хочу сюди!
 

Наська)

34 роки, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 20-90 років

Замітки з міткою «євромайдан»

Хронологія Євромайдану. Як все було

По суті, Євромайдан за Конституцією України був однією з форм(представницька і пряма) народного волевиявлення, по-іншому, референдум чи плебисцит, але ініціатива проведення його відбулась саме знизу, а не організована владою зверху. Народ, який спочатку був обдурений, а потім вийшовши протестувати проти сваволі бандитів в високих кабінетах, і по-звірячому, як на полюванні, розстріляний, саме в ці трагічні дні два роки тому, врешті, не витерпів і повстав. Революція ще не скінчилася...
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Хронологія_та_географія_Євромайдану
http://www.unn.com.ua/ru/news/1276003-yevromaydan http://maydan18-20feb.com.ua/

Точка повернення пройдена

Висловлюю свої співчуття близьким, та друзям загиблих активістів на Майдані


Якби влада змогла заспокоїти людей, ще до подій 30 листопада, то цього всього не було. Не було б смертей!, крові, диктаторських законів. Вирішити все може тільки одна людина розчерком пера, але в неї немає гідності, щоб визнати свої помилки, і є багато жадності, для того щоб піти з такого гарного місця роботи.

Вихід для депутатів з ПР, це вийти з фракції, прийти в раду відмінити закони 16 січня і висловити недовіру президенту. Відповідальність на смертях, які відбулися на євромайдані лежить тільки на владі.

Відступивши сьогодні люди мають розуміти, що ми отримаємо нову Україну, без інтернету, свободи думки… Ми будемо як північна Корея, тільки в середині будуть українці.


Термінові переговори затіяні Януковичем, це запізніла реакція, на те що відбувається в країні, шкода, що немає онлайн трансляції, бо так хоча б можна було дізнатися, що очікувати від майбутніх 24 годин. На довше вже й ніхто не планує…

Сьогоднішні події показують, що життя людини для влади ніщо, а тому ймовірність силового розгону майдану стає всі більше реальною.

Щойно подивився віче, за участю усіх трьох лідерів, і дійшов висновку, що переговори так і залишилися переговорами, на умови опозиції Янукович не пристане за жодних умов.

Є питання по самій опозиції, чому не давали коментарі журналістам, і вийшли до людей, а ж через годину після закінчення переговорів? Невже радилися що казати, щоб свої ж не побили?

Далі по результатах, хоча кого я обманюю, з результатів, це створити новий нелегітимний орган, Народну Раду України, і зробити її легітимною через деякий час(зі слів Олега Тягнибока на народному віче 22.01.14), тобто, в найближчі дні опозиція не збирається все закінчувати. А скоріше буде готуватися до проведення референдуму, чи створення місцевих рад з подальшим проведенням референдуму, або виборів, що по суті буде те саме.


Далі Кличка хочуть зробити президентом євромайдану, але я думаю, що прав в нього від цього більше не стане, оскільки, євромайдан має статус громадської організації, а тому президентство з майдану на інші підприємства, міста, чи села не переходить.

Тому сьогоднішній день залишив більше питань ніж відповідей. Хто буде відповідати за смерть людей? Чи буде розгін майдану? Що мав на увазі Кличко, коли казав, що завтра підемо у наступ?

 

Від зека до блазня


Від зека до блазня

Рівно 6 років тому 11 грудня 2013 року вранці я приїхав зі Львова до Києва прямо на Хрещатик зі своїм червоно-чорним прапором УПА, що мав чітку символіку «Свобода або смерть»: червоне, як колір крові, отже і життя, та чорне, символ землі, де лежать мертві. З тим і таким я прибув на Євромайдан. 
Їхав приватним авто в дуже цікавій компанії, про що розповім згодом, а тут про інше. Досить часто доля Незалежної України вирішувалася в Парижі, зокрема якби не протидія керівництва Франції на «Парижській мирній конференції 1919-1920 рр.», через що на неї не були допущенні делегації від УНР та ЗУНР, не відбулося визнання України Незалежною Державою. А на повоєнній «Паризькій мирній конференції 1946 р.» була навіть як представниця незалежної держави делегація від тогочасної України – УРСР, що також була серед засновників ООН*, а РФ – не була. І ось так званий «Нормандський саміт» 9 грудня 2019 р. в Парижі підбив своєрідні підсумки подій 2013-2019 рр. від Революції Гідності та подальшої війни з РФ починаючи від анексії Криму до окупації частини Донбасу – так званої ОРДЛО, яке має місце і дотепер. Таким чином маємо певний підсумок подій в Україні від Януковича до Зеленського: від зека до блазня.
Я не збираюся робити критичного аналізу подій та людей, але хочу дещо спробувати осмислити в стилі відомої тези «А що то було?!»
Врешті, оте «Від зека до блазня» вже достатньо промовисте, однак я не бачу, наразі, значних перемін в житті України, хоча вже пройшло більше півроку перебування на посаді Президента України вельмишановного блазня Володимира Зеленського і минуло за 100 днів роботи ВРУ й Уряду України, під мудрим управлінням панства Дмитра Разумкова та Олексія Гончарука відповідно. Навмисно витримав паузу, щоб не починати наперед поливати їх всіх зеленкою і тим принижувати, але поговорити вже можна більш конструктивно, що і збираюсь робити в подальшому. Оскільки Інетернет привчив людей не читати великі занадто дописи, то я буду випускати невеличкі замітки, що мають наскрізною ідеєю просте «від зека до блазня». Поки що пропоную вчитуватись у зноску і пишатися «А було колись – а було!» То зараз Україна стала головною світовою «хохмою» з імпічментом Дональда Трампа, а що вже всі коміки США обговорюють пана Зеленського відповідно до того, що аж порівнюють з Монікою Левінськи. Прикро. Париж також додав огиди, що явно побільшає в майбутньому…
А поки що йде 11 грудня 2013 року і я перший день на Євромайдані в Києві стою перед трибуною, де виступають промовці та артисти, а кожної години всі присутні дружно співають славень України «Ще не вмерла». Я також голосно співаю і гордо високо тримаю червоно-чорний прапор УПА.
 
Богдан Гордасевич
11 грудня 2019 р.

*Днем заснування орг-ції, який щорічно відзначається у світі як День ООН, є 24 жовтня 1945. Відтоді набув чинності конституційний документ орг-ції – Статут ООН, підписаний 26 червня 1945 на Сан-Франциській конференції 1945. Країнами-засновниками ООН вважається 51 д-ва. Серед них – Україна, запрошення делегації якої на Сан-Франциську конференцію 1945 було результатом міжнар. визнання внеску укр. народу в перемогу в Другій світовій війні. Делегація УРСР однією з перших підписала Статут ООН, зробивши внесок у його розробку. Її керівник – нарком закордонних справ УРСР Д.Мануїльський – був головою першого к-ту конференції, в якому були ухвалені ключові преамбула та 1-ша глава щодо цілей і принципів орг-ції. Укр. делегація була співавтором положень, які стосуються заг. поваги і дотримання прав людини незалежно від расової належності, статі, релігії, а також сприяння міжнар. співробітництву в розв'язанні екон. і соціальних проблем.

Припинення діяльності УГКЦ.

Проголошення суверенітету України в далекому минулому дала можливість усім стати незалежними від усіх. Що не абияк привернуло увагу чорних агентів потойбіччя. Тепер у вільній Україні можна було все - відьомські шабаші на лисій горі, практика різнокольорової магії, впровадження і закріплення технологій зомбування, гей-паради  і так далі. Про політично залежні і інші аспекти життя мова не йде.

Багато хто цим скористався і на законних правах починав власний бізнес. Приворот, розворот, атракціони душ, нетрадиційна медицина, виклик і співпраця з того світу нечистої сили., прошивка і перепрошивка чакр, розмальовка аури.

Українська церква починала формуватись, але повної незалежності від Росії на жаль так і не отримала, мабуть не вистачило підтримки тих громадян, які не зацікавлені жити на своїй власній землі.З європи і америки позлітались нові місіонери, підтримати і розвинути осередки своїх  церков,  правила і традиції яких суперечать тим, яких дотримується українська православна і греко-католицька церква. Тобто тепер Україна стала не тільки мультинаціональною, а й мультирелігійною. Ця хвороба мультирелігійності і поділу людей на "правильних християн" і "не правильних" призвела до розвитку злоякісної пухлини в мозку людства.

 З 1991 по 1993 рік , а також з 2012 року в Україні майже безперешкодно діють філіали секти Білого братства. З 1994 аферистське "Посольство Боже".
З 1991 року  безперешкодно діє заборонена майже у всьому світі секта Свідків Єгови. Завдяки їм мільйони людей втратили здоровий глузд, своїх родичів, друзів, гроші, майно.

А тепер УГКЦ погрожують закрити тільки тому, що вона не отримала дозволу від влади на свою діяльність в рамках протесту проти тієї ж влади.
З заявою Глави УГКЦ по цьому приводу можна ознайомитись тут

Про мітинг у Луцьку, дії Скотів, Ольгу Білик, йолку, і т.д.

Кілька "відеослів" про мирний мітинг у Луцьку, розгін майдану "Скотами",Ольгу Білик, йолку для дітей о четвертій ранку, і про те свято , яке вже наближається...

Страйку бути

Сьогодні сталася подія, яка вже давно мала б відбутися, було створено Всеукраїнський страйковий комітет.


Про це повідомляє опозиціонер Олександр Бригинець на своїй сторінці у Facebook. Всеукраїнський страйковий комітет очолив народний депутат від партії "УДАР" Сергій Каплін. Заступником обрано голову Конфедерації вільних профспілок Михайла Волинця.

За інформацією депутата, до складу комітету увійшло кілька депутатів, керівництво Конфедерації вільних профспілок, Незалежної профспілки гірників, Профспілки працівників освіти і науки, Профспілки медичних працівників, Профспілки залізничників, крім того, представники Профспілки підприємців, профспілки "Захист справедливості", Незалежної профспілки гірників - шахтарів-інвалідів, представники студентських страйкомів низки навчальних закладів та інші профспілкові та громадські організації.

Нарешті сталося, страйкові комітети з’явилися. «Краще пізно, ніж ніколи», саме так можна охарактеризувати діяльність опозиції. Всі звинувачували опозицію у пасивності, схоже, що не все так запущено як здавалося, і один з механізмів все-таки вдасться запустити.


Навіть якщо страйк охопить тільки Київ, резонанс буде великий, оскільки, як тільки стануть поїзда, тролейбуси, не будуть працювати лікувальні заклади і т.д., то це тільки підживить настрій людей, які після 20-го січня настроєні дуже радикально.

Думаю, якщо страйк буде в найближчі дні то від нього буде користь, якщо ж ні, і його опозиція перетворить на свою пасивну тінь, то швидше вибори настануть ніж опозиція щось зробить.

Також варто відзначити, що саме УДАР бере участь у створенні його, значить Кличко вже себе президентом бачить, бо в останні дні тільки його видно на першому плані.

Якщо Кличко вдасться організувати страйк, хоча б у місті Києві, то його рейтинг в обличчях революціонерів підвищиться на декілька відсотків, а в сьогоднішній час це досить велика цифра.


Також, з цього можна зробити висновок, що опозиція повністю розкололася, і спільних дій від них не дочекаєшся.

Також цікаво, чого це не зробили раніше, наприклад на початку грудня, коли люди готові були, але не було організації… якщо зараз буде відвідна організація, то думаю страйк буде, за один день все підприємство не звільнять, а чим більше там людей працює, тим більші шанси на те, що страйк можна легко організувати і людям за це начальство не зможе нічого сказати.

Доцільно було б зібрати інформація, про те які підприємства готові вийти на страйк, саме підприємства, бо окремі люди нас не цікавлять. Якщо весь парк не виїде з депо, то це помітять, а якщо тільки один тролейбус, то йому зроблять заміну.

Про трагедію Євромайдану 18-20 лютого 2014 пам'ятаємо вічно!



Сьогодні 7-ма річниця початку мордору в Україні на Євромайдані, коли колони громадян вирушили до Верховної Ради зі своїми вимогами, а їх зустріли звірячим побоїщем об'єднанні сили МВСУ, "Беркуту" і так званих "тітушек", які молотками добивали поранених демонстрантів.
Так, 18 лютого 2014 року став жахливим трагічним днем в історії України, а його "призабутість" спричинена ще жахливішим злочином: масовим розстрілом 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській, яка відтоді стала називатися вулицею "Небесної сотні". То були жахливі дні, хто їх пригадує, тому забути таке не можна ніколи.
Водночас, як бачимо з часової відстані, не все так сталося, як гадалося. Хоча і вдалося таки підписати оту Асоціацію з Євросоюзом і навіть досягти "безвізу" з ним, але на тому і всі головні досягнення України завершено. Якщо казати відверто, то як держава Україна, на жаль, зависла у так званій "сірій зоні геополітики" і схоже, що такий стан на довго. З багатьох причин і зовнішнього, і внутрішнього характеру, що в одному дописі не охопити. Та й не потрібно. Варто зосередитись на головному: а що нас очікує далі? Передбачити важко за таких умов дестабілізації в Світі через коронавірус, а для України зовнішні фактори стають визначальними, оскільки внутрішні фактори не дають надій на потужну самостійну державну політику. Амінь.
Найбільша і головна проблема України, що за 30 років у нас не постало жодної потужної політичної сили, а маємо одні політичні короткотривалі проекти. Найдавніша з наявних у ВРУ є партія "Батьківщина", але вона є партією однієї людини і не більше того. Це не ідейна партія, тому не стане Юлії Тимошенко і партія щезне автоматично. А більше - нікого. Зі старих політпроектів найкраще тримається на плаву ВО "Свобода", проте її час розвитку втрачено, тому навряд чи за таких беззмістовних політпотуг щось значне очікує "Свободу" у перспективі. Перспективною була партія "УДАР" Віталія Кличка, але вона майже самозліквідувалась, як і багато інших подібних партій таємного походження в розумінні фінансування.
Зараз багато надій покладають на новітнє політичне утворення за орудою старого головнокомандуючого Петра Порошенка, у яку я мав честь вступити у грудні 2019 року, проте саме зі середини розглядаючи цей політпроект, я не бачу нічого такого в ньому, щоб він зміг стати потужною політичною силою в Україні. Чому? Тому що знову це бавлення у політику, гра політичних технологій і їх за-кулісних майстрів, а не щось серйозне і потужне. Мої враження саме такі, особливо після ганебної авантюри з Олегом Синюткою на голову міста Львова, отже і Львівської ОТГ. Так не робиться. Після тих виборів хтось обізвав нас: "льВівці", на що я йому відповів, що якщо і далі в ЄС продовжать до львівської громади ставитися як до "льВівців", то і Петро Порошенко від нас копнячка одержить. Зрозуміло, що я дуже хочу гарного прогресу в ЄС, але як кажуть: музику замовляє той, хто платить гроші і це не я.
У мене є велика особиста симпатія до Арсенія Яценюка, але його партія "Народний фронт" абсолютно розчинилась в невідомості і він один, як той "перст указующий", а це мало що дає на перспективу? Тільки якийсь унікальний розклад може вивести Арсенія Яценюка до чогось значного в політиці і державних посадах.
Також зараз іде потужна розкрутка двох неслабеньких гравців у верхів'ях прошарку українського бомонду, як Дмитро Разумков та Юрій Вітренко, але їх пропихають потаємні ляльководи, а ось політичну силу вони будуть компонувати за обставинами на кшталт "Слуги народу" в стилі серфінга: опанував хвилю популярності і вперед за орденами! 
Щодо Володимира Зеленського, то я вважаю цю ситуацію повторенням слабенького президента і сильного фаворита-адміністратора, як було у другому терміні після замовного вбивства Георгія Гонгадзе для Леоніда Кучми, якого підпер Віктор Медведчук. За Віктора Ющенка основну роботу виконував пан Віктор Балога. Тепер головним є Андрей Єрмак, а президент чисто для народу замануха. Реально самодостатніми президентами в Україні були Віктор Янукович та Петро Порошенко, але вони були досить залежними від зовнішніх чинників: один з РФ, а другий з ЄС. На тому і завершую свою ретроспекцію: "7-м років після перемоги Євромайдану"
Чи були ті події та жертви даремними? Звичайно, що ні. Якби Петро Порошенко відмовився, як зробив це Олександр Лукашенко, передавати владу Володимиру Зеленському, то був би новий Майдан, де б і я вийшов проти узурпатора, хоча всі 5 років провів у "порохоботах". Ми провчили і привчили владу поважати волю українського народу в його більшості. В Україні демократія існує як реальність, а не як фікція подібно до більшості країн колишнього СРСР, що і є  найголовніше. Все інше - то інше. Всі світові держави проходили через свої проблеми та випробування і України не виняток. На тому і завершую: вічная пам'ять і вдячність Героям Майдану! Слава Україні! Героям слава!

Постанова прийнята, а зміст недоступний

Ухвалення Верховною Радою постанови щодо Євромайдану та подій Революції Гідності – лакмусовий папірець європейської справедливості, - Олена Кондратюк

Прес-служба Апарату Верховної Ради України
Опубліковано 17 лютого 2021, о 16:14

 

Вшановуючи День Героїв Небесної Сотні, який відзначається щорічно наприкінці лютого, Верховна Рада України повинна прийняти Заяву щодо тих подій та заслухати звіт Генерального прокурора про стан розслідування злочинів проти учасників Євромайдану та Революції Гідності.

Про це під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп заявила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«Саме цього тижня 20 лютого ми будемо вшановувати пам'ять Героїв Небесної Сотні, сьому річницю Революції Гідності. На жаль, справедливе покарання за вбивства, за надмірне насильство зникло з порядку денного влади», - відзначила вона.

За словами віцеспікерки, враховуючи перші, але, очевидно, не останні рішення Європейського суду з прав людини у справах майданівців, які постраждали від свавілля режиму Януковича, «видається вкрай несправедливою відсутність належної оцінки тих подій Верховною Радою України».

Олена Кондратюк нагадала, що минулого року за участі лідерів монобільшості та демократичних опозиційних фракцій був напрацьований проект постанови «Про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з шостою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності» (№ 2739), проте ця постанова так і не була розглянута.

«Переконана, що в цьому році Верховна Рада не може стояти осторонь і закривати очі на рішення ЄСПЛ. Тому я закликаю усіх колег об’єднатися, напрацювати і прийняти нову редакцію постанови про «Про заяву Верховної Ради» щодо подій Революції Гідності із врахуванням рішення Європейського суду з прав людини», - сказала Олена Кондратюк.

За її словами, народні депутати мають зробити все належне, щоб допомогти понад двом тисячам постраждалих, та родинам Героїв Небесної сотні дочекатися справедливості. На думку Заступниці Голови Верховної Ради, слід ухвалити й зміни до законодавства про заочне засудження.

«Європарламент у своїй нещодавній резолюції також закликав українську владу продовжити розслідування злочинів, вчинених на Євромайдані, і негайно забезпечити справедливість щодо жертв і їхніх родин. Тому вношу пропозицію запросити цього тижня до Верховної Ради Генерального прокурора України Ірину Венедіктову. Вона має прозвітуватися перед парламентом і суспільством про хід та поточні підсумки розслідування справ Майдану», - зауважила Олена Кондратюк.


Ухвалення Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з шостою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності (№2739) - це крапка в історичній справедливості.

Таке переконання під час обговорення цього документу висловила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. Вона також зазначила, що це прояв вдячності тим людям, які загинули за те, щоб народні депутати могли працювати та ухвалювати рішення на користь суспільства.

«Я була ініціатором цієї постанови на Погоджувальній раді і вдячна керівнику і всьому гуманітарному Комітету за те, що ця постанова винесена сьогодні в зал. Відверто кажучи, це лакмусовий папірець на те, чи ми й надалі за європейську справедливість, чи ми хочемо бовтатися в тому болоті, яке пропонують нам своїми виступами деякі депутати тут, в залі», – наголосила Олена Кондратюк.

Заступниця Голови Верховної Ради закликала колег підтримати Постанову №2739. За відповідну Заяву проголосували 295 народних депутатів.

17 лютого Верховна Рада України ухвалила Постанову про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з сьомою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності (реєстр. №2739). 

«За» проголосували 295 народних депутатів України. 

Документ покликаний привернути увагу українського суспільства та міжнародної спільноти до Євромайдану й Революції Гідності та містить позицію Верховної Ради України щодо:

визначення Революції Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виявом національного прагнення до свободи;

недопустимості зволікання із розслідуванням «справ Майдану»;

важливості пам’яті про Героїв Небесної Сотні;

недопущення узурпації влади;

політичної оцінки режиму Віктора Януковича;

засудження протиправних дій окремих співробітників спецпідрозділу «Беркут», деяких міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів, суддів та інших осіб під час Революції Гідності;

важливості мирних зібрань та неприпустимості сваволі;

європейських цінностей як фундаменту держави.

Діалог в ім’я України

Сьогодні в ситуації в Україні вже значний ступор, оскільки. Не видно яким чином можна вийти з кризи, і цей спосіб має вдовольнити всі сторони. Правий сектор, вже говорить нарівні з опозиційними лідерами, опозиція наказує Самообороні… Згадується прислів’я. коли з початком будь-якої революції кількість експертів збільшується у двічі, так само і в нас, кількість лідерів збільшується удвічі.

Ситуація виглядає наступною, президент тягне час, а опозиція, ніяк не може придумати, що робити, бо те що вони вимагають президент не може виконати. Виходить замкнуте коло, допомогти може ЄС, але поки, що ЄС "занепокоєні ситуацією, що склалася", і не можуть нам допомогти.


І так сталося, що діалог між політичними лідерами вже нагадує президентську гонку.

Кличко хоче повернутися до Конституції 2004 року, але залишити повноваження президента набагато ширшими ніж вони є зараз, скільки ймовірно він буде президентом.

Янукович, хоче дотягнути до президентських виборів, і потім заручившись підтримкою РФ, виграти їх(трохи оптимістично, але цілком ймовірно).

Яценюк, розповідає, що буде з людьми до кінця, і отримає, «кулю-в-лоб», але поки, що на політичне самогубство він не готовий, що свідчить про те, що він також збирається в президенти, або леді Ю, відповідна норма в Конституції від БЮТ є. Найбільш вірогідно, що готується заміна політичних гравців, але хто кого і коли буде змінювати залишається загадкою. Можливо при Конституції 2004 року, Яценюк хоче бути прем’єр-міністром, а леді Ю президентом.

Тягнибок, у нього зараз є підтримка, хоч і не така велика, але перемогти Януковича теоретично можна, хоча на практиці, Тягнибоку дуже важко довести всій спільноті, що він готовий бути президентом. Не в образу Свободівцям, але його не виберуть, бо так буде спокійніше.

Також в останній час різко піднявся рейтинг лідерів, серед яких Гриценко, Порошенко, Симоненко, той самий Гацько, хоча останній поки, що на президентство не претендує, але от на місце в парламенті, то 100%.


Якби когось вибрали вже завтра, то в залежності від особи Україна вибрала такий курс розвитку, який вибрала б особа, а не програма, яку ця особа пропонує. Кличко, це зближення з США, Яценюк з ЄС, Янукович з РФ, Симоненко також РФ, Порошенко зі всіма б намагався підтримувати зв'язок, Тягнибок ???. 

Шукачі жертв Майдану знайшли в Броварах підозрілі безіменні моги

Члени групи "Пошукова ініціатива", які намагаються знайти місця поховання можливих жертв сутичок на Майдані, виявили в Броварах підозрілі безіменні могили.

"Одним із цікавих об’єктів було сумнозвісне Броварське кладовище. Огляд місця показав підозрілі могили без будь-якої інформації про померлого; на них хрести виглядають старішими за земляні насипи, не кажучи вже про вінки і хустинки", - йдеться у повідомленні.

"Крім цього, на цвинтарі, ми помітили величезну вигрібну яму (…) та кілька, незрозуміло для чого, свіжих ям (могил)", - зазначають шукачі.

2.04.14. Оперативна група «Пошукової ініціативи» знову завітала в околиці Броварів. Цього разу ми були на колесах всюдихідної "Шевроле Ніва". Кермував позашляховиком пан Сашко, за що йому щира дяка!.

Завдяки високій мобільності нам вдалось обстежити шматок лісу з західного боку дороги, що від Броварів до Калинівки, та найбільш проїзні грунтові шляхи з північно-західного флангу цієї ж дороги.

Також встигли оглянути дороги вздовж теплиць та нове Броварське кладовища. (Їх у міста - 2)

За один день перевірили 4 свідчення: деякі повністю, інші - частково. Також опитали місцеве населення та провели роз’яснювальну роботу.

Одним із цікавих об’єктів було сумнозвісне Броварське кладовище (див відео посилання). Огляд місця показав підозрілі могили без будь-якої інформації про померлого; на них хрести виглядають старішими за земляні насипи, не кажучи вже про вінки і хустинки.

Крім цього на цвинтарі, ми помітили величезну вигрібну яму, про яку, очевидно, йдеться на відео про кладовище та кілька, незрозуміло для чого, свіжих ям (могил).

А ось бесіда з охоронцем виявилась душевною. Розказав все як було. Однак, хто і навіщо викликав міліцію, чомусь не пояснив.

В цілому, день виявився надзвичайно плідним. Маємо що аналізувати.

Увечері 3 квітня група Євромайдан SOS повідомила, що наразі займається пошуком 144 зниклих осіб.

Станом на 6 ранку 3 квітня 2014 року з 10 години 20 хвилин 18 лютого з місця загострення сутичок у центрі міста Києва до бригад екстреної медичної допомоги та закладів охорони здоров’я міста Києва за медичною допомогою звернулось 1 669 постраждалих, 1108 з них було госпіталізовано.

На лікуванні в закладах охорони здоров’я Києва станом на 06.00 3 квітня 2014 року знаходиться 128 осіб.

Згідно з оперативними даними з 30 листопада 2013 року загинуло і померло на території України 103 особи, які брали участь у масових акціях протесту.

Українська правда