У цьому році свято випадає на п’ятницю. Весняне рівнодення вважається умовною межею між зимою і літом. Коли Сонце переходить з північної півкулі в південну, настає осіннє рівнодення — 2223 вересня.

Рівнодення — астрономічна подія, якf відбувається двічі на рік, один раз навесні і один раз восени. Під час рівнодення нахил Землі (щодо Сонця) складає 0° і через це тривалість дня і ночі майже рівна.

У багатьох країнах 2023 березня святкується Новий рік, що тісно пов’язаний з настанням весни. У країнах Близького Сходу, Середньої Азії, в Азербайджані, Ірані, деяких регіонах Туреччини відзначають свято Новруз, який раніше відкривав рік, і означає в буквальному перекладі «Новий день». В Японії - це свято Хіга, пов’язане з шануванням природи і предків.

День весняного рівнодення — ритуальний день для багатьох народів і релігій світу, який відомий з глибокої давнини. У кельтів день весняного сонцестояння називався Остара. Kevtjuhla — у фінів.

Інше свято — Весняний сонцеворот або Вербоносиця — відзначають 21 березня. Цей день вважався початком весни, коли природа пробуджується від зимового сну.

весняне сонцестояння / Фото: [email protected] / depositphotos.com

Є багато ритуалів і традицій, що оточують прихід весни. Зазвичай, в цей час ворожать. У язичницькій культурі зустрічають весну, урочисто спалюючи опудало зими. У слов’ян цей час називалося Комоєдицею (зараз Масляна). Під час свята проводжали Морену — богиню Зими і Смерті, частували господаря Лісу — Ведмедя, вшановували бога Ярила — Сонце і богиню Весни Лелю.

Господарю Лісу жінки пекли млинці, які розкладали на пеньках. Після цього починався святковий бенкет. Давні слов’яни називали ведмедя Ком (звідси правило — «перший млинець комам», ведмедям).

У свято весняного рівнодення також випікали фігурки пташок з тіста (Інша назва — жайворонки або тетерки). Їх наші давні предки підкидали вгору, а потім ловили. Вважалося, що такими діями можливо залучити в своє життя здоров’я, щастя, процвітання.

випічка Жайворонок / Фото: ann_1101.mail.ru / depositphotos.com

Також було прийнято вмиватися талою водою, палити багаття на честь бога Ярила і водити навколо них хороводи.

Думати про погане в день весняного рівнодення заборонялося, тому що говорили, що все погане в голові стане дійсністю, як і все хороше. Тому в свято рекомендується згадати заповітне бажання. Інші прикмети:

• якщо в цей день починаються морози — вони ще дуже довго не відступлять;

• якщо в цей день багато веселитися, то можна отримати щедрість і доброту природи.

Прикмети на Вербоносицю (21 березня):

• Птахи в’ють гнізда з сонячної сторони — літо буде досить холодним;

• Рано прилетіли жайворонки — прикмета того, що весна буде теплою;

• Якщо гілку верби поставити на столі в будинку, то вона вижене всі труднощі і скорботи з дому, принесе щастя родині;

Пентагон оголосив про успішне випробування на Гавайських островах ракети, здатної рухатися зі швидкістю в кілька разів більшою за швидкість звуку. Випробування відбулися ввечері 19 березня на базі Pacific Missile Range Facility на острові Кауаї, повідомило міністерство оборони США в п'ятницю, 20 березня.

Гіперзвукова зброя здатна летіти зі швидкістю, що більш ніж у п'ять разів перевищує швидкість звуку. Ці ракети є вкрай маневреними та здатні діяти на різних висотах, зазначив Пентагон. "Це дасть військам США можливість за хвилини завдавати удару за сотні і навіть тисячі миль, щоб усунути широкий спектр важливих цілей", - ідеться в заяві.

Відзначається, що випробування було проведено спільними зусиллями армії та військово-морских сил США, а дані про політ ракети збирало Агентство з протиракетної оборони Пентагону. Зібрані дані мають послужити для розробки засобів протидії гіперзвуковій зброї, яка може бути в розпорядженні противників США. Як повідомив віцеадмірал Джонні Вулф, тепер військові готові працювати над бойовим потенціалом гіперзвукової ракети.

США планують ставити на озброєння гіперзвукові ракети на початку - середині 2020-х років. На початку лютого стало відомо, що адміністрація президента США Дональда Трампа пропонує у 2021 фінансовому році витратити 3,2 мільярда доларів на продовження розробки гіперзвукових ракет.

КИЇВ. 18 березня. УНН. Президент Володимир Зеленський 16 березня зібрав у себе в Офісі представників великого бізнесу. Серед запрошених були Рінат Ахмєтов, Ігор Коломойський, Сергій Тігіпко, Олександр Ярославський, Юрій Косюк — говорили про боротьбу з недугою, і хто чим може допомогти. УНН проаналізував, як змінилася ситуація в країні після того, як бізнес простягнув “руку допомоги”.

Апарати ШВЛ.

Не секрет, що в Україні гострий дефіцит апаратів штучної вентиляції легенів. Та саме цей апарат дуже необхідний при ускладненнях вірусу — пневмонії. За лічені дні бізнес купив щонайменше 22 апарати ШВЛ.

Співвласник і гендиректор TIS Андрій Ставніцер повідомив про закупівлю двох апаратів для Одеської інфекційної лікарні.

“Їх неможливо знайти — якщо у вас є інформація, хто продає, будь ласка, напишіть”, — додав він.

Співзасновник Monobank Олег Гороховський повідомив, що чотири апарати вже купив він, бізнесмени Євген Черняк, Андрій Федорів та Володимир Яценко. Ще 5 б/в ШВЛ знайшли в США з терміном поставки три тижні.

“Друзі, мене переповнює гордість за нашу країну і наш бізнес! Я отримав більше 100 пропозицій допомоги. За 2 години мені були готові перерахувати 25 мільйонів гривень!!! Поки ми разом, ми сила! У нас все буде добре, і ми обов’язково, рано чи пізно, побудуємо процвітаючу, успішну країну”, — зазначив Гороховський у Facebook.

Засновник UFuture Василь Хмельницький повідомив у Facebook, що холдинг придбав в одну з лікарень Києва два апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ) і матеріали для їхнього функціонування.

Благодійні фонди Віктора Пінчука та Олени Пінчук передадуть до лікарень України 10 новітніх апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ).

“З огляду на рекомендації Міністерства охорони здоров’я України, апарати надійдуть до лікарень тих регіонів України, які можуть мати найбільшу потребу, а саме: по одному апарату ШВЛ буде направлено до лікарень Волинської, Донецької, Закарпатської, Львівської, Луганської, Одеської та Чернівецької областей і три апарати — до лікарень Києва... Медичне обладнання вже перебуває в Україні й найближчими днями буде встановлене в лікарнях”, — йдеться у заяві фондів.

ПриватБанк розпочав поставки апаратів штучної вентиляції легенів для лікарень у межах національної програми “Дихай! Разом проти коронавірусу”.

“У вівторок, 17 березня, перші 4 апарати передадуть у лікарні Києва, Одеси та Лисичанська”, — повідомив банк.

“Благодійний фонд родини Жебрівських” (правонаступника БФ “Фармак”) виділив 10 млн грн на протидію поширенню коронавірусу. Кошти підуть, зокрема, на закупівлю апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ), експрес-тестів на коронавірус, захисних костюмів і масок, дезінфікуючих розчинів для потреб лікарні.

Також апарати ШВЛ закуповує для лікарень “Нова пошта”.

Гроші. Тести.

Президент групи DCH Олександр Ярославський повідомив, що на національну програму з протидії коронавірусу виділив 2 млн дол., і ще 1 млн дол. — на регіональну харківську. Також він повідомив, що його друг, засновник компанії Alibaba, виділив Україні 1 млн тестів, вартістю 80 млн дол.

“Треба буде більше, дам більше. Це час, коли потрібно думати не тільки про себе”, — наголосив Ярославський. 

Опікуни областей.

Деякі бізнесмени взяли під опікунство цілі регіони, передусім міста своєї присутності. Серед них, зокрема, президент футбольного клубу “Шахтар”, власник компанії “СКМ” Рінат Ахмєтов та власник компанії МХП (Наша Ряба) Юрій Косюк.

“Всі наші підприємства беруть на себе відповідальність за життя і здоров’я наших співробітників і жителів міст, де ми працюємо. У співпраці з Міністерством охорони здоров’я ми зробимо все, щоб не допустити епідемії коронавірусу в містах нашої присутності і у всій країні”, — заявив Ахмєтов.

МХП своєю чергою повідомило, що опікуватиметься одразу двома областями України — Черкаською та Вінницькою.

“Підприємства групи МХП разом із місцевими органами державної влади створюють і забезпечують роботу оперативних штабів для розбудови в Черкаській та Вінницькій областях зон, безпечних для життя та роботи наших громадян. Окрім того, вживається низка заходів для підтримки найбільш незахищених верств населення”, — заявили в компанії.

Експерти вважають, що така взаємодопомога великого бізнесу і влади має стати прикладом для інших та заохочуватися урядом.

“Уже сьогодні ми бачимо ініціативи великих національних компаній, банків і фондів, які перераховують кошти на закупівлю апаратів ШВЛ для постраждалих від коронавірусу. І це вірно! Але, така ініціатива повинна бути підтримана нашим урядом.

Саме Мінфін і Мінекономіки повинні розробити перелік стимулів для тих компаній, які показують приклад соціальної відповідальності, а також для тих компаній, які виробляють продукти і товари щоденного споживання — наявність в необхідному обсязі і за мінімальною ціною яких зараз так важливо, щоб врегулювати паніку серед населення”, — каже економіст Ігор Гарбарук.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль дав доручення новому міністрові економічного розвитку Ігорю Петрашку розробити сценарії можливих економічних наслідків для України через коронавірус. Видання "Коментарі" попросило експертів допомогти міністру: підказати, що це можуть бути за сценарії – і як на них слід реагувати.

Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Денис Красніков вважає, що основними факторами, що впливають на економіку України в ситуації, стануть:

– виведення коштів фінансових спекулянтів з ринку українських державних цінних паперів,

– безпрецедентне гальмування сфери послуг та колапс величезного числа середніх і малих бізнесів.

Варіантом прориву, на думку Дениса Краснікова, можуть стати:

– агросектор;

– українська переробна галузь (може наростити обсяги поставок, з приводу чого експерт пропонує терміново переглянути поставки на експорт сировинних товарів, адже саме зараз потрібно максимально розвивати власну переробку – і попит на її продукцію буде);

– деякі, вже створені, кластери фармацевтики зможуть добре розвинутися;

– почне бурхливо розвиватися сфера доставки товарів додому (цей сектор може забезпечити замовленнями програмістів і забезпечить деяку додаткову зайнятість).

"Але все це, – підкреслює віце-президент УСПП, – можливо за відсутності транспортного та логістичного колапсу".

Заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, кандидат економічних наук впевнений, що послаблювати нашу економіку буде цілий комплекс факторів.

"Коронавірус і його наслідки – глобальне явище. Зниження ділової активності йде в усьому світі. Базові фінансові індекси – просіли з початку місяця приблизно на третину. Але говорити потрібно не тільки про коронавірус, карантин і їх негативні наслідки, – впевнений експерт. – Ситуація пов'язана й із загальним спадом виробництва в Україні (не перший місяць), й затягуванням виділення макрофінансової допомоги від МВФ (очікувалася у кінці минуло року, але до цих пір ведуться консультації), та з падінням цін на нафту. Ціни на нафту – це драйвер зниження цін на базові товари, особливо на сировинні. А ми – експортоорієнтована країна. Ціни на українські метал, зерно, хімпродукцію і раніше були нижче середнього рівня. Тепер же може бути ще один понижуючий тренд".

На думку Шубіна, Україна втратить два-три квартали економічної динаміки. А потім прогноз експерта – між середньонегативним і різко негативним.

"Все залежить від того, як коронавірус позначиться на Україні, як довго у нас триватиме своєрідний економічний і логістичний паралічі. А також – які тренди будуть в країнах Європи, – каже експерт. – На нашу економіку ще впливатиме і ситуація із зарплатами людей, із споживчим попитом. Запасів у бізнеса, бюджета, у звичайних громадян немає. Ми бачимо тенденцію призупинення наміченого на початок березня підвищення пенсій. Індексацію обіцяють провести з травня. Але поки складно сказати, як це можна зробити в умовах витрат на боротьбу з коронавірусом, на підвищення оплати праці медиків, на оплату праці "простоюючих" вчителів. Серйозним навантаженням на бюджет буде і зниження виплат ЄСВ, податку на доходи громадян. Якісь підприємства будуть виводитися в простій (працівникам тоді належить дві третини окладу). Багато роботодавців будуть намагатися перевести людей у відпустку "за свій рахунок". А це обіцяє відсутність податкових надходжень. Зупинений фактично весь ритейл (від англ. retail продавати в роздріб, напрям діяльності підприємства щодо розвитку роздрібних точок – прим. ред.) промвиробництва народного споживання (побутова техніка і так далі). Тобто, не буде надходжень від імпорту. Склади затоварені, але продукція не реалізовується".

До цього, за словами Шубіна, варто додати і те, що світові автоконцерни призупиняють виробництво в умовах зниження попиту. Тобто, не будуть затребувані метал, пластик, каучук, хімпродукція – те, що випускається, в тому числі, в Україні.

Кандидат економічних наук вважає, що кращим виходом для уряду стала активізація внутрішнього ринку за рахунок перерозподілу ресурсів держзакупівель на вітчизняного виробника. Тим самим будуть з'являтися нові робочі місця всередині України, завантажиться наше виробництво. Мова, за словами Шубіна, йде про суму в 500-700 мільярдів гривень. І якщо це ресурс перенаправити на українського виробника, можемо отримати відмінний ефект.

"Також слід знизити облікову ставку, – упевнений експерт. – 10% – це вже куди краще, ніж раніше. Але в тих же США Федеральна резервна система (ФРС – аналог нашого Національного банку) знизила УС до 0,00-0,25%, щоб захистити економіку від наслідків коронавірусу. Ось і НБУ слід знижувати УС далі, щоб хоч хтось міг взяти кредит і технічно переозброїтися".

Ще, на думку Шубіна, слід розвивати власне виробництво медичних масок і необхідних медпрепаратів. Тим більше, що відповідний досвід у нас був, а є і ринок, і потреба.

Важливі і компенсації для аграріїв, тим більше, що попереду – посівна. Причому краще використовувати вітчизняну техніку, знову ж, завантаживши власні потужності.

"Якщо зробити вищеназвані заходи, ми можемо вийти з кризи сильнішими, – впевнений Шубін. – Зараз – критичний момент, вихід з якого буде залежати від обраної тактики. Якщо продовжимо ліберальні реформи, які передбачають відкриття українського ринку для імпорту, то капітал вимиється – і ми сильно просядемо. Якщо ж розумно ринково закриємося і переорієнтуємося на вітчизняне товаровиробництво, то ця криза може стати українським шансом. Після важких двох-трьох кварталів ми здатні зробити четвертий проривним, якщо будемо створювати робочі місця для українців і завантажувати вітчизняні потужності".

Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат нагадує, що 2020 рік з самого початку показав негативні тренди: падіння економічної активності в реальному секторі: промислове виробництво мінус 5,1%, сільське господарство втратило 2,7%, логістика знизилася на 4%.

"Активність спостерігається у фінансовому секторі, але це здебільшого спекулятивні операції, – підкреслює експерт. – Капітал не входить в бізнес і, як наслідок, економіка має низьку монетизацію, продовжуючи "відчувати спрагу". З іншого боку – продовжує розвиватися мікрокредитування, так як для зубожілого за роки "реформ" населення цей інструмент стає все частіше єдиним способом вижити (відсоток неповернень зростає)".

І вся ця ситуація, зазначає Андрій Гарнат, різко ускладнилася розвитком коронавірусу.

"Прийнятий 17 березня в спішному порядку Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів..." в реаліях не принесе бажаного результату, – вважає експерт. – Він несе в собі лише короткочасне припинення дії деяких штрафів, пені, вибіркове скасування перевірок (тільки щодо ЄСВ та єдиного внеску), впровадження РРО та незначне короткочасне зниження ЄСВ та податку на землю, що в сукупності своєї, не матиме більшості підприємств малого і середнього бізнесу яку-небудь суттєву підтримку".

Гарнат нагадує важливе правило: в бізнес важко увійти, але легко з нього випасти.

"Підприємства роками завойовували довіру кожен на своїх ринках, і одного разу втративши можливість клієнтам продавати свої товари або послуги, вже не факт, що зможуть повернутися на втрачені позиції, – говорить експерт. – Постійно спілкуюсь з директорами малих і середніх компаній. За два крайніх дня з моменту прийняття заходів, що обмежують роботу підприємств і пересування громадян, все частіше чую про закриття бізнесу (і не тільки у сфері послуг). І пов'язано це з тим, що багато компаній мають зв'язок з партнерами-постачальниками, субпідрядниками. І якщо в такому ланцюжку зупиняється хоч одна з ланок, це гальмує процеси всього ланцюжка".

На думку координатора ГІ "Рух бізнесу України", владі варто було б:

– зменшити (не менш ніж наполовину) до кінця поточного року податкове навантаження (ПДВ, сукупне навантаження на фонд оплати праці) на весь малий і середній бізнес, виділивши сегмент з обігом, наприклад, до 50 млн. грн. у рік (потребує детальних розрахунків і уточнення);

– на ввіз виробничого обладнання Україну, мито та ПДВ до 2023 року повинно бути 0 (нуль); відповідно, на цей же період, скасування ПДВ для українських підприємств-виробників обладнання;

– потрібна повна відміна Системи блокування податкових накладних (і з 2021 року скасування депонування на ПДВ рахунках); ці два механізми, що покликані боротися з тіньовими схемами, насправді лише пригнічують бізнес процеси та гальмують ділову активність;

– після закінчення періоду – заміщення податку на прибуток податком на виведений капітал.

"Ще більший ефект дасть принципова зміна Податкового кодексу як такого, але його, в поточних умовах з провалом в бюджеті, навряд чи вдасться зараз реалізувати, – зазначає Андрій Гарнат. – Поки ж унаслідок триваючої низки критичних помилок влади, громадяни втрачають робочі місця. Як наслідок – найближчим часом істотно постраждає бюджет, ще більше зросте соціальна напруга".

Раніше "Коментарі" повідомляли, що близько 25 млн осіб у світі можуть залишитися без роботи через коронавірус.

Фото: Діло

Фото: Діло

Фото: Діло

Перони пусті. На площі Двірцевій теж не людно. Працівники завершують реконструкцію. Курсує порожній міський транспорт.

Фото: Діло

Жодних міжміських перевезень. На Приміському – теж нікого. Лиш електрички стоять.

Фото: Діло

Фото: Діло

Фото: Діло

“Навіть у циган карантин”, – жартує журналіст “Діла“. На вокзалі і поблизу немає осіб ромської національності.

Фото: Діло

Фото: Діло

Фото: Діло