Політики провокацій

Лідери Свободи брали участь у побоїщі під Радою: фотофакт
31.08.2015 16:09
Печать
Під час мітингу біля стін парламенту, який став трагічним, націоналісти з партії Тягнибока в перших рядах атакували нацгвардійців

Лідери Свободи брали участь у побоїщі під Радою: фотофакт
Юрій Сиротюк, екс-нардеп від Свободи завдає удар палицею
Колишні народні депутати - члени націоналістичної партії Свобода взяли найактивнішу участь в сьогоднішніх сутичках з правоохоронцями біля стін парламенту. Журналісти зафіксували, зокрема, екс-нардепа Юрія Сиротюка, який завдавав ударів кийком у бік міліцейського кордону, і екс-нардепа Олега Гелевея, який вихоплював щит з рук гвардійця. Крім того, в побоїщі біля Ради були помічені лідер Свободи Олег Тягнибок, народний депутат Юрій Левченко та інші політики-свободівці. 

У результаті сьогоднішнього вибуху біля Верховної Ради отримали поранення близько 100 силовиків. Про це кореспонденту 
ЛІГАБізнесІнформ повідомили в прес-службі ГУМВС України в Києві. За попередньою інформацією, з натовпу кинули гранату РГД-5.

Олег Тягнибок в центрі подій. Фото - Главком 

"31 серпня 2015 року станом на 14:40 в ході несення служби по охороні громадського порядку під час зіткнень під Верховною Радою України було поранено близько п'ятдесяти військовослужбовців Національної гвардії, які проходять службу у військових частинах Київського гарнізону", - йдеться в повідомленні МВС. 

Четверо нацгвардейців перебувають у важкому стані, серед постраждалих є учасники АТО. Всім надається медична допомога. 

Прес-служба ВО Свобода відреагувала на інцидент, зажадавши відставки глави МВС Арсена Авакова: "Всеукраїнське об'єднання "Свобода" заявляє: вся відповідальність за теракт біля стін парламенту, в результаті якого постраждали десятки людей, лежить на діючій владі". 

"Саме міліція першою застосувала силу до пікетувальників, спровокувавши численні сутички. У свою чергу, правоохоронці не вжили належних заходів для нейтралізації провокаторів. Очевидно, що використання вибухового пристрою, який невідомі кинули в правоохоронців, є заздалегідь спланованою провокацією, спрямованою проти українських патріотів", - заявляють в Свободі.
 

Хто це зробив?

Під Верховною Радою поранений французький кореспондент
31.08.2015 17:24
Печать
Журналісту надали першу допомогу і направили в 17-у лікарню

Під Верховною Радою поранений французький кореспондент
Фото: Олексій Гончаренко via Facebook
У результаті сьогоднішніх зіткнень під Верховною Радою був поранений французький фотокореспондент Антуан Делоне. Про це повідомив сам журналіст на своїй сторінці вTwitter

"Запізнився на протест у Києві, і через 10 хвилин отримав камінь в обличчя. Більше людей фотографували мене, ніж я фотографував протести", - написав Делоне. 

Народний депутат відБПП Антон Гончаренко розмістив на своїй сторінці в Facebook фото пораненого французького журналіста з інформацією про те, що йому була надана перша допомога, після чого його відправили в 17-у лікарню.

Twitt_screen_korr.JPG

Для чого це зроблено?

Під час вибуху гранати біля ВР поранено близько 100 силовиків
31.08.2015 15:39
Печать
Десять осіб перебувають у важкому стані, серед поранених - учасники АТО
Під час  вибуху гранати біля ВР поранено близько 100 силовиків
У результаті сьогоднішньоговибуху біля Верховної Ради отримали поранення близько 100 силовиків. Про це кореспондентуЛІГАБізнесІнформ повідомили в прес-службі ГУМВС України в Києві. 

Наголошується, що десять людей перебувають у важкому стані. 

У той же час, як повідомили в прес-службі Нацгвардії, поранення отримали 50 бійців НГУ. 

"31 серпня 2015 року з станом на 14:40 в ході несення служби по охороні громадського порядку під час зіткнень під Верховною Радою України було поранено близько п'ятдесяти військовослужбовців Національної гвардії, які проходять службу у військових частинах Київського гарнізону", - йдеться в повідомленні. 

Четверо нацгвардійців перебувають у важкому стані, серед постраждалих є учасники АТО. Всім надається медична допомога. 

Свій у свого вже не свій!

Під Радою від осколкового поранення загинув боєць Нацгвардії
31.08.2015 17:07

 У результаті отриманого біля Ради осколкового поранення в серце помер 24-річний солдат строкової служби Нацгвардії Ігор Дебрін

Під Радою від осколкового поранення загинув боєць Нацгвардії
Сьогодні в зіткненнях під Верховною Радою внаслідокосколкового поранення в серце помер 24-річний військовослужбовецьНаціональної гвардії. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.. 

"Один загиблий солдатНацгвардії - кульове поранення в серце... думали осколок - ахтось під шум ще й стріляв", - написав він на своїй сторінці в
 Facebook, проте незабаромв Twitter опублікував уточнені дані: причиною загибелі бійця стало осколкове поранення в серце.

"Загиблий солдат Дебрін - 24 роки, з Херсона - все-таки осколок в серце, не куля", - написав він. 

Міністр також повідомив, що чоловік, затриманий за підозрою у метанні гранати в силовиків - боєць батальйону Січ, підтримкою якого займається партія Свобода. 

У свою чергу, народний депутат 
Антон Геращенко на своїй сторінці уFacebook  уточнив, що загиблого військового звуть Ігор Дебрін, він був солдатом строкової служби і помер у 17-й лікарні Києва. 

"Загиблому бійцеві, Дебріну Ігорю Анатолійовичу, було всього 25 років. Родом з Херсонської області. Він був призовником строкової служби весняного призову", - написав Геращенко. 

Раніше повідомлялося, що серед поранених бійців Національної гвардії під час сьогоднішніх сутичок під будівлею парламенту десять 
правоохоронців виявилися учасниками АТО. 

Читайте також: Під Радою від вибуху гранати поранено 100 чоловік: LIVE

Информационное агентство


Родина президента - увага і повага!

На День прапора Марина Порошенко була у сукні за 899 гривень

Нагадаємо, що під час інавгурації Петра Порошенка Марина Порошенко з'явилася у вбранні від Вікторії Гресь (вдень у Верховній Раді), а ввечері - від Лілії Пустовіт.

Як розповіла у своєму блозі в "Українській правді” консультант по стилю і культуролог Зоя Звіняцковская, “у демократичних країнах перші особи не просто носять одяг своїх, місцевих дизайнерів - вони ще й час від часу надягають на публічні заходи бюджетний одяг, недорогі речі зі звичайних магазинів. Бо завжди і скрізь ходити в сукні за ціною машини - це атавізм.”

Нагадаємо, що, наприклад, дружина президента США Мішель Обама якось з’явилася у сукні від бюджетного бренду H&M за 95 доларів.

Родина президента надала перевагу українському бренду

Для Дня Незалежності Марина Порошенко обрала сукню з кропом

Родина президента вже традиційно надала перевагу українському бренду
Для Дня Незалежності Марина Порошенко обрала сукню з кропом

На святкуванні Дня незалежності родина президента уже традиційно з’явилася на публіці в одязі від української дизайнерки.

Марина Порошенко з сином Михайлом і дочками Олександрою і Євгенією взяли участь у Марші Незалежності.

Для такого урочистого дня перша леді обрала вбрання українського дизайнера Ольги Навроцької, яка в 2014 році на церемонії Best Fashion Awards отримала спецпремію «За громадянську позицію», повідомляє український Vougue. Також у сукнях бренду Navro з'явилися і доньки президента.

За словами першої леді, сукні, створені Навроцькою, сподобалися їй ще на екрані монітора, коли вона підбирала вбрання для Дня Незалежності з декількох запропонованих варіантів. Першоджерелом обраних символів був шеврон наших воїнів в зоні АТО: сукню першої леді прикрасили гілочки кропу. 

«Разом з кропом для вбрання Марини Анатоліївни ми використовували принти з елементами традиційної української вишивки гладдю. Для сукні Саші ми створили комбінацію степових тюльпанів, які ростуть в Донецькій області та кропу. Для мене це образ Єдиної України. Для Жені були використані принти з плодами граната. Ця рослина має безліч значень у різних народів світу. У тому числі, це символ довголіття і благополуччя, чого я і бажаю нашій пораненої країні», - цитує видання Ольгу Навроцьку.

Нагадаємо, що минулого року на святкуванні Дня Незалежності дружина та доньки президента України з’явилися на публіці у сукнях від бюджетного українського бренду MustHave.   

Новинки для ЗСУ від КрАЗу

В Україні представили бронеавтомобіль КрАЗ Feona
В Україні представили бронеавтомобіль КрАЗ Feona

У п’ятницю, 28 серпня, під час святкування 70-річчя Кременчуцького автозаводу широкій публіці був представлений тривісний бронеавтомобіль КрАЗ Feona, пише «Автоцентр».

Зазначено, що бронеавтомобіль КрАЗ Feona базується на шасі вантажівки КрАЗ-6322 (6х6). Цей бронеавтомобіль з успіхом дебютував на Міжнародній виставці озброєння IDEX-2015 в Абу-Дабі (ОАЕ), а в Україні був представлений вперше.

Як і його чотиривісний побратим КрАЗ Hurricane («Ураган») (8х8), представлений також в Абу-Дабі, тривісна Feona створена спільно з канадсько-еміратської компанією Streit Group.

Обидві ці машини оснащені двигуном Cummins і автоматичною коробкою передач Allison, мають балістичний захист рівня Level 2 за стандартом Stanag 4569.

Остання утворює зручну апарель, завдяки якій бійці можуть швидко покинути машину.

http://zaxid.net/news/showNews.do?v_ukrayini_predstavili_broneavtomobil_kraz_feona&objectId=1363678

Неп по-українськи

Неп по-українськи. У чому суть нової економічної стратегії України
Неп по-українськи. У чому суть нової економічної стратегії України

Розроблена нарешті модель нової економіки України повинна відвести країну від застарілих індустріальних гігантів до малого і середнього бізнесу. Від теорії до практики, правда, далеко не один крок.

При колишніх власниках кабінет Айвараса Абромавічуса, міністра економіки, виглядав зразком радянської бюрократичної класики – ваговиті меблі, картини у жанрі соцреалізму в масивних позолочених рамах. Новий господар прибрав все це, заповнивши простір, що звільнився зразками сучасного мистецтва. “Це наша філія PinchukArtCentre”, – напівжартома кажуть про робоче місце патрона Абромавічуса підлеглі.

Приблизно таку ж модернізацію міністр затіяв і в економіці. Під цю справу у відомстві підготував повноцінну стратегію економічного розвитку, навіть прийняту міністерством до виконання. Ключова її ідея – потіснити фінансово-промислові групи і дати дорогу малому і середньому бізнесу.

Для міністерства це революція – відомство довгі роки займалося зворотним, намагаючись захищати інтереси великих підприємств: металургів, хіміків, машинобудівників. Ні до чого хорошого це не призвело: Україна все більше занурювалася в стан відсталої держави, що експортує в основному сировину. “Повна відсутність реформ з початку незалежності і провал економічної політики. Додаємо 70 років комунізму. І отримуємо, що в Україні сто років економіка управлялася неправильно “, – міркує Абромавічус.

Для країни те, що задумав міністр, – теж революція: Україна чекає велика лібералізація, приватизація і деолігархізація. “У світі вже на 3D-принтері печінку друкують, а ми все ще тримаємося за якісь застарілі промислові гіганти, – обурюється глава Мінекономіки.- Шлях України – це шлях Польщі та Словаччини, де ВВП зріс за рахунок середнього бізнесу, різних виготовлювачів меблів, деревообробної та харчової промисловості, переробки продуктів харчування “.

Орієнтир на процвітання

Версія побудови світлого майбутнього України від Мінекономіки з’явилася в червні у вигляді набору принципів, названих Шлях до процвітання. Мета цієї нової економічної політики по-українськи – високий рівень доходів населення і стабільно високий зріст економіки.

Документ готувала команда професіоналів-економістів, в тому числі Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії та Олена Білан з інвесткомпанії Dragon Capital. Курирував роботу Іван Міклош, словацький політик і екс-міністр економіки. Останній, за словами Абромавічуса, “власними руками зробив реформи в Словаччині”.

Експерти оцінили досвід успішних модернізацій в різних країнах, орієнтуючись в першу чергу на Східну Європу. Ці кейси, стверджує міністр, переконливо показали: для зростання України серйозно не вистачає економічних свобод. Насамперед йдеться про скорочення регуляторного і будь-якого іншого впливу держави на бізнес.

У підсумку з’явилися п’ять китів концепції: верховенство закону, нульова толерантність до корупції, захист прав інвесторів, однакові умови ведення бізнесу і невтручання держави в економіку.

Мінекономіки вже анонсувало тотальну дерегуляцію, тобто скасування всіх дозволів, зборів та іншого. У результаті бізнес звільниться від хабарів і поборів, річний обсяг яких експерти оцінюють в $15 млрд.

Також план команди Міклоша передбачає зниження податків, чим займеться Мінфін. У цьому відомстві НВ заявили, що поки не можуть назвати, до якого рівня вони опустять фіскальне навантаження.

Планом передбачені й точки швидкого зростання. Для негайного пришвидшення реформ Мінекономіки вирішило передати митниці в аутсорсинг іноземної компанії, а бізнес-суперечки – в міжнародні арбітражні суди. І прискорити приватизацію, причому навмисно продавши об’єкти західним стратегічним інвесторам. На цьому наполягають представники ради з реформи держпідприємств при Мінекономіки, що складається з людей рівня Павла Тамборського, глави Варшавської біржі.

Показові продажі, за задумом авторів української НЕП, повинні залучити іноземців і зупинити відтік капіталу з країни. “Ми своєю репутацією ризикувати не будемо, – говорить Абромавічус. – Перші два підприємства – Одеський припортовий завод і компанія Центренерго – повинні бути продані нормальним іноземцям. Не якимось українським олігархам, а саме іноземцям “.

Але головна мета плану – зміну основ української економіки.

Зараз частка малого та середнього бізнесу у ВВП України становить 6%, тоді як у США – 50%, в Японії – 55%, а у Франції – і зовсім 62%. Навіть у Росії вона досягає 21%. Мета Абромавічуса для України – мінімум 40%.

Міністр розуміє, що активний розвиток малого та середнього бізнесу може призвести до скорочення певних галузей промисловості, що живуть за рахунок протекціонізму і дотацій, але його це мало турбує.

Вишлінський, один з творців нової економічної стратегії, пояснює, чому Абромавічус в даному випадку має рацію. Велика промисловість за визначенням більш стійка, ніж малий бізнес, і вимагає меншої підтримки уряду. “Підтримка повинна надаватися малому і середньому бізнесу, у якого набагато менше доступу до капіталу, зате більше підприємницької енергії та нових ідей”, – пояснює суть доктрини експерт. І відразу обмовляється: країни, які пішли цим шляхом, досягли бурхливого зростання економіки.

Дійсно, у рейтингу Індексу економічної свободи, що розраховується міжнародними експертами Heritage Foundation, у першій десятці знаходяться саме адепти масового підприємництва – Естонія та Ірландія. Причому остров’яни пройшли шлях до процвітання всього за 20 років – з середини 1980-х до середини 2000-х, а прибалти – і зовсім за 10 років після розпаду СРСР.

Показово і порівняння України з Польщею. З 2005 по 2015 рік індекс економічної свободи в західного сусіда, активно розвивається малий і середній бізнес, зріс з 60 до 69, а в Україні – впав з 56 до 47. Відповідно, ВВП на душу населення в доларах в Україні зріс за 10 років лише на 23%, а в Польщі – на 74%.

Якщо всі пункти української НЕП будуть виконані, Мінекономіки розраховує отримати на виході зростання рейтингу України в Індексі сприйняття корупції принаймні на 50 пунктів (з 142-го місця в 2014 році). І створити найбільш привабливий податковий режим у Центральній і Східній Європі. А також добитися і більш відчутних результатів: подвоїти – c нинішніх $ 3 тис. – номінальний ВВП на душу населення через 15 років, отримати щорічний приплив $ 8 млрд прямих іноземних інвестицій протягом наступних десяти років.

Для України це – амбітні цілі, хоча насправді країна лише почне наздоганяти сусідів: так, у Польщі номінальний ВВП – $ 14,4 тис., у Росії – $ 12,7 тис., в Білорусії – $ 8 тис.

Інша правда

Зниження впливу на економіку фінансово-промислових груп, тобто деолігархізації, передбаченої стратегією Мінекономіки, від керівництва України вимагають і західні кредитори.

Тарас Качка, глава Української медіа-центру реформ, пояснює, що саме антитрастове законодавство, спрямоване на дроблення монополістів, що заважає розвиватися ринку, допомогло США свого часу зробити ривок до світового економічного лідерства. Аналогічним чином діє і Євросоюз. “Думаю, що всі уряди, які захищають інвестиції, зроблені в Україні, зацікавлені у функціонуванні саме такої моделі економіки, де не буде великих олігархів”, – упевнений він.

Але у команди реформаторів достатньо опонентів всередині країни.

Так, Олексій Кредісов, керуючий партнер міжнародної аудиторської компанії Ernst & Young, вважає: великий ризик того, що Україна так і не зможе розвинути малий та середній бізнес. При цьому, позбавивши підтримки експортерів в особі великої індустрії, упустить всю економіку. “В результаті ми можемо не досягти тієї мети, до якої прагнемо. Але при цьому угробити існуючий великий бізнес, за який варто триматися “, – говорить він. Дійсно, частка великого бізнесу у ВВП за підсумками минулого року склала 78%.

Емоційно реагує на новації і Олексій Голубов, голова Союзу хіміків, типовий представник великих промислових підприємств. Він вважає, що Абромавічус хоче знищити промисловість. “Це такий непрофесіоналізм, який важко навіть оцінювати, – впевнено заявляє Голубов.- Існує інфраструктура, існують підприємства, існує сировинна база для тієї ж металургії. І влада каже – давайте якось без цього обійдемося, а почнемо створювати нове. Маячня”.

Серед його аргументів – за закриттям великих підприємств підуть масові звільнення. А падіння промвиробництва хімік вважає катастрофою, порівнянною з війною. “Якщо порівнювати з 2012 роком, то в хімії це падіння більше 38% – такого вже ніяка економіка пережити не може. По суті, вся промисловість падає “, – продовжує Голубов.

При цьому він дорікає прем’єру і міністру економіки в тому, що вони не проводять галузевих нарад, щоб зупинити спад. А ось за часів Леоніда Кучми, мовляв, проблеми великих виробників уряд обговорював щотижня. “Обговорювали питання імпортозаміщення і те, що ми зробили для цього, – згадує глава Союзу хіміків. – А зараз всім наплювати”.

Вишлінський парирує, що державне планування економіки призвело України у складі СРСР до практично повної втрати конкурентоспроможності. У підсумку на світовому ринку відносно непогано себе почувають лише сировинні підприємства і деякі представники важкого машинобудування.

Нова ж економічна модель, на його думку, створить максимально привабливі умови для будь-якого бізнесу і будь-яких інвесторів. І ринок сам визначить переваги України та її підприємців набагато більш ефективно, ніж уряд, що знаходиться під тиском неконкурентоспроможних підприємств і лобістів.

Трохи політики

Іван Компан, керуючий партнер компанії Kompan Consulting і викладач Единбурзької бізнес-школи, зазначає: ефективні економіки, побудовані на 3-5 великих промислових кланах, у світі дійсно існують. “Це чеболі в Південній Кореї з її Samsung, LG, Hyundai. І це японська модель, – говорить він. – Але ніде немає такої корупції та протекціонізму, як у нас “. “Азіатські тигри”, мовляв, все одно створили рівні умови для підприємців і підтримують градус конкуренції. Це дозволяє місцевим промисловцям розвиватися і виробляти високотехнологічну продукцію, а не черпати сировину без капіталовкладень, як це роблять українські олігархи.

В умовах України процес укрупнення капіталів довів до того, що 100-200 людям належить 95% українського ВВП. “З такою структурою економіки перспектив у нас, як у цивілізованої країни, яка бачить себе частиною Європи, небагато”, – говорить Компан.

Розвиток малого і середнього підприємництва корисний для України не тільки з оглядкою на економіку. Сергій Лещенко, депутат пропрезидентської фракції БПП, вважає, що це необхідно нинішній владі ще й з політичних причин. Адже середній клас, що задовольнив свої базові потреби, більш активний у громадському житті. “Йому вже не потрібна монополія влади, яка розповість, як жити і де працювати за невелику подачку у вигляді надбавки до пенсії або заробітної плати”, – упевнений депутат. У підсумку саме середній клас стає ключовим двигуном розвитку суспільства та демократії.

У Мінекономіки не збираються зупинятися: там готують законопроект, який зобов’яже будь-який орган влади в країні, включаючи Верховну раду, узгоджувати свої рішення зі стратегією Шлях до процвітання. “Це дозволить покінчити з популістськими і лобістськими рішеннями, які зараз приймаються в країні”, – говорить Абромавічус.

Олег Гавриш

Хороші новини для України

Хороші новини для України, - переклад колонки Андерса Аслунда
Хороші новини для України, - переклад колонки Андерса Аслунда

Відомий економіст Андерс Аслунд написав колонку про реструктуризацію українського боргу.

Хороші новини для України. Приватні власники єврооблігацій на $19 млрд погодилися на реструктуризацію боргу. Процентна ставка знижена, термін обігу облігацій продовжений, розмір боргу знижений на 20%. Це дасть Україні довгоочікуваний перепочинок.

Якщо виходити з даних МВФ, то ця угода скоротить потреби України у фінансуванні на найближчі чотири роки приблизно на $15 млрд. Київ домігся пом’якшення умов без мораторію на виплату боргу. Величезне досягнення для українського уряду.

Реструктуризація боргу перед приватними кредиторами стала нагальною проблемою України на початку цього року. 12 лютого МВФ затвердив програму допомоги Україні на умовах Extended Fund Facility. 11 березня рада директорів МВФ ухвалила цю програму на загальну суму $40 млрд, але з фінансуванням виникли складнощі. МВФ виділив $17,5 млрд. Чиновники фонду вважали, що Світовий банк та інші донори виділять ще $17 млрд. Звідки візьмуться ще $15 млрд, було незрозуміло.

МВФ назвав реструктуризацію боргу перед приватними кредиторами однією з умов програми допомоги. Цікавий факт: $8 млрд з $19 млрд сконцентрувала одна компанія – Franklin Templeton. Вона і очолила комітет кредиторів. Україна залучила в радники Lazards Freres.

Навіщо Franklin Templeton скупив стільки українських облігацій? Складно було знайти цінні папери з таким високим процентним доходом. Початкова дохідність за українськими облігаціями була встановлена на рівні 7,5%. Franklin Templeton купував облігації на вторинному ринку з дисконтом до 50% і ставкою прибутковості, що перевищувала 20%. Тобто кредитори непогано заробили на облігаціях і цілком можуть піти на скорочення суми боргу.

Міністр фінансів України Наталія Яресько спершу наполягала на скороченні боргу на 40%. Власники облігацій пропонували скорочення процентної ставки і продовження терміну обігу. Тепер вони пішли на 20%-е скорочення боргу. Це не виходить за рамки вимог МВФ. З обох сторін у справі були кваліфіковані переговірники. Схоже, вони відразу зрозуміли, про яку цифру може йти мова. І, поламавшись для пристойності, зійшлися на ній.

Реструктуризація українського боргу – вин-вин для всіх, хто має до нього відношення. МВФрозгорнув правила гри на свою користь. Кредитори залишаються в плюсі. Україна отримала довгоочікуваний перепочинок. Країна змінює фіскальну систему, проводить системні реформи (особливо – в енергетиці, банківському секторі та пенсійному забезпеченні). Україна скоротила бюджетний дефіцит, знецінення гривні допомагає зводити поточний рахунок.

Тепер слово за іншими міжнародними донорами. Україна отримала $8 млрд для покриття дефіциту в 2015-2016. Не вистачає $7 млрд. Головним донором мав би стати Європейський Союз, чию безпеку зараз захищає українська армія. Країні критично важливо збільшити міжнародні резерви з приблизно $10,4 млрд до $20 млрд. Це допоможе стабілізувати гривню і пом’якшити валютні обмеження.

Варто зробити внесок і Сполученим Штатам. Міністр фінансів США Джейкоб Лью вже запропонував гарантії українських облігацій на $1 млрд, на підході – гарантії ще на $2 млрд. Така допомога мало коштує Америці, але Україні дуже потрібні гроші. Конгрес і Білий дім на словах давно підтримують Україну.

Найабсурдніший борг України – $3 млрд за єврооблігаціями, випущеними Росією в грудня 2013 року для порятунку колишнього Віктора Януковича. Чому Україна мусить платити агресору? Україна вже подала кілька позовів проти Росії в міжнародні суди. Вони стосуються анексії Криму та конфіскації приватної та державної власності на півострові. США і ЄС повинні посилити свої санкції проти Росії, щоб підтримати Україну. І наполягти на тому, що Україна не мусить платити Росії. Це агресор мусить платити за свої дії. Світова спільнота змусила Ірак заплатити за спробу захоплення Кувейту в 1990-му.

Україна пройшла величезний шлях. США і ЄС мають вирішити результат справи на користь України.