Я забула про любу веснуІ щасливим дивуюся людям.Віднедавна нема в мене снуІ спокою ще довго не буде.Рідне місто, в котрім я живу, Не назвуть більш ніколи вкраїнським.Потолочено свіжу травуГрубим чоботом, сірим, чужинським.І під сонцем, де предки моїВкарбувались в аннали навічно, На невільній сьогодні земліХодять вільно якісь "чоловічки".Я не знаю, чи сплю, чи живу, А думки вже затерла до дір...Тільки знаю, що землю й веснуВід недавніх украдено пір.[Приєднана...

Читати далі...

У цьому віснику видрукуваний і мій вірш "Остання любов Шевченка"http://cs605319.vk.me/v605319839/3bad/rXNliHWT4fo.jpg[Приєднана картинка] ОСТАННЯ ЛЮБОВ ШЕВЧЕНКА І що у тій Лукерці він шукав:Така ж пісна була і неохайна... Ну свіжа... Ну юрлива... Молода... Йому б - до пари, а вона ...звичайна. Чи він не слухав, а чи не хотів, А говорили ж бо про неї люди... До неї, мов на крилечках, летів, І мріяв, як удвох любитись будуть: Зів'ють...

Читати далі...

Ми мовчали, сліпі і німі, День за днем протікав анемічно.І не думали: мир на земліНе буває стабільним і вічним.Новорічний розбурхав МайданІ розставив свідомо акценти:Хто продався, тому сатанаРоздає весняні дивіденти.Згуртувалися всі, як один, Не бажаєм подачок від ката!Не дозволимо зайдам чужим Мир в оселях навік зруйнувати!Ми гостинні - літопис рече, Та не треба гнівити Вкраїну, Бо хто прийде до нас із мечем, Той, мерзенний, від нього і згине! [Приєднана...

Читати далі...

Я не хочу корзини трояндІ, повірте, машини не хочу.Проміняю увесь провіантНа пташиний концерт серед ночі.Я не хочу ні злота, ні шуб, Ані вілли на пишних Мальдивах.Тільки б вітер загрози ущухІ щоб в мирі жила Україна.Я на світі усе б віддала, Щоб мої ненароджені внукиБули сповнені сили й добраІ не знали війни та розлуки.Щоб ніколи ніхто і нідеНе поставив дітей на коліна...А дарунки... Дарунком в цей деньБуде вільна моя Україна!

О рідна земле, ненечко моя, Омита потом, і слізьми, і кров'ю!До тебе я звертаюся з любов'ю, Твоя кровинка, донечка твоя.Сьогодні нас шматує пополам, Хто тишком-нищком прикидався другом.Нічого, матінко, всім буде по заслугам, По підлим і мерзенним їх ділам!На материнських згорблених плечахЦе ж скільки горя витримати треба!Сини твої заступляться за тебе, Ще дух свободи, мамо, не прочах.Ще дихає свободою МайданІ кожен камінь чує Сотні кроки.Виносять з боротьби батьки уроки, Щоб мир нести онукам і...

Читати далі...

Підміна слів, думок, ясних чуттів...Людина забуває, що людина, І думає, що їй підвласний світ, Лише вона змінить його повинна.Але вона не цар степів, морів -Стріла в руках у Господа самого.Куди Всевишній їй летіть велів, Туди і має долетіть, небога.Людині ж хочеться, щоб по її, Тож відкида моралі та закони.А в веснах десь щебечуть солов'ї, Лунають у церквах потужні дзвони.Людина ж розчиняється в віках, Як в безкінечних "можна" або "треба"...А в небесах...

Читати далі...

СУРОГАТ Останнім часом вона не любила нічого штучного: ні свинячих сосисок без вмісту м’яса, ні згущеного молока із додаванням цинку, ні масла з ацетоном – сурогату, одним словом. Вона намагалася зрозуміти тих людей, які заміняли свої почуття сурогатом. Молодих дівчаток, які шукають багатих старих татусів. Ладних...

Читати далі...

Про те, що весни вже не за горами, Шепочуть радо зорі в небесах.Течуть вони веселими струмками, Я чую їх у згуках-голосах.Дзвенять пташини піснею дзвінкоюІ пахнуть свіжістю п'янких полів.Ще трохи - й закурличуть над рікоюЕскорти весен - зграї журавлів.[Приєднана картинка]

Убивством починалася весна - смертями...Чи ж може що зрівнятися із горем мами?Тут, на холодному Майдані, &nbsp...

Читати далі...

Криваві хлопчики в очах, Жахливі крики у ночах Забутих тіл у лісосмугах.І труп, який ще не прочах, Біля ікон горить свічаЯк пам'ять про чийогось друга.А вдома батько - не мечем, Розбитий вмить паралічем, Одвічна матері жалоба...І знов під кульовим дощем -Десятки, сотні під плащем...І хрестить Україна лоба...Здається, висохли ковші, А струни лопнули в душіВ журі за кожним сином.Скорботно дивиться на світОчима тих, хто впав у снігЗа неї, Матір, згинув...[Приєднана картинка]