хочу сюди!
Знайомства
 

Маша

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Замітки з міткою «природа»

Сортувати:
нові
популярні
Вид:
короткий
повний

alexn74

alexn74

Фотопрогулки. Закат на Каховском море

С первыми теплыми и солнечными днями потянуло на природу.
А тут еще интернет друзья стали заваливать фотографиями сумасшедших морских закатов.
В один из свободных дней принял решение сгонять на закат.
Место откуда снимать, пришло спонтанно...Зачем ехать в Бердянск по не совсем хорошей дороге, если можно поехать на Каховское водохранилище.
Каховское водохранилище — водохранилище в нижнем течении реки Днепра. Расположено на территории Херсонской, Запорожской и Днепропетровской областей Украины. Введено в эксплуатацию в 1956 году. Гидроузел Каховской ГЭС. Полный объём водохранилища — 18,18 км, полезный — 6,78 км, глубина — 8,4 м.
И поближе и солнце садиться как раз в море.
По координатам вычислили где солнце садиться как раз в море и в путь....
Цель - село Верхняя Криница. И еще один закат в моей коллекции.


[ Читать дальше ]
23

Каре

Каре

В мірє животних

      Ми в Цедулках захопились рослинами, бо вони ближчі до нас.
І навіть, як показує практика, їх можна в нєсмєтном колічєстве виростити на балконі, лоджиї, вікнах. Це цікаво, приємно і маєш віддачу від своєї вкладеної праці і любові.
       Але наша Муха-ха-ха написала Про співтовариство:
Замітки про сапки й грядки, садівництво й будівництво, про бджоли й помідори, про мурахи й різні бляхи, про паркани й таракани, про картоплю і коноплі, про розсаду й колорадів, про квочку й грибочки, про соління й самогоноваріння, про смішне і грішне, про вино і про квас та про нас і про вас umnik

То ж згадалась мені моя молодість і захотілось розповісти про живність podmig
А саме про курей і різні історії з цим пов"язані. zombobox

Проживши з народження в місті, доля мене закинула у село. Тодішнє село мабуть відрізнялось від теперішнього. Все-таки там було багато куди підти на роботу, молоді було не мало. Взагалі цікаво було. Все нове, інакше.
      Отже заселились ми в будинок і звичайно сусідські бабусі стали ходити й поглядати хто тепер їхні сусіди. Та й не просто поглядати, а навіть познайомитись, розпитати що і як... Так ми потоваришували з ними. А з однією аж добре здружились. Пройшло десь біля двох тижнів нашого там життя і моя бабуся-подружка запропонувала мені квочку на прокат (так би мовити) cat lol
       Бо як вона мені сказала, що квочки то цінність у селі і віддати її назавжди вона не може. 
       "Нате вам квочку з яйцями. Вона вам висидить, виходить курчат, а тоді віддасте її назад, а вам залишаться курочки. Бо у мене в цьому році вже достатньо вилупилось курчат, а тут знову квочка заквохтала, не хочу її мочити, щоб не перестала бути квочкою"
        Уявіть собі цей монолог. Для мене, міської жительки, це було цікаво чути, але дивно. У однієї моєї бабусі було штук 7 курей, але подробиць про квочок я не чула, бо у неї їх не було.
      Звичайно я відмовлятись не стала. Уважно розпитала що з нею робити і пішла забирати тимчасову пітоміцу з усім приданим (здається 17 штук яєць) lol



       Квочечка була порядною і спокійною. Тихенько сиділа у гніздечку, лише раз на добу виходила по нуждє і поїсти, попити.



    Як і годиться через 21 день свого сидіння у неї почали лупитись діти. Вона дочекалась коли всі які могли вилупляться і стала їх водити і вчити уму разуму. Мені було дуже цікаво спостерігати за цим сімейством. 




І десь через місяця півтора, в один з вечорів я бачу, що діти залишились самі, а мамка десь ділась. Я дуже хвилювалась, бо ж за домовленістю "Корова рижая одна" (с) ))) брали ми її в оренду і треба віддавати, а тут її не стало. Що я скажу своїй бабусі-подружці? Робити нічого, йду на другий день сумна з повинною головою до бабусі і розповідаю, що квочка десь зникла prostite . А бабуся сміється і каже: "не сумуй, не переживай, вона вчора ввечері сама прийшла додому." Фух! Як камінь з душі знявся lol
      Стали наші курчата підростать, в загальній кількості їх залишилось 11 душ. Поки маленькі їх не було видно хто з них хто. А коли підросли, навіть бабуся була в шоці, бо з тих 11 - 4 були курочки, а 7 півні omg.



     Ну що з цього приводу сказати? Те що вони між собою бились, щоб захопити верховну владу - то були квіточки. 




      
      А ягідки то - бідні наші кури tears Ті змеї гориничі півні, як підросли, не давали їм проходу. Кури навіть ховались від них у кущах. А якщо приходилось вийти поїсти або перебігти з кушів у кущі, на одну бідну курицю стояла черга з трьох-чотирьох півнів whosthat nevizhu І кури зранку навіть боялись виходити з курятника. 



     То прийшлось тих терористів недоростків різати раніше часу moroz щоб не замордували курочок cat 
     От така Вам казочка, а мені бубликів в"язочка lol

П.С. Як захочете почитати ще чогось подібного, пишіть ;)

      
       
23

Каре

Каре

Мандрівки Закарпаттям

         Продовжую свої казки Шахерезади lol 
Отже з ранку до обіда я пила мінеральну водичку, снідала-обідала, приймала мінеральні ванни і просто прогулювалась по навколишнім місцям. А після обіду ми їздили на екскурсії. 
Одна з екскурсій була до водоспаду  Шипіт. Шлях наш пролягав через село Пилипець звідки родом перша жінка Назарія Яремчука і бувший голова ЦИК Михайло Рябець.
Дорогою до водоспаду я милувалась місцевим колоритом. Цікаво, що тут у людей майже немає огорожі дворів і між дворами umnik  


А в цьому дворі бігав кролик прямо по двору, він он там вдалині чорніє біля кутка будинка. І ще сподобалась цікава поштова скринька


На порозі іншого дому сиділа собака-охраняка )))



Ось ще один колодязь. Наче такий як я там бачила, але трішки видозмінений



І ще зустрівся цікавий гараж з пляшок з-під пива, правда ще не добудований.



Майже у кожному дворі велика кількість квітів і звичайно ж Червона рута



Спочатку ми заїхали на гору, звідки побачили прекрасні краєвиди, наїлись чорниць і малини і назбирали іван-чаю та звіробою





Там же ми бачили збирачів чорниць, у них зараз саме жнива umnik Люди звечора заходять на полонини, ночують там, а з самого ранку починають збирати чорницю. Оце бабуся з онуком, які вже йшли вниз із зібраною чорницею.


Вже прямуючи до водоспаду ми побачили як в небі парили любителі екстриму. Дуже цікаво було спостерігати їх політ 
 


Тепер йдемо дорогою до водоспаду. На початку шляху нас зустрічала цікава господиня lol  Ми розпочали з нею фотосесію. Спочатку її саму фотографували, тоді вже осміліли і почали фоткатись з нею майже в обнімку. Нарешті їй це набридло, вона розсердилась на нас і почала сердито хрокати і намагатись хапнути ротом найближчого до неї. Загнавши нас у кропиву, пішла далі їсти травичку, а ми пішли до водоспаду )))












І ось повернувши за гірський куток нам відкрився Шипіт





Звичайно коли стоїш там на верху, то вже Шипотом його і не назвеш, бо ті хто стоять на горі, майже не чують тих, хто стоїть внизу. Нафотографувавшись, набрьохавшись у свіжій чистесенькій водичці ми поїхали віпочивати.

На наступний день наша подорож пролягала мимо Теребле-Рицької ГЕС, у напрямку міста Хуст і до солених купалень села Велятино.

На межі Міжгірського і Хустського районів збудована унікальна Гідроелектростанція. Єдина Гідроелектростанція, яка збудована на двох паралельних гірських річках. Річка Теребля знаходиться на горі, а річка Ріка протікає внизу. На горі створили Вільшанське водосховище і сполучили між собою дві річки.
(с) Немного истории. Идею построить Теребля-Рикскую ГЭС такой, какая она есть сейчас, еще до Второй Мировой войны вынашивали венгерские и чешские специалисты по водной энергетике. 

Постройку плотины в селе Вильшаны усложняли постоянные оползни. Чтобы как-то решить эту проблему строители «навешивали» бетонные блоки на склоны, оставляя в них «окна», и врезались в берега из середины бетонного массива. Потом «окна» были замурованы. На постройку плотины ушло 200000 кубических метров бетона. 

Туннель в скале бурили с двух сторон. Когда перегородка между встречными туннелями была пробита, оказалось, что ось туннелей не совпадала на 2 см. 

Как-то, во время бурения, вдруг прорвало одну из стенок, и на строителей хлынул очень мощный поток воды. Когда специалисты, наблюдая за динамикой изменения объема воды, пришли к выводу что совершенно неизвестно, сколько будет продолжаться выток вод, было принято решение во чтобы то ни стало, «закупорить» выходное отверстие. Десять дней строители боролись со стихией и все-таки "остановили" воду. 

Зима 1957 года была сложнейшим испытанием для молодой ГЭС. В горах резко выпало 1,5 метра снега после чего начался сильный ливень. Сразу за ливнем – 5-тибальное землетрясение в селе Нижний Быстрый. В итоге. Из туннеля через трещину хлынула вода, и стала дополнительно подмывать склон, многократно увеличивая возможность возникновения оползней. К счастью, ничего не случилось. Запас прочности при проектировании был достаточен. http://novostey.net/ges/





Прямуючи далі ми проїхали село Іза, в якому майже біля кожного двору стоять плетені з лози вироби. Це цікаве видовище.



Село Велятино нічого особливого з себе не представляє, єдине що там є солені купальні. Кажуть, що то з-під землі б"є джерело гарячої соленої води. Вода там там дійсно супер солена, бо ні на Чорному морі, ні тим більше на Азовському вода так не тримає як тут. Можна взагалі не рухатись і все одно будеш на поверхні )) Я не фоткала, бо не брала туди фотоапарат



Біля входу в купальні стоїть Пинтя Велєт, засновник цього села



Дорогою назад ми проїздили мимо сучасного збудованого замку, який тепер є Будинком одруження міста Хуст. Гарна будівля.



А у вікно бусика я видивилась церкву цікавої форми. Жаль, що не було можливості зайти і роздивитись її поближче і в середині.



Так що накупавшись у майже Закарпатському морі lol  ми розімлілі повертаємось назад. 





Треба відпочити, набратись сил, бо завтра нас чекала довга, але цікава подорож по замкам Закарпаття.  Далі буде podmig
22

Silv@

Silv@

Фото-мгновение...

Как будто снится ели белым днем: Пушистый снег - февральская невеста - Как свадебный наряд... Укрыта сном, Среди других зимой на первом месте.

Она уже не юная совсем, Спокойная, величественна в зрелом Сверкает… Несравнимо нем Весь мир вокруг, окрашен снежно-белым. Так сказочно слегка обнажена, Зеленым светом привлекает взгляды Наивностью… Она тому жена, Кому и сон ее хранить - в награду. В зимы касаньях встретила рассвет, Ветвей склоненных так легки объятия… Запечатлев на много-много лет, Ее на фото буду вспоминать я.

Сильва Яна на сервере Стихи.ру

10

The Beauty!

The Beauty!

Листопад

Листопад…

 

 

Шелест - Шерех - Шурхіт - Свист…

Багряниця – Падолист…

 

Запах айстр, тополь… Терпкий!..

Дуб старий рипить… Хрипкий…

 

Шепіт сонний - мріє сад…

Сон про вирій… Листопад!..

 

13.09.2011

свідоцтво про публікацію № 11109260843.

© Stepans’ka  Marina (SMG)

10

Каре

Каре

Як я приймала роди )))

       Здавалося б, роди можна прийняти у якоїсь животинки? Але ж те, що було сотворено, теж свого роду можна назвати прєждєврємєнними родами nevizhu 
      Отже: Не пам"ятаю з якого року у мене з"явилась ця квіточка, але подарували мені її ще молодою дівицею, з тоненькими молодими листочками, щойно пересадженою в новий горщечок. 
      Називається вона - Клівія.
      На наступний рік вона не квітувала, а набирала сили, а вже через рік ця красотуля викинула стрілку, на якій згодом розпустилось 4 чи 5 квіток. Після цього вона кожного року радувала своїм букетом, при чому кількість квіточок в ньому збільшувалась.
       Пройшло 4 роки і у неї з"явилось дитятко, яке росло разом з нею. А у мене, все не було часу їх пересадити. Через 2 роки після народження того дитятки ми з сестричкою їх розділили і маманька залишилась у мене, а дитя поїхало до сестри. Щоправда доросла рослина залишилась у старому горщику, чекати весни для переселення в більшу "квартиру"-горщик.
       І наконєц настал тот час chih  Витягти з горщика мою красавицю було важко, бо вона вчепилась своїми корінцями в стінки свого будиночка, здавалось, що вона з ним зрослась. На жаль я тоді не додумалась зафоткати оте чудо юдо коріння. То ось знайшла в інеті на зразок. Так от у мене це кубло було в два рази більше і міцніше.


     Стала я розплутувати цей лабіринт Аріадни omg . Деякі коріння досягали до 30-40 см. І от дорившись в середину клубка, я знахожу майже зародок з двома листочками білого кольору. Рослинка була так міцно затиснута між корінням, що якби не пересадка, не знаю чи воно б видерлось на волю, а якби і видерлось, то років через 3, не менше.
В ідеалі дочірня рослинка росте ось так


         І тут вже я стала діяти як міньор umnik обережно, щоб не пошкодити рослинку і знайти корінці цієї маленької принцеси. Таки витягла я рослинку, сіла і думаю: ну майже зробила кесарев розтин parik  А що, ні? lol . Стіл операційний є, ніж є, розтин був, в нетрях мамашки дитинка була, з мамки її вийнято umnik angel 
       Якщо чесно, у мене були деякі сумніви щодо виживання цього чуда, то я так посадила її в абиякий горщик і залишила щоб почекати розвитку подій.




        Ну і що Вам сказати? Росте це чудо природи і розвивається. Вже тягне листики до мамки sila 

    
А це мамка во всєй красє взимку цього року.


    
24

Mаряна*

Mаряна*

Червона Книга України (ч.1)

23

яНат

яНат

Тотального всем процветания!

Природа проснулась.



Все цветет и радует глаз!







Цветет и большое и маленькое.



И даже если не цветет, то все равно торжествует!



Цветы пробиваются отовсюду!







Как обычно, на мой день рождения сухо и хоть чуть-чуть, но солнечно!
Спасибо всем за поздравления!
Кто не успел - еще не поздно podmig
Всем хорошего дня, солнечного настроения и приятных забот!


22

Logic_man

Logic_man

Эккстремумы планеты

Самое жаркое место
Самый настоящий ад на Земле — Долина смерти в США.
Жарче всего здесь было 10 июля 1913 года, когда температура поднялась до 56.7 °C

Самое холодное место

А Снежная королева  живет здесь — на станции «Восток» в Антарктиде. Здесь самое то:
10 августа 2010 температура была аж -89.2 °C.

Самая высокая точка

Легендарный Эверест на границе Непала и Китая
высотой 8 848 м. над уровнем моря.

Самая низкая точка

Бездна Челленджера в Марианской впадине не совсем без дна.
Просто это дно очень глубоко,
примерно на 10 916 м. ниже уровня моря.

Самое влажное место

В деревне Маусинрам в Индии нет такого понятия
как сезон дождей, потому что там льет, как из ведра,
практически круглый год. В год  там выпадает более
11 871 мм осадков — абсолютный рекорд. Для сравнения,
в Киеве за год в среднем выпадает всего лишь 700 мм.
В 16 км от этой деревни есть городок Черапунджи, в
котором выпадает до 11430 мм осадков.

Самое сухое место

Вы удивитесь, но это вовсе не какая-нибудь знойная пустыня.
Сухие долины Мак-Мердо находятся в Антарктиде. Ветра здесь достигают скорости до 320 км/ч, что вызывает постоянное испарение влаги. Некоторые районы Сухих долин не видели
дождя или снега вот уже два миллиона лет.

22

Alyana

Alyana

українські пасторалі





P.S. всі фото зроблені телефоном
23
Сторінки:
1
…
10
11
12
13
14
15
…
180
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2024.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more