А професор Костянтин Тищенко стверджує, що з-поміж 82 специфічних рис української мови (звукових і граматичних) 34 є виключно українськими. Це нищить будь-які теорії “діалектності” та “схрещення”, – пише блог “Чиста мова”.

До речі, ексклюзивних українсько-білоруських рис є 4, а українсько-російських – жодної (ось вам і “особлива близькість” української та російської мов). Аналогій, водночас спільних з іншими мовами: верхньолужицьких і білоруських по 29, нижньолужицьких 27, полабських 19, словенських 18, російських 11. Показово, що решта слов’янських мов (половина: 7 з 14) має з українською по 20-21 спільній риси на півдні і по 22-23 спільні риси на заході, що достатньо унаочнює справжні історичні зв’язки української мови та її справжнє місце в колі слов’янських мов.

Цікаво, що “українське” фарингальне щілинне “г”, що походить зі старого “g”, засвідчене в верхньолужицькій, чеській та словацькій мовах, а старий звук вимовляється як “і” в українській, нижньолужицькій, полабській і хорватській мовах.

Наводимо деякі з унікальних рис української мови за Тищенком:

Збереження старого індоєвропейського -р на кінці складу (матір).

Специфічно українські суфікси -інь, -ощ, -енк (далечінь, солодощі, поштаренко).

Специфічно українські префікси якнай-, щонай- (якнайкращий, щонайгірше).

Займенники з префіксоїдами будь-, казна-, хтозна (будь-хто, будь-коли, казна-куди).

Прислівники з часткою -не- (де-не-де, коли-не-коли, хто-не-хто).

Пестливі форми прислівників (поволеньки, тепереньки, теперечки, тутечки, тамечки, недалечко).

Пестливі форми дієслів з суфіксом -оньк-: їстоньки, питоньки, гулятоньки.

Сполучник ЩО у специфічних синтаксичних структурах: книжки, що по них послано; земля, що він її продав.

Праслов’янські закінчення дієслів дати, їсти, розповісти: даси, їси, розповіси.

На відміну від решти слов’янських мов, інфінітив українського дієслова “бути” має кореневу голосну У, що вказує на можливу іранську індукцію, наприклад, на перське BUDAN “бути”.

Поряд зі звичайним аналітичним майбутнім (буду робити, будеш писати), яскравою й унікальною серед усіх слов’янських мов морфологічною рисою української є синтетичний майбутній час дієслів недоконаного виду (робитиму, писатимеш) з аналогією в романських мовах. На давність його вказують засвоєні, очевидно, з української південнобілоруські форми та релікти цього явища у вологодськов’ятських говірках.

Форми з повторенням префікса -по: попоїли, попождеш, поповиздихали б. Показово, що цих форм не підтримують ані школа, ані ЗМІ, однак вони поширені в Україні повсюдно і послідовно регулярні.

Дело в том, что еще в 2016 году заговорили о том, что ВВП Нью-Йорка превысил ВВП не имеющей аналогов в мире сверхдержавы, занимающей 1/9 суши всей планеты, обладающей самыми большими запасами газа и пятыми в мире запасами нефти – РФ. Однако, в 2016, на самом деле, ВВП Нью-Йорка немного недотянуло до показателей сверхдержавы.

Читайте также: США обнародовали свое видение исторических событий в России

В действительности ВВП Нью-Йорка в 2016 году составило 1 триллион 275 миллиардов 137 миллионов долларов, в то время как ВВП РФ показал 1 триллион 283 миллиардов долларов. Таким образом, Нью-Йорку не хватило всего 5 млрд долларов с копейками, чтобы опередить Россию. Однако…

Однако, общий ВВП штата на 2017 год составил 1 триллион 487 миллиардов 998 миллионов долларов. Причем штат Нью-Йорк занимал лишь третье место по ВВП в рейтинге США, а первое принадлежало Калифорнии с 2,602 триллиона. То есть, ВВП Калифорнии в 2 раза больше ВВП РФ? Но, не об этом же речь, не отвлекаемся!

Итак, согласно последней статистике, ВВП Нью-Йорка уже превышает 1,4 триллиона долларов. Чудесно, не правда ли? И это за два месяца до конца года. Но хотите больше?

А больше то, что с учетом стабильного прироста ВВП Нью-Йорка по расчетам правительства США в 2018 должен составить не менее 1,6 трлн долларов!

Без нефти. Без газа. Без колоссальных территорий с неисчислимыми природными ресурсами.

Лідерами рейтингу Mind життєздатності банків, що працюють в Україні, за результатами ІII кварталу 2017 року стали американський Сітібанк, австрійський Райффайзен Банк Аваль та французький УкрСіббанк. За ними розташувались французький Креді Агріколь, німецький ПроКредит Банк та угорський ОТП Банк.

Ці установи вийшли в лідери за комбінацією таких кількісних показників надійності, як ліквідність, рентабельність, достатність капіталу, а також якісних факторів безперебійності платежів, підтримки акціонерів та ризиків країн їхнього походження. Рейтинг складено на основі даних фінансової звітності станом на 1 жовтня 2017 року. Мета рейтингу, як завжди, незмінна відфільтрувати банки з найвищою внутрішньою здатністю пережити період системної нестабільності.

Попри те що загалом надійність банків виросла, оцінити позитивно банківський сектор поки що нелегко. Аналізуючи стан справ банківської системи України, важко позбутися думки, що економіка живе своїм життям на Землі, Національний банк України – на іншій планеті, десь високо в небі, а банки – у польоті, але як солдатський крокодил – «низенько, ну зовсім низенько».

Основне досягнення НБУ – імплементація МСФЗ 9 у вигляді 351-ї постанови – продемонструвало: бюрократична Україна може робити з власною економікою, що забажає, без будь-якої відповідальності за кінцевий результат. Сказали: «Таргет інфляції 8% (+/-2%) у 2017-му...», ну, не вгадали – шукаємо винних поза нашою системою.

Те, що для виконання проклятого банками міжнародного стандарту Мінфіну в 2018 році знову треба капіталізувати банки за участю держави – то проблема власника. От тільки навіщо Мінфіну на підтримку банків, у яких дві третини негативно класифікованих кредитів, вкладати коштів більше, ніж в оборонний бюджет, то НБУ не стосується.

Власники ж приватних банків більше піклуються не про розвиток бізнесу, а як вийти з нього без карних справ. Іноземці не форсують події: їхня українська «дочка» – мізерна доля великого балансу. Отже, можна заплющити очі на збитки, може, колись і згодиться. Російські банки й раді б вийти з ринку, але таке «добро» нема кому продати. Економічне зростання в країні – окремо, а банківське кредитування – окремо.

Депозитний портфель фізичних осіб банківської системи за 10 місяців у гривні приріс на 18 млрд грн (+3,8%). Це добре. Але уважний аналіз вказує на те, що майже 16 млрд грн – це приріст у ПриватБанку за рахунок переведення депозитів у валюті і депозитних сертифікатів. З банків за участю російської держави забрали понад 20% депозитів. Тобто якщо з системи прибрати фактор найбільшого банку, питома вага якого у депозитному портфелі продовжує зростати, то успіхи інших у сукупності – мінімальні. До речі, що думає антимонопольне відомство про майже 36% долі ринку одного банку?

Депозитний портфель юридичних осіб має від’ємний сумарний результат (-3,2%). На майже 4,6 млрд грн приросту в гривні – трохи більше $700 млн відтоку. У цьому сегменті обігові кошти бізнес переносить у банки із західним капіталом. Сприяє й європейське законодавство зі страшним словом «комплаєнс», і системне закриття коррахунків українським банкам західними партнерами.

Кредитний портфель фізичних осіб приріс у гривні з початку року на 18,3 млрд грн, тоді як у ВКВ – зменшився на трохи більше $400 млн. Масове іпотечне кредитування не повернулося, а кредитні продукти, що покривають розриви ліквідності у людей від зарплати до зарплати, зараз пропонують майже всі банки. Загальний приріст портфеля на рівні 2% з початку року мало допомагає економіці збільшувати продажі на споживчому ринку. Динаміка кредитного портфеля юридичних осіб взагалі має від’ємний характер (-1,8%). На тлі зростання кредитного портфеля в гривні на 23,1 млрд грн має місце згортання валютного портфеля на більш ніж $1 млрд. Суттєво приросли кредитні портфелі Укргазбанку, Кредобанку, Сітібанку, Прокредитбанку, і неможливо не побачити суттєве зростання ТАСкомбанку.

Аналізуючи розвиток банківської системи за останні три роки, складається враження, що за реальним перерозподілом коштів на ринку замість системних зрушень – одні балачки. Наприклад, не вщухають розмови про експортно-кредитну агенцію: закон прийнятий, але грошей на статутний фонд немає, хоча на капіталізацію неефективних банків – є.

Також тривають розмови про закон щодо реструктуризації проблемної заборгованості, де якісь поодинокі потуги є, але системних зрушень не відбувається.

Обговорюється законопроект про єдиний реєстр позичальників, який має помітити злодіїв, що розікрали банківську систему, але на практиці все тупцює на місці.

Розмови про посилення прав кредиторів розбиваються вщент судовою практикою, де законів стільки, що кожний цивільний позов можна розгорнути в будь-який бік, особливо з вітчизняною славною історією про приватизацію і рейдерські перерозподіли власності.

У середу, 8 листопада, Кабінет міністрів України розірвав міжурядову угоду з РФ від 8 лютого 2005 року, що регулює порядок взаємних поставок озброєння і військової техніки (ОВТ), комплектуючих та послуг військового призначення.