Кабінет міністрів 22 травня ухвалив рішення про вихід України ще з трьох угод, укладених у межах Співдружності Незалежних Держав.

Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду у середу.

У пояснювальній записці зазначається, що метою цього рішення є припинення для України дії Протоколу про уніфікацію підходу та укладення Угод про запобігання подвійного оподаткування доходів і майна, вчиненого у травні 1992 року у Ташкенті (Узбекистан); Угоди між державами-учасницями СНД про співробітництво і взаємну допомогу з питань дотримання податкового законодавства і боротьби з порушеннями у цій сфері, укладеної у червні 1999 року у Мінську (Білорусь); Угоди про співробітництво держав-учасниць СНД у боротьбі з податковими злочинами, вчиненої у червня 2005 року у Тбілісі (Грузія).

Зазначається, що ці міжнародні договори втратили своє практичне значення та не застосовуються у звязку з тим, що у сфері дотримання податкового законодавства діють міжнародні міжурядові договори про уникнення подвійного оподаткування з Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Росією, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном.

Нагадаємо, 24 квітня Кабінет міністрів України припинив дію ще двох угод в рамках Співдружності незалежних держав  про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів у галузі правової охорони винаходів та Угоди про методологічне співставлення і створення загальної статистичної бази Економічного союзу в рамках СНД.

Також 13 лютого уряд підтримав ініціативу Мінекономрозвитку та припинив для України дію угоди, якою у 1992 році створювалася Консультативна економічна робоча комісія при Раді глав держав і Раді глав урядів СНД.

Президент України Петро Порошенко  в останній день своєї президентської каденції звернувся до української нації зі зверненням та подякував  українцям.

«Перш за все, хотів би подякувати великому українському народу за велику честь працювати протягом п’яти років на чолі великої країни.  Країни, яка вразила увесь світ силою національного духу, вразила гідністю, вразила стійкістю та свободолюбством. Особливо хотів би вклонитися захисникам України за право, можливість і честь бути Верховним Головнокомандувачем», - сказав Петро Порошенко.    

Глава держави наголосив, що «зміна влади – ознака нашої приналежності до європейської цивілізації».

«Демократію ми зберегли навіть в умовах російської агресії. Завтра влада переходить до нового Президента, якого ви обрали на чесних і вільних виборах», - зазначив Петро Порошенко.

У День пам’яті жертв політичних репресій Президент України Петро Порошенко разом з дружиною Мариною  Порошенко вшанували пам'ять тисяч загиблих у часи репресій. Глава держави з дружиною взяли участь у заходах на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Президентське подружжя поклало квіти до Братської могили та вшанувало пам’ять загиблих. Також до Братської могили було встановлено вінок квітів зі стрічкою національних кольорів України.

Петро та Марина Порошенки також  встановили лампади та вшанували пам'ять жертв тоталітаризму біля Центрального монументу меморіалу «Биківнянські могили».

Президент з дружиною також взяли участь у церемонії покладання вінка квітів до Пам’ятного знаку польських поховань.

Дорогі співвітчизники!

Перебуваючи тут, у Биківні, у скорботному і святому місці, мимоволі прислухаєшся до тиші. Тут покояться тисячі й тисячі закатованих, вбитих невинних жертв. Яких розстрілювали і потай ховали. Намагаючись зробити так, щоб навіть місцеві мешканці нічого не знали про ці страшні злочини. Комуністична влада на десятиліття прикрила ті події щільною ковдрою неправди і таємничості. Лише завдяки активності громадськості, активності дисидентів свого часу почала збиратися і оприлюднюватись перша інформація. Аж поки, вже у незалежній Україні, не стали зрозумілими масштаби цього жахіття, яке творилося у цьому лісі, який заслуговує на те, щоб бути названим українським некрополем.

Точних даних щодо кількості жертв немає і досі. За даними науковців, може йтися про 30-35 тисяч загиблих, за деякими оцінками – до 100 тисяч. «Спеціальні потреби» - саме так закамуфлювали більшовики мету виділення цієї земельної ділянки. Це рішення збереглося в архівах. Спеціальна потреба вбивати. Українська інтелігенція, державні і релігійні діячі, жертви так званих чисток, колишні військовополонені, представники польського, німецького, болгарського, литовського та багатьох інших народів – перелік категорій людей, які знайшли тут свій останній спочинок, дуже довгий.

У Биківнянському лісі покояться художник Михайло Бойчук, письменники Майк Йогансен і Михайль Семенко, митрополит Василь Липківський та багато, багато інших відомих, і на жаль досі не відомих, не встановлених особистостей.

Всіх їх пам’ять я прошу вшанувати хвилиною мовчання.

(хвилина мовчання)

Дорогі українці!

Цей рік – рік нагадування не лише нам, але й усьому світу про важливі історичні уроки. Буквально вчора ми вшанували сімдесят п’яті роковини депортації кримськотатарського народу. А 1 вересня світ відзначатиме вісімдесятиріччя Другої світової війни. Тоді через сумновідому політику замирення з агресором було допущено  розгортання наймасштабнішого конфлікту в історії людства.

Нагадаю також, що жахливі злочини комуністичного режиму проти людяності стали можливими у тому числі через втрату української державності, яку ми не змогли відстояти в часи Української революції 1917–1921 років. Наш народ заплатив надто високу ціну за прорахунки. Прорахунки, які були зроблені сто років тому. Ми не маємо допускати навіть думки про те, щоб повторити той гіркий досвід знову.

Тому щоразу неодмінно підтверджуємо тезу про незворотність нашого європейського курсу, європейського курсу України. Про неприпустимість повернення України в лоно Російської Федерації. На землі, де дерева ростуть з людської крові, не може бути й мови про політичні загравання з агресором і спадкоємцем режиму, який цю кров проливав.

Ми з вами, дорогі друзі, це дуже добре усвідомили і ні разу не відступили з обраного шляху. Фактично завершено за останні п’ять років процес декомунізації в нашій державі, заборонено комуністичну ідеологію. Православна Церква в Україні отримала від Вселенського Патріарха Томос про автокефалію. Створено боєздатну українську армію, яка надійно захищає нас від загарбників у розв’язаній московським режимом війні. Досягнуто значних успіхів у співпраці з країнами – світовими лідерами та міжнародними інституціями, проведено низку реформ в напрямі адаптації українського законодавства до європейських стандартів.

Трагедія комуністичного терору має стати повчальним уроком на майбутнє, надійним запобіжником від спроб реанімувати «русский мир» на нашій українській землі.

Сьогодні Україна на східному кордоні Європи стримує нову навалу, тепер уже з боку правонаступника більшовицької імперії – Російської Федерації. Протистояти набагато сильнішому, чисельнішому і до зубів озброєному агресорові стало можливим завдяки дуже ефективним і злагодженим діям України та лідерів вільного світу – США, ЄС, країн Великої сімки, всіх, хто складає потужну світову коаліцію на підтримку України. І я дуже сподіваюсь й на подальшу підтримку українського народу світовим співтовариством. Твердо переконаний, що лише за такої підтримки та завдяки дипломатичному тиску на агресора нам вдасться відновити свій суверенітет, свою територіальну цілісність. Повернути український суверенітет і український прапор на кожен клаптик окупованої агресором землі, повернути в Україну Крим, повернути Донбас.

У даний момент необхідно гідно, без внутрішньополітичних потрясінь пройти період зміни влади. Йдеться не тільки про набуття повноважень новообраним Президентом України, але й про обрання складу Верховної Ради.

Адже ворог, не криючись, намагається використати цей період політичної турбулентності для того, щоб зруйнувати наші досягнення на шляху реформ та європейської інтеграції. Посіяти у нашому суспільстві розбрат, ворожнечу та хаос, протиставити народ і владу, протиставити руками українців. Знищити українську державність.

Головне завдання, що стоїть сьогодні перед відповідальними українськими політиками – забезпечення наступності політики реформ, зміцнення інститутів української державності та продовження європейської та євроатлантичної інтеграції.

Лише така політика дає можливість гарантувати підтримку наших союзників з Європи, США та інших держав, яку за будь-яку ціну зараз намагається зруйнувати Росія. І нам потрібно це абсолютно чітко розуміти.

Багатонаціональні поховання «Биківнянських могил» красномовно нагадують нам, що руйнівна хвиля антигуманістичної політики ще у минулому столітті вийшла далеко за межі національних чи інших суспільних груп, знищуючи на своєму шляху життя і долі ні в чому не повинних людей.

Спільними зусиллями міжнародного співтовариства має бути забезпечено гарантії недопущення реваншу тоталітарних режимів тепер і в майбутньому.

Це – наша консолідована відповідальність перед нащадками. Це буде найбільш гідною шаною пам’яті тим, чиїми життями сплачено за наше мирне сьогодення. За цивілізаційний поступ, за можливості будувати світовий простір з відкритими кордонами, за право сучасної людини вільно і успішно розвиватися.

Українська незалежність і наша свобода оплачені занадто дорогою ціною. Ми повинні про це пам'ятати, вдивляючись і у минуле, і у день завтрашній.

Вічна пам'ять усім жертвам репресій, похованим у Биківнянському лісі. Вічна пам’ять тим, хто похований у інших місцях розстрілів в Україні і за її межами. Вічна пам’ять.

 Слава Україні!

Президент України Петро Порошенко відвідав виставку «Українська державність: витоки, етапи становлення та розвитку», яка відкрилася в Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім». Глава держави подякував керівникові виставки, Першому віце-прем`єр-муністру Степану Кубіву, авторському колективу, вченим та громадським діячам, які долучилися до її створення.

«Хочу особисто подякувати усім членам товариства за ту подвижницьку роботу по збереженню історичної пам’яті українського народу. Мова йде про те, щоб встановити правду про нашу історію. Наш народ виборов право знати правду – правду, яка не створюється за межами України в московському Кремлі. А правду, на традиціях якої будуть виховуватися покоління українців», - наголосив Петро Порошенко.

«Без бойового духу, без любові до України перемоги не буде», - Глава держави підкреслив важливість знати правду про героїв російсько-української війни, про російську окупацію.

«Виставка, яка сьогодні тут відбувається, є тому підтвердженням. Ці матеріали мають бути у кожній українській родині, в кожній українській військовій частині, бібліотеці, школі», - зазначив Президент та додав, що важливо створити електронну версію виставки, матеріалами якої б могли скористатися українці з усього світу.

Глава держави привітав присутніх на виставці видатних українців, подвиг яких уже увійшов до історії України, серед них були  Герой України учасник російсько-української війни Володимир Жемчугов, український філософ, історик Ігор Козловський, який тривалий час був в полоні проросійських терористів, інші видатні сучасники. «Іконостас українських героїв, на прикладі яких ми виховуємо наші майбутні покоління», - додав Петро Порошенко.

Президент також відзначив важливість підтримки вітчизняного кінематографа та книговидання та навів приклад успішного українського фільму «Кіборги». «На таких прикладах треба виховуватися», - додав він.

Президент оглянув виставку та поспілкувався з присутніми.

Президент України Петро Порошенко прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав: Республіки Вірменія — Тіграна Сейраняна, Республіки Хорватія – Аніци Джаміч, Республіки Північна Македонія – Крума Ефремова, Республіки Польща – Бартоша Ціхоцького,  Республіки Болгарія – Коджабашева Костадіна Ташева, Аргентинської Республіки – Елени Летіції Тереси Мікусінські.

Під час бесіди з Послом Республіки Вірменія в Україні йшлося про необхідність активізації політичного діалогу. Було позитивно відзначено створення Групи дружби з Україною у Національних Зборах Вірменії як важливого інструмента міжпарламентського діалогу.

Окрему увагу було приділено питанням поглиблення двосторонньої торговельно-економічної співпраці, зокрема відновленню діяльності Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва.  

Президент України подякував Послу Республіки Хорватія за послідовну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також вагому політичну, гуманітарну і експертну допомогу, яку Загреб надає Україні на двосторонньому рівні та в рамках міжнародних організацій.

Петро Порошенко висловив сподівання на продовження активного двостороннього політичного діалогу між Україною та Хорватією з метою реалізації вагомого потенціалу українсько-хорватського партнерства в усіх сферах.

Головна увага під час зустрічі з Послом Республіки Північна Македонія зосереджувалась на важливості збереження позитивної динаміки двостороннього діалогу, зокрема проведення ближчим часом в Україні чергових засідань Міжурядової українсько-македонської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва та Спільного комітету з імплементації Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Північна Македонія. Глава держави відзначив зростання двостороннього товарообігу, який з початку 2019 року зріс у понад 5 разів.

Президент України висловив також задоволення завершенням підготовки до підписання Угоди про умови взаємних поїздок громадян, що вже найближчим часом дозволить громадянам обох країн безперешкодно та без регулярних продовжень дії безвізового режиму подорожувати до України і Північної Македонії.

Спілкуючись з Послом Польщі в Україні, Глава держави подякував польській стороні за незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та висловив сподівання на збереження традиційно активного політичного діалогу на найвищому рівні у майбутньому.

Обговорювались також шляхи посилення двосторонньої взаємодії на євроатлантичному напрямку та у сфері енергетичної безпеки.

Під час зустрічі з Послом Республіки Болгарія співрозмовники висловили задоволення високою динамікою двостороннього політичного діалогу, а також реалізацією низки конкретних взаємовигідних проектів, зокрема у сфері транспорту та енергетики.

Президент України подякував Софії за оздоровлення 300 українських військовослужбовців на базі болгарської Військово-медичної академії протягом найближчих двох років в рамках Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації, де Софія має статус провідної країни.

Значну увагу співрозмовники присвятили питанням культурно-гуманітарного співробітництва між Україною та Болгарією. Президент України подякував за конструктивний діалог з Болгарією стосовно імплементації  Закону України «Про освіту», який може стати гідним європейським прикладом врегулювання чутливого питання між справжніми друзями.

Під час бесіди з Послом Аргентинської Республіки обговорено питання подальшої активізації політичного діалогу, перспективні напрями розвитку двосторонньої співпраці в торговельно-економічній та інвестиційній сферах, а також розширення договірно-правової бази українсько-аргентинських відносин.

У цьому контексті Президент України наголосив на необхідності здійснення обміну візитами високого рівня та підкреслив важливість проведення в Буенос-Айресі у цьому році чергового засідання Міжурядової українсько-аргентинської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.

Комент БГ: А не схотіли посли пана Зю дочекатися і йому вручати вірчі грамоти, бо якось соромно.