хочу сюда!
 

Александра

45 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 40-50 лет

Заметки с меткой «сирия»

Правительство Эрдогана делает «крайними» Гюлена и движение Хизме

По случаю вынесения приговора реальным и предполагаемым виновным в убийстве посла России Андрея Карлова в Турции «Альянс за общие ценности» опубликовал оригинальное заявление и видеообращение г-на Фетхуллаха Гюлена, в котором он осуждает нападение. Гюлен категорически отверг претензии турецкого правительства, сделанные 2016 году, и выразил соболезнования убитому послу. Движение «Хизмет» давно поддерживает дружбу между Турцией и другими странами в регионе, включая Россию.

В связи с данным происшествием правительство Эрдогана снова доказывает, что оно ложно делает «крайними» г-на Гюлена и движение Хизмет для решения всех своих проблем внутри страны и за ее пределами.

На протяжении более 25 лет последовательно организовывало диалог с целью развития дружбы между странами, а также между мусульманами, христианами и евреями.

Будь то убийство армянского журналиста Гранта Динка, крушение российского самолета или даже убийство владельцев христианских книжных магазинов в Малатьи, Эрдоган всегда выдвигал невероятные обвинения в адрес сторонников Гюлена.

В роковую ночь 15 июля 2016 года Эрдоганом были выдвинуты самые ложные и опасные обвинения в адрес сторонников Гюлена заключавшиеся в том, что это они инсценировали попытку государственного переворота в Турции еще до того, как было проведено какое-либо расследование. Возникшие в результате волны преследования сотен тысяч невинных людей продолжаются по сей день.

Своими обвинениями в адрес г-на Гюлена, Эрдоган неоднократно пытался обосновать свое политическое предубеждение против мирного движения Хизмет, позиционируя их как преступную сеть и перенося на них всю ответственность за эти события, которая лежит на самом деле на его правительстве или на его неонационалистических союзниках.

Cуд Анкары огласил приговор по делу об убийстве посла Карлова

9 марта 2021 года суд Анкары огласил приговор по делу об убийстве посла России в Турции Андрея Карлова – часть обвиняемых была приговорена к тюремным срокам от пяти до 15 лет, пять человек – к пожизненному заключению.

Второй суд Анкары по особо тяжким преступлениям приговорил во вторник пятерых человек к пожизненным заключениям по делу об убийстве посла России в Турции Андрея Карлова, передает корреспондент ТАСС из зала суда.

При этом суд признал Салиха Йылмаза виновным в “отдаче приказа” на убийство Карлова убийце Мевлюту Мерту Алтынташу и приговорил его к двум пожизненным срокам. Аналогичное наказание получил Шахин Сегут, которого суд признал “куратором убийцы”.

Трое других обвиняемых получили по одному пожизненному заключению за причастность к убийству Карлова.

Суд оправдал шестерых обвиняемых по делу об убийстве посла, еще восемь человек осуждены на сроки от пяти до 15 лет тюрьмы. Суд в рамках процесса выделил в отдельное производство дела девяти беглых подсудимых, включая Фетхуллаха Гюлена.

Прокуратура Анкары в ноябре 2018 года направила в суд обвинительное заключение. Первое заседание прошло 8 января 2019 года. В МИД РФ убийство посла квалифицировали как теракт, Следственный комитет РФ возбудил уголовное дело по статье “Акт международного терроризма”. Посмертно дипломату было присвоено звание Героя России.

Фетхуллах Гюлен убийство посла России в Турции Андрея Карлова:

«Я потрясен и глубоко опечален, узнав о трагическом убийстве посла России в Турции Андрея Карлова, который выступал в художественной галерее в Анкаре. Я самым решительным образом осуждаю этот ужасный террористический акт.

Никакой террористический акт не может быть оправдан, независимо от его исполнителей и заявленных ими целей. Турецкий народ и весь мир ожидают, что правительство расследует обстоятельства этого инцидента, выявит тех, кто помогал преступнику, и примет необходимые меры предосторожности, чтобы такое нападение не могло повторится в будущем.

Я выражаю свои глубочайшие соболезнования семье посла Карлова и российскому народу в связи с этой трагической утратой. Я прошу Сострадательного Бога иссушить корни терроризма и послать на Землю дни мира и спокойствия.

Турецкие и международные эксперты неоднократно указывали на ухудшение безопасности и усилий по борьбе с терроризмом из-за того, что турецкое правительство направило сотни сотрудников контртеррористической полиции на посты, не относящиеся к делу, а также из-за увольнения и заключения в тюрьму многих с 2014 года.

Этот подлый акт расстрела посла подставляет всю нацию и усугубляет сирийский конфликт, который уже унес слишком много жизней и изгнал многих жителей из их родных мест, подливая масла в огонь.

Я настоятельно призываю правительства Турции и России, а также остальное международное сообщество продолжать работать над мирным урегулированием продолжающегося конфликта в Сирии. Наша работа, направленная на то, чтобы добиться мира на Земле, должна продолжаться безостановочно».

«Мясорубка» которой нет


«Своих не бросаем!». Судя по событиям в ночь с 7 на 8 февраля 2018 года к востоку от Дейр-эз-Зора в Сирии, бойцы ЧВК Вагнера для Министерства обороны РФ никогда не были «своими».

В ту ночь был разгромлен отряд российских наемников, который вместе с войсками режима Асада пытался занять район провинции Дейр-эз-Зор вблизи Евфрата, находящийся под контролем Сирийских демократических сил.

Ракетно-бомбовый удар, нанесенный в ночь с 7 на 8 февраля авиагруппой ВВС США, навсегда останется «кровавым ужасом» в истории существования российской ЧВК Вагнера. До сих пор нет достоверной информации о количестве погибших и раненых россиян. Жириновский заявил на пресс-конференции: «Сейчас в Сирии большая группа погибла. <…> И 300 семей остались без отца, без мужа». Экс-депутат Виктор Алкснис озвучил другую цифру: в ночь с 7 на 8 февраля в Сирии погибло 334 россиянина.

Существование ЧВК Вагнера официальные лица в России отрицают. Кремль только признает, что в частном порядке россияне могут принимать участие в боевых действиях за рубежом. Наёмничество, как таковое, запрещено статьей 359 УК РФ. Однако основатель группы расследований «Conflict Intelligence Team» Руслан Левиев раскрывает связь ППК «Вагнер» с российской властью.

По его данным, возглавляет группу Вагнера Дмитрий Уткин (позывной «Вагнер»), приближенный к Евгению Пригожину - а это олигарх, близкий к Владимиру Путину. Сама структура не зарегистрирована легально, по крайней мере в России. Но финансируется «Вагнер» из денег, которые зарабатывает компания Пригожина на госконтрактах, связанных с обслуживанием Минобороны, с питанием в школах и многими другими вещами. Кстати, о питании - по независимым оценкам финансирование только дневного питания «бойцов» ЧВК выливается господину Пригожину в два миллиона рублей. Что уж тогда говорить обо всех остальных потребности частной армии. А ЧВК Вагнера - это настоящая армия.

В Сирии ЧВК Вагнера представлена подразделениями, которые по сути своей, являются развернутой боевой частью. Это четыре штурмовые бригады, три артдивизиона, танковая рота, диверсионное подразделение, тыл, штаб. Общая численность ЧВК в Сирии превышает две с половиной тысячи бойцов. Но при этом она формально никак не связана с Министерством обороны. Хотя и готовят «вагнеровцев» на базе, развернутой вблизи хутора Молькино Краснодарского края, и пользуются они теми же полигонами, танкодромами, стрельбищами, на которых идет учебно-боевая подготовка в/ч 51532, известной как «десятая бригада спецназа ГРУ». И в Сирию их перебрасывают самолетами ВКС России и большими десантными кораблями ВМФ. Именно БДК доставили в Сирию «вагнеровских» артиллеристов вместе с пушками, зенитками, минометами, полученным из армейских складов в России. Но для официального Кремля такого подразделения не существует!

По информации, озвученной в ходе официального брифинга генерал-лейтенанта Джеффри Харригяна — главкома Центрального командования ВВС США, в составе авиагруппы, направленной в район боестолкновения на левобережье реки Евфрат, участвовали самолеты и вертолеты F-15Es, MQ-9s, AC-130s, AH-64 Apache, а также стратегические бомбардировщики Б-52, взлетевшие с авиабазы Эль-Удейд в Катаре. Факт перемещения такого количества стратегической авиации над Сирией не мог оставаться тайной для военно-политического руководства России.

И у российского командования на авиабазе Хмеймим было достаточно времени, чтобы связаться как с командованием ЧВК Вагнера, так и с «сирийскими союзниками». И если уж не потребовать «уносить ноги», то хотя бы предупредить о возможном авиаударе.

Но это, по всей видимости, не было сделано. Очень похоже на то, что «вагнеровцев», которые давно уже работают в Сирии не только с Минобороны РФ, но и с правительством Асада, в этом случае просто «списали в расход». Ведь «ихтамнет»! По данным командования российской военной группировки в Сирии, в колонне, выдвигавшейся в направлении нефтегазового месторождения Conoco, россиян не должно было быть.

Командование ВС РФ именно такую информацию передало «коллегам» из США, и те приняли решение атаковать колонну с воздуха AC-130 и вертолетом Ah-64 Apache, истребителями F-15 и беспилотниками, а также артиллерийскими батареями.

«Ихтамнет»! Военные, подготовленные в РФ, обеспеченные/экипированные российским оружием и бронетехникой, беспрепятственно доставленные за три моря транспортом РФ, участвуют в захвате нефтепромысла в Сирии.

«Ихтамнет»! На сотню "боевиков"-пехотинцев на день «работы» надо 3-3,5 тонны боеприпасов, снаряжения, продовольствия. Когда пехоте помогает артиллерия и танки - добавляется еще несколько тонн. Плюс горючее (а АЗС нет, значит еще и плюс ещё армейские заправщики). Где еще можно взять такие горы патронов-снарядов-гранат к советскому/российскому вооружению, кроме складов российского же МО?

«Ихтамнет»! Граждане РФ за границу могут попасть через паспортно-визовую службу, которая им паспорта выдает, а пограничники эти паспорта при пересечении границы исправно проштамповывают и вносят данные в соответствующие базы. КАК государство Россия может ухитриться не знать, где и что его граждане в массовом порядке делают?!

В ночь с 7 на 8 февраля 2018 года был развеян миф о «солдатах удачи». Стало понятно, что бойцы ЧВК Вагнера – это те, кому назначено бесславно умереть на чужой земле!

Сирия, Судан, Ливия, ЦАР, Мадагаскар. Крым. Донбасс. Это далеко не полная география присутствия «государственно-негосударственного-имперско-бандитского» подразделения Пригожина.

Есть мнение, что кроме имперско-геополитических и бизнесовых, ЧВК Вагнера выполняет для Кремля еще одну функцию. Функцию «Мясорубки», которая в кровавый фарш перемалывает гиперактивную часть молодежи, которая до этого уже «напилась крови» и может представлять угрозу Кремлю как катализатор гражданского неповиновения. Если это соответствует действительности, то для ЧВК Вагнера наступает «горячая пора». Ведь гражданское неповиновение в России становится ночным кошмаром Кремля.

Освобождение украинских пленников из Сирии


Девять украинцев, находившихся в сирийских лагерях беженцев, вернулись домой

Ночью 1 января завершилась операция по эвакуации украинских граждан из Сирии.

Девять человек, две женщины и семеро детей, находились в лагерях для беженцев на территории северо-восточной Сирии.

[ Читать дальше ]

Найманці Путіна, або як Пригожин м’ясорубку в Сирії влаштував

Троє російських журналістів - Кирило Радченко, Олександр Расторгуєв і Орхан Джемаль - були вбиті в Центральноафриканській республіці (ЦАР) в ніч на 31 липня 2018 року. Машина, в якій їхала знімальна група, була обстріляна із засідки. Журналісти загинули на місці. Є дві головні версій події - грабіж (група везла дорогу техніку та готівку) і вбивство бойовиками мусульманського повстанського руху "Селек". Справа була б проста, якби не одне "але" … Росіяни неофіційно вирушили до Африки на замовлення Центру управління розслідуваннями (ЦУР) Михайла Ходорковського, щоб зібрати матеріали про діяльність "приватної військової компанії Вагнера".

Існування ПВК "Вагнер" офіційні особи в Росії заперечують. Кремль лише визнає, що в приватному порядку росіяни можуть брати участь в бойових діях за кордоном. Найманство, як таке, заборонено статтею 359 КК РФ. Проте засновник групи розслідувань "Conflict Intelligence Team" Руслан Льовієв розкриває зв'язок ПВК "Вагнер" з російською владою. За його даними, очолює групу Вагнера Дмитро Уткін (позивний "Вагнер"), наближений до Євгена Пригожина - а це олігарх, наближений до Володимира Путіна. Сама структура не зареєстрована легально, принаймні в Росії. Але фінансується "Вагнер" з грошей, які заробляє компанія Пригожина на держконтрактах, пов'язаних з обслуговуванням Міноборони, з харчуванням в школах і багатьма іншими речами. Доречі, про харчування – за незалежними оцінками фінансування лише денного харчування "бійців" ПВК стає пану Пригожину у два мільйони рублів. Що вже тоді казати про всі інші потреби приватної армії. А ПВК "Вагнера" це справжня армія.

Лише у Сирії ПВК "Вагнера" представлена підрозділами, які по суті своїй, є розгорнутою бойовою частиною. Це чотири штурмові бригади, три артдивізіона, танкова рота, диверсійний підрозділ, тил, штаб. Загальна чисельність ПВК у Сирії перевищує дві з половиною тисячі бійців. Але при цьому вона формально ніяк не пов'язана з Міністерством оборони. Хоча і готують "вагнеровців" на базі, яка була розгорнута поблизу хутора Молькіно Краснодарського краю, та й користуються вони тими ж самими полігонами, танкодромами, стрільбищами, на яких йде навчально-бойова підготовка в/ч 51532, відомої як "10-а бригада спецназу ГРУ". І в Сирію їх перекидають літаками ВКС Росії і великими десантними кораблями ВМФ. Саме ВДК доправили до Сирії "вагнерівських" артилеристів разом з гарматами, зенітками, мінометами, отриманими з армійських складів у Росії. Але для офіційного Кремля такого підрозділу не існує!

"Кому?" і "Навіщо?".

Свої імперські амбіції Кремль не завжди може реалізувати офіційними заходами та засобами. Але і відступитися від своїх забаганок для російської влади неприпустимо. І тут на "допомогу" приходять "іхтамнєти". Кремль не несе відповідальності за дії "чорних чоловічків", які виконують для своїх хазяїв брудну роботу. "Це не наші збройні сили, це приватні добровольці!" На танках і з гарматами з найближчого воєнторгу!

Крім імперсько-реваншиських, оточенням Путіна безумовно переслідуються і суто економічні інтереси. Петербурзького бізнесмена Євгена Пригожина називають засновником і головним спонсором ПВК "Вагнера". Власник компанії "Конкорд", ресторатор, відомий також як "кухар Путіна", Пригожин свій зв'язок з ПВК неодноразово заперечував. Сам Путін, відповідаючи в інтерв'ю NBC News на питання про Пригожина, заявив, що знайомий з ним, але не вважає його своїм другом. Мабуть засоромився Путін мати у друзях людину, яка перший умовний термін за статтею "крадіжка", отримала у далекому 1979 році у віці 18 років. В 1981 році Жданівський суд засудив Пригожина до 12 років позбавлення волі за статтями КК "розбій", "шахрайство", "втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність", "втягнення неповнолітніх у проституцію". Гарний "букет"! З 12 років Пригожин відсидів у колонії 9. Прописом: дев’ять!

Сьогодні, ім'я Євгена Пригожина стало синонімом неформальної присутності Росії в конфліктних точках, де є її інтереси, від Сирії до Західної Африки і Венесуели.

З зими 2016-2017 року розробкою газових і нафтових родовищ в Сирії зацікавилася російська фірма ТОВ "Євро Поліс". За твердженням видання РБК, вона афільована з Пригожиним. "Євро Поліс" влітку 2017 року уклала угоду з сирійським держконцерном про те, що буде займатися охороною і видобутком енергоресурсів на місцевих родовищах і отримувати в своє розпорядження четверту частину обсягу видобутого з тих вишок, які відбила у бойовиків з ІГІЛ. Функції охорони, як вважається, повинні брати на себе бійці ПВК "Вагнера".

За відомостями видання The Bell, найманці чисельністю близько ста осіб тренують військові підрозділи Судану. В обмін, як вважає видання, пов'язані з Євгеном Пригожиним компанії "М Інвест" і Meroe Gold підписали концесійні угоди на видобуток золота в цій країні.

Сирія, Судан, Лівія, ЦАР, Мадагаскар. Крим. Донбас. Це далеко не повна географія присутності "державно-недержавного-імперсько-бандитського" підрозділу Пригожина. Є думка, що окрім імперсько-геополітичних та бізнесових, ПВК "Вагнера" виконує для Кремля ще одну функцію. Функцію "М’ясорубки", яка на кривавий фарш перемелює гіперактивну частину молоді, яка до цього вже "напилась крові" і може становити загрозу Кремлю як каталізатор громадської непокори.

Чи може Путін не знати про ПВК? Звісно, Ні! У країні з авторитарним режимом без відома Кремля "кури не несуться".

Необхідність проведення "брудних" операцій чужими руками у спецслужб Росії виникла давно. Декілька гучних міжнародних скандалів за участі кадрових співробітників у першій декаді 2000 років призвели до міжнародного осуду політики Кремля. Тоді і почалися розмови про необхідність такої сили, яка б виконувала усі забаганки керманичів без офіційної прив’язки до діючої влади. Реальні кроки по створенню ПВК пов’язують із знайомством генералітету спецслужб з Эбеном Барлоу, відставним генерал-лейтенантом південно-африканських сил безпеки і засновником першої в світі легальної приватної армії. В кінці 1980-х він створив компанію Executive Outcomes, яка наступні 15 років тримала в напрузі весь континент.

В офіційній програмі форуму в Санкт-Петербурзі в червні 2010 року Барлоу був заявлений як учасник однієї короткої сесії - про те, як військовим налагодити співпрацю з приватним сектором і чи можна взагалі "приватизувати" армію. Але головною метою його візиту була закрита презентація для нечисленної делегації Генштабу. За інформацією агенства The Bell, на ній були присутні і співробітники головного оперативного управління, яке відповідає за плани застосування армії. На форумі в Петербурзі Барлоу розповів військовим про модель створення ПВК і навіть запропонував варіанти адаптації такої компанії до російських умов. Після двох років розробки такого проекту, у 2012 році, начальник Генштабу генерал армії Валерій Герасимов цю ідею підтримав і, маючи прямий доступ до президента, погодив з ним.

Ідея зробити відповідальним за фінансові та господарські питання петербурзького на той час ресторатора Євгена Пригожина теж народилася в Генштабі. Кандидатура Пригожина виникла не випадково. За інформацією The Bell, контакти в Міноборони описали Пригожина як "людину діяльну", яка "вміє домагатися свого", Але головне - Пригожин особисто знайомий з Путіним і, що ще важливіше, Путін знайомий з ним, підкреслює один з них. Важливим фактором при виборі кандидатури могло бути і те, що, на відміну від Геннадія Тимченко і Аркадія Ротенберга - давніх друзів Володимира Путіна, які стали успішними бізнесменами, - Пригожин не входив в найближче оточення і набагато довше залишався в тіні. Незадовго до створення ПВК, компанії, які за деякими ознаками пов'язували з Пригожиним, почали "прибирати військові частини, опалювати, будувати військові містечка, вивозити відходи, постачати продовольство" - про все це писали ЗМІ. Іншим великим джерелом держзамовлення для його структур називали московські школи і лікарні, а також апарат керуючого справами президента Росії. Частина отриманих від держави грошей йшла за призначенням, інша - на організацію ПВК.

Навіть збір початкової команди для ПВК проходив через структури Пригожина, а саме: ним займався начальник служби безпеки Пригожина Євген Гуляєв…

Якось так повелося, що люди, які мають внутрішні протиріччя своїх вчинків із власною совістю, намагаються тим чи іншим шляхом "замолити гріхи". Сурський жіночий монастир в Архангельській області. Підмосковний парк "Патріот". Храм "кольору хакі" у Підмосков’ї. Але натуру не зміниш, тім більше коли є можливість не тільки "замолити гріхи" а ще й "відмити" кошти. А ще Євген Пригожин профінансував створення патріотичного "кіна". Кінострічка "Ржев", яка планувалась як складова частина ідеологічного наступу, присвяченого річниці перемоги у ВВВ, на думку глядачів складається повністю із "наносних штампів і пафосу окремих моментів". Мовою оригіналу: "Как будто окунулась в атмосферу поздней перестройки - когда чернили до состояния рвотного рефлекса все, что до перестройки было свято и незыблемо. Отстойнейшая ложь. Позор всем, кто имеет отношение к этому дерьму" - такі коментарі переважають на сторінці https://www.film.ru/movies/rzhev . Кондрашов Олександр, редактор відділу "Телебачення" відомого московського видання "Літературна Газета" так трьома словами охарактеризував кінострічку "Ржев": "Фарт, фарш, фальш". Саме ці слова притаманні по суті і самій Пригожинсько-Путінській ПВК "Вагнер".

Ідліб - Карабах - Донбас: чи не час Україні приєднатися до росій


Збройний конфлікт, який днями спалахнув між Збройними силами Сирії та турецькою армією остаточно похитнув крихку рівновагу в регіоні. Віроломна атака сирійської авіації на угрупування турецьких військ в Ідлібі не тільки спровокувала Анкару на серію ударів у відповідь, але також призвела до критичного загострення протиріч між Туреччиною та Росією, поставивши стосунки двох держав на грань повномасштабної війни. Досі сторонам вдавалося уникнути прямого зіткнення, реалізуючи власні інтереси через посередників: Москва утримувала на плаву маріонетковий уряд із Асадом на чолі, а Анкара підтримувала повстанців Вільної сирійської армії. Однак тепер необережна витівка Дамаска поставила його покровителів у досить скрутне становище, завдавши серйозного вдару по амбіціях Кремля в регіоні.

Звичайно, війна з Туреччиною зараз стала би для Росії найгіршим з можливих сценаріїв. В першу чергу це пов'язано з тим, що маршрути постачання російських військ у Сирії пролягають через Туреччину, і у випадку їх перекриття російська армія, з огляду на ненадійність та протяжність будь-яких альтернативних маршрутів, як мінімум, зіткнеться з логістичними проблемами, а в найгіршому випадку перестане грати хоч скільки-небудь значну роль в регіоні. На цьому казка про звитяжну "священну війну" Росії з тероризмом, якою Кремль за роки сирійської кампанії вже звик годувати російське населення, викликаючи в нього патріотичні конвульсії, безславно закінчиться. На зміну їй прийде кривавий та виснажливий військовий конфлікт Анкари та Дамаска, в який Москва неминуче виявиться втягнутою. Також, незважаючи на те, що зараз США обмежилися моральною підтримкою, відмахнувшись від Анкари шостою статтею Північноатлантичного договору, в майбутньому ескалація конфлікту може призвести до повномасштабної війни Росії з НАТО. Але навіть при локальному зіткненні з Туреччиною Путіну не уникнути політичних поразок. Ще одна військова кампанія неминуче призведе до відтоку фінансів із соціальної сфери та підвищенню податків, що у свою чергу негативно вплине на електоральні настрої та поставить під загрозу ще один проект Кремля - заплановану конституційну реформу. Кремль все це прекрасно розуміє та, очевидно, намагатиметься уникнути війни з турками - нехай навіть ціною шкоди власним інтересам.

Ситуація в регіоні продовжує загостюватися, ставки невблаганно ростуть, але ні для кого не є таємницею, що карта в цій грі Росії вже давно не йде. Пересварившись із половиною світу, Москва сама позбавила себе політичної гнучкості та впала в залежність від ситуаційних союзів, що сильно обмежує її простір для маневру. Туреччина ж, навпаки, вміло використовує свою територіальну перевагу та важелі впливу, гарантуючи собі підтримку США та Європи, і методично заганяє Росію в глухий кут, змушуючи йти на серйозні дипломатичні поступки. Безумовно, усі козирі в цій грі на руках у Анкари, Москві ж залишається лише переконливо блефувати з надією на мінімальні втрати.

Однак пряма конфронтація невигідна Ердогану так само, як і Путіну, і для підстрахування турецький лідер зараз створює ще одне вогнище напруженості, остаточно розпорошуючи сили противника. Йдеться про чергову ескалацію карабаського конфлікту, в якому Росія традиційно підтримує Вірменію. За даними інформагентства Kurdistan24, Туреччина разом із Азербайджаном готує військову демонстрацію в Нагірному Карабасі з метою перешкодити проведенню незаконних з точки зору Анкари і Баку парламентських та президентських виборів у НКР. Як доказ агентство приводить звернення виконавчого директора Вірменського національного комітету Америки (ANCA) до сенатора-демократа Роберта Менендеса, який не раз виступав за розширення зв'язків між США та Вірменією:

"Змушений знову звернутися до Вас, щоб висловити стурбованість у зв'язку із загрозою можливої ескалації конфлікту в Нагірному Карабасі, де 31 березня відбудуться чергові парламентські та президентські вибори. ANCA має у своєму розпорядженні достовірні дані про те, що Азербайджан і Туреччина намагатимуться перешкодити проведенню голосування та зірвати демократичні та вільні вибори в республіці шляхом застосування військової сили, що загрожує повторенням ситуації у квітні 2016 року, коли подібна провокація призвела до початку повномасштабного військового конфлікту"


Раніше подібний розвиток подій передбачав в своїй статті журналіст і політичний оглядач Сергій Ільченко:

"Если же Путин вздумает сильно упорствовать, у Эрдогана есть масса возможностей поднять ставки на других направлениях. К примеру, озаботившись судьбой горских народов, страдающих под игом Москвы, или интенсифицировав конфликт в Карабахе, а затем предложив услуги в качестве посредника"

Паралізований стан Москви є дуже вигідним для України і залишає Києву широкий простір для дипломатичних маневрів. Чим більше Росія зайнята на близькосхідному напрямку, тим слабкіше її контроль на окупованих українських територіях. Якщо Україна зараз активізує свою діяльність на Донбасі та ініціює черговий виток переговорів у нормандському форматі, вона не тільки отримає довгоочікувану перевагу перед Москвою, але й змусить Кремль ще більше розриватися між фронтами, витрачаючи "дорогоцінні ресурси". Крім того, висловивши свою солідарність із НАТО та Анкарою, Україна зможе згодом і сама розраховувати на симетричну підтримку. В суперечці з Росією Україна є для Туреччини бажаним союзником, оскільки активна залученість Києва до конфлікту створює Анкарі сприятливі умови для чинення тиску на Кремль. Для України ж російсько-турецький конфлікт становить інтерес в контексті стримування та ослаблення Росії, зокрема, в Чорному морі. Зараз у Туреччини є всі підстави для того, щоб перекрити протоки Босфор і Дарданелли для російського військового флоту, що сильно нервує Москву та обмежує її свободу дій. Для Києва це сигнал: настав час перехопити ініціативу, нагадавши міжнародній спільноті про російську агресію в Чорному морі, та повернути кримське питання до порядку денного. Якщо Україна зараз перейде у наступ та замкне вісь Ідліб-Карабах-Донбас, вона отримає шанс переломити ситуацію на свою користь та значно наблизитися до відновлення суверенітету на окупованих територіях. Набуття ситуаційного союзника в особі Анкари в цьому випадку стане для неї приємним бонусом до перемоги над агресором.

Сирийская аномалия

Хотел начать с интриги, намеревался приправить драматургией и креативным стилем, но потом передумал.
Передумал многое и решил выложить начистоту, как есть.

Есть в сирийской пустыне, на границе с Иорданией такое место.
На политической карте оно выглядит так:
На карте физической сирийская аномалия представлена более живописно:


Вот это черное пятно - предмет нашего исследования:

Ничего похожего на нашей планете не наблюдается. Ни там ни поблизости никто не живет:

Эта аномалия смахивает на продукт вулканической деятельности не очень давних времен:

Вот один из кратеров, похожий на лицо аккадского воина:

А вот следы давних ковровых бомбардировок:

Воронки от бомб, сброшенных ассирийскими бомбардировщиками из пикирующего маневра:

Главная воронка той доисторической войны:
Долгое время я пытался найти упоминания об этой сирийской аномалии, давно искал свидетелей и следопытов, но война спутала все карты.

 А поскольку век мой недолог, то тороплюсь навестить объединенный блогерский разум, который как известно знает все, с наводящим вопросом.

Народ, развейте мои пробелы в образовании!
Дайте наколки, где изложены физические и исторические аспекты этой сирийской аномалии.

Три твита Трампа по-голливудски

На наших глазах против России разыгрывается голливудский сценарий.


Происходит целая череда действий по полному уничтожению имиджа Владимира Путина и имиджа России, как таких, которые способны конкурировать с США и европейскими странами.


В известном политическом телесериале «Карточный домик» была сцена, в которой супруга американского президента говорит президенту России: возьмите кредиты МВФ, помогите своим гражданам, иначе у вас будут проблемы. После этого в сериале разворачиваются сирийские события. Окружённому войску Петрова, президента России, грозит уничтожение, и об этом идут переговоры между президентом США, которого играет Кевин Спейси, и Петровым, удивительно похожим на Путина.




В череде масштабных операций, которые проводятся США и европейскими странами во всём мире, знаковым стало отравление химическим оружием Сергея и Юлии Скрипалей, агентов британских спецслужб. Британские эксперты заявили, что убийство совершили российские спецслужбы, использовав боевое отравляющее вещество класса «Новичок». К расследованию россиян не допустили. Спустя какое-то время становится известно, что лондонский паб, в котором произошло отравление, и где было найдено отравляющее вещество, будет снесён. А Скрипаль с дочерью по программе защиты свидетелей в это время уже, наверное, получили новые паспорта и скрылись на одном из семи континентов. Итог: высылка более 60-ти российских дипломатов из развитых стран мира, и полная дискредитация Путина и Кремля как нарушителей международного права.


Серией сокрушительных ударов по имиджу Путина и Кремля стали химические атаки в Сирии. Что происходит на самом деле, есть ли химическое оружие в Сирии, были ли химические атаки реальными или постановочными, кто на самом деле их проводил, если они были, теперь уже неважно. Мировые СМИ преподносят это в таком свете: президент Сирии Башар Асад, подписавший конвенцию о запрете химоружия, располагает авиабомбами, начинёнными газом, и уничтожает собственное население, и Путин ему в этом потворствует.


Вчера последовало три твита от Дональда Трампа угрожающего характера. Русские должны убраться из Сирии, иначе США ответят ракетными авиаударами по силам Асада и России. Либо Кремль идёт на сотрудничество, либо холодная война перерастает в открытый военный конфликт. Франция, Британия и другие европейские страны поддерживают США.


Состоится ли короткая, позорная для РФ война авиаракетными ударами, или нет, теперь решать Путину. Защитные системы Сирии неспособны противостоять современному оружию США, у России также недостаточно развит оборонно-промышленный комплекс, чтобы тягаться с Америкой. Захочет ли Путин проверить никчёмность российского и сирийского оружия на практике?.. Так или иначе, Трампу было бы выгодно, если бы совершил ещё одну катастрофическую ошибку. Трампу нужен голливудский сценарий для его президентского срока, чтобы стать победоносным президентом.


Так или иначе, в российских политических ток-шоу как-то поутихла ругань в сторону США и лично Трампа… Пока Путин грозил всему миру по мелочам, отхватывая незащищённые территории слабых государств, «российский медведь» казался устрашающим. Но как только вооружённые силы РФ столкнуться на поле боя с военной мощью США, в которую были вложены сотни миллиардов долларов, «российский медведь» окажется хомячком.


В своих твитах Трамп, скорее, провоцирует Путина, чтобы в очередной раз выставить его перед всем миром в самом неприглядном свете.

P.S.: Потрясает, как в современном мире делается политика. Один короткий твит в 280 символов может привести в боеготовность несколько стран, стать причиной эвакуации людей, заставить замолчать пропагандистов или дать сигнал мировому сообществу.


Balashov.com.ua


Реквием для Вагнера

- Интересные подробности продолжают приходить из окрестностей Дейр-эз-Зора.

Российско-сирийская группировка численностью до 500 чел, с броне- и артиллерийской группами дерзко пыталась нанести удар по штабу антиасадовской коалиции, Сирийских демократических сил(SDF), штаб фронтового уровня. В котором находились американские советники.

При этом штаб находился в «договорной зоне» вокруг Дейр-эз-Зора» и на том берегу Ефрата, удерживаемого проамериканскими курдами.

Район важный для всех сторон конфликта, ибо это район добычи нефти, которая когда-то давала добрую долю государственного бюджета Сирии, а позднее был захвачен ИГ.

С ноября 2017 года проасадовские и антиасадовские силы начали коллективный бег с обеих сторон, с задачей разгромить ИГ в этом районе и захватить нефтедобывающий комплекс.

Подразделения ИГ действительно отступили и «партнеры» вцепились уже в глотки друг друга. Российское командование гнало темпы, но курды, ведомые американцами, успели раньше.

Форсировать Евфрат россияне и сирийцы не успели. Потом пытались и не сумели. Потом заключили соглашение о демилитаризации, и вот - новая попытка, с нарушением договора. Видимо, ВВХ ещё и очень обидно за унижение на Олимпиаде, открывшейся в Южной Корее.

Разгром штаба союзников (фронтового уровня), возглавляемого американскими советниками - это был бы весьма сильный удар и по факту, и по репутации американцев.

Интересна логика, в которой они действовали в ответ.

Американцы честно предупредили россиян дважды: сначала в виде официального заявления командования о том, что знают, что некие тёмные силы готовят нападение на штаб, а потом - по специальному каналу связи с командованием российской группировки в Сирии, о том, что собираются работать по такому-то району.

Россияне, конечно же, ответили, что «ихтамнет».

- Ок, - ответили американцы, и разнесли группировку, основу которой составляла любимая игрушка Путина и ГРУ ГШ ВС РФ, ЧВК «Вагнера» (активно отметившаяся в Крыму и на Донбассе) комбинированными авиационно-артиллерийскими ударами - на упреждение.

В бой пошли курды и американский спецназ, которые завязали наземный бой с россиянами.

Итог - у американцев потерь нет, у курдов - ранен один боец. Потери только ЧВК «Вагнер» - не менее 130 убитых, всей российско-сирийской группировки - свыше 300.

А сколько было разговоров, что “...американцы никогда не посмеют».

Резюме: обе стороны сделали шаг к эскалации.

Это к вопросу о «...Волкер и Сурков договорятся за спиной Украины, по Сирии».

История сюжетно похожа на захват ДАП.

Мы наблюдаем.

Алексей Арестович.

PS: Знаю, что тут уже было. Чуть более развернутый материал.

http://www.bbc.com/news/world-middle-east-42986089

No automatic alt text available.

Image may contain: one or more people

Результат удара армии США по российским военным в Сирии,


Количество убитых очень большое, многие
           не подлежат опознанию...





Цитадель госпитальеров в Сирии

В эпоху крестовых походов на территории Сирии появились мощные крепости различных рыцарских орденов, которые являлись опорными базами крестоносцев. Одной из таких цитаделей был замок Крак де Шевалье, который возвели в восточном стиле. Фактически он стал неприступной твердыней, которая позволила госпитальерам контролировать окружающую территорию. И тут стоит отметить, что госпитальеры умели строить неприступные крепости. Ведь замок Крак де Шевалье благополучно выдержал как прямые штурмы, так и длительные осады.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
8
предыдущая
следующая