Идут очередные выборы. И в стране опять начинается «движняк». Мы все живем в стране «Украина». Наша страна расположена в Европе и имеет приличное количество населения.

Она относится к «индустриальным» странам третьего мира и имеет соответствующею, странам третьего мира, систему государственного устройства. У нас больше всех в мире площадей черноземов. У нас протяженность железной дороги больше чем во всей Европе. У нас собственные энергетические ресурсы (и уголь и газ и нефть). У нас есть море и у нас есть горы. У нас огромное количество рек. У нас огромные гидроэлектростанции и куча атомной энергетики. У нас остатки высоких технологий от СССР (самолетное и ракетостроение, турбиностроение, военпром и тд) . У нас талантливое на изобретения население. И при этом, у нас сложнейшие и крупнейшие в мире налоги. У нас самая большая в мире коррупция. У нас самое большое в мире количество чиновников и других дармоедов (треть от работающих)на душу населения. У нас самый большой в мире разрыв между богатыми и бедными. Так самый богатый олигарх, богаче всех остальных граждан вместе взятых. У нас два процента населения имеют восемьдесят процентов собственности, а некоторые из них живут в Европе а в Украину прилетают на личных самолетах «работать». И мы все недовольны своей жизнью, и не понимаем, почему так происходит. В богатой стране должны жить богатые граждане. Давайте поразмышляем. Все сложное просто и наоборот. Как говорил известный персонаж: « Разруха не в клозетах, разруха в головах». Нужно просто задуматься.

[ Читать дальше ]

Великие изречения

• «Сначала они тебя не замечают, потом смеются над тобой, затем борются с тобой. А потом ты побеждаешь».
• «Наша способность достичь единства при существующем разнообразии будет прекрасным испытанием для нашей цивилизации».
• «Мир достаточно велик, чтобы удовлетворить нужды любого человека, но слишком мал, чтобы удовлетворить людскую жадность».
• «Если ты хочешь перемену в будущем — стань этой переменой в настоящем».
• «Ненасилие явилось среди людей, и оно живет. Оно — предвестник мира во всем мире».
• «Я уверен, что если бы Христос жил сейчас среди людей, Он благословил бы жизни многих из тех, которые, может быть, даже никогда не слыхали его имени… совершенно так, как написано: «Не всякий, говорящий Мне: „Господи! Господи!“ войдет в Царство Небесное, но исполняющий волю Отца Моего Небесного». Уроком Своей жизни Иисус дал человечеству великую цель единственную задачу, к достижению которой мы все должны стремиться. Я верю, что Он принадлежит не одному лишь христианскому миру, но целому человечеству, всем странам и народам».

  ---

Подивився кіно про цю видатну людину, багато про що замислився під час перегляду, і записав собі на довгу згадку декілька цитат:

"Зпочатку око за око - потім весь світ може стати сліпим"

"Нищенство - це теж форма насильства"

(фільм дивився з російським перекладом, цитати навів у власному перекладі на українську мову)

Впевнений, що в його трудах можна знайти ще безліч мудрості. Дуже радий мати можливість навчитись новому досвіду, подивитись на світ трішки іншими очима. Час від часу перегляд подібних фільмів сприяє зрісту мотивації, підйому духовності, покращенню настрою і зміцненню віри в світле та добре майбутнє.

Раджу подивитись всім, хто ще не дивився!

Навіть якщо у всьому великому світі на тебе покладається лише одна-єдина людина, це вже величезна відповідальність перед самим собою!

Все злить, подражнює, нервує. Навіть гарні новини не радують.

Хочеться на комусь зірватись, вимістити злість. Агресія аж бурхотить внутрі.

Але це не вихід... 

Я сильний - я все витримаю.

Все що не відбувається - все на краще.

Я не самотній - у мене є друзі, і напевно хтось кохає.

Скрутні часи в моєму житті настають для того, щоб надати можливість довести, що я вартий ще кращої долі.

(цікаво, ну хоч комусь, по-справжньому ці гасла допомогали заспокоїтись та налаштуватись на позитив, коли все погано?)

...

Авжеж, були в моєму житті скрутні часи. Було таке що здавався та відступав, було і навпаки - йшов вперед до останнього. Досвід каже що другий вариант набагато перспективніший, хоч і має в собі багато неприємног. Ще досвід нагадує, що в принципі, кожна проблема, кожна складність, кожна неприємність - це шанс вийти переможцем, а перемога завжди варта більшого ніж те терпіння та впертість, які необхідно проявити для цього.

...

Ось і прийшов висновок - як би кепсько не було на душі від усього що відбувається, але нема сенсу (не раціонально, безглуздо, даремно) намагатись втримати минуле, чеплятись за нього, шукати в ньому порятунку. Бо попереду - велике, невідоме, сповнене можливостей, пригод, мрій та щастя майбутнє. І чим швидше я знайду в собі сили зробити вгамувати всі свої страхи та зробити крок вперед, тим краще ж буде для мене.

...

Все. Вперед і мовчки.

Калакуцький Микола Костянтинович

Я знову самотній. 

Може то я не виправдав сподівань, чи десь був неуважний до неї, а може вона щось наплутала в своїх вигадках про мене. Її причини хай залишаються при ній.

Мені було добре з нею, і я вже розмріявся, що нарешті знайшов майбутню маму для своїх дітей,  почав планувати наше спільне життя. Все складалось чудово. Не було сварок, не було образ, всі питання вирішувались швидко.

Але, напевно всього цього недостатньо, щоб бути щасливою парою, потрібно щось ще, щось значно більше та важливіше. І все частіше я помічав сум на її обличчі, особливо в ті моменти, коли розповідав їй свої мрії, або запитував про її власні. Відчував в її дотиках, погляді, словах все менше почуттів з кожним днем. Потім відбулась бесіда, після якої стало остаточно зрозуміло - у нас не може бути спільного майбутнього.

Можливо залишимось друзями, а може вона захоче скоріше забути про мене як про помилку, чи невдалу пригоду. В будь-якому разі, я радію кожній миті, проведеній разом з нею, вдячний її ніжності, турботі, піклуванню, тому що вона намагалась зрозуміти мене у будь-яких ситуаціях... ще довго пам'ятатиму наше палке кохання.

Зараз я переїхав назад у свою квартиру. Спробую якскоріше відновитись від розлучення і знову бути відкритим життю, щоб врешті зустріти ту саму - дівчину своєї долі.

Итак. Каждый город неповторим в своих проблемах, и одновременно похож ими же на все остальные города. Принято считать, что в Днепропетровске проблемы с общественным транспортом стоят острее, нежели в других областных центрах. Действительно: с каждым днем маршрутки ходят всё реже, а публикации о необходимости повышения стоимости проезда - учащаются. И кажется, что у города нет не только полноценного метрополитена, развитых автобусных или троллейбусных линий - но и какой-либо альтернативы создавшейся ситуации тоже нет. 

Днепропетровчане даже и не мечтают о круглосуточном и комфортном транспорте. В то же время, каждое утро тысячи автомобилей выезжают из своих гаражей для того, чтобы везти одного-двух человек на пяти-семи местах, предусмотренных в автомобиле. Попусту тратится не только бензин автовладельцев, но и кислород, которым дышат все жители города.

Во всех украинских мегаполисах считается нормальным явлением, когда люди ловят попутный транспорт и добираются им на работу. При этом маршрутки подбирают людей только на остановках, не создавая аварийных ситуаций на дорогах. В Днепропетровске же маршрутки подбирают "голосующих" пассажиров, а водители "легковушек" не обращают внимания на людей (чаще всего - гостей города), которые пытаются их остановить.

Таким образом "маршрутчики", нарушая правила движения, разрушили культуру общественных перевозок, созданную самими людьми. Кто-то считает это правильным? Согласием здесь ответят лишь те, кому выгодна сложившаяся ситуация. Но те, кто вынуждены были до сих пор добираться на работу и с работы "утрамбовываясь" в "Богдан" или "Спринтер" - наконец-то получили шанс на глоток "свежего воздуха": 

С 12 сентября, молодежная организация "Квест К12" запустила социальный проект "ПОПУТЧИК" .

Суть проекта состоит в том, что водители авто на постоянной основе могут подвозить пассажиров на работу и с работы за небольшую плату, сопоставимую с оплатой в маршрутке. 

Водитель получает дополнительный доход, окупая стоимость бензина и автостоянки. А пассажир комфортно и быстро добирается на работу, экономя до 2 часов активного времени, которое раньше приходилось проводить в очередях на маршрутку.

Позаботились создатели "ПОПУТЧИКА" и о дополнительных выгодах. Каждый водитель, принимающий участие в проекте, сможет совершенно бесплатно получить карточку скидок от автомобильного клуба "АСА" и экономить при оплате ремонта авто, покупке автозапчастей, посещении ресторанов и т.п.

Кроме того, сейчас идёт акция. Среди первых 1000 зарегистрированных участников "ПОПУТЧИКА" будет разыгран ноутбук ASUS K50IE и ещё много других интересных призов.

Один из создателей проекта Андрей Дегтярев говорит: "Проект 'ПОПУТЧИК' может стать для Днепропетровска не только экономически выгодным, но может и сплотить горожан, повысив уровень доверия и взаимопомощи. А с хорошими соседями, согласитесь, можно ещё много хороших дел сделать." 

"В скором времени маршрутками будут ездить только льготники" - шутит Андрей. И думается нам - на самом деле пора всем уважающим себя пассажирам и автолюбителям объявить бойкот маршруткам. Пора положить конец нахальному отношению не только к пассажирам, но и к другим участникам дорожного движения.

Первый шаг для участия в проекте - зарегистрироваться на сайте www.avto.k12.dp.ua А далее - быть лучшим на дороге и уважать всех. Особенно "маршрутчиков", в жизни которых настают большие перемены. И будут они для всех - к лучшему!

( Новость взята с городского портала Город.dp.ua )

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей,

виражаючи суверенну волю народу,

спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,

дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя,

піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України,

прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,

усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями,

керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням,

приймає цю Конституцію — Основний Закон України.

---

Стаття 10.

Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

---

Як з'ясувалось, питання мови вже давно визначено, схвалено більшістю і стверджено у головному документі держави. Мало того, в цій статті все висказано так, що просто не залишається місця для суперечок.

Жаль тільки, що не всі статті в КУ такі ж прості, корисні та зрозумілі, як ця.

Ось тут, наприклад, класно написано стосовно мови в Україні та навколомовних питань, але "вайнаімір" - дуже багато тексту, все закручено, перекручено...

            Обов'язкове страхування. Страхування все частіше стає обов'язковою і необхідною умовою життєдіяльності. Страхувальний бізнес заснований на страхах – смерті, хвороби, втрати майна, ризиків тощо. Виходить, треба бути боязливим, заляканим, тремтячим від усього, щоб отримати вищий статус та більше переваг? Емм... 

             Меркантильність. Люди все більше оцінюють друг друга по товщині гаманця, одягу, символам заможності, при цьому забувають про звичайні людські якості. Особливо це стає помітним у великих містах, осередках промисловості та торгівлі. Через заклопотаність здобуванням грошей, через звичку лицемірити та брехати для отримання вигідних контрактів, забуваються стосунки, засновані на довірі та доброзичливості. Вже зараз людям часто не залишається часу на особисте життя, на кохання – а що буде далі?!!

                Відсутність мрій. З дитинства чуємо: «мріяти не шкідливо», «ну ти розмріявся», «губу розкатав» тощо – так навчають забувати про свої мрії. Потім, в трішки дорослішому віці починається: «став цілі», «плануй своє життя», «думай про кар’єру та зріст», «здійснюй бажання»… І хоч під час свят, днів народжень, урочистих подій, всі так полюбляють бажати сповнення всіх завітних мрій, навряд хтось знає чи є вони у людини взагалі.

             Ці, і ще багато інших тем – не такі популярні як тема сексу, алкоголю або наркотиків. Чому про них мовчать? Ніколи ж не пізно зайнятись розвитком свідомості.

             Щось прогрес цивілізованого суспільства викликає у мене недовіру. Зовсім не хочеться йти в цьому напрямку далі. Правда, іншого не пропонується, тому буду вигадувати його сам. Такий, який буде і до душі і до розуму.

 © Микола в роздумах

Не всегда то, что планируется воплощается на все 100% точно.

Цели путешествия: Самопознание, саморазвитие. 

Нахождение и устранение слабостей и вредных привычек (как физических, так и духовных). 

Развитие выносливости, настойчивости, веры в себя и свои силы. 

Увидеть своими глазами красоту природы разных широт и поясов необъятной России. 

Отдохнуть от городской жизни.
Приобрести новые навыки и умения, которые можно будет успешно применять в дальнейшей жизни. 

Найти новых друзей, завести приятные знакомства, получить ответы на волнующие вопросы.

Все они исполнены на 100%, что меня очень-очень радует!

Выезжаю из Москвы в понедельник утром, и при очень хорошем стечении обстоятельств может получиться так, что в вечером уже буду в Киеве. Может поздно вечером, а может и ОЧЕНЬ поздно ночью (-: А если будет не очень везти, то доберусь к утру или даже к полудню.

Планирую только встречу и общение с блоггерами из Киева. Всё моё время, сколько буду находиться в городе - принадлежит вам. С удовольствием поделюсь впечатлениями, рассказами, самыми интересными историями, поделюсь опытом, да и просто отдохну с вами (-:

На ночь останусь отдохнуть в Киеве, а утром в среду поеду домой в Днепропетровск.

Приєднатися до події