Сьогодні 6 грудня День Збройних сил України - вітаємо!

Пятниця, 6 грудня 2019, 08:18 • Юлія Шрамко • 11085

День Збройних сил України відзначається сьогодні

День Збройних сил України відзначається сьогодні

КИЇВ. 6 грудня. УНН. Сьогодні, 6 грудня, в Україні відзначається День Збройних сил України, встановлений постановою ВРУ в 1993 році, передає УНН.

Напередодні Президент України Володимир Зеленський виступив перед військовими з нагоди 28-ї річниці Збройних сил України.

Глава держави привітав військовослужбовців з професійним святом та подякував за сумлінне виконання обов’язку, за честь, відвагу та героїзм. Він побажав захисникам та їхнім родинам міцного здоров’я, добробуту, незламності духу, нових успіхів і перемог на благо України. Також Президент вручив державні нагороди з нагоди Дня Збройних сил України.

Міністр оборони України Андрій Загороднюк своєю чергою також привітав українських військових.

"Обіцяю робити все, щоби укріплювати боєздатність армії та підвищувати соціальні стандарти для воїнів. Це можливо тільки тоді, коли і країна, і військо рівнятимуться на європейських та євроатлантичних партнерів та їхні стандарти. Нагадаю, що стандарти НАТО - це не інтернет-мем чи кліше, а синонім розвитку та еволюції", - відзначив він у Facebook.

До привітань приєднався і начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак.

"Саме завдяки мужності і героїзму українських воїнів було локалізовано збройний конфлікт на сході України, стабілізовано суспільно-політичну обстановку та створено умови для відновлення територіальної цілісності країни політико-дипломатичним шляхом. Такі значні досягнення є результатом самовідданої ратної праці кожного з вас. Висловлюю подяку всьому особовому складу Збройних Сил України, ветеранам військової служби, представникам волонтерських і громадських організацій за вірність Військовій присязі та високу громадянську позицію", - йдеться у вітанні Хомчака у Facebook Генштабу.

 

Джерело: УНН

Зомбі за життя!

У ВР встановлено рекорд з кнопкодаства
У ВР встановлено рекорд з кнопкодаства

КИЇВ. 4 грудня. УНН. Народний депутат від фракції “Опозиційна платформа — За життя” Володимир Кальцев “кнопокодавив” 9 разів. Про це свідчить інформація оприлюднена Рухом “Чесно”, передає УНН.

Так, за інформацією Руху, 3 грудня вісім разів порушив процедуру особистого голосування під час голосувань на ранковому пленарному засіданні щодо законопроекту про удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань та один раз під час реєстрації народних депутатів на вечірнє засідання. Це вже шостий народний депутат з фракції ОПЗЖ, котрого спіймали на кнопкодавстві у цьому скликанні.

28-ма річниця Референдуму 1 грудня за Незалежнічть України

 

Підтримка Акту проголошення незалежності України по регіонах виглядала так:

Тернопільська область - 98,67%

Івано-Франківська область - 98,42%

Львівська область - 97,46%

Волинська область - 96,32%

Хмельницька область - 96,30%

Черкаська область - 96,03%

Рівненська область - 95,96%

Київська область - 95,52%

Вінницька область - 95,43%

Житомирська область - 95,06%

Полтавська область - 94,93%

Кіровоградська область - 93,88%

Чернігівська область - 93,74%

Київ - 92,88%

Чернівецька область - 92,78%

Сумська область - 92,61%

Закарпатська область - 92,59%

Запорізька область - 90,66%

Дніпропетровська область - 90,36%

Середнє значення по Україні - 90,32%

Херсонська область - 90,13%

Миколаївська область - 89,45%

Харківська область - 86,33%

Одеська область - 85,38%

Донецька область - 83,90%

Луганська область - 83,36%

Севастополь - 57,07%

Кримська АРСР - 54,19%.

Підтримка Акту проголошення незалежності України виглядала так:

Графіка: Вікіпедія

 

Непідтримка Акту проголошення незалежності України виглядала так:

Найбільше противників незалежності було у Криму. Але й там - менше половини

Київський Міжнародний інститут соціології (КМІС) 20 років поспіль проводив дослідження про ставлення громадян України до її державної незалежності. Частка прихильників ніколи не опускалася до небезпечної позначки у 50% (найнижчий результат - 56% - був у 1994 році).

Опитування КМІС, проведене у листопаді 2011 року, показало, що частка дорослого населення, яка підтримує незалежність, складає 83%. 

Референдум за Незалежність 1 грудня 1991-го

Референдум за Незалежність 1 грудня 1991-го. Агітація і бюлетені
1 грудня 1991 року відбувся всенародний референдум, на якому українці мали відповісти, чи підтримують рішення Верховної Ради УРСР від 24 серпня, яке проголошувало незалежність України.

В усіх 27 регіонах країни виборці підтримали Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991-го. Найменше - в Криму, але все одно це було більше половини голосів - 54,2%. Найбільше - на Тернопільщині (98,7%).

Результати голосування 1 грудня по регіонам. ІНФОГРАФІКА

В середньому по Україні за незалежність проголосували 90,3% від тих, хто прийшли на дільниці. Це 28,8 мільйонів людей.

Насправді саме 1 грудня 1991 року Україна стала по-справжньому суверенною. Тепер незалежність була волею мільйонів, а не тільки 346 депутатів. Є думки, що саме 1 грудня, а не 24 серпня має бути Днем Незалежності.

Тільки після 1 грудня Україну почали визнавати інші країни світу. 2 грудня - Канада і Польща, 3-го – Угорщина, 4-го, коли ЦВК підвела підсумки плебісциту, – Латвія і Литва. 5-го – Російська Федерація, Аргентина, Болгарія і так далі.

Захід, який з усіх сил намагався зберегти СРСР, згодився з неминучим, коли побачив мільйонне волевиявлення. Президент США Джордж Буш (старший) 30 листопада виправдовувався в телефонній розмові з Горбачовим: "США будуть вимушені визнати Україну, позаяк є всі ознаки, що завтра переважна більшість проголосує на підтримку незалежності".

СРСР №2. Як Україну намагалися втягнути у новий Союз

5 грудня Верховна Рада проголосила в "Посланні до парламентів і народів усіх країн": "Договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає відносно себе недійсним і недіючим". Українці створили Радянський Союз, маючи в ньому блокуючий пакет - українці ж його і ліквідували.

8 грудня лідери України, Росії і Білорусі ("ключових" республік, які у 1922 році створили СРСР) підписали угоду про те, що Союз "як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування".

Що характерно, жодна радянська республіка (за винятком хіба що балтійських) після українського референдуму не провела свій власний референдум щодо незалежності. Всім і так було зрозуміло, що без України Союз неможливий. Кожен українець із 28,8 млн, які вибрали у бюлетені "ТАК, підтримую", легалізував смерть СРСР.

А 25 грудня перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов оголосив про свою відставку. Грізний і величний Радянський Союз закінчив свій земний шлях.

Ще одна зона відчуження в Україні самоорганізувалася!

Донецькі терористи ухвалили «закон» про кордони, фото: «Факты»
Донецькі терористи ухвалили «закон» про кордони, фото: «Факты»
Вся Донецька область: терористи ДНР вигадали собі нові кордони
29 лис 2019, 12:59

Бойовики так званої ДНР ухвалили сьогодні «закон про державний кордон» своєї псевдореспубліки, згідно з яким її межі поширюються на всю територію Донецької області.

У так званих Народних зборах ДНР заявили, що до моменту завершення конфлікту на Донбасі «кордони» псевдореспубліки проходитимуть по лінії зіткнення. Про це повідомляють ЗМІ сепаратистів.

«Спікер парламенту» сепаратистів Володимир Бідевка стверджує, це не суперечить Мінським домовленостям.

9 грудня в Парижі має відбутися зустріч лідерів країн «нормандської четвірки». Президент Франції Еммануль Макрон нещодавно заявив, що метою цього саміту буде імплементації Мінських домовленостей.

Нагадаємо, у лютому цього року в так званому «уряді ДНР» заявили, що окупований терористами регіон зазнає швидких темпів знелюднення. Там підрахували, що якщо ситуація не зміниться, через 75 років на тимчасово окупованих територіях ніхто не проживатиме.

Богдан Гордасевич: Чудово! Не ми, а вони самі визначають "зону соціального лиха" в Україні зі статусом вже існуючої Чорнобильської зони відчуження!


Бий своїх, щоб свої боялися!

Волонтерка Маруся Звіробій. Фото: startko.co.ua
Волонтерка Маруся Звіробій. Фото: startko.co.ua
Обшуки у Марусі Звіробій: волонтерка знову погрожувала Зеленському (ВІДЕО)
28 лис 2019, 13:03

Маруся Звіробій, у будинку якої сьогодні Державне бюро розслідувань провело обшуки, після слідчих дій погрожувала президентові Володимирові Зеленському.

Волонтерка назвала обшуки політичним переслідуванням, заявила, що слідчі дії «замовив» глава держави. При цьому вона знову не втрималася від погроз на адресу президента. Про це Звіробій заявила в коментарі телеканалу NewsOne.

Якщо ти будеш хамити військовослужбовцям, з тобою станеться все те, що ми перелічували у списку з Фединою. Якщо ти думаєш, що з тобою це не станеться, бо ти замовив обшук у мене вдома, то ти помиляєшся. Станеться все, що й ми казали, — заявила Звіробій.

За її словами, правоохоронці під час слідчих дій вилучили у неї дві зареєстровані рушниці, мобільний телефон та блокнот. Звіробій стверджує, у блокноті і її телефоні немає «абсолютно нічого» з того, у чому її звинувачують, тому вона спокійно віддала ці речі.

Раніше повідомлялося, що детективи Державного бюро розслідувань влаштували обшуки в будинку волонтера Марусі Звіробій (Олена Анатоліївна Самбул).

Нагадаємо, 26 листопада в ДБР повідомили, що відомство спрямувало до Генпрокуратури проект повідомлення про підозру у зв’язку з погрозою вбивством щодо президента України Володимира Зеленського.

Звіробій та народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Софія Федина 26 жовтня опублікували на відеосервісі YouTube відео, в якому обговорювали можливі варіанти загибелі Зеленського під час його перебування на Донбасі.

Джерело: Ракурс

Фінал Міжнародного конкурсу оперних співаків у Львові


Фінал Міжнародного конкурсу оперних співаків у Львові: вручення гран-прі та нагородження фіналістів

У Львівській національній опері 22 листопада урочисто завершився п’ятий Міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької. Під час урочистостей відбулося хвилююче нагородження головної переможниці та лауреатів конкурсу, також за їхньої участі провели феєричний гала-концерт.

Зауважимо, що загалом свої сили у конкурсі спробували понад півсотні співаків та співачок до 35 років з України, Вірменії, Польщі, Білорусі, Угорщини. Однак у фінальний третій тур вийшло лише 10 молодих українських артистів.

 

Zavershennya_kontsertu

За результатами таємного голосування членів журі гран-прі міжнародного конкурсу, який склав 10 тисяч доларів, виграла Мар’яна Мазур. Окремо присуджували І премію (5 тисяч доларів): її отримали Роман Чабаранок та Руслана Коваль. ІІ премію (4 тисячі доларів) взяли Володимир Тишков та Дар’я Литовченко, ІІІ премію (3 тисячі доларів) – Святослав Винник та Юлія Алєксєєва, ІV премія (1 тисяча доларів) – Ігор Євдокименко та Вікторія Мельник.

Peremozhtsi_konkursu

Ще один учасник Степан Дробіт, який також опинився у десятці фіналістів, отримав запрошення виступити на сцені Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка та Сілезької опери у м. Битом (Польща).

Знаменно, що приз глядацьких симпатій завоювала переможниця конкурсу – Мар’яна Мазур. Наразі дівчина співає у хорі Львівської опери. І, як пообіцяв гендиректор Оперного театру Василь Вовкун, хоч поки вона не є солісткою, найближчим часом це неодмінно станеться.

Vruchennya_statuetki_peremozhnitsi

«Я хоч вже готовий підписати контракт із кожним з вас, тому що ви всі достойні. Просто все ще залишається цей поділ на І, ІІ, ІІІ, ІV місця, і наше суспільство певно цього ніколи не позбудеться. Але, знайте, що усі ви – індивідуальні, талановиті, а головне – майбутні зірки. Бо Міжнародний конкурс імені Соломії Крушельницької покликаний возвеличити славне ім’я прими, а також відкрити на сцені нашого театру нові оперні зірки, якими ви вже і стаєте», – звернувся до фіналістів конкурсу Василь Вовкун.

Зауважимо, що конкурсантів оцінювали поважні члени журі з України, Польщі, Австрії, Німеччини, Молдови та Словаччини.

«Я надіюся, що нам вдалося, щоб тут засвітилися такі імена, які несуть іскру Божу, щоб торжествувала непідкупність та чесність. Це було не завжди легко, але ми всі дуже старалися. І мені дуже приємно, що учасники, які не проходили у інший тур, підходили, цікавилися зауваженнями і дякували, ніхто не йшов ображеним», –  зазначила голова журі, солістка Віденської опери Вікторія Лук’янець.

Вона наголосила, що під час оцінювання учасників членам журі було важливо слухати не лише розумом, а й серцем, щоб не пропустити справжній талант та розгледіти Божу іскру.

Своєю чергою директор Львівської опери подякував присутнім під час урочистостей представникам Міністерства культури, адже конкурс не проводився ось уже 10 років.

«Спільно з представниками міністерства в нас відбулася конструктивна розмова і ми дійшли до того, щоб найближчим часом задекларувати проведення цього конкурсу із регулярністю раз у два роки», – сказав Василь Вовкун.

Урочисте закриття п’ятого Міжнародного конкурсу оперних співаків імені Соломії Крушельницької завершилося гала-концертом.

Довідка:

V Міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької проходив у Львівській національній опері впродовж 12-22 листопада. Конкурс, засновником якого є Міністерство культури України, проводиться Львівською національною оперою у співпраці з Національною Всеукраїнською Музичною Спілкою. Цього року він відбувся вже вп’яте: вперше заснований 1991 році, проводився з перервами, востаннє – ще у 2009-му.

ЗА ПІДТРИМКИ: 

Голодомор: только факты и статистика


Голодомор: только факты и статистика
20:01, 23 листопада 1 14093

В разгар голода Кремль специальной директивой приказал не выпускать крестьян с территории Украины и Кубани в другие районы ... О том, что всех украинцев собирались выселить из Украины, на ХХ съезде КПСС признался Хрущев ...

Настоящей дискуссии относительно геноцидного характера Голодомора нет. И не может быть, потому что для дискуссии нужны факты. А фактов - нет у "конспираторов" Голодомора, которые уже договорились до того, что украинцы сами умирали миллионами (чего история ни разу не фиксировала на территории Украины даже в Средневековье).

А что же говорят факты?

Численность украинцев в СССР по всесоюзным переписям соответсвующих годов составляла:

1926 год - 31 млн 194 тыс 976,

1937 - 26 млн 421 тыс 212,

1939 - 28 млн 111 тыс 007,

1959 (после включения около 7 миллионов галичан, волынян, буковинцев и закарпатцев) - 37 млн 252 тыс 930.

Среднее соотношение населения СССР между переписями 1926 и 1937 годом (без учета пострадавших от голодоморов украинцев и казахов) составило 119,4%, т.е. прирост почти 20%.

Численность украинцев за это же время уменьшилась до 84,7% от численности украинцев в 1926.

То есть по состоянию на 1937 год число украинцев составило всего 70,9% от количества, которое должно быть в случае распространения на Украину общегосударственных тенденций. В таком случае потери Украины от Голодомора составляют 10 миллионов 844 тысячи.

За эту перепись 1937 года ее исполнителей расстреляли.

Дело в том, что Сталин на XVII съезде ВКП (б) уже назвал цифру численности населения СССР на конец 1933 г. - 168 млн. человек. В этих условиях данные переписи 1937 г., показывали гораздо меньшую цифру - 162 млн человек. Цифру решили подправить.

По данным новой переписи 1939 года количество украинцев сократилось с 31,195 миллиона в 1926 году до 28,111 миллиона в 1939, т.е. на 3,084 миллиона человек. За это же время произошел прирост количества русских в СССР на 21,8 миллиона (28%).

Население всего СССР выросло за это время на 23,5 миллиона (16%).

Если бы Голодомора не было, то численность украинцев, при условии распространения на него общесоюзных темпов прироста, в 1939 составила бы 36,19 миллионов, т.е. на 8,075 миллиона человек больше от имеющейся по данным переписи 1939 численности.

Подчеркнем, это заниженные данные, поскольку общесоюзные темпы прироста уже изначально занижены (за счет Украины и Казахстана).

В 1932-1933 годах более половины всех смертей в СССР приходились на Украину, при том, что население Украины составляло лишь пятую часть населения СССР.

В рядовом украинском селе от Голодомора погибло в 2-4 раза больше людей, чем во Второй мировой войне.

Следующая после 1939 перепись населения в СССР была проведена только в 1959 году. С 1926 года, т.е. за 33 года, количество украинцев выросло всего на 1,5 миллиона.

И это при том, что на рубеже 1930-1940-х годов Украина получила значительное вливание населения вследствие вхождения в ее состав Галичины, Закарпатья и Буковины.

Поляки помнят и чтят двадцать тысяч своих соотечественников, которых большевики расстреляли в Катыни.

Однако в Украине на протяжении голодного 1933-ого каждый день была такая "Катынь".

Такой вот союз и такие "общие корни".

Поэтому Голодомор - это именно геноцид украинского народа, а не "общая трагедия народов СССР", тем более, что вожди этих народов десятилетиями отрицали сам факт Голодомора, а некоторые отрицают до сих пор.

Еще в начале ХХ века Украину по скорости роста населения сравнивали с Китаем. А сегодня Украина - № 1 в мире по скорости уменьшения населения.

Сейчас Украина на 7-м месте в мире из 230 стран по скорости уменьшения населения. А среди соразмерных стран - на первом (все сравнительные данные - с СИА World Factbook).

Украинцы - на 6-м месте в мире из 223 стран по смертности на 1 тысячу населения; хуже нас 5 стран - Ангола, Афганистан, Южная Африка, Нигерия и Россия.

Украина на 198 месте по уровню рождаемости из 221 стран (позади нас из соразмерных государств только постиндустриальные Япония, Италия, Германия и Южная Корея).

Украина на 211 месте из 222 по количеству рождений на одну женщину ( из соразмерных государств позади нас только Япония и Южная Корея).

Кроме того, Украина - на первых местах по уровню заболеваемости социальными болезнями и болезнями, быстро распространяющимися в деморализованных обществах.

Это последствия не независимости, а именно СССР.

Депопуляция сельского населения Украины (то есть превышение числа смертей над рождениями) началась еще в 1979 году, и уже тогда стало понятно, что до перехода этой тенденции на город остались считанные годы.

Если посмотреть на статистические данные, то увидим, что лучшие социальные показатели в тех регионах, которые меньше времени были в "союзе".

Как же так случилось, что Украина, которую еще недавно сравнивали с Китаем по скорости роста населения, стала зоной демографической катастрофы? Куда же делись дети из украинских семей, как, например, у режиссера Александра Довженко, где он был четырнадцатый?

Дело в том, что по всему СССР в 1932-1933 годах лишь в Украине применялись военные операции по ограждению, с тем чтобы не дать населению спастись от голодной смерти.

Области Украины, населенные пункты, а также сама граница УССР в 1932-1933 годах были окружены военными отрядами, в столкновениях с которыми погибли многие беглецы. Этому есть масса доказательств, записанных свидетельств уже умерших и свидетельств еще живых людей.

Единственным регионом, кроме Украины, где в 1932-1933 годах были применены вооруженные силы для ограждения территорий после изъятия продовольствия у населения, стала Кубань - единственный регион СССР вне Украины, где в то время преобладало украинское население.

По всему периметру границы Украины, от Житомирщины до Луганщины, расположены многочисленные украинские села, которые вымирали от голода, а в нескольких километрах, за границей Украины, население других республик - России и Беларуси - не вспоминает жертв голодомора.

Только относительно населения Украины было принято постановление, которое ввело изъятие у крестьян не только зерна, а всех без исключения пищевых запасов.

В разгар голода 22 января 1933 Кремль специальной директивой приказал не допускать выезда крестьян с территории Украины и Кубани в другие районы, а "тех, кто пробрался на север" немедленно арестовывать, и, после того, как были выявлены "контрреволюционные элементы", высылать на места предыдущего проживания.

В разгар голодомора, 17 марта 1933 года, было принято постановление, согласно которому выход из колхоза допускался только с разрешения администрации на основе организованного набора рабочей силы.

Поселенцев из других республик и красноармейцев, которые заселялись на место вымерших крестьян, власть обеспечивала продовольствием, а местное население Украины и Кубани - нет. Об этом в Украине и на Кубани есть множество живых свидетельств.

Голодомор проводился параллельно с возобновлением масштабных репрессий против культурной элиты Украины и свертыванием украинизации в Украине и на Кубани.

О Голоде в Поволжье 1921-1922 годов в СССР можно было свободно писать, а о простом воспоминании о Голодоморе в Украине еще в 1980-х годах можно было попасть за решетку. В разгар Голодомора в Украине СССР называл сообщение о нем в мире "грязной клеветой" и продолжал так делать еще много десятилетий.
Во время Голодомора в Украине в 1932-1933 годах СССР экспортировал за границу миллионы тонн зерна и значительные объемы других продуктов, чему есть масса подтверждений в официальной биржевой статистике.

Убийство миллионов украинцев нанесло значительный ущерб экономике СССР. Наиболее уязвимыми к голоду являются дети. Они должны были стать продуктивным населением и основой экономического могущества страны. Однако СССР все равно пошел на их убийство. В украинских селах постоянно рождались люди, воспитанные на украинском языке в украинских традициях. Спасти их от голодной смерти стоило бы копейки по сравнению с тем, что эти люди ежегодно бы зарабатывали для страны. Однако руководство СССР их не спасло.

Наконец, спросим себя: неужели в такой стране, как СССР, где люди часто боялись говорить шепотом под одеялом, могли умирать от голода миллионами на протяжении почти двух лет без ведома и одобрения этого в Москве?

Иностранные дипломаты сообщали о частных заявлениях советских руководителей о том, что в Украине в результате голода "этнографический материал будет изменен".

Интересно, что свидетели разговора Сталина при участии Постышева и Косиора, заявляли, как Сталин похвалил их за отчеты в Москву о количестве умерших от голода в Украине и сказал Постышеву: "Ты, Паша, назначен нами туда в роли главгола (главнокомандующего голодом), и этим оружием сделаешь там больше, чем Семен конными армиями. Стасик (Косиор) немного растерялся, а у тебя рука и воля железные".

Наконец, Советский Союз осуществил геноцидные действия в виде выселения против ряда народов Крыма и Кавказа. Неужели Сталин больше любил украинцев?

А еще есть материалы съезда КПСС о том, что Сталин решил выселить всех украинцев из Украины: "Украинцы избежали этой участи потому, что их слишком много и некуда было выслать. А то он (Сталин) и их бы выселил".

Эта идея была реализована в приказе народного комиссара внутренних дел СССР Берии и заместителя народного комиссара обороны СССР Жукова от 22 июня 1944 года о выселении всех украинцев в Сибирь.

В своих воспоминаниях советские генералы признались в существовании такого приказа и готовности его выполнить. О том, что всех украинцев собирались выселить из Украины, на ХХ съезде КПСС в 1956 году признался генеральный секретарь КПСС Хрущев.

Читайте также: Причина смерти — украинец: воспоминания тех, кто пережил Голодомор