське, тобто "дизайнерське")) оверсайз "кокон" довжиною за коліно з чорної тканини в великий трисантмметровий рідкий білий горох, з рукавами, коміром і деякими дрібними деталями з простьбаної плащьової тканини, на кнопках. А сукня буде.. Ще не знаю якою))) саме це й стримує від оформлення замовлення на тканину. Знаю тільки яку саме хочу, і де купуватиму гудзики до неї, а от деталі крою...

  Хто може накидати варіанти? Картинку б для натхнення, пліз