хочу сюди!
 

Анна

50 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «бідність»

Інфляція совісті

14:34 15 червень Київ, Україна



Реальна фінансова прірва між олігархами та простими громадянами з кожним роком стає все глибшою та ширшою. Росія вже увійшла до п'ятірки економік світу за найвищим рівнем соціальної нерівності.  За даними Boston Consulting Group, провідної міжнародної компанії, що спеціалізується на управлінському консалтингу, за минулий рік добробут 500 найбагатших росіян збільшилася в 1,5 раза - з 456 до 663 млрд доларів, перевищивши на 45% суму всіх банківських заощаджень громадян і на 14% міжнародних резервів центробанків. Росія впевнено лідирує «у перегонах» по зростанню соціально-фінансового розшарування.
У період пандемії і кризи надзбагачення окремих росіян побило всі можливі рекорди. Фактично 43% ВВП країни вже під контролем олігополій, таких структур ринку, при яких в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, які виробляють значну частку продукції певної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива.
Розпіарена Кремлем стратегія «підтримки галузей» дала зворотний ефект і замість підтримки економіки лише посилила окремі підприємства, що контролюються олігархами. Тому вплив олігополій на ринок в майбутньому Росії тільки зростатиме.
За прогнозами аналітиків, якщо тренд не зміниться, то вже до 2025 року найбагатші контролюватимуть вже 60% російського ВВП, їхній добробут підніметься ще на 20-30%, що, як мінімум, в чотири рази перевищить «очікуване зростання» доходів населення.
Реальна ж фінансова прірва між елітами і громадянами в результаті може виявитися значно ширшою. Тому що за прогнозами, ще як мінімум декілька років загальносвітова інфляція буде нівелювати зростання реальних доходів населення.
Експерти очікують, що навіть при найсприятливішому відновлювальному зростанні економіки кількість бідних буде рости пропорційно кількості багатих. Через що вже до 2024 року соціально-класова криза може повернутися в Росію і стати ключовим фактором нестабільності країни.
Інфляція пришвидшує темпи розшарування соціуму. Незважаючи на всі показові зусилля уряду, зростання цін в Росії прискорюється. Після відносної паузи в квітні, в травні стався новий стрибок. За підсумками травня індекс споживчих цін, який вимірюється по «розширеному споживчому кошику», за даними Росстату, збільшився в перерахунку на рік на 6,02%.
Планку в 6% річна інфляція подолала вперше з жовтня 2016 року. Прискорення зростання цін відбулося як на харчові продукти, так і на непродовольчі товари.
Найбільший стрибок продемонстрували ціни на базові харчові продукти (зростання за травень на 1,04% проти 0,87% в квітні або в перерахунку на рік - зростання на 8,07%). Так, згідно з Росстатом, хліб подорожчав на 8,26%, крупи - на 8,79%, м'ясо і птиця - на 10,92%, риба - на 12,56%, соняшникова олія - на 27,94%, цукор - на 41,54%, овочі - на 8,23%.
Ціни на непродовольчі товари при розрахунку рік до року зросли на 6,7%. У лідерах ціни будматеріалів (+ 16,44% рік до року) і послуги готелів (+ 22,7%). Ціна бензину за місяць додала ще 0,3% (зростання в річному обчисленні 6,24%).
Інфляцію пришвидшує і сам уряд Росії, піднімаючи ціни і тарифи на контрольовані державою товари і послуги. Так, тарифи ЖКГ виросли на 4,03% рік до року, послуги міського транспорту подорожчали на 3,12%.
Розганяє інфляцію ще й то факт, що зростання споживання йде в значній мірі коштом кредитів. Накопичення у більшості громадян вже закінчилися або закінчуються, тому населення вимушено бере нові кредити.
З початку 2021 року банки видали майже 3 трлн руб. нових позик. Темпи зростання споживчого кредитування досягли 20%.
Сьогодні ЦБ Росії збільшив ставку відразу на 0,5 п.п. другий раз поспіль, тепер вона становить 5,5%. І все одно реальна ставка залишається негативною (-0,5%) при інфляції 6%.
Напевно в наступний раз ЦБ підвищить ставку знову на 0,5%, і цілком ймовірно, що реальна ставка буде негативною - так розганяється зараз інфляція. Опубліковані в середу дані Росстату про зростання цін на першому тижні червня показали + 0,16%, за підсумками червня цілком можливо, що інфляція рік до року буде 6,5-6,7%.
А в липні росіян ще чекає й заплановане урядом зростання тарифів природних монополій на 4-6%. Тому сподіватися на покращення ситуації та почати багатіти переважній більшості росіян навряд чи варто.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/inflyaciya_sovesti

Ось ці 13 звичок – основні з причин бідності

Ось ці 13 звичок – основні з причин бідності – відомі дуже невеликій кількості людей

Жадібність породжує бідність – це відомо всім. А ось ці 13 звичок – основні з причин бідності – відомі дуже невеликій кількості людей. Перевірте себе і виключіть зі свого життя цих 13 причин бідності.

Звичка 1: бідні завжди шукають винних.

Бідна людина ніколи не бере відповідальність на себе. Вона скоріше звинуватить в своїх невдачах колег, начальника або систему, ніж визнає свою поразку. Бідний мислить так: «Якби не ВОНИ, то я б давно був успішним», «Мені ВСі заважають, я не можу нічого зробити».

Звичка 2: тягнути час.

З дитинства нам нав’язують стару народну «мудрість»: «Сім разів відміряй – один відріж». Час йде, а Ви все думаєте, відміряєте, і, в кінцевому рахунку, знаходиться хтось більш підприємливий, який відрізає «ваш» шматок і забирає. Перемагає той, хто не боїться зробити перший крок і ризикнути, той, хто використовує свої ідеї, а не зариває їх в куточках своєї пам’ятні. Людина, з мисленням бідняка завжди тягне час, а власну бездіяльність знову ж приписує на чужий рахунок.

Звичка 3: діяти напевно.

Бідні не ризикують. Вони вважають за краще стабільний, нехай і не великий дохід. В результаті так і живуть від зарплати до зарплати, зате під уявним крилом стабільності.

Звичка 4: навчатися безкоштовно.

Типовий представник бідняків підписаний на величезну кількість безкоштовних тренінгів і семінарів, більшу частину з яких він так ніколи і не прослухає. В результаті – людина живе в ілюзії навчання, а на ділі ніякого розвитку немає. Безкоштовний сир відомо де … Щоб стати успішним підприємцем необхідно вживу спілкування зі своїм наставником, необхідний чіткий курс дій до поставленої мети. Ціна тренінгу – це не тільки показник майбутнього успіху, але і ціна Вашої мотивації.

Звичка 5: не платити іншим за їх працю.

Людина з мисленням бідняка любить жити за рахунок інших. Музику, тренінги, фільми або ПО – вона качає з торрентів. ЇЇ філософія – це пошук можливості отримати платні послуги або товари – безкоштовно. А життя їй спрощують сервіси (торренти, піратські сайти), створені такими ж бідними для бідних. Скачав платний продукт безкоштовно = вкpав. Кpадіжка чужої інтелектуальної власності і обман прирікають людину вічно жити в злиднях.

Звичка 6: жаліти себе.

Часто люди бачать корінь своїх проблем в навколишній обстановці – будь це несприятливе географічне положення, недоліки фігури, народилася в бідній сім’ї, недостатньо освіти, живе не в тій країні та ін. В арсеналі бідної людини є десятки приводів себе пожаліти, а капітал на жалості не заробиш.

Звичка 7: скиглити і скаржитися.

Не секрет, що відсутність грошей – причина негативних емоцій. На відміну від бідняка, людина з мисленням багатія сприймає невдачу, як щабель до заповітної мети, вона не звикла скиглити і скаржитися на долю. Часом хочеться виговоритися, щоб тебе пожаліли, але легше від цього не стає, та й кількість грошей в гаманці не змінилося – їх як не було, так і немає.

Звичка 8: думати що скажуть інші.

Успішна людина цінує свою індивідуальність, і не залежить від думки оточуючих. Бідний, як правило, навпаки – левову частку свого часу і сил, він витрачає на підтримку свого реноме в очах інших людей. При цьому він орієнтується на людей більш щасливих і сильних. Порівняння проходить не на його користь, що дає йому ще один прекрасний привід для ниття і скарг.

Звичка 9: витрачати гроші даремно.

Бідна людина не має фінансової стратегії. Його мета – заробляй і витрачай. Багатий, в свою чергу, отримані працею гроші інвестує в створення капіталу. Поширена помилка мислення в такій ситуації: «Що я можу інвестувати, якщо грошей немає?». Грошей немає, тому що людина не думає про майбутнє. Багатими стають не ті, хто багато заробляє, а ті, хто навчився грамотно управляти своїми доходами.

Звичка 10: пошук тимчасових вигод. Бідні не прагнуть вчитися новому, не працюють на перспективу, а хочуть заробляти прямо зараз. Це яскравий приклад споживчої системи поведінки. Людина хоче все і відразу, за мінімум зусиль. Вона подібна на селянина, який взимку з’їдає посівну картоплю, не замислюючись про те, що сіяти навесні.

Звичка 11: займатися тим, що не подобається.

У бідняка завжди знайдеться 10 винних, 100 виправдань і 1000 причин, чому він повинен ходити на нецікаву роботу. Він живе лише думкою про п’ятницю, проклинає начальство, але все одно щопонеділка покірно крокує в офіс. На заняття своєю справою у нього, як правило, не вистачає сміливості. Так, нічого не змінюючи, людина проживає власне життя. Рік за роком.

Звичка 12: витрачати час даремно.

Людина з мисленням бідняка задається питанням: як «вбuтu» свій час? Це вкрай негативна установка повинна трансформуватися в правильне питання: як мені використовувати час з максимальною користю? В результаті кожен отримує те, до чого прагне – бідний «вбuває» час і своє життя, а багатий використовує свій час і багатіє.

Звичка 13: жити чужим життям.

Біднякам властива серйозна серйозна помилка мислення – проектувати життя інших людей на своє. Численні серіали, художні книги і історії зірок тільки підбурюють їх до цього. Насолоджуючись пригодами інших людей, бідні живуть в ілюзіях і тіні успіху своїх кумирів. Не ризикують переступити через сумніви і страхи. Боятися почати з малого і по цеглинці самим будувати свою долю.

Можливо, в цих описах ви побачили і себе, але це не привід для розпачу. Використовуйте цей текст як підказки до того, що необхідно в собі змінити. Використовуйте опис звичок як мотивацію до дії. Успіхів!

Фото – відкритих джерел.

Джерело: intermarium.news

Почти 90 процентов украинцев являются нуждающимися

                             ЗЕКІВСЬКІ ПОКРАЩЕННЯ (совкам та зеківцям одразу відповідаю аналітика московська)

В июньском номере журнала Росстата "Вопросы статистики" социологи пришли к выводу, что большая часть граждан стран-членов СНГ относится к группе малообеспеченных людей. Так, согласно статистике, 67% белорусов являются нуждающимися и низкообеспеченными. Исследование проводили представители социологических центров из России, Украины, Беларуси, Азербайджана и Казахстана. В Казахстане, Украине и Азербайджане (если анализировать эти экономики исходя из социальных стандартов России) к нуждающимся и низкообеспеченным относилось более 90% населения. Ситуация выглядит не намного лучше, если проанализировать расслоение в этих странах с точки зрения их собственных стандартов жизни. При любом методе исследования большинство белорусов, украинцев, азербайджанцев и казахов все равно не смогли попасть в категорию среднеобеспеченных граждан. Сравнение реалий СНГ с типичными моделями социально ориентированных стран выглядит удручающе. В социально ориентированных моделях общества оптимальное распределение населения по доходам складывается следующим образом: почти отсутствуют наиболее нуждающиеся и низкообеспеченные граждане, доля населения с доходами ниже среднего уровня ("относительно бедные") составляет около 20%, среднеобеспеченного населения - около 60%, 20% приходится на высокообеспеченных граждан. Анализ показал: перечисленные страны СНГ не только не соответствуют этому эталону развитых стран, но и бесконечно далеки от него. Такой неутешительный вывод социологи и статистики делают на основе анализа национальных данных о доходах и прожиточных минимумах за 2008 год. Если применить к странам СНГ западные ориентиры минимальных доходов, тогда Россия вместе с ближайшими соседями, скорее всего, попадет в группу бедных стран третьего мира, подытоживают эксперты, сообщает Banki.UA.

http://www.ej.by/news/sociaty/2011/06/02/pochti_70_protsentov_belorusov_yavlyayutsya_nuzhdayuschimisya.html


12%, 4 голоси

67%, 22 голоси

21%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Бідна людина завжди залежна. Для влади це кайф.

По великому рахунку, а чи може нинішній політичний клас бути насправді зацікавленим у боротьбі з бідністю?

Бідна людина навряд чи буде незалежною, оскільки вона так чи інакше буде залежати від того, від кого отримує гроші. Це - добрий матеріал для маніпуляцій та зомбування.

Такою людиною набагато легше маніпулювати за допомогою страху. Наприклад, страху втратити роботу, страху перед завтрашнім днем, страху впасти в немилість керівництва тощо.

Страх сам по собі - це антипод свободи. А тому він є улюбленим інструментом маніпуляцій у тоталітарних країнах. Щоб утримувати суспільство в лещатах страху, окрім тотальної бідності, необхідні також жорстокі та цинічні правоохоронні органи, інквізиційна судова система, що ми й спостерігаємо в сьогоднішній Україні.

Маніпулювати людиною, у якої є власність, набагато складніше. Помикати - неможливо.

Свідомість такої людини набагато важче промити телевізійним шоу. Увагу такої людини набагато важче відволікти від суті того, що відбувається навколо, безкінечними телепередачами про чаклунство та екстрасенсів. Для людини з подібним мисленням відповідь на багато запитань лежала б на поверхні: я сплатив податок на утримання влади, однак що я отримую взамін? Бідну країну з "талановитими сім'ями" та кастовою соціальною структурою. Тоді це, напевно, обман? ( "Українська правда" 24.11.10 "Країна тотального обману і маніпуляцїй"

Висновки з експерименту, як прожити за 907 гр. варто почитати!

Висновок в декількох варіантах:

Перший На цей розмір державного рівня мінімальної заробітної плати, можна прожити на безлюдному острові десь на екваторі. Бути абсолютно здоровою людиною ( і як в виробництві не мати амортизаційних витрат на відновлення). Не сплачувати податки. При тому щоб не витрачати на одяг та взуття, засоби особистої гігієни (до вітру з банановим листом) та не голитись. Не витрачатись на комунальні платежі, на опалення та електрику. Не мати дітей, коханих та рідних, ні кого та ні що не любити. Засоби зв’язку та комунікацій залишити державам де поважають людей.

Загалом бути бананом серед бананів…

Другий Примусити з Кабмін прожити на встановлений їм мінімум, а потім подивитись що буде.

Третій Відправити Кабмін на цей острів з дотриманням того мінімального набору викладеного вище, а тим хто залишився в державі терміново оголосити війну Японії і через годину здатися на прикрість переможцям. А там пускай, переможці піднімають життєвий рівень, тривалість життя і піднімають після цього пенсійний вік.

А те що політики обіцяли перед виборами в минулому році інфляційний мінімум пенсіонерам в 1200 грн., і підняття… маячня…

Все з повагою, Сергій Чижов.

http://www.nfpu.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=182&Itemid=11&lang=uk

В Україні діло йде до соціальних бунтів?

Заступник генерального директора міжнародних програм Центру Разумкова Валерій ЧАЛИЙ не виключає, що дисбаланс в соціальній сфері України може призвести до соціальних бунтів.

Як передає кореспондент УНІАН, таку думку В.ЧАЛИЙ висловив сьогодні на прес-конференції в Києві.

“Загроза полягає навіть не в економічної кризі, а в тому, що у нас величезний дисбаланс між найбагатшими та найбіднішими. В нашій країні 5% найбагатших та 5% найбідніших людей – розрив, за різними даними, становить від 38 до 70 разів. Це найбільш критичний показник в Європі. На фоні збільшення соціальних проблем, безробіття, падіння доходів населення, падіння купівельної спроможності, взагалі соціального рівня, це може призвести якщо не до зіткнень, то до соціальної напруженості”, - сказав В.ЧАЛИЙ.

На його думку, це відбудеться “дуже скоро, тому що об’єктивно: неможливо вийти з економічної кризи без скорочення робочих місць, без зменшення соціальних виплат”.

“Це те, про ще треба говорити відверто. І найбільша загроза - суб’єктивне ставлення людей до ситуації. Сьогодні завищені очікування призвели фактично до апатії і спостерігаються перші такі наслідки. Мова йде і про демонстрації, і про виступи з соціально-економічними вимогами профспілок і про неправові вчинки окремих людей, і до цього треба бути готовими”, - наголосив В.ЧАЛИЙ.

Майдан.