хочу сюди!
 

Sveta

34 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «art»

«Delilah» (Делайла) /переклад на укр./


«Delilah» (Tom Jones song)

«Делайла» (переклад)


Блукаючи у темряві нічній

Впізнав знайомий профіль у вікні -

Сяйвом охоплений, він мерехтів у танці,

Тут  я згадав, як ми були коханці …

Відлуння спогадів наринуло сумне

Я пам'ятаю, як ти зрадила мене. …

Моя, моя,  Делайла

Чому, чому,  Делайла!

Безумець!  Я раніш не помічав

Чаклунський спалах  у твоїх очах -

Як  приворожений  в тенетах твоїх зваб

Я втратив волю, час,… я став твій раб!

В часи коли я був приречений чекати

Я мав і час, і привід  ревнувати …

Знайомий дім, ось ганок,  моє серце впало -

В прочинених дверях ти сміючись стояла…

В своїй долоні я відчув метал ножа

І посмішку твою спотворив жах …

Моя, моя,  Делайла

Чому, чому,  Делайла!

Останню хвильку ще побуду твоїм бранцем

Остання мить,  і стану я вигнанцем,

Та невблаганна доля на мене чекала -

В прочинених дверях ти сміючись стояла…

В своїй долоні я відчув метал ножа

І посмішку твою спотворив жах …

Моя, моя,  Делайла

Чому, чому,  Делайла!

Останню хвильку ще побуду твоїм бранцем

Остання мить,  і стану я вигнанцем,

Остання мить,  і стану я вигнанцем...

ID:  910374

«видалений коментар»


Я бачу: жінку, пентаграму,
Свічки, палаючі вогнями
Та ляльку-путанку в кублі,
Усю утикану голками …
*  *  *
- Та щоб тебе пожерли пранці!
Дались тобі дівки та танці …
Чорти б тебе скоріш взяли,
Я хочу так - хай буде вранці …

Гульвісу штрикало під серце,
Крутило наче веретенце …
Під ранок очі - як два скельця
Завмерли, згасли як свічки …
*  *  *
А потім були балачки,
Та поминальні пляшечки,
Й слова, як плетені вервечки -
Бо то так прийнято живими -
Мерця не здумати лихими
Словами, …
Думками, …
Ділами.

«успадкований триптих»


Як  вітер, що летить з Карпат,
Я тисячі років Бескидами блукав …
Дикун, нащадок кочових  сармат,
Свободу й волю за батьків я взяв.
                            —
Хрещений кров’ю вбитих ворогів,
Я  посуд  мав із їхніх черепів! …
Та час змінив форму і сутність,
Та не змінив нашу могутність!
                            —
Кружляє вороняччя галасливо
Серед покинутих ординцями мерців -
Нікчемна смерть та справедлива
Для людожерів - москалів! 

ID:  957029

«Сон в руку»



Одного ранку, струсивши рештки сна,
Віслюк заржав - зрадів пригожій днині,
Бо навкруги  цвіла юна весна,
В гаю лунало тьохкання пташине.
Щоб краще чути, він подався в ліс,
Адже на це у віслюка був свій причинок:
Мав верескливий галас, невеликий зріст
Й статуру – вилитий підсвинок.
То все таке, що й в борщ не кришать,
Але віслюк набув штудерний спадок:
Птах защебече чи джмелі дзижчать -
Прожогом мчить уже на ґанок.
Доверху настовбурчить свої вуха
І кожен звук мрійливо слуха.
І цього дня замріяний вухань
Забрів у хащі - обшарок мовчання; 
Не знав віслюк, що наслідком блукань
Стане халепа, перша та й остання.
Навкруги нього тиша, дикі хащі,
Ні шурхіту, ні щебету, ні звуку.
Завмерло все ...  Віслюк роззявив пащу
І заволав - аж листя впало з буку!
Поблизу в лігві дрімав сіроманець.
Голодний сон - скоромне дивовиддя:
Снився йому кабанчик, гладкий бранець,
Їдав колись давно, тепер – сновиддя.
Він аж зубами клацнув спересердя,
Як зчув той вереск, що порушив тишу;
«Кому не терпиться позбутись милосердя?»
І швидко підтюпцем на галас рушив …
Коли ж дістався осередку верещання
Й просунув писок між віття ліщини,
Узрів таке, що аж присів від здивування
Й закляк на мить, згадавши смак свинини.
«Гладкий горлач! Ось маю сон у руку!»
Мовив вовцюра  й скреготнув зубами;
Віслюк стояв, задрав вгору пащеку
Та й верещав на всі лади і гами.
«Кінець виставі!» Вовк у два стрибки
Дістався до горлянки горлопана …
І в хащах знову тиша навкруги,
Лиш вітерець гуляє в кронах
Невблаганний …
***********
Байці кінець. Мораль повинні знати:
Коли не піп, то не вдягайся в шати.

ID:  1008913

«Богема»



Arthur Rimbaud «Ma Boheme» (переклад)


Я мандрував. В кишенях оселився вітер,

Моє манаття було пугалу взірець;

Я йшов до тебе, Музо, найдорожча в світі,

І мріяв про кохання молодих сердець.


Мої штани  світилися дірками.

Сповитий римами щоночі, мов  малюк

Вдивлявся  в  небо я, осяяне зірками -

Те сяйво перлами торкнулось  моїх рук.


На небі Шлях Чумацький майорів,

Багрянцем вересень та зорями горів.

Той зорепад - наче вино – п'янив щоночі;


Безодня Всесвіту відкрила мені очі -

Химерні постаті я мав за товариство,

І замість струн бринчав шнурками урочисто.

ID:  910175

«Скорботний спадок»



Сокира й плаха сперечались -
Хто головніший серед них,
Сокира с блиском посміхалась
Та чатувала в лезі гріх :
«Кума, та годі вам базікать -
До страти тягнуть за вервечку,
А в герці наймудріший кат,
Тож він розв’яже суперечку!»
Та плаха, п’яна від крові,
Пащекувала без упину:
«Мене кохали королі,
Востаннє впавши на коліна!»
Кат взяв відчужено червінця -
Остання плата бідолахи -
Зречено той впав на колінця,
На мить обнявши кляту плаху.
… Сокира гепнула по карку,
І відкотилась голова.
«Куми, я чхав на вашу сварку,
Хоча скажу - хто головна!»
Піднявши голову мерця,
Він положив її в корзину:
«Ви прагли рішення герця?
На мене ж дома жде дружина!
Та головніше – голова,
Яку отримає вдова».

ID:  964359
Сторінки:
1
2
3
5
попередня
наступна