У День пам’яті жертв політичних репресій Президент України Петро Порошенко разом з дружиною Мариною  Порошенко вшанували пам'ять тисяч загиблих у часи репресій. Глава держави з дружиною взяли участь у заходах на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Президентське подружжя поклало квіти до Братської могили та вшанувало пам’ять загиблих. Також до Братської могили було встановлено вінок квітів зі стрічкою національних кольорів України.

Петро та Марина Порошенки також  встановили лампади та вшанували пам'ять жертв тоталітаризму біля Центрального монументу меморіалу «Биківнянські могили».

Президент з дружиною також взяли участь у церемонії покладання вінка квітів до Пам’ятного знаку польських поховань.

Дорогі співвітчизники!

Перебуваючи тут, у Биківні, у скорботному і святому місці, мимоволі прислухаєшся до тиші. Тут покояться тисячі й тисячі закатованих, вбитих невинних жертв. Яких розстрілювали і потай ховали. Намагаючись зробити так, щоб навіть місцеві мешканці нічого не знали про ці страшні злочини. Комуністична влада на десятиліття прикрила ті події щільною ковдрою неправди і таємничості. Лише завдяки активності громадськості, активності дисидентів свого часу почала збиратися і оприлюднюватись перша інформація. Аж поки, вже у незалежній Україні, не стали зрозумілими масштаби цього жахіття, яке творилося у цьому лісі, який заслуговує на те, щоб бути названим українським некрополем.

Точних даних щодо кількості жертв немає і досі. За даними науковців, може йтися про 30-35 тисяч загиблих, за деякими оцінками – до 100 тисяч. «Спеціальні потреби» - саме так закамуфлювали більшовики мету виділення цієї земельної ділянки. Це рішення збереглося в архівах. Спеціальна потреба вбивати. Українська інтелігенція, державні і релігійні діячі, жертви так званих чисток, колишні військовополонені, представники польського, німецького, болгарського, литовського та багатьох інших народів – перелік категорій людей, які знайшли тут свій останній спочинок, дуже довгий.

У Биківнянському лісі покояться художник Михайло Бойчук, письменники Майк Йогансен і Михайль Семенко, митрополит Василь Липківський та багато, багато інших відомих, і на жаль досі не відомих, не встановлених особистостей.

Всіх їх пам’ять я прошу вшанувати хвилиною мовчання.

(хвилина мовчання)

Дорогі українці!

Цей рік – рік нагадування не лише нам, але й усьому світу про важливі історичні уроки. Буквально вчора ми вшанували сімдесят п’яті роковини депортації кримськотатарського народу. А 1 вересня світ відзначатиме вісімдесятиріччя Другої світової війни. Тоді через сумновідому політику замирення з агресором було допущено  розгортання наймасштабнішого конфлікту в історії людства.

Нагадаю також, що жахливі злочини комуністичного режиму проти людяності стали можливими у тому числі через втрату української державності, яку ми не змогли відстояти в часи Української революції 1917–1921 років. Наш народ заплатив надто високу ціну за прорахунки. Прорахунки, які були зроблені сто років тому. Ми не маємо допускати навіть думки про те, щоб повторити той гіркий досвід знову.

Тому щоразу неодмінно підтверджуємо тезу про незворотність нашого європейського курсу, європейського курсу України. Про неприпустимість повернення України в лоно Російської Федерації. На землі, де дерева ростуть з людської крові, не може бути й мови про політичні загравання з агресором і спадкоємцем режиму, який цю кров проливав.

Ми з вами, дорогі друзі, це дуже добре усвідомили і ні разу не відступили з обраного шляху. Фактично завершено за останні п’ять років процес декомунізації в нашій державі, заборонено комуністичну ідеологію. Православна Церква в Україні отримала від Вселенського Патріарха Томос про автокефалію. Створено боєздатну українську армію, яка надійно захищає нас від загарбників у розв’язаній московським режимом війні. Досягнуто значних успіхів у співпраці з країнами – світовими лідерами та міжнародними інституціями, проведено низку реформ в напрямі адаптації українського законодавства до європейських стандартів.

Трагедія комуністичного терору має стати повчальним уроком на майбутнє, надійним запобіжником від спроб реанімувати «русский мир» на нашій українській землі.

Сьогодні Україна на східному кордоні Європи стримує нову навалу, тепер уже з боку правонаступника більшовицької імперії – Російської Федерації. Протистояти набагато сильнішому, чисельнішому і до зубів озброєному агресорові стало можливим завдяки дуже ефективним і злагодженим діям України та лідерів вільного світу – США, ЄС, країн Великої сімки, всіх, хто складає потужну світову коаліцію на підтримку України. І я дуже сподіваюсь й на подальшу підтримку українського народу світовим співтовариством. Твердо переконаний, що лише за такої підтримки та завдяки дипломатичному тиску на агресора нам вдасться відновити свій суверенітет, свою територіальну цілісність. Повернути український суверенітет і український прапор на кожен клаптик окупованої агресором землі, повернути в Україну Крим, повернути Донбас.

У даний момент необхідно гідно, без внутрішньополітичних потрясінь пройти період зміни влади. Йдеться не тільки про набуття повноважень новообраним Президентом України, але й про обрання складу Верховної Ради.

Адже ворог, не криючись, намагається використати цей період політичної турбулентності для того, щоб зруйнувати наші досягнення на шляху реформ та європейської інтеграції. Посіяти у нашому суспільстві розбрат, ворожнечу та хаос, протиставити народ і владу, протиставити руками українців. Знищити українську державність.

Головне завдання, що стоїть сьогодні перед відповідальними українськими політиками – забезпечення наступності політики реформ, зміцнення інститутів української державності та продовження європейської та євроатлантичної інтеграції.

Лише така політика дає можливість гарантувати підтримку наших союзників з Європи, США та інших держав, яку за будь-яку ціну зараз намагається зруйнувати Росія. І нам потрібно це абсолютно чітко розуміти.

Багатонаціональні поховання «Биківнянських могил» красномовно нагадують нам, що руйнівна хвиля антигуманістичної політики ще у минулому столітті вийшла далеко за межі національних чи інших суспільних груп, знищуючи на своєму шляху життя і долі ні в чому не повинних людей.

Спільними зусиллями міжнародного співтовариства має бути забезпечено гарантії недопущення реваншу тоталітарних режимів тепер і в майбутньому.

Це – наша консолідована відповідальність перед нащадками. Це буде найбільш гідною шаною пам’яті тим, чиїми життями сплачено за наше мирне сьогодення. За цивілізаційний поступ, за можливості будувати світовий простір з відкритими кордонами, за право сучасної людини вільно і успішно розвиватися.

Українська незалежність і наша свобода оплачені занадто дорогою ціною. Ми повинні про це пам'ятати, вдивляючись і у минуле, і у день завтрашній.

Вічна пам'ять усім жертвам репресій, похованим у Биківнянському лісі. Вічна пам’ять тим, хто похований у інших місцях розстрілів в Україні і за її межами. Вічна пам’ять.

 Слава Україні!

Президент України Петро Порошенко відвідав виставку «Українська державність: витоки, етапи становлення та розвитку», яка відкрилася в Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім». Глава держави подякував керівникові виставки, Першому віце-прем`єр-муністру Степану Кубіву, авторському колективу, вченим та громадським діячам, які долучилися до її створення.

«Хочу особисто подякувати усім членам товариства за ту подвижницьку роботу по збереженню історичної пам’яті українського народу. Мова йде про те, щоб встановити правду про нашу історію. Наш народ виборов право знати правду – правду, яка не створюється за межами України в московському Кремлі. А правду, на традиціях якої будуть виховуватися покоління українців», - наголосив Петро Порошенко.

«Без бойового духу, без любові до України перемоги не буде», - Глава держави підкреслив важливість знати правду про героїв російсько-української війни, про російську окупацію.

«Виставка, яка сьогодні тут відбувається, є тому підтвердженням. Ці матеріали мають бути у кожній українській родині, в кожній українській військовій частині, бібліотеці, школі», - зазначив Президент та додав, що важливо створити електронну версію виставки, матеріалами якої б могли скористатися українці з усього світу.

Глава держави привітав присутніх на виставці видатних українців, подвиг яких уже увійшов до історії України, серед них були  Герой України учасник російсько-української війни Володимир Жемчугов, український філософ, історик Ігор Козловський, який тривалий час був в полоні проросійських терористів, інші видатні сучасники. «Іконостас українських героїв, на прикладі яких ми виховуємо наші майбутні покоління», - додав Петро Порошенко.

Президент також відзначив важливість підтримки вітчизняного кінематографа та книговидання та навів приклад успішного українського фільму «Кіборги». «На таких прикладах треба виховуватися», - додав він.

Президент оглянув виставку та поспілкувався з присутніми.

Президент України Петро Порошенко прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав: Республіки Вірменія — Тіграна Сейраняна, Республіки Хорватія – Аніци Джаміч, Республіки Північна Македонія – Крума Ефремова, Республіки Польща – Бартоша Ціхоцького,  Республіки Болгарія – Коджабашева Костадіна Ташева, Аргентинської Республіки – Елени Летіції Тереси Мікусінські.

Під час бесіди з Послом Республіки Вірменія в Україні йшлося про необхідність активізації політичного діалогу. Було позитивно відзначено створення Групи дружби з Україною у Національних Зборах Вірменії як важливого інструмента міжпарламентського діалогу.

Окрему увагу було приділено питанням поглиблення двосторонньої торговельно-економічної співпраці, зокрема відновленню діяльності Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва.  

Президент України подякував Послу Республіки Хорватія за послідовну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також вагому політичну, гуманітарну і експертну допомогу, яку Загреб надає Україні на двосторонньому рівні та в рамках міжнародних організацій.

Петро Порошенко висловив сподівання на продовження активного двостороннього політичного діалогу між Україною та Хорватією з метою реалізації вагомого потенціалу українсько-хорватського партнерства в усіх сферах.

Головна увага під час зустрічі з Послом Республіки Північна Македонія зосереджувалась на важливості збереження позитивної динаміки двостороннього діалогу, зокрема проведення ближчим часом в Україні чергових засідань Міжурядової українсько-македонської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва та Спільного комітету з імплементації Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Північна Македонія. Глава держави відзначив зростання двостороннього товарообігу, який з початку 2019 року зріс у понад 5 разів.

Президент України висловив також задоволення завершенням підготовки до підписання Угоди про умови взаємних поїздок громадян, що вже найближчим часом дозволить громадянам обох країн безперешкодно та без регулярних продовжень дії безвізового режиму подорожувати до України і Північної Македонії.

Спілкуючись з Послом Польщі в Україні, Глава держави подякував польській стороні за незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та висловив сподівання на збереження традиційно активного політичного діалогу на найвищому рівні у майбутньому.

Обговорювались також шляхи посилення двосторонньої взаємодії на євроатлантичному напрямку та у сфері енергетичної безпеки.

Під час зустрічі з Послом Республіки Болгарія співрозмовники висловили задоволення високою динамікою двостороннього політичного діалогу, а також реалізацією низки конкретних взаємовигідних проектів, зокрема у сфері транспорту та енергетики.

Президент України подякував Софії за оздоровлення 300 українських військовослужбовців на базі болгарської Військово-медичної академії протягом найближчих двох років в рамках Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації, де Софія має статус провідної країни.

Значну увагу співрозмовники присвятили питанням культурно-гуманітарного співробітництва між Україною та Болгарією. Президент України подякував за конструктивний діалог з Болгарією стосовно імплементації  Закону України «Про освіту», який може стати гідним європейським прикладом врегулювання чутливого питання між справжніми друзями.

Під час бесіди з Послом Аргентинської Республіки обговорено питання подальшої активізації політичного діалогу, перспективні напрями розвитку двосторонньої співпраці в торговельно-економічній та інвестиційній сферах, а також розширення договірно-правової бази українсько-аргентинських відносин.

У цьому контексті Президент України наголосив на необхідності здійснення обміну візитами високого рівня та підкреслив важливість проведення в Буенос-Айресі у цьому році чергового засідання Міжурядової українсько-аргентинської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.

Комент БГ: А не схотіли посли пана Зю дочекатися і йому вручати вірчі грамоти, бо якось соромно.

Президент України Петро Порошенко переконаний, що саме мова є тією базою, фундаментом, на якому будуються нації і держави, і Україна не є виключенням. Глава держави підписав закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Я наголошую, що під час підписання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» робиться акт, один із найголовніших, для формування української державності. Платформа, фундамент, на якому будується нація і держава - точно є мова», - сказав Глава держави.

«Я скріпляю підписом ретельно збалансований мовний закон. Він вивірений настільки, щоб жодна політична сила не мала підстав ініціювати його перегляд. Не має підстав», - підкреслив Глава держави.

Президент наголосив, що закон має високий рівень підтримки не лише у Верховній Раді, а й в українському суспільстві. «Всі хвилювалися, що закон буде роз’єднуючим, аж ні – виявилося, що закон об’єднує націю. І влада, і опозиція – всі ми рішуче пішли на те, щоб зробити це можливим», - зазначив Петро Порошенко.

«Я сподіваюся, що і нова влада також, ретельно проаналізувавши цей закон, буде імплементувати його норми в життя, бо це є ключова державницька позиція існування Української держави», - сказав він.

Президент підкреслив: «Сьогодні – це історичний день. Для мене висока гордість і висока честь поставити підпис на цьому документі».

Ухвалення закону про мову Глава держави назвав надзвичайною подією, важливою для України та її громадян. «Я можу наголосити, що сьогодні є надзвичайно відповідальний, епохальний навіть день, якого українці чекали багато-багато років», - наголосив Петро Порошенко і нагадав, що в радянські часи прийняття такого документа було неможливим, а необхідність його прийняття напряму була відображена вже за незалежності України у її Конституції.

Президент особливо наголосив, що цей закон жодним чином «не зачіпає жодну мову національних меншин, які проживають в Україні». «Чому? Бо він не про це. Жодним чином там не згадується, не обмежується ні те, що намагається навісити на українців російська пропаганда. Навпаки», - зауважив він.

«Я пишаюся тим, що вдалося зробити за останні п’ять років. Причому зробити без тиску, зробити без примусу, зробити, щоб це законодавче врегулювання аж ніяк не утискало нікого. Ми просто дали право українцям слухати українські пісні на українському радіо, дивитися українські фільми, читати українські книги. Без примусу. Коли люди прагнуть це читати, коли це стало модно, драйвово. І відповідно немодно не знати української мови», - додав Петро Порошенко.

Глава держави також нагадав, що закон про мову має дуже довгу історію ухвалення, але зазначив, що вважає такий порядок його прийняття правильним. «Бо ретельне обговорення, яке було організовано і яке тривало місяцями, якщо не роками – воно точно пішло на користь закону. Там намагалися врахувати думки всіх зацікавлених сторін, якщо вони сповідують державну політику. Єдине, думку кого ми не збирались враховувати – це Кремля чи Москви. Нехай займаються російською мовою», - сказав він.

Так само ретельно документ обговорювався і у Верховній Раді, зазначив Президент. «Це теж було правильно. Бо кожен повинен мати можливість висловити свою позицію і Верховна Рада мала її врахувати», - підкреслив Петро Порошенко.

Він також зауважив, що підтримує той факт, що Верховна Рада прийняла цей Закон після 21 квітня. «Це яскраво демонструє відсутність будь-якої політичної кон’юнктури при врегулюванні цього державницького Закону», - констатував Глава держави.

Глава держави подякував всім присутнім на церемонії підписання документа за їх зусилля, які вони здійснили, аби ухвалення закону відбулося.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, в свою чергу, подякував Президенту Петру Порошенку за рішення невідкладно підписати закон. Він нагадав, що лише вчора в Парламенті змогли розблокувати його підписання від намірів реваншистів, які домагалися скасування його підписання. «Ваша рішуча позиція з цього приводу є великою державницькою позицією і позицією великої відповідальності», - додав він.

Спікер Парламенту зауважив, що довкола цього закону довгий час точилося чимало дискусій. Андрій Парубій також відзначив позицію громадських діячів та активістів, які доклали багато зусиль для того, щоб цей документ був ухвалений.

«Ми говорили про це роками – мова об’єднує, не роз’єднує. Про те, що мова роз’єднує – це міф, який дали нам з Москви. Мова об’єднує і є фундаментом для будь-якої нації, для будь-якої держави. Мова прошиває націю в її єдності від краю до краю – від Луганська до Львова», - підкреслив Голова ВРУ.

«Мова творить єдиний народ. І мова є наша найгостріша зброя», - сказав він.

Видавець, директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович відзначив унікальність сьогоднішньої події, наголосивши, що це фактично «Конституція української мови».

Акторка театру і кіно, громадська діячка, заслужена артистка України Ірма Вітовська-Ванца зазначила, що «мова – це не тільки зброя, мова – це безпека, мова – це маркер, яким ти цікавий іншим країнам». Вона також нагадала, що багато поколінь українців боролися за свою мову.

Засновник всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодий рух» Тарас Шамайда зазначив, що сьогодні для української мови справді історичний, епохальний день. «Наші нащадки через багато поколінь оцінять значення цього закону і цього підпису, який сьогодні ставиться на цей закон», - сказав він та додав, що графіті на стінах тисячолітньої Софії написані майже такою ж мовою, як зараз використовують в Україні. Він підкреслив, що потрібно пам’ятати і тих людей, які поклали своє життя задля збереження української мови