Напишу листа солдату...

  • 09.01.15, 13:10
Напишу листа солдату...
Хай короткий...та пишу...
Розкажу ,як я чекаю,
Як сумую,як тужу...
Як хвилинами буває,
Смуток серце огорта,
Як сльоза неначе іскра,
Все обличчя обпіка...
Але ні...Я не про це...
Я не хочу це писати...
Я хотіла лиш сказати,
Що пишаюсь...От і все...
Я пишаюся тобою!..
Пам'ятай це...Не забудь!
Ти для мене вже герой!
Не легкий у тебе путь!
Але ти ідеш достойно,
Гордий погляд на лиці,
За Вкраїну нашу неньку
В тебе зброя у руці!
В тебе все вже там бувало:
І страх,і радість,і печаль...
Багато друзів там нестало,
Та це страшна війна...нажаль...
Тобі я дякую,солдате,
За мир ,за спокій,за життя,
За те ,що день і ніч без плати,
Ти там стоїш без каяття!
(С)

Присяга вояка Української Повстанчої Армії

Присяга вояка Української Повстанчої Армії. 
Затверджена УГВР і введена наказом ГВШ ч. 7. з 1.VІІ.1944.

Я, воїн Української Повстанчої Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Унраїнським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров'ю усіх Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського:

Боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крови, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.

Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української.

Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном.

Буду виконувати всі накази зверхників.

Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.

Буду гідним побратимом у бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.

Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу.



21 цікавий факт про Степана Бандеру [+ Фото, аудіо]


21 цікавий факт про Степана Бандеру [+ Фото]

В даній підбірці 21 цікавий факт про українського політичного діяча, ідеолога і теоретика українського націоналiстичного руху ХХ століття, голову Проводу ОУН-Б Степана Бандеру.

1. В молодості був відомий під псевдонімами «Лис», «Баба», «Степанко», «Сірий», «Малий» та ін..

2. Свідки казали, що Степан Бандера був достатньо низького росту і доволі непомітний. Проте відзначають його непересічну харизматичність.

3. Із дитинства Степан мав погане здоров’я — через ревматизм суглобів йому відмовляли ноги, часом він навіть не міг ходити.

4. Під час свого навчання у Стрийській гімназії, Бандера водночас захотів вступити до Пласту — однієї з небагатьох на той час легальних спортивно-патріотичних організацій для молоді. Проте, через проблеми зі здоров’ям його не взяли до організації. Бандера все ж таки домігся свого, але лише з третьої спроби.
Skaut

Степан Бандера у формі скаутської молодіжної організації Пласт

5. Сучасники Бандери згадували, що ще дитиною він став готуватися до боротьби за свободу України. Він нібито таємно від дорослих піддавав себе тортурам ланцюгами та колов себе голками – так він готувався до поліцейських тортур. Ці вправи, а також обливання холодною водою та багатогодинні стояння на морозі серйозно підірвали здоров’я Степана і спровокували ревматизм, який супроводжував Бандеру все життя.

6. Бандера очолив пропагандивний відділ ОУН у 22 роки, в 23 – став заступником Крайового Провідника, а в 24 – очолив Провід.

7. За його ініціативи було відкрито нові шляхи транспортування підпільної літератури з-за кордону, створено підпільну друкарню ОУН та хімічну лабораторію.
Степан_Бандера

8. У вільний час Бандера залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не палив і не вживав алкоголю.

9. Майже всі члени сім’ї Степана Бандери трагічно загинули під час війни або перебували в концтаборах. Його молодший брат Богдан очолював загін опору нацистській окупації і загинув у 1942 чи 1943 роках. Інших двох братів – Олександра і Василя у 1942 році вбили польські наглядачі у концтаборі Аушвіц. Батька Бандери, Андрія Бандеру було вбито радянською владою. Двох сестер – Оксану та Марту-Марію було заарештовано у 1941 році і заслано до Сибіру, де померла одна з сестер – Оксана. Ще одна сестра – Володимира – також перебувала у радянських виправно-трудових таборах від 946 до 1956 року.

10. Польські журналісти, що спостерігали за львівським та варшавським процесами над Бандерою писали: «зарозумілий до манії величі», «бундючний». Сам він свого часу писав: «Нашим природним середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя — боротьба«.

Wife

Ярослава Бандера (Опаровська)

11. Бандера був хорошим батьком та сім’янином. Він мав трьох дітей, а його дружина – Ярослава Бандера (Опаровська) допомагала Бандері у визвольній боротьбі. Відомо, що коли Бандера був заарештований, дружина із тримісячною донькою Наталкою перебрались до Берліна, аби бути ближчими до Степана Бандери.
66746949_15210
12. Повоєнні роки були дуже напруженими для Степана Бандери, його дружини та дітей, адже радянські спецслужби полювали не лише за провідником національного руху, а й за його дітьми. Наприклад, до 1948 року сім’я шість разів змінюватиме місця проживання: Берлін, Інсбрук, Зеєфельд, Мюнхен, Гільдесгайм, Штарнберг.

13. Зрештою, через необхідність дати доньці хорошу освіту, сім’я у 1954 році остаточно переїжджає до німецького міста Мюнхен (Баварія). Батьки намагались приховати від Наталки важливість персони її батька, щоб не наражати дівчинку на небезпеку. Тривалий час діти Бандери були переконані, що їхнє прізвище – Попель.

POpel

Документи Бандери на ім’я Стефана Попеля

14. Донька Бандери, Наталка згадує про той час: «Маючи тринадцять років, я почала читати українські газети і читала багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних спостережень, постійної зміни прізвища, як і через факт, що навколо мого батька завжди було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговорився, то я вже була певна, що Бандера — це мій батько«.
Forest

Степан Бандера з сім’єю у лісі

15. 15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstrae), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. Це відбулося приблизно о 13 годині 5 хвилин.

Maska

Посмертна маска Степана Бандери

16. У проекті «Великі українці» Степан Бандера посів 3-є місце, набравши 261 247 голосів (16,12 % від загальної кількості людей, які взяли участь в голосуванні). Проект закінчився гучним скандалом: Бандера, якого представляв Вахтанг Кіпіані, був серед лідерів голосування, але став третім, тоді як на підтримку майбутнього переможця Ярослава Мудрого, якого представляв Дмитро Табачник, за деякими даними, в останній день голосування з 80 номерів приходило понад 100 смс щохвилини. Шеф-редактор проекту Вахтанг Кіпіані заявив, що результати голосування було сфальсифіковано, втім продюсер проекту Єгор Бенкендорф заперечив це.
Short

Революціонер в шортах на відпочинку з друзями у Франції

17. Бандера усе життя був прихильником збройного опору, але особисто він ніколи не був задіяний у збройному протистоянні: акції проти поляків в 30-роки він ніколи не очолював особисто, він не переховувався в криївках впродовж 40-х, як Роман Шухевич. Бандера був у першу чергу політиком і ухвалював політичні рішення: «Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу«.

18. Бандера був похований 20 жовтня 1959 року на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі. Його труну засипали привезеною з України землею та покропили водою з Чорного моря. На могилу лідера ОУН було покладено 250 вінків.
Sea
19. Степан Бандера є почесним громадянином Тернополя, Івано-Франківська, Львова, Коломиї, Луцька, Червонограда, Теребовлі, Трускавця, Радехова, Сокаля, Борислава, Стебника, Жовкви, Сколе, Бережан, Бродів, Стрия, Моршина.

20. В 2010 році йому було посмертно присвоєне звання Героя України, а в 2011 рішення про присвоєння відмінене.

21. Зберігся унікальний запис – інтерв’ю зі Степаном Бандерою 1959 року.

Стаття: http://instiks.com/pin/545/

Аудіо: http://www.ex.ua/view/1149233

Хворий карлик у Кремлі...

  • 07.01.15, 14:30
Хворий карлик у Кремлі
Верещить :"Я пуп землі!
Не дам нафти вам і газу,
Заморожу всіх одразу"
Українці з того пруться :
Ні, ти - те, що нижче пупця!
В дупі бачили Газпром!
Всіх вітаємо з Різдвом!
(с)

Не бейте детей...

  • 06.01.15, 12:35
Не бейте детей, никогда не бейте!
Поймите, вы бьете в них сами себя,
Неважно, любя их иль не любя,
Но делать такого вовек не смейте!

Вы только взгляните: пред вами - дети,
Какое ж, простите, геройство тут?!
Но сколько ж таких, кто жестоко бьют,
Вложив чуть не душу в тот черный труд,
Заведомо зная, что не ответят!

Кричи на них, бей! А чего стесняться?!
Ведь мы ж многократно сильней детей!
Но если по совести разобраться,
То порка - бессилье больших людей!

И сколько ж порой на детей срывается
Всех взрослых конфликтов, обид и гроз.
Ну как же рука только поднимается
На ужас в глазах и потоки слез?!

И можно ль распущенно озлобляться,
Калеча и душу, и детский взгляд,
Чтоб после же искренно удивляться
Вдруг вспышкам жестокости у ребят.

Мир жив добротою и уваженьем,
А плетка рождает лишь страх и ложь.
И то, что не можешь взять убежденьем -
Хоть тресни - побоями не возьмешь!

В ребячьей душе все хрустально-тонко,
Разрушим - вовеки не соберем.
И день, когда мы избили ребенка,
Пусть станет позорнейшим нашим днем!

Когда-то подавлены вашей силою,
Не знаю, как жить они после будут,
Но только запомните, люди милые,
Они той жестокости не забудут.

Семья - это крохотная страна.
И радости наши произрастают,
Когда в подготовленный грунт бросают
Лишь самые добрые семена!

Эдуард Асадов

Якщо що б могла я запитати...

  • 28.12.14, 13:55
Якщо б могла я запитати:
«За що ви Батьківщину продали?»
За мрію,південь чи за захід,
А може просто-за рублі?
Незламана та невмируща,
Як птаха закривавлена в бою,
Я вірю в тебе,Україно!
І розумію,що люблю…

Ірина Сеннікова

Картины Ван Гога с эффектом Tilt-Shift

Serena Malyon с помощью фотошопа применила эффект Tilt-Shift (изменение глубины резкости, контраста, насыщенности) к знаменитым картинам Ван Гога.

Голодомор. Вшануймо пам’ять загиблих...(оновлено2)

      Сьогодні Українці у всьому світі вшановують память жертв Голодомору 1932-1933 років. О 16:00 разом із загальнонаціональною хвилиною мовчання відбудеться традиційна громадська акція "Запали свічку памяті"
      Вшанування також відбудеться сьогодні в Києві біля Меморіалу памяті жертв голодоморів в Україні (вул. Лаврська; схожий на велику свічку), збір на 15:00. Приходьте

Продовження: У Львові сьогодні буде мовчазна хода, збір о 18:00 біля пам'ятника Степану Бандері. Прохання брати з собою власні лампадки.
 


Сперто з Контакту:

"СВІЧКИ ПАМ’ЯТІ ЗАСВІТЯТЬСЯ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ. ПРОГРАМА ЗАХОДІВ 22 ЛИСТОПАДА

Цього року 22 листопада у Києві вшанування розпочнеться о 15:00 біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" (вул. Лаврська, 3) та завершиться хвилиною мовчання та запаленням свічок о 16.00.

На вшануванні біля Меморіалу будуть присутні Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, міський голова Києва Віталій Кличко, представники Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр., зокрема академік Ігор Юхновський,свідок Голодомору Іван Нікітенко,співголова Громадського комітету Іван Васюник,Міністр культури Євген Нищук,Голова Українського інституту національної пам’ятіВолодимир В’ятрович, керівники дипломатичних представництв, ієрархи українських церков та релігійних організацій.

Організатори просять приходити дещо завчасно з огляду на заходи безпеки.

У ОБЛАСНИХ ЦЕНТРАХ

Акції зі вшанування 81-х роковин Голодомору відбуватимуться в кожному обласному центрі (за винятком окупованого Росією Криму):

Вінниця, 21 листопада о 14:30 — мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Хмельницьке шосе).

Дніпропетровськ, 22 листопада, о 16:00 — мітинг-реквієм на Алеї Небесної Сотні (пр. Кірова,1)

Донецька обл. (м. Краматорськ), 22 листопада, о 15:30— покладання квітів і мітинг-реквієм біля пам’ятника Т. Шевченку (площа Леніна, біля виконкому), а також покладання квітів до пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Орджонікідзе).

Житомир, 22 листопада о 16:00 — мітинг-реквієм біля пам’ятного знака жертвам голодомору "Сумуючий Янгол" (Путятинський майдан).

Запоріжжя, 22 листопада о 12:00 — скорботна хода від площі Фестивальної до пам’ятного знака жертвам політичних репресій. О 15:50 мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Івано-Франківськ, 22 листопада о 16:00 — віче-реквієм на Вічевому майдані. По закінченні віча — хода пам’яті Вічевий майдан – вул. Незалежності — Меморіальний сквер, де відбудеться панахида.

Кіровоград, 22 листопада, о 14:30 — жалобна хода від Соборної площі до пам’ятного знака "Жертвам Голодомору 1932-1933 років" на Меморіальному комплексі "Фортечні вали" (збір біля пам’ятника Ангел-охоронець). По закінченні ходи на "Фортечних валах" відбудеться мітинг-реквієм.

Львів, 22 листопада, о 15:10 — покладання композицій з пшеничних та житніх колосків до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій, запалення лампадок (просп. Чорновола)

15:30 — початок жалобних заходів з метою вшануванням пам’яті жертв голодоморів (просп. Свободи, площа біля пам’ятника Тарасу Шевченку)

15:40 — проведення екуменічної панахиди за жертвами голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років в Україні.

16:00 — Загальнонаціональна хвилина мовчання.

16:02 — Початок акції "Запали свічку".

Луганська обл. (Сєвєродонецьк), 22 листопада о 10:00 — мітинг-реквієм з покладанням квітів та запаленням скорботних свічок біля каплиці "Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Луцьк, 22 листопада о 15:00 — скорботна хода від Театрального майдану до Замкової площі. О 15:30 на Замковій площі панахида та мітинг-реквієм.

Миколаїв, 22 листопада — з 14:30 до 15:15 (збір учасників о 14:15) — скорботна хода від площі перед Кафедральним Собором на вулиці Садовій по проспекту Леніна, Херсонському шосе до Пам’ятного знаку жертвам голодоморів в Україні. О 15:15 — покладання квітів і горщиків із пшеницею до Пам’ятного знаку жертвам голодоморів в Україні.

Одеса, 22 листопада, о 10:00 — покладання траурних вінків та композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років (Лідерсовський бульвар, 19).

Полтава, 22 листопада о 15:45 — мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні (Театральна площа). О 16:15 — хресна скорботна хода від Театральної площі доСоборної площі.

Рівне, 22 листопада о 15:30 — тематичний захід "Свіча пам’яті" біля Свято-Покровського собору.

Суми, 22 листопада, о 10:00 — мітинг, покладання квіткових композицій до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років (район автовокзалу), панахида за загиблими. О 15:45 — акція "Засвіти свічку" і хвилина мовчання (вул. Соборна, навпроти пам’ятника Т. Шевченку).

Тернопіль, 22 листопада о15:15 — мітинг-реквієм (Театральний майдан). Після мітингу відбудеться панахида біля пам’ятник жертвам Голодомору (біля церкви на вул. Руській).

Ужгород, 22 листопада о 15:30 — початок мітингу для проведення всеукраїнської хвилини мовчання з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів (Театральна площа).

Харків, 22 листопада о 10:00 — церемонія покладання квітів до Меморіального комплексу пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років.

15:00 — церемонія покладання квітів до Хреста жертвам голодоморів у Молодіжному парку (вул. Пушкінська).

Після покладання квітів — скорботна хода Від Молодіжного парку до площі Свободи.

16:00 — 18:00 акція запалення лампад (площа Свободи).

Херсон, 22 листопада о 15:00 — хода від площі Свободи до пам’ятника жертвам тоталітарного режиму (вул. Тираспольська). О 15:30 — мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам тоталітарного режиму (вул. Тираспольська)

Хмельницький, 22 листопада, о 15.00 — початок загальноміських заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору (майдан Незалежності України).

15:30 — Скорботна хода від майдану Незалежності вулицями Соборною та Проскурівською до пам’ятного знаку "Ангел Скорботи" (вул. Проскурівська, 61).

16:00 — Панахида за жертвами голодомору (Пам’ятний знак "Ангел Скорботи").

Черкаси, 21 листопада, о 9:30 — заходи до Дня пам’яті жертв голодоморів (Соборний парк).

Чернівці, 22 листопада, о 12:00 — покладання вінків і квітів до пам’ятного знаку жертвам голодоморів, спільний молебень за участю представників різних конфесій (біля пам’ятного знаку на розі вулиць Руської та Шевченка).

Чернігів,22 листопада, о 16:00 — громадська акція "Засвіти свічку", загальнонаціональна хвилина мовчання (біля П’ятницької церкви)."



Що трапилось з сайтом EX.UA?

Вже деякий час пошук не працює