Коли вже переповнилась земляЦинізмом, перелюбом, хіттю, блудом, Господня кара впала на поля, Дощем з небес, огненним, жахним - судним.На жаль, не вибирає дощ той, ціль, І гинуть впереміш і "наші", й "їхні"...А стогін чути, певно, звідусіль, Бо для Вкраїни всі сини їй рідні.Бо матері однаково болить, Коли її сини безславно гинуть.Скривавлена, Вітчизна-мати снить, Що вистачить в дітей і глузду, й сили, Щоб пережити лихоліття часІ винести з війни гіркі уроки;З колін ...
Читати далі...