Слава Україні!   Героям слава!




Ми взагалі не віримо джерелу “Лай ньюз“, але це той випадок, коли доводиться вірити.

“Невідомі вночі з 19 на 20 серпня перефарбували зірку на сталінської висотці на Котельнической набережній в синьо-жовті кольори і вивісили на шпилі, що вінчає будівлю, український прапор. Зараз на місці працюють співробітники поліції і МНС.

Першим очевидні зміни в колористиці будинку помітив один зі столичних автолюбителів, який їхав по набережній на роботу. Як потрапили вандали в елітний охоронюваний будинок в самому центрі столиці на Китай-городі, поки не відомо. Також виникає питання, як хуліганам вдалося забратися на 32-поверховий будинок, висота якого становить 176 метрів.

Найближчим часом, ймовірно, почнеться демонтаж прапора і повернення зірці первісного кольору, але поки правоохоронці та співробітники МНС уважно вивчають місце події.

Консьєржка елітного будинку розповіла, що подібні випадки вже були. У будівлі є маса технічних входів і виходів, зловмисники залазять всередину навіть через шахти ліфта.”

http://ukrpohliad.org/news/sy-n-o-zhovty-j-prapor-nad-moskvoyu-shkoda-shho-ne-nad-kremlem.html



Затримано підозрюваних у вивішуванні українського прапора над Москвою
20 Сер. 2014 10:230   



МОСКВА, 20 серпня. / ІТАР-ТАСС /.

Поліція затримала вандалів, які повісили жовто-синій прапор на висотці на Котельнической набережній в Москві. Про це повідомили ІТАР-ТАСС в правоохоронних органах столиці.

”В ночь на 20 августа хулиганы покрасили звезду и вывесили флаг Украины на высотном здании на Котельнической набережной

“По гарячих слідах поліція затримала чотирьох підозрюваних і доставила їх до відділу поліції по району Таганський”, – сказало джерело.

Хулігани пофарбували зірку і вивісили прапор України на висотці в ніч на 20 серпня. Вранці верхолази зняли український прапор з будівлі.
Затримані заперечують свою провину

Затримані за підозрою в акції на висотці заперечують свою провину. “Двоє молодих чоловіків й дві дівчини говорять, що стрибнули з висотної будівлі з парашутів. Ніякого прапора, за їх словами, вони не вішали і зірку не фарбували”, – сказало джерело в правоохоронних органах столиці.

Поліція має намір порушити кримінальну справу за статтею “Вандалізм”.

Ми ж очікуємо, що “хулігани” з українських штурмових батальйонів, які зараз воюють на Донбасі, прийде час, і повісять український прапор на Кремлі
http://ukrpohliad.org/news/zatry-mano-pidozryuvany-h-u-vy-vishuvanni-ukrayins-kogo-prapora-nad-moskvoyu.html

Весна-красна, а чомусь не дуже весело... Чогось для повноти щастя не вистачає... Чого ж? А пташиного цвірінькання! Звичного з дитинства весняного гомону зграйок горобців!
Вже третій чи навіть четвертий рік пішов, як у славному Львові зникли горобці. Нема! Дивлюсь-видивляюсь котрий рік - а нема! Жодного! Пропали зовсім!
Я не натураліст, тобто не переймаюсь питаннями природи з специфічною зацікавленністю, а тому не знаю, чи в колах місцевих натуралістів обговорювали проблему зникнення популяції горобців в межах міста Львова. Не володію жодною інформацією щодо того. Але знаю, що в ширшому об’ємі місцевої громадськості це питання є фактично невідомим. Ось так ми,  люди, і живемо: поряд з нами відбулась величезна трагедія природи, а ми її і не помітили! У Львові вимерли з невідомої причини всі горобці і зараз ви їх ніде не знайдете! Не вірите? То озирніться, нарешті, довколо себе! Розкрийте, люди, свої очі! І якщо хоч хтось побачить в межах Львова хоч одного горобчика - буду щиро втішений з того.
Тільки не сплутайте горобця з іншою дрібною пташиною, як синичка тощо, які є у Львові, як і числені голуби, сороки та круки. Втому і глобальність проблеми: одні птахи збереглись у Львові, а ось горобці - зникли.
Нещодавно дивився телерепортаж з Києва, в якому був сюжет, як зграйка горобців обсіла бильця балкону і аж душа заболіла, бо згадав, як часто бачив подібну картину раніше у себе на балконі, ще й крихти хліба насипав там для цих галасливих гостей, а вже котрий рік нема кому...
І що цікаво: коли я розмовляю на цю тему зі знайомими, то їх першою реакцією є завжди здивування: як то у Львові і нема горобців?! Але почасі ті ж люди так само здивовано підтвердужють: таки дійсно ніде не видно горобців. І далі починали наводити свої теорії причин цього явища: що горобців зумисно потруїли, що вони перелетіли всі на села через відсутність поживи, і навіть: що горобці повмирали через випромінювання мобільного зв’язку... Тільки у Києві мобілок ще більше, ніж у Львові, а горобці живуть.
З найбільш вірогідних причин я особисто рахую епідемію пташиного грипу, тому що зникнення популяції горобців у Львові і поширення хвороби в світі практично збігаються в часі. Оскільки горобці не належать до мігруючих птахів, то і оновлення популяції не може відбутись природнім шляхом, тому я закликаю всіх натуралістів з місць, де є горобці, якщо ви будете їхати до Львова, то прихопіть з собою кільканадцять горобців і випустіть їх у нас на волю. Повернемо горобчиків до Львова!
Аж тоді будемо проводити акції "Нагодуй горобчика", про яку взимку було надруковано в одній львівській газеті. Отакі у нас ЗМІ: нагодуй те, чого нема! Прояви турботу і доброчинність... До кого, як нема у Львові горобців! А вони, наші "інформатори" славні, про те і не знають! Що ж тоді дивуватись щодо незнання звичайних мешканців Львова?
Я також належу до звичайних мешканців Львова, але водночас є і з тих небагатьох, хто помітив і знає про трагедію зникнення наших львівських горобчиків, і хто щиро сумує з того приводу й дуже-дуже хоче повернути знову горобців до нашого славного Львова. Горобчику, лети до нас!

Богдан Гордасевич
2 березня 2010 р.
м. Львів-Рясне
 

Я закоханий палко, без міри

У небачену вроду твою.

Все, що в серці натхнене і щире,

Я тобі віддаю.

Ти дала мені радісну вдачу,

Кров гарячу пустила до жил.

Я без тебе нічого не значу,

Ніби птиця без крил.

 Кожну хвилю у кожну днину

Гріє душу твоє ім'я,

Ненаглядна, горда, єдина,

Україно моя.

(В. Симоненко , 1958)

                                 

Пам'ятаю я ті часи, як на цьому сайті наша команда піддавалася критиці. В основному піддавалися образам яскраві особистості. Але сьогодні я можу сказати, що ті "критикани" зробили тільки одну користь для нас - вони загартували нас і ми стали міцнішими за сталь.

Наразі ми зробили вже два кроки вперед. Перший - створили форум нашої команди, другий - вже сайт. Наше гасло: "Україна понад усе!".

І це ще не все. Слідкуйте за нашими кроками. Приєднуйтеся до нас!

Якщо ви хочете прочитати книгу, то можете прямо зараз завантажити звідси архівований файл Nacionalizm.rar і відразу насолоджуватися твором ідеолога українського націоналізму.

Як стверджує адміністрація сайту "Україна понад усе!" (http://upu.org.ua/) у ці хвилини відбувається атака на їхній сайт.

Команда з 11 чоловік засипає замітки сайту коментарями з сумнівними лінками. Адміністрація УПУ звертається до блогерів з проханням не відкривати ті лінки.

"Майдан".

Своєму маленькому племіннику Яремі Іван Світличний колись написав з концтабору:

Ти мужчина?
Ти — справжній мужчина?
Прекрасно.
Хай вітри, хай шторми,
хай дев'яті вали,
Стій, мов скеля, й пильнуй
наш закон, наше гасло:
Як не я, тоді хто!
Не тепер, то коли?

Це що до післявиборчих настроїв.

- це нова назва мого форумі http://tarastokar.uaforums.net/ , на якому вже добре чути "Голос людей, які живуть в Україні і думають про Україну".


А ви ще не є зареєстрованим учасником нашого форуму?

Задумався я якось про шляхи, якими можна рухати Україну(наївно думати, що вона здатна без нашої допомоги рухатися, - без образ) Потрібні ідея, стратегія, план. І ось про одну з цих ідей я хочу розповісти, а ще на додаток оцінити(дуже поверхово) інші.
Цю ідею я називаю культурною революцією(з Китаєм тільки аналогії не проводьте, я не це маю на увазі).
Тепер, навіть ще до самої суті розглянемо важливий момент: ця революція може бути згори, а може бути знизу.
Не знаю щодо тих, хто буде читати цю нотатку, але я особисто не відчуваю себе "згори". Спеціально, для тих у кого це словосполучення викликає якісь аналогії, пояснюю: якщо людині щось дуже не подобається, а вона ніяк не може на це вплинути, то це майже теж саме, що бути імпотентом, тільки громадянським, політичним.
Ось я визначився зі своїм положенням(ну і з вашим - ви ж не "суддя" і не "слуга народний", сподіваюся?), тепер давайте подумаємо над тим, які перепони та перешкоди ми зустрінемо на шляху до нашої перемоги. Почнемо з малого і візьмемо як піддослідну групу студентів(еліта ж нації, її майбутнє)
Мале - розмови в бібліотеці Могилянської академії(типу вільна, українська, тралі-валі, бла-бла)
Чи є тут якийсь тиск згори? Ні! Вороги у вигляді злої адміністрації? Ні! Що ж ми маємо? В бібліотеці неможливо навчатися. ВЗАГАЛІ.
Ось так я і починаю розуміти, що без мене особисто ніх..я(вибачте) не зміниться. Ось всі ті знання та гонор, що мають студенти не дають їм вирішити цю проблеми, чи хіба її усвідомити. Ось тут і захована проблема: українці в багатьох речах не бачать нічого поганого. Твердження типу: у нас все погано - це просто аксіома та одна з старих українських звичок жалітися. Це просто звична модель спілкування, яка не вимагає якоїсь дії.

Так як культурну революцію потрібно робити згори?(бібліотекар забере читацький)
Знизу?(почати агітацію проти явища, та засуджувати подібні дії - роздати, наприклад, агітки)
Чи просто підходити і давати по мармизі, якій ти вже зробив три рази зауваження?(це ніби знизу - піднятися, взяти владу та застосувати санкції)

Як ви вважаєте, краще?

                           



© Mike911