Треба ж з чогось починати...

Попереду ще ціле життя, і якої якості воно буде залежить ТІЛЬКИ від мене. 

Підведення підсумків за перші 30 років життя продемонструвало, що мені дуже не вистачає дисципліни, зібраності, а головне - свідомості та розуміння сенсу та цілей свого життя. Є декілька питань, які стоять дуже гостро, саме на них і спробую зробити наголос в першу чергу. 

 1. ЧАС. (дисципліна)

Почати прокидатись на пів годинки раніше. Скажімо, десь о 6:32, як було рік тому, до того як я облінився зовсім і став прокидатись о 7:02, та й не кожного дня, часто десь о 8.. Для цього потрібно лягати спати раніше. Для цього потрібно менше часу проводити увечері за компом. Більшість часу забирає перегляд "оновлень" в соціальних мережах - мабуть саме це і варто припинити. Тим паче, що для після 22 я все-одно майже ніколи не роблю щось корисне...

Вирок: усі програми на комп'ютері вимикаються о 22 годині, після чого я приймаю вечірній туалет та лягаю спати. До 8 ранку інтернет не увімкати. Більше одного разу підряд новини не передивлятись. Частіше разу на 4 години на один і той самий сайт не заходити (-:

(як це можливо реалізувати, ще не знаю, але колись я так жив - без інтернету, без сидіння за компом, відповідно зможу знову) (-:

Вільний час увечері присвятити дівчині, сину, спорту, читанню, навчанню, прибиранню, пранню, медитаціям і відпочинку (скоріш за все саме такій черзі по пріоритетності).

Вільний час вранці зайняти особистою гігієною, спортом, прибиранням, підготовкою до дня (робочого, або вихідного).

 2. ДІЄТА. (дбання про тіло)

Мета, якої я давно прагну - скинути зайві кіло... у мене їх аж 20. Одним спортом не обійтись, бо проблема не тільки в тім, що я мало рухаюсь, а ще (і навіть переважно) у тім, що піддаюсь обжерливості - їм не для того, щоб наїстись, а для того, щоб насолодитись самим процесом. Через це корисного в організмі мало, а зайвого - навпаки, занадто.

Вирок: з 20 по 8 ранку не їсти взагалі. Спочатку порції поступово зменшувати, потім передивитись весь раціон харчування. Перевагу віддавати натуральним продуктам - овочам, фруктам. Не зловживати вегетаріанством, доки не налагодиться повноцінний раціон, що міститиме в собі більшість необхідних речовин. Досвід демонструє, 'дієта' і 'раціональне харчування' - це зовсім різні речі. 

Напевно, можна буде покластись в цьому питанні на когось зі знайомих, які мають гарне тіло і вміють зберігати стрункість, пружність, міць та здоров'я у ньому (-:

В пріоритеті - забезпечити себе безперебійним постачанням здорової натуральної їжі... 

 3. БЛИЗЬКІ ЛЮДИ (духовність)

Я егоїст, вмію уважно слухати, але дуже не люблю прислухатись. Замість того, щоб навчатись мудрості дорослих - сам навчаю своїй дурості молодих. Звісно, це не минає просто так - потім все повертається, за кожний вчинок потрібно відповідати. 

Мій син називає кличе мене за ім'ям частіше, ніж просто "татком", друзі та рідні майже не телефонують, перестали заходити в гості, бо знають, що я завжди "дуже зайнятий своїми важливими справами" (тобто сиджу за компом спиною до всіх і займаюсь чим завгодно, а коли відволікаюсь, то можу приділити трішки уваги гостям)...

В стосунках з дівчатами - теж все складно, бо з самого дитинства я виховав в собі таку модель поведінки, в якій дівчина має просто бути прислугою, її думка нічого не варта, її мріями, бажаннями та думками можна сміливо нехтувати... До того-ж, я дуже боюсь людей, як з'ясувалось.

Я весь час знаходжусь у броньованій аурі недоторканості, відокремленості від усіх. Мені страшно комусь розкритись, довіритись, покластись на когось іншого. На це були свої причини, коли я був малим, слабким, невпевненим. Тепер причин для цих страхів вже немає... ну тобто їх вже не має бути...

Вирок: Більше часу проводити з коханою, близькими, рідними людьми. Прислухатись, намагатись зрозуміти їх точку зору, на час спілкування намагатись зайняти позицію людини, яка щось розповідає, спробувати подивитись з її точки зору. Більше довіряти, не боятись помилок. Друзі та рідні зможуть їх вибачити. Не боятись падінь. Друзі та рідні допоможуть підвестись. 

Кохати щиро. Кохана - це єдина людина у всьому світі, яка заслуговує на це почуття. (любов до рідних та дружба - це інше). Коханих людей не може бути декілька... і хоча через власну влюбливість у мене в серці збереглось багато теплих почуттів до інших людей, справжнє кохання, вся його енергія має бути напрямлена до однієї-єдиної людини, своєї другої половинки. 

Син має право на батьківську любов і турботу. Звісно, це не по-дорослому - подарувати йому телефон і чекати, доки він сам зателефонує та скаже "Пап, я к тебе сейчас зайду". Цей крок треба робити самостійно, хоч як незвично б це не було... хоч як би соромно не було за всі попередні втрачені роки... Адже це насправді приємно - бути разом з ним - найріднішим, найулюбленішим хлопчиком у всьому світі!

___________________________________

На зараз цього вистачить. Продовження буде незабаром, коли хоч на трішки засвою цю частину.

Далі буде...

Літературна творча спілка "Елітер" розпочала творчий проект «УСІ МИ РОДОМ З ДИТИНСТВА», присвячений поняттям сім'ї, материнства, дитинства, родинного затишку та загальнолюдським цінностям.

Скоромовки

Ігор на горі стеріг горіх.

***
Хмариноньки-хмаринки,
Химерні, волохаті,
Вмостились на хвилинку
У хлопчика на хаті.

***
Краб украв скарб.

та багато цікавого для малечі є на сайті

http://abetka.ukrlife.org/kazki.html

Спочатку не знаєш взагалі нічого, але бачиш, що навколо тебе всі це роблять. Хоча, це може бути й настільки природно, що тривалий час навіть не замислюєшся над існуванням подібних речей у світі. Живеш приблизно за такими принципами "Мамо і тато є завжди, і ніколи не вмирають", "Ковбаса сама по собі з'являється у холодильнику", "Дітей приносить лелека, або знаходять у капусті".

Потім по-трішки починаєш помічати, що у кожного це виходить по-різному. Де-не-де чуєш, що комусь не вистачає вміння, а комусь можливостей, щоб цим займатись... Копнеш трішки глибше, і дивуєшся, що цьому ще і вчитись потрібно, і зусиль докладати, і ще всі сприятливі умови самому треба влаштувати. 

Перший раз завжди виходить "млин комом". Незграбно, невпевнено, ненадійно. Наступного разу, якщо наважишся, вже краще, бо справа майстра боїться. Чим більше вивчаєш, досліджуєш, випробовуєш - тим краще в решті результат.

Звісно, можна найняти когось, і отримати все швидко - за гроші, але радість від такого - миттєва. "Що легко виникає - те хутко зникає".

І нарешті настає такий момент, коли ти маєш точно визначитись, як тобі жити далі: чи навчатись, вдосконалюватись, набувати досвіду і професіоналізму, занурюєш все глибше і глибше, робиш це невід'ємною частиною життя , чи навпаки, намагатись жити таким чином, щоб зовсім не перетинатись з цим питанням, щоб ці події ніколи в житті більш не турбували, не непокоїли - викреслюєш це цілком та повністю раз і назавжди зі свого життєвого шляху.

Це може бути що завгодно в нашому житті, будь-що яскраве та помітне - спорт, міжстатеві стосунки, дружба, прояв таких рис характеру, як чесність, шляхетність, чи навпаки, злошкідливість, кулінарне чи інше мистецтво, прагнення освіти, або кар'єри... а може бути і секс... Просто не хочу проводити анології з сексом, бо саме розуміння його настільки зкривдилось, збоченілось, що таким чином тільки зашкодить статті...

------------

Все йде за одним сценарієм... Якесь непереборне правило життя, про яке, напевно, завжди слід пам'ятати...

...Буде багато "букаф". Отже, поки деякі довбні та "асвабадітєлі" руйнують кругом себе усе що можна, злі бандерівці намагаються зробити своє місто охайнішим, хоча б на пару квадратних метрів додати місту затишку та зручності)
...А тепер повний копіпаст запланованого:

У всіх районах Львова цього року планують облаштувати громадські простори. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

«Якщо минулого року ми разом із адміністрацією та з управлінням архітектури міста встигли завершити чотири громадські простори, то зараз у нас є від п’яти до восьми проектів по кожному району», – зазначила заступник директора департаменту розвитку Олександра Сладкова.

У Галицькому районі планується облаштувати громадським простором такі ділянки:

– сквер на вул. Снопківській (вже опублікували концепцію скверу і запрошуємо до обговорення);

– площу Є. Маланюка (пам’ятник Степану Тудору підлягає переміщенню в музей, у зв’язку із законом про декомунізацію, тому площа звільняється, і є різні бачення того, що на ній має бути). Перепланування площі не передбачається, натомість її потрібно відремонтувати, також є питання, як розставити вуличні меблі, яким має бути освітлення тощо. Є ініціатива зробити конкурс на облаштування меблів;

– площу Музейну. Є пропозиція зробити літературний сквер поряд із книжковим ринком і книгарнею, тобто зробити площу літературним простором для читання;

– сквер на вул. П. Дорошенка – реалізуємо і адаптуємо той проект, що був розроблений раніше, але опісля заморожений;

– площу перед цирком, що на вул. Городоцькій. Минулого року пропонували своє бачення, однак ще не відомо, чи саме ми будемо його втілювати.

У Франківському районі це такі запити:

• реконструкція скверу на розі вулиць Японської та Є. Коновальця. Проект розроблений минулого року студентами-архітекторами «Львівської політехніки», однак коштів на його втілення тоді не було. Цей проект опублікували і зараз він коригується;
• на площі Липневій торік зробили урбаністичний аналіз площі і цього року плануємо провести конкурс;
• від поліклініки №2 по вул. В. Симоненка – зробити простір дуже інклюзивним, аби було зручно і старшим людям, і мамам з візочками;
• пішохідна алея, що поєднує вул. І. Пулюя із 45 школою. Пішохідні алеї є дуже хорошим джерелом для покращення якості життя сьогодні, оскільки до них немає доступу машинам, а тому це є той громадський простір, що має гуртувати довкола себе район. Однак сьогодні ця алея є лише мертвою територією, і це потрібно змінювати;
• доволі великий сквер на вул. Героїв УПА та Кульпарківській, який не є зручно облаштований. Разом із працівниками офісних компаній, що навпроти, плануємо зробити спільний воркшоп, щоби поприбирати і спланувати цю територію для зручного користування.

Оскільки у Сихівському районі:

• площа на вул. Трильовського (церква Святого Духа);
• пішохідний бульвар Зубрівська – Морозна (церква св. Йоана Хрестителя);
• вул. Зелена, 385, де теж біля церкви св. Михаїла є ділянка комунальної власності, на ній планується відпочинковий простір;
• масштабна річ – площа перед кінотеатром ім. О. Довженка. Плануємо провести конкурс на облаштування площі і на використання кінотеатру. Це якраз поєднання відкритого і закритого громадського простору: це громадська територія, що гуртує мешканців, щоб їм не потрібно було їхати за розвагами, а розваги відповідного рівня були на Сихові.

У Залізничному районі це такі проекти:

• сквер зі скейт-парком на вул. Широкій, 84/100 (вже опублікований проект). Це так званий центр дозвілля Левандівки: район є цікавий і різноманітний, тому важливо, аби молодь могла проявити себе у хорошому – спорті, здоровому відпочинку, зокрема, на змаганнях у скейт-парках тощо;
• на перетині Ряшівської – Городоцької: разом зі студентами Лісотехнічного університету і «Львівської політехніки» запропонували своє спільне бачення і скоро його опублікуємо;
• плануємо долучитись до простору на Головатого. Там є новобудова, що сильно примикає до території фізико-математичного ліцею, через що виник конфлікт. Рішення знайшли у тому, щоб об’єднати зусилля: створити спільний простір для мешканців новобудови і учнів ліцею, оскільки випускники ліцею хочуть допомогти зробити хороший спортивний майданчик і облаштувати територію.

У Личаківському районі:

• верхній сквер над водоканалом, що по вул. Зеленій, оскільки він має хорошу рослинність, потрібно лише його впорядкувати належним чином;
• сквер (зелений трикутник) на вул. Б. Хмельницького.

У Шевченківському районі:

• алею, що на Б. Хмельницького (де є скейт-парк), хочемо продовжити до Галицького перехрестя, оскільки між будинками і вулицею є проміжок;
• зелена полоса між дорогою і будинками на вул. І. Миколайчука, що потенційно є хорошим сквером чи міні-парком, де гуртується життя;
• простір у межах Топольної – Мазепи, що дуже обділений розважальною інфраструктурою;
• Рясне, 2 – кінцева маршрутів. Її теж потрібно належно облаштувати.

«Також ми працюємо над двориком Ратуші, аби громадський простір тут використовувався  мешканцями і працівниками мерії. Минулого року робили воркшоп на 2 дні і пробували, як воно працюватиме. Враження – дуже хороші», – зазначила заступник директора департаменту розвитку міста Олександра Сладкова.

До участі у конкурсах з облаштування простору можуть долучатися і авторські колективи, однак обов’язково має бути архітектор, щоб запланувати простір, а от яким сенсом його наповнити – департамент розвитку залучає усіх, хто розуміється у сфері послуг, організації подій, у культурі та мистецтві. Особливо запрошують художників, аби робити простір ще цікавішим.

«Ми рідко робимо громадські слухання, коли у нас немає нічого, а коли уже є концепція – починаємо її обговорювати. І на тому етапі, коли її публікуємо, – ми відкриті до зауважень, пропозицій, проведення громадських обговорень з мешканцями», – зауважила Олександра Сладкова.

Нагадаємо, що торік департамент розвитку міста облаштував чотири громадські простори, а саме: міні-парк на Б. Хмельницького, пішохідну частину вулиці В. Чорновола, вул. Л. Курбаса та перетин вулиць Петлюри і Садової.

На облаштування громадського простору у Львові із бюджету розвитку міста виділили майже 30 млн грн. Усі кошти розділили між районними адміністраціями.

Дякую за увагу

Джерело

Попри всі запевнення владної еліти про тотальну налаштованість на реформи, завдання-максимум для правлячої влади – залишити державу дієздатною та не зробити непоправних помилок, які б призвели до втрати суверенітету держави. Сьогоднішні "реформи" просто ремонтують існуючу малоефективну систему та консервують ситуацію у політиці.Необхідно почекати хоча б ще 5-7 років, протягом яких неприватизовані суспільні ресурси нарешті знайдуть своїх власників, і великий бізнес побачить, як його інтереси стрімко розходяться з інтересами корумпованої номенклатури. Тоді у країни з’явиться шанс на системні зміни.

Якість життя українців на останніх позиціяхОчевидною метою усіх реформ має стати більш висока якість життя громадян. З точки зору усього світу, за великою кількістю показників, які описують цю якість життя, Україна знаходиться на останніх місцях.В Україні не найгірші у світі показники з точки зору злочинності або освіченості. Однак, маємо одну з найгірших ситуацій в царині державного управління, корупції та демократії.Україна займає четверте місце у рейтингу найгірших економік світу за версією журналу "Форбс", 134 місце з 178 за рівнем корумпованості за оцінкою "Трансперенсі Інтернешнл", 145 місце за рейтингом Світового банку з легкості ведення бізнесу. У рейтингу "Фрідом Хауз", що вимірює демократичність політичного режиму, Україна впала до рівня "частково вільних" країн. Тож реформи або модернізація країни очевидно потрібні.

[ Читати далі ]

Андрей Яницкий.

Истории особых отношений Украины и России приходит конец. С каждым новым торговым ограничением Киев-батюшка становится все дальше от Москвы-матушки.

На минувшей неделе комиссия Таможенного союза, где первую скрипку играет Россия, ввела пошлины на украинский металл, трубы, синтетические нейлоновые нити и даже на болты с гайками.  Еще раньше Россия оградила себя от украинской карамели и повысила пошлины на сахар, картофель и капусту. К тому же Таможенный союз забраковал украинские молоко и мясо.

На Таможенный союз жалуются и украинские нефтепереработчики. "Создание Таможенного союза… представляет реальную экономическую угрозу для нефтеперерабатывающей отрасли", - говорится в открытом письме Делового совета "Украина - ЕС". Нефтеперерабатывающие заводы России, Беларуси и Казахстана покупают российскую сырую нефть со скидками без экспортной пошлины.

От первых ограничений пострадали интересы таких украинских олигархов как Виктор Пинчук, Игорь Коломойский и Александр Ярославский. Досталось и крупным бизнесменам - Анатолию Гиршфельду и семье Атанасовых. Но Таможенный союз вредит и российским интересам.

От чего страдает Россия

Россия силится воссоздать «экономический СССР», где Москва будет иметь большое влияние. Ведь последние 10 лет это влияние она только теряла. По подсчетам «Ведомостей», доля России в экспорте четырех из восьми стран СНГ за это время заметно сократилась. Беларусь в 2000-м году поставляла в Россию половину всего экспорта, теперь только треть. Молдавия отправляла 45%, теперь 20%. Казахстан ввозил 20%, теперь – 9%. Объединение рынков России, Беларуси и Казахстана оживит торговлю между этими странами.

[ Читати далі ]

Зпочатку тебе не помічають...

Ми живемо в сучасному світі. Людина розвивається, пізнає щось нове. Можна впевнено сказати, що ми прогресуємо. Винаходимо різні прибори, навчились використовувати природні ресурси, лікувати безліч хвороб. Все в світі направлене на розвиток і покращення життя людей. Але...
Сказати, що люди живуть краще, неможливо. Люди працюють, працюють і ще раз працюють, щоб жити, їсти, одягатися, допомагати дітям, внукам, лікуватися і в результаті на те, щоб насолоджуватись життям часу так і не залишається. Технології розвиваються, а життя з кожним роком дорожчає і дорожчає, якийсь парадокс.

<a href="http://www.impro.coach.in.ua/mag.html"><imgalt=""src="http://www.impro.coach.in.ua/img/box_mag.png"/></a><br/><br/>

 

 

http://www.impro.coach.in.ua/mag.html

 

Ви будете на тренінгу

два дні чи один?