Замітки особиста лірика

Замітки з міткою «особиста лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Наставнику

Вчора.
Смуток. Сум. Солоний присмак.
Ви йдете. Не повернуть.
Вдячна. Міцно руку тисну.
Я не зможу Вас забуть.

Сьогодні.
Жінка - квітка дивовижна....
Я зніму печалі хустку,
Та життя мойого вишня
Втратить ще одну пелюстку.

Завтра.
Моя осінь також близько.
Вишня сповниться плодами.
Я ж вклоняюсь низько-низько
Сповідей своїх віршами.

Коментарі: 35

sonce-33

За сьогодні, мій тату, пробач...

У нас сьогодні поминальний день...

"Прости нам борги наші, яко же ми прощаємо боржникам нашим.." ("Отче наш")

Тобі, певно, хотілось тепла,
Мій непрощений тату.
Я ж на зустріч, пробач, не прийшла...
Стогін то чи розплата?..

До сих пір, скільки літ, скільки літ...
Я не можу простити.
Ти мій меч, ти мій сором, мій біль -
Маю я відпустити...

Недолюблена, тихо бреду -
Я ж жадала любові...
Скоро в вік твій і я увійду -
Примирюся з тобою.

Сильна й вперта, у тебе, як бач,
І вразлива, як мати.
За сьогодні, мій тату, пробач...
Я учуся прощати...

Коментарі: 44

sonce-33

Бабусенько, бабусечко, бабу...

Бабусі, яка пішла на Різдво, присвячую...

Різдво вже близько, зіронька встає,
Та мироточить сердечко моє...
Колядники не обминуть цю хатку,
В ній скоро задзвенять гучні колядки.

Я ж стрічі з Вами, як пришестя, жду,
Бабусенько, бабусечко, бабу...:
Притиснуть до грудей пошерхлі руки,
Які хрестили і дітей, і внуків.

На стіл поставити святкові страви,
Вслухатися у голос Ваш ласкавий,
Свічі вогонь різдвяний запалить,
І гомоніти, гомоніти, гомоніть...

Задзвонять уночі величні дзвони -
Святі воскреснуть на стіні ікони.
І не збагну: янголики чи Ви
Біля ікон прошепчуть молитви...

Коментарі: 44