Для тих, хто не знає, що таке вугільна шахта. Дуже спрощено.
Це велетенська штучна печера, іноді потягом десятка кілометрів, яку люди виривають
під землею і видобувають там кам’яне вугілля. При видобутку вугілля виділяється
вибухонебезпечний газ - метан. Вибух такого газу забирає життя сотень людей. Про це
ви мали змогу дізнатися із преси та телебачення.

  Тому у віддалених частинах шахти пробивають на поверхню вентиляційні стовбури і
встановлюють там вентилятори. Це, досить таки, величезні споруди, які повинні працювати
цілодобово і забезпечувати приток свіжого повітря у шахту , та видалення метану.
  Зупинка такого вентилятора вважається аварією першою категорії.

  І стоять такі вентилятори серед чистого поля, далеко від людського житла і всіх
зручностей цивілізації. Навіть води набрати ніде.

   Сучасні вентилятори повністю автоматизовані, тому контролюються і керуються диспетчером
з надшахтного комплексу. На старих вентиляторах засобів автоматизації немає, тому там
цілодобово знаходяться чергові - здебільше жінки.

  Перше травня. Святковий, теплий, привітний день. Володимир Сергійович, механік
вентиляторних механізмів, одягнутий у БІЛИЙ святковий костюм, вдома з гостями
смакує охолоджене  "Жигулівське". Порожня тара свідчить про великий прогрес у цій
приємній справі.

 [ Читати далі ]

Довідка: Кучма - дідусь відомого блогера Геварича (тільки нікому не кажіть).

*
Розприндилася дуже Єва
Немов би справжня королева.
Кричить:-Важке в раю життя.
Не відпочинеш допуття.

А благодать - лише омана,
Немає, навіть, ресторана...
Кричить, що дуже хоче їсти
Що, навіть, ніде тут присісти.

Кохана Єва схитрувала
Адама в райський сад послала.
По яблука Адам пішов,
Під деревом їх не знайшов.

Стоїть Адам і хоче їсти,
Та лінь на дерево залізти.
Геть облінився, божий сину!
Тому придумав він драбину.

Він мудре рішення знайшов
І відтоді прогрес пішов...
Про цей прогрес як Бог узнав,
То враз на землю їх прогнав.

А на землі потрібна хата,
То ж довелося будувати.
Що б тепло в ній було всю нічь
Ще й довелось зробити пічь.

Чи не забули ви бува,
Що в піч потрібні ще й дрова.
Так не хотілось працювати,
То ж довелося мудрувати.

Спочатку сам тягав він воза
Придумав, згодом, паровоза.
Що б знов по дрова не ходити
Електропіч він зміг зробити.

Щоб воду з річки не тягати,
То водогона треба мати.
А водогін - це мудра штука
І вже порібна тут наука.

Тому з’вилися навколо
Підручники і вища школа.
Сказав, що сам все буде знати
І діточок своїх навчати.

А згодом так вже облінився,
Як телевізора дивився,
Що не хотілося вставати
Канали що б перемикати.

То ж довелось попрацювати,
Що б з ліжка все перемикати.
Отак з’вилось навіка
Для всіх лінивих ПДК.

Ось так жіноча хитрість мила
На всій землі прогрес зробила.
Адама працювать послала-
І ера техніки настала.

 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Політична "реклама"...

Моя любимая реклама.

Щоб збільшити фото, натисни на нього.

Колишній Президент України Леонід Кучма продовжує писати книги, які здобувають у суспільстві великого розголосу. Так, Кучма на чисельні прохання читачів вирішив продовжити писати свій бестселер «Україна – не Росія». Днями вийде книга «Україна – не Росія – 2». (Поки що це жарт).

http://tarastokar.uaforums.net/--vt10.html

Прочитав вірша у блозі ГлюкКозочки
http://blog.i.ua/user/890347/168967/?p=0#comments
та й заходився написати листа своїй Швейцарській знайомій.
Звісно жартівливого.

Пишу тобі, ГлюкКозочка,
В далекії края.
Далеко ж тебе чорт заніс,
Коханая моя.

Чи то сама заїхала,
Чи вітром занесло,
В далеке закордоннеє
Швейцарськеє село.

Там мати тебе виростила,
Там навчала жити.
І там же ти гарнесенько
Навчилась жати жито.

Скількох перекалічила
Сусідів, парубків.
Навряд чи перечислити
Усіх з покон віків.

Сусідці і кумі своїй -
Всім надала турбти.
Ще й головному лікарю
Ти придала роботи.

Такі осьо новиночки
З листа твого я взнав.
За це тебе,ГлюкКозочка,
Ще більше покохав.

Лишалась мені вірною
І в тридцять, й в п’ятдесят.
Такою і залишилась ти
Майже в сімдесят.

То ж почекай ще трішечки,
На пенсію піду,
Приїду у Швейцарію,
І там тебе знайду.

Листа свого закінчую,
Бо буков вже багато.
Чекаю з тобой зустрічі
У новорічні свята.

9 жовтня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

У блозі Galin
http://photo.i.ua/user/363472/44966/1538113/
побачив декілька її фотографій. Гарненька дівчина
на відпочинку, та чомусь на всіх фото одна.
Ось так виникла думка надати їй жартівливу пораду.

Побачив у блозі Епікурійця фото цього кота
http://photo.i.ua/user/636888/36434/1615266/
і уявив собі, що б про нас, людей, міг подумати
цей симпатичний улюбленець долі.