Борис Пастернак

  • 10.02.12, 17:26
* * * Февраль. Достать чернил и плакать! Писать о феврале навзрыд, Пока грохочущая слякоть Весною черною горит. Достать пролетку. За шесть гривен, Чрез благовест, чрез клик колес, Перенестись туда,где ливень Еще шумней чернил и слез. Где, как обугленные груши, С деревьев тысячи грачей Сорвутся в лужи и обрушат Сухую грусть на дно очей. Под ней проталины чернеют, И ветер криками изрыт, И чем случайней, тем вернее Слагаются стихи навзрыд. 1912

Осип Мандельштам

  • 15.01.12, 10:27
*** Ни о чем не надо говорить, Ничему не следует учить, И печальна так и хороша Темная звериная душа: Ничему не хочет научить, Не умеет вовсе говорить - И плывет дельфином молодым По седым пучинам мировым. 1909 *** Смутно-дышащими листьями Черный ветер шелестит, И трепещущая ласточка В темном небе круг чертит. Тихо спорят в сердце ласковом, Умирающем моем, Наступающие сумерки С догорающим лучом. И над лесом вечереющим Стала медная луна; Отчего так мало музыки И такая тишина? 1911...

Читати далі...

Кодекс самурая

  • 04.11.11, 05:12
Кодекс самурая. Самураем можешь ты не быть, но человеком быть обязан. Родившись однажды, ты можешь прожить одну никчемную жизнь. И просто умереть. Умереть можешь, как тебе нравится. Или как не нравится. Хочешь, я скажу, как ты умрешь? Ты думаешь, ты будешь долго и счастливо жить...

Читати далі...

Эдвард Мунк

На грандиозной парижской выставке «Истоки XX века» имя Мунка было поставлено в один ряд с Сезанном, Гогеном и ван Гогом. Его признали одним из ведущих европейских художников двадцатого века. Эдвард Мунк родился 12 декабря 1863 года в Лэтене (норвежская провинция Хедмарк), в семье военного врача Эдварда Кристиана Мунка. В следующем году семья переселилась в столицу. Отец стремился дать своим пяти детям хорошее образование. Но это было непросто, особенно после...

Читати далі...

Микола Вінграновський "Танго"

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ ТАНГО — 1945 Винова дама, — а гора Хомок, — Винові крила темінь розпустила, І запросив голубку голубок Потанцювати танго любомиле. Вечірнє танго, танго на Хомку, — Ти обіймаєш білими руками, — Поклав щоку я на твою щоку — Невже щось може бути поміж нами?. Пробач мені, що, може, невпопад Моя нога з твоєю йде у танго — Чотири роки грів я автомат, Чотири роки йшла нога за танком. Твій чорний локон вітер причесав, Але не це мене в тобі туманить… Я в...

Читати далі...

Ісікава Такубоку. Танка.

  • 02.11.10, 23:39
[Приєднана картинка] Собака, що лежить в пилюці при дорозі, так смачно позіхнув, аж я зробив, як він. Бо заздрість узяла! Жартуючи, на спину матір підхопив, але була вона така легка, що я заплакав, не ступивши й кроку. Осені прихід - це... як вода! Умиєшся - і всі твої думки новими стануть. Сльоза, упавши на пісок, всотала в себе тисячу піщинок. Яка вона важка, ця намистина - моя сльоза!

Г. Х. Андерсен "Снігова королева" II

  • 02.11.10, 20:45
ОПОВІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ ПРИНЦ І ПРИНЦЕСА Герді знову довелося сісти перепочити. На снігу прямо проти неї стрибнув великий ворон. Він довго-довго дивився на дівчинку, киваючи її головою, і, нарешті, заговорив: - Кра-кра! Дррррастуй! Краще вимовити людською мовою не вмів, але, видно, бажаючи дівчинці добра, спитав її, куди це вона бреде по світу сама-самісінька. Слова "сама-самісінька".Гер-да зрозуміла дуже добре і відчула відразу все їхнє значення. Вона розповіла воронові про своє життя ...

Читати далі...

Г. Х. Андерсен "Снігова королева" I

  • 02.11.10, 20:39
[Приєднана картинка] ОПОВІДАННЯ ПЕРШЕ, В ЯКОМУ ЙДЕ МОВА ПРО ДЗЕРКАЛО ТА СКАЛКИ Ну так, починаємо! Коли ми дійдемо до кінця цієї історії,- ми знатимемо більше, ніж зараз. Так ось, жив один лютий чорт. Він був дуже лютий, він був сам сатана! Якось він був у дуже хорошому настрої, тому що зробив собі дивне дзеркало. Це дзеркало мало незвичайну властивість - все хороше і прекрасне зменшувалося в ньому до неможливого, а все негідне і погане виступало чіткіше і здавалося ще гіршим. Чудові...

Читати далі...

Г. Х. Андерсен "Непохитний олов'яний солдатик"

  • 02.11.10, 20:33
[Приєднана картинка] Жили колись двадцять п'ять олов'яних солдатиків - двадцять п'ять рідних братів, бо народилися вони від однієї старої олов'яної ложки. Рушниці в руці, обличчя прямо, а мундири червоні з синім - дуже гарні! їх одержав хлопчик в день свого народження і одразу ж почав розставляти їх на столі. Всі солдатики були подібні один до одного, лише двадцять п'ятий відрізнявся від своїх братів: у нього була тільки одна нога. Його виливали останнім, і олова на нього не вистачило...

Читати далі...

Г. Х. Андерсен "Квіти маленької Іди"

  • 02.11.10, 20:21
[Приєднана картинка] - Бідні мої квіточки померли!- сказала маленька Іда.- Ще вчора ввечері вони були такі красиві, а тепер усі посхилялися. Від чого це вони так? - запитала вона студента, що сидів на дивані. Вона дуже любила цього студента; він умів розповідати надзвичайно цікаві історії і вирізати з паперу дуже забавні картинки - сердечка з крихітками-танцівницями всередині, квіти і чудові палаци з дверима, які можна було відчинити. Великий витівник був цей студент! - Чому у квітів...

Читати далі...

Сторінки:
1
…
122
123
124
125
126
127
128
129
попередня
наступна