Супроти дул шикован є нарід.
Бій барабанів, темні потили`ці.
Кривавий зиз, хода, сталевий брід.
Скорботна ніч. На всіх. Шизофренія.
Тут Єви тінь, червінці красні, гін.
Свята вечеря. Хмара промениста.
Дванадцятьох зібрався ген загін,
кричать ві сні : "О господи, заїсте!"
Святий Хома торкається ноги.
переклад з німецької Терджимана Киримли 
Шибка, з квітками фіранки.
У кімнаті гра орґан.
На паласі- тінів танки;
світло плямами мруга`.
Гілля про`менями грає.
Пляше скуписько комах.
Десь коса травицю крає;
став болотистий запа`х.
Подих чий бентежить мене?
Хутко щурики* летять;
десь там в золоті-безмежжі
тихо падає листва.
Гіля промінь пориває;
світ вечірній здичавів.
Хтось у двері зазирає
на жовтаві килими.
Груші пахнуть медом терпким...
Треба хвірточку закрить.
Голова лихому терпить-
білі ваблять ї зірки.
переклад з німецької Терджимана Киримли 
Старі пляци, соня, спека,
злива золота, блакить.
Молитовники, черниці;
замовляють цура-пека.
Ба, у кірсі світло-сірій
щирі смерті розмалювки-
чи парсуни пишні фюрстів.
Ось, корони зуби шкірять.
Журавель бадійку тягне.
Гілки пазурями стали.
Діти мріють, діти грають
там, де ланцюг куфу тягне.
Дівки попід образами*
жах фарбований пильнують:
переляк, тремтячі губи.
Віблять дурників вустами.
Дзвін полинув полохливий;
чутно стукіт- служать, ходять;
поставали скрізь по сходах.
В небі десь орґанна злива.
Світлі труби грають, піють.
Крізь листви і гілля пелех
чути сміх жінок веселих.
Мами юні тихо піють.
Підвіконця уквітча`ні;
запашний бузок, живичка;
сріблом блима жалюзичка
там, де в горщиках герані.
переклад з німецької Терджимана Киримли
* вільний варіант перекладу другого катрену:
Дівки стали коло дурнів:
"Жах як жити з менененом".
Губи кривлячи, щось мелють.
Зачекалися на дурнів.
.
Труд від рук моїх, щоденний
щаслив буду ,ся завЕршить.
Най у праці не зомлію;
не порожні сподівання:
стане деревом гіллЯчка,
тінню втішить, плід посіє.
(переклад з німецької Терджимана).....................................................................
"Кенет", анґлійська народня баляда
"Безсердий лорде, ти мертвець.
Лілея розцвіла:
настав їй раненько кінець,
мороз її прибрав.
Ти реготав, бив злидарів-
у глину трамбував...
Ніхто руки не дасть вдові
коли мине` ваш фарт.
Уходить ніч. Ти п`єш вино.
Дивись-но, не пролий:
мине життя з похмільним сном,
проллються соки всі.
У білом вершники примчать-
я вірю: час прийде`,
загинеш, пане, від меча.
Герб Кенета впаде.
Вив чорний пес: він знак збагнув
невидимий усім:
побачив Марґарет-жону-
лежала у труні..."-
чаклун оті слова гирчав
як ляканий кабан,
а Кенет цілу ніч гуляв
вина здолавши жбан.
переклад з анґлійської Терджимана Киримли
..........1 ..................................................................
Я мріяв про далекий листопад,
моря глибокі і ліси безмежні.
Лунали урочисті словеса...
Я не збагнув зпросоння ,в чом був сенс їх.
.
Я мріяв про високий зорепад,
неясних хихотань блакитне ехо,
німих очей безсилий напввзгляд...
Я не збагнув зпросоння, в чом був сенс їх.
.
То листопад, то зорепад
надходили, тривали, нескінчені.
Відлуння слів, душі таємний знак....
Я не збагнув зпросоння, в чом був сенс їх.
.
............2 ....................................................
У дзеркали душі моєй таємной
пливуть моря ,небачені, туманні,
контрасти фарб наз занавіссю темной,
краї ґотичні , кинуті, незнані.
.
В душі моєй тремтить пурпурне небо
напоєне шаленими сонцями,
сади незбирані, сп`янілі, терплять
засуху самогубчих ароматів.
.
Душі моєї темні ґрані,
фраґменти небезпечной ночІ
пробуджені незнаними пісням,
що силу стало точать.
.
Душа моя у спогадах зникає;
в усьом і вся нанОво ся знаходить;
уходить в ніч, із моря виринає;
пісні глибокі, нескінчені повнить.
...........3 ..........................................................
Я бачив фортеці вогнями пожерті,
і стоси мерзотні укладені часом,
народи на порох і ґравій розтерті,
і все, що існує, щоб скоро зникати.
.
Я бачив богів занурених в ніч,
тендітнії арфи побитиі ґвалтовно-
и новотвори рвались через гній,
нове життя тянулось до сонця.
.
Удень ропухнуть- згинуть в ночі-
траґедия як мир стара...
Відтак заграймо, не змовчим!
.
Життя, несамовитий обіг,
красу і славу укрива
вінком іронії терновой.
(переклад з німецької-------------------------------------------------------------------------Терждиман)
Читачу тихо-буколічний,
наївний муже доброти,
облиш сей том орґіастичний,
мелянхолічний. Якщо ти
не перейняв у Сатани,
немудрого, реторик,
облиш! І спроби не чини:
назвеш авто`ра
навіженим. Якщо проте
в безоднях оком був пірнав,
люби, читай моє, святе,
довірся то`му, хто шукав
твого, читацького Едема,
крокуй за мной!... Невіркам- неміч!
переклад з французської Терджимана Киримли
.
Хто манатки нагрібає,
хто худобу випасає,
хто думками приростає
чиї б хати зруйнувать.
.
Дехто себе тужно мучить,
люду каже про болюче,
а відтак один, розпучен,
здатен силу всіх приспать.
.
Хтось палаци покидає
щоб руїна стала в краї.
Жорно зерна затирає-
нічим буде засівать.
.
Дехто нехтує порадой,
клято бореться з громадой,
люд від грУнтів одриває,
виганяє старцювать.
.
Опоясаний мотузкой
вислючок гуляє труско,
хоч від жиру і не лусне-
здатен травки наскубать.
.
Десь невіста, говорили,
раз була недосолила-
зачорніла як могила
женихова благодать.
.
Небо з мене тягне мито,
глина цьомкає копита:
МахтумкУлі час старіти-
і колибом тихим стать.
.
Гуляночка і Смерть- дві любоньки-сестриці:
здоровим і губатим ушистко до снаги.
Два черева в дранті, обидвонькі- дівиці:
не знають, що таке вагітність й пологи.
Поета-бабія родина ся цурає:
до пекла шлях трима нещасний проститут.
Віта` могила труп, а люпанар- гультяя.
Постіль готова там, де дерева` ростуть.
Лежати у землі чи в по`стілі валятись-
соромитись одне, солодощі- жахливі.
Жива допіро плоть, а тхне як мертва глина.
Коли ж приспиш мене, заразо ти Гуляво?
О, Смерте, утамуй мирті`в твоїх смердіння,
прибульця привітай вуглевим кипарисом.
переклад з французської Терджимана Киримли
Пан кОролем вважався,
здоровую Блоху
любив як дітку власну,
кажу як на духу.
Кравця позвав ледащо:
"Поший-но їй сюртук
і панталони кращі,
ще й обшляґи до рук"
Блоху "упакували"
в шифони а шовки,
хрести та аксельбанти,
з відзнакою стрічки,
ще й зірку міністерську,
здорову як кулак...
Набігли браття, сестри:
"Нас оберіте! ТАК!"
Усіх геть покусали:
служницю та жону,
ясновельможних панів,
і фрау не одну.
Не вільно рій чіпати-
полюють на людей.
А ми блох нігтем гатим:
"Сваїх кусать нє смєй!"
.
переклад з німецької----------------------------------------------------Терджимана
