хочу сюда!
 

Veronika

41 год, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 38-47 лет

Заметки с меткой «творчість»

Крига заборон

Не дає кричати крига заборон
Я блокую чати і беру в полон
Внутрішню дитину - часточку душі
Відбираю фарби - більше не пиши.

Кидаю за ґрати цього малюка
Він не може грати - зламана рука.

Я себе ховаю далі від людей
Хоч в мені до краю квітів та ідей
Просто звірі-кати захопили трон
Не дає кричати крига заборон.

Я не знаю що таке кохання

Я не знаю що таке кохання.
Думаю нестерпне почуття.
Намагаюся немов в останнє
я його впустити до життя

Іспит цей ніхто не подолає
Крім мене самої. Дивний крок.
Вчителька від мене вимагає
Протилежний вивчити урок.

Ця мадам не звикла до екстриму
Ненависть плекає до людей
Як вогню лякається інтиму
Каже, що навколо світ звірей.

Вона вчить ховатися від себе
Злоба і підозри її мед,
Лається неначе грішний ребе
І плете з образ ажурний плед.

Мрію я забути дивну тітку
Її дім - занедбана тюрма
Та не можу відчинити клітку
Адже надзиратель - я сама.

Ода суржику

Нащо потрібні писаки?
Задля цікавих розваг?
Так підкажіть же лайфгаки,
щоб вєсєліть посіпак.

Як мені вижити, люде?
Як досягнути мети?
Наче в пустелі верблюди
Мрії, що звуться мєчти.

Знов пробиваючи коло
Власних обмежень и меж
Наче малеча до школи
Плентаюсь шляхом надєжд

Суржик, русизми.. Що далі?
Внутрішній цензор оре.
Я розстібнула сандалі
І босоніж по травє.

Рушити правила круто.
Світ - іподром заборон.
Діє обмежень отрута,
шикають з різних сторон.

Чхати хотіла на снобів.
Ханжество в дупу запхніть
Гірше хвороб і мікробів -
вам стати собою на мить.

Слів кострубате створіння -
новонароджений вірш
- викидень в стані сп'яніння.
Вон. Забирайся. Облиш.

Конституція не діє

Тут заборонені думки.
І конституція не діє.
Адміни справно, залюбки,
Того, хто мислити уміє

Попросять ввічливо стулить
Свій ротик. Навіть тут не чули,
Що вже давно настала мить,
Коли свободу повернули.

В Сибір бо начебто тепер
Поетів вже не відправляють,
Які не люблять СССР,
Які вітчизну прославляють.

Свободу слова взагалі
На цьому сайті не цінують.
І думку тисячі людей
Вони відкрито ігнорують.

Якщо адмінчик невзлюбив
Когось із вас, то оh mein Gott!
Плювати він тоді хотів
На той гарант усіх свобод.

Він скаже вам, що це "Наш" дім...
А ви непроханий в нім гість.
На ваші скарги він нічим
Суттєвим вам не відповість.

Вони тут "батюшки-царі"!
Ти низько в пояс їм вклонись.
А не подобається? Геть
Із цього сайту заберись!

Справедливість? Ні, не чули.
Може, тільки через суд.
Всі закони тут забули,
А нормальним став абсурд.

Статті про цінності моральні, 
Про вітчизну і сім'ю.
Про історію, глобальні,
"Не понравятся царю"!

Тут писати тільки можна:"С днем пабєди",
Всякий блуд...
І хвалити геїв треба,
Бо інакше це nicht gut.

Що б ви тут їм не казали,
Хоч на те нема причин,
Незаконно покарали,
Так бо вирішив адмін.

Заявити він посміє,
Покарай його Ісус,
"Конституція не діє,
Бо приватний в нас ресурс."

http://blog.i.ua/user/10842827/2370456/?p=22#p25

Не буде двобою

Я маю владу лише над собою.
Більше не треба фальшивих ролей.
Я піднімаюсь. Не буде двобою.
Я підкорила своїх королей.

Геть з пантеону! Без вас тут так чисто!
В храмі душі - переспіви надій.
Мольфарка дарує натхнення намисто
і заклик: "Не бийся, не бійся, а дій!".

Політ

Фенікс. Політ. Перелік фантазій.
Я улітаю без евтаназій.
Знову лікарня. Світло. Тунелі.
Швидко співають мої менестрелі.

Мозок римує. Всього лише вправа.
Потяг наліво - потяг направо.
Море. І я стою на порозі.
Сонце в дорозі. Щастя в дорозі.

Скільки я слів уже написала.
Буде замало. Сонця замало.
Темрява йде. За нами слідкує.
Горлум, не треба мені поцілуя.

Глечик висить на заборі грузина.
Де полонина - там хуртовина.
Холод. Смереки. Лякають сніги.
Тепло. Будинки. Любов. Пироги.

Може не треба в долину фантазій.
Я улітаю. Без евтаназій.

Вбивця мрій


Кохання? А що це? Таке почуття?
Не знаю. Не бачила. Може існує.
Якщо я не люблю себе - то не я?
То доля підступна? Це не хвилює.

Всередині порожньо. Пастки надій.
Розставлені марно. Я так обережна.
Я так не потрібна собі. Вбивця мрій.
Самотність мене поглинає. Безмежна.

Як втратила десь я повагу до себе?
Хіба це доречно - кохати нездару?
Так хочу нарешті зробити як треба.
Любити себе і знайти собі пару.

Ненависть

Я изучаю ненависть.
Нет - я ее излучаю
злобным оскалом с пеною.
Срочно налейте чаю

сразу же подобрею я -
бью кипятком по стрессу.
Дали конфет и млею я -
в топку летит агрессор.

Сама себе

В своєму особистому полоні
ламає руки жінка божевільна.
Вона не усвідомлює що сильна
і що в тюрмі немає охорони.

Сама себе загнала в кут неволі,
стражданнями сама себе скувала.
Для щастя їй потрібно дуже мало -
дізнатися як вижити на волі.

Дитина, яка бачила війну

Дитино, яка бачила війну
ніколи я тебе не дожену
не усвідомлю істину одну
як це жахливо - бачити війну.

Якщо дозволиш, поруч я піду,
якщо дозволиш, просто обійму,
сміливим, сильним янгулом назву
дитину, яка бачила війну.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
12
предыдущая
следующая