Я довго так до тебе, Боже, йшла:Через віки, етапи, покоління,Через гріхів будяччя і прозрінняДорога врешт до тебе привела.Пригадую: бабуся доземні(Коли я ще була мала і світла)Творила спраглі, пристрасні молитви, Хрестила на ніч лобичок мені.Я, вбравшись в цвіт, шукала ідеал -Впивались в тіло зірочки черлені.Але примарні світові ідеїЗ душі не скинули важкий тягар.Шукала прихистку в чоловікахІ прагнула гніздечко тихе звити -Сердечко довелось до крові збити.І запал мій поволеньки прочах.В...
Читати далі...