Блог sonce-33

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Янгол і юрма

Ніс янгол чистий свічечку в руці,
Вона яскраво у пітьмі палала.
Напевно, уявляв хвилини ці,
Як праведні до раю потрапляли.

Пусту ж юрму на манівці тягло:
Хто за життя уже вважався тліном,
Хто в любощах згорав, хто сіяв зло,
Перед нечистим падав на коліна...

Хтось крила ближньому навік підтяв,
Ще й вихвалявся: так йому і треба!
А інший крав, дурив, брехав, вбивав
Й молився про перепустку до Неба...

Диявол спокушав: "Покинь свічу!
Оця юрма вогню твого не варта!
Витай у небі і радій життю,
Про те не думай, що там буде завтра.."

Не слухав янгол: він любив людей,
Сльоза котилась по щоці у нього.
У безтілесного посланця із грудей
Лилась молитва... Й серденько кололо...

Худ. Марина Кутявіна

Коментарі: 58

sonce-33

Ти знаєш, де мене шукать

Ти знаєш, де мене шукать
У місячні травневі ночі.
Мости кохання не горять,
А згадки серденько лоскочуть.

Лише здавалось, що нема
Тих почуттів, терпко-солодких.
Як бачиш, прагнули дарма
Кувати почуття в колодки.

А двері в дім іще не сплять,
Вслухаються в звабливу тишу.
І хай скриплять чи не скриплять -
Незамкненими їх залишу.

Ти знаєш, де мене знайти
В весняні ночі полинові...
Ну ось і на порозі ти,
Весь розпашілий від любові!

І,традиційно, - вірш-відповідь Ягуара 65,
мого талановитого віртуального друга

По стежині до тебе, можливо й кривій,
У калюжах виблискують зорі.
Вже минула гроза, трохи стих буревій,
І довкола все чисто-прозоро.

А повітря яке! Зупинюсь я на мить,
Щоб озоном наповнились груди.
Хай радіє душа, що так серце п"янить
Ароматом, пронизаним всюди.

А в твоєму вікні світло в кухні горить
У квадраті віконної рами.
Ти чекаєш... чекаєш, аж серце щемить...
Ти чекаєш мене вечорами.

Не хвилюйся, кохана, - на крилах лечу!
Не боюся небесного грому...
Ми відкриєм вино, ми запалим свічу -
Я завжди повертаюсь додому.

Коментарі: 80

sonce-33

Нічна гроза

Тебе, о Гсподи, молю
Спинить розбурхану природу.
Молитву в темряві творю,
Щоб обійшла мою господу.

"Довірся, - Ти мені сказав, -
Усе в Моїй, дитино, волі:
І Світло Боже, і гроза,
І небо, і вечірні зорі..."

Хоч грім опасисто-басистий
Уперто блискавки жбурляє,
А я в руці Твоїй, колисці,
Немов дитина, засинаю.

Сліпий ліхтар біля аптеки
Поволі про своє скрипить.
А ген далеко вже, далеко
Гроза ображено бурчить...

Коментарі: 75

sonce-33

Напевно, я тобою відболіла...

Напевно, я тобою відболіла,
Відплакала, згоріла у вогні...
Стужилось і поволеньки зомліло
Серденько, бовваніючи в мені.

І радість мої будні не мережить.
Розкритися б - лишилися жалі...
Озватися б на голос твій бентежний -
Але в душі не грають скрипалі...

Коментарі: 92

sonce-33

Коза, мова і Баран

Козу з забитого села
В науку віддали до міста.
Згубила кізонька слова -
Разочки мовного намиста.

[ Читати далі ]

Коментарі: 57

sonce-33

Любов'ю дихає природа

Гаптоване зірками небо
Шепоче місяцю: "Зажди..."
Десь чутно: "Милий мій, не треба!.."
І вже тихіше: " Не губи..."

[ Читати далі ]

Коментарі: 61

sonce-33

Веселімось, браття! (З інтернету)

16.05.13, 23:53
українська мова

Євген ДУДАР

ЧИ ПОТРІБНІ УКРАЇНЦЯМ ЕМОЦІЇ?

Знову про мову. Нашу. Українську. Про нашу гідність. Про нашу душу. Бо витоптують їх паршуки. Свої і зайшлі. Та ще й чиновні манкурти. З різних щаблів державної драбини. Від "піпіна" - найкоротшого з малесенької номенклатурної дірки, до "пеппі" - найдовших державних панчох... Їм начхати на закони, на мораль, на етику. У них "генетична чихавка".

[ Читати далі ]

Коментарі: 142

sonce-33

Туди, де тишу рве твій голос

Весна убралась гожа в колодки.
Сріблястий серпик місяця тонкого
Заплутався у брості осоки
Й легкий туман розсіяв над рікою.

У гаї покотилася луна,
Нестямно соловейко серце крає,
Бринить, немов натягнута струна,
Десь усередині твоє "кохаю".

Літа зозулька мудро роздає
Із щедрістю прадавньовіковою.
І я лечу туди, де тишу рве
Твій голос, переповнений жагою.

Коментарі: 83

sonce-33

Українцям Заходу і Сходу (про наболіле)

Українці, українці,
На землі своїй чужинці!
Давить жаба, мучать пранці,
Бідні мої ошуканці...

Що ж ви, любії синочки,
Точите ножа в куточку
Не на ворога, на ката -
На ріднесенького брата?

Гризуть його звідусюди:
І чужі, недобрі люди,
І свої брати-браточки
З ближнього деруть сорочку.

Так болить ваша упертість,
Злість, жадоба, пиха й зверхність,
Недолугість й небажання,
І відмовка "хата з краю"...

Українці, милі браття,
Як потрібне нам завзяття
І міцна, як криця, спілка!
Одного ж народу гілка!

Хай любов до України
Об'єднає доньку й сина,
Брата з Заходу і Сходу
У міцний союз народу!

Коментарі: 120

sonce-33

Із Днем Перемоги, мої українці!

Черкаси. Пагорб Слави

Ідуть, ідуть на Пагорб ветерани,
Та значно поріділи їх ряди...
Статечний вік, болять і ятрять рани,
І спогади печуть у день ходи...
[ Читати далі ]

Коментарі: 74

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Замітки:

Янгол і юрма

Ти знаєш, де мене шукать

Нічна гроза

Напевно, я тобою відболіла...

Коза, мова і Баран

Любов'ю дихає природа

Веселімось, браття! (З інтернету)

Туди, де тишу рве твій голос

Українцям Заходу і Сходу (про наболіле)

Із Днем Перемоги, мої українці!