Василь Никифорович Тютюнник (17 липня 1890, хутір Куторжу (Куторжиха) за іншими відомостями в с. Єньках, Хорольський повіт, Полтавська губернія — 19 грудня 1919, Рівне) — український військовий діяч, полковник генерального штабу Армії УНР, командувач Дієвої Арміїї УНР в 1919 році.

У вузькопрофільних виданнях, присвячених історії України 1918—1920 років, систематично вказуються неправильні дані з біографії Тютюнника, зокрема, дата його народження — 1882 рік. Але, судячи із послужного списку російської армії, який зберігається в Москві в російському державному військово-історичному архіві, Василь Никифорович народився 17 липня 1890 року на хуторі Куторжу, що поблизу Хорола Полтавської губернії.(Киевские ведомости 14 грудня 2004 року).

Закінчив чотирикласне Хорольське міське училище.

Закінчив Тифліське юнкерське училище, служив офіцером піхотних частин російської армії, брав участь у російсько-японській та Першій світовій війнах. В 1917 — підполковник, командир батальйону 25-ї Сибірської стрілецької дивізії.

Від березня 1918 — в українській армії, помічник начальника відділу Генерального штабу. Знаходився на військовій службі і в період правління гетьмана Павла Скоропадського, одночасно будучи членом опозиційного Українського національного союзу і беручи участь у підготовці антигетьманського повстання, прибічником Симона Петлюри. З листопада 1918 був заступником начальника Генштабу — начальником оперативного відділу (у військах Директорії, що проголосила створення Української народної республіки (УНР)), брав участь у поході на Київ, який завершився скиненням гетьманської влади.

В кінці травня 1919, коли українська армія перебувала в скрутному становищі, ведучи одночасно бойові дії проти Червоної армії, Добровольчої армії, та польських військ, Тютюнник розробив план прориву військ УНР у напрямку Проскурова («Проскурівська операція»), яка почалася 1 червня 1919. В результаті її виконання вдалося відбити у Червоної армії Проскурів, Кам'янець-Подільський (в якому розмістились урядові органи УНР) і ряд інших.

Після успіху Проскурівської операції — начальник штабу армії УНР, а через місяць — командувач армією. Генерал-хорунжий армії УНР. З серпня 1919, одночасно, — командувач Східною групою об'єднаної армії УНР і Галичини. В серпні 1919 військам під командуванням Тютюнника вдалося відбити у Червоної армії міста Вінниця і Жмеринка. Однак вже в листопаді 1919 вони зазнали поразки від білих військ генерала Антона Денікіна.

17 листопада — 22 листопада 1919 керував обороною Проскурова (нині Хмельницький) від білих військ. Захворів на тиф, від наслідків якого помер від розриву серця у Рівному.

Сучасники відмічають, що Тютюнник, плануючи операції, любив ризикувати. Був видатним полководцем УНР, виступав за ведення бойових дій до останньої можливості. На відміну від ряду інших українських воєначальників, не намагався конкурувати із Симоном Петлюрою.

На могилі генерала Тютюнника в Рівному в 1930-х роках на кошти учнів Рівненської української приватної гімназії було встановлено пам'ятник, реставрований 1992 року.

2001 року на будівлі Рівненського військового шпиталю, де помер Тютюнник, встановлено меморіальну дошку.

Далі замітка в zn.ua

Тут обмеження .Тому,перейдіть за посиланням

Пи.Си.Я горджуся своїми земляками,я горджуся своєю Полтавщиною....Хтось колись назвав Полтавщину форпостом України на Сході....

Адміністрація лікарні звернулася із проханням до людей, щоб ті допомогли хоча б овочами

У Машівській ЦРЛ не залишилось продуктів харчування. У зв’язку із цим адміністрація цього лікарняного закладу звернулася до населення за допомогою. Про це повідомила машівська газета «Промінь».

«Медзаклад буде вдячний кожному і прийме капусту, огірки, кабачки, цибулю, петрушку тощо. Поділіться тим, що є в надлишку на городі та в саду.

Продукти можна доставити в харчоблок самостійно або зателефонувати за номером 0994627570 і до вас приїде лікарняний автомобіль», — говориться у зверненні до людей.

«Майдан»

Працівники прокуратури поновили свою активізацію з метою зривання процедури оскарження судової справи у Вищому адміністративному суді України, - стверджують у прес-службі Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.

Фонд оскаржує у ВАСУ акт Контрольно-ревізійного управління у Полтавській області. Заява фонду прийнята до розгляду, але дата першого судового засідання ще не призначена.

Як зазначають експерти, полтавське КРУ, практично, не має жодних важелів впливу на те, щоб виграти справу у Вищому адміністративному суді. Тому КРУ долучило до цієї справи силові структури. Останні ж понад рік здійснюють психологічний тиск на працівників фонду. Так, протягом останнього тижня прокуратура Октябрського району м. Полтави здійснила черговий обшук в приміщенні Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, а також допитала колишнього заступника голови фонду, яка вже більше року, як вийшла на пенсію.

30 грудня на 10.00 годину старший слідчий прокуратури Октябрського району м. Полтави Павло Петров викликає до себе голову Фонду Віктора Токаря. У повістці не вказано – для чого і в якості кого.

70 років тому, 6 грудня 1932 року, Рада Народних Комісарів УСРР та ЦККП(б)У прийняли спільну постанову про занесення на «чорну дошку» сіл, які злісно саботують хлібозаготівлю. За цією постановою два села теперішньої Полтавської області с. Лютеньки Гадяцького району і Кам'яні Потоки Кременчуцького району одні з перших були занесені на республіканську «чорну дошку».

Загалом, цього дня до переліку внесли шість населених пунктів України.

Колгоспам-божникам, що не виконали плану хлібозаготівель, припиняли всяке централізоване продовольче і промислове постачання, призупиняли будь-яку торгівлю продуктами та товарами, кредитування, вимагали повернути уже видані кредити, здійснювали «очищення» колгоспів від «контрреволюційних» елементів. Навколо сіл встановлювалися «загороджувальні» загони, вхід та вихід із села контролювали.

Так, під час Голодомору 32-33 років у с. Лютеньки загинуло, за неповними даними, понад 3 тис. людей, а у с. Кам'яні Потоки - понад 1 тис.

Новини Полтавщини

Патріотична молодь обласного центру розпочинає нову акцію, суть якої полягає в поширенні синьо-жовтої стрічки у публічних місцях. Таким чином активісти прагнуть довести всьому світові, що Полтава була, є і буде українським містом. Варто пригадати, що вона була домівкою багатьох визначних український діячів, зокрема письменника Панаса Мирного, політика Симона Петлюри, науковця Юрія Кондратюка. Також саме полтавсько-київський діалект є загальноприйнятим літературним зразком української мови. У світлі останніх подій, коли в Україні розпочалася антиукраїнська хвиля, полтавська молодь бере на себе ініціативу показати, що місто було і залишається українським. А всі намагання українофобів повернути її у "совок"- зазнають поразки.

У табір «Юність», що на Карлівщині, відправляють дітей з усіх шкіл району, аби малеча мала змогу оздоровитися та відпочити. Коли ж один із 17-річних учнів Климівської школи повернувся додому без мобільного телефону «НОКІА 6300», батьки, грішним ділом, почали сварити сина за те, що він його загубив. Втім, хлопець доказував, що телефон викрали. «До райвідділу звернулися батьки хлопця, у якого викрали мобільний телефон, - говорить начальник Карлівського РВ Юрій Ткачов, - після отриманої заяви ми почали проводити оперативно – розшукові заходи по виявленню викраденого. Наші працівники з’ясували, що телефон поцупили 9 липня, а вже 14 ми знали ім’я крадія.»

Спочатку оперативники вийшли на одного з жителів Карлівського району, у якого й був у користуванні викрадений мобільний. Про те, що телефон поцуплений хлопець і не здогадувався, бо ж то був подарунок його (!) тещі. Подальшою перевіркою з’ясувалося, що теща – не хто інша, як вчитель однієї зі шкіл, яка й працювала вихователем на момент викрадення у таборі «Юність». Відтак, саме 51-річна вчителька забрала у вихованця мобільний і зробила щедрий презент своєму зятю. На даний час, говорять у Карлівському РВ, вирішується питання про притягнення вчительки до кримінальної відповідальності за фактом крадіжки. Сам же пристій розбрату, себто телефон, вилучено і повернуто власнику, повідомляє відділ звязків із громадськістю Головного управління МВС в Полтавській області.

"Новини Полтавщини".

З 29 червня по 5 липня 2009 року в гончарній столиці України – Опішному – проходить І Тиждень Національного Здвиження в Опішному „Здвиг-2009”.

Основні заходи форуму „Здвиг-2009”:
- ІІІ Міжнародний молодіжний фестиваль (29.06-09.07.09);
- Міжнародний науковий симпозіум „Гончарна столиця України в світовій історії та культурі” (01-04.07.09);
- Міжнародний мистецький фестиваль-ярмарок „Гончарний Всесвіт в Україні-2009” (PotteryUniverseUkraine-2009) (01.07-05.07.09);
- Національна виставка-конкурс художньої кераміки „КерамПІК у Опішному!” (02.07-30.10.09);
- Національний День гончаря (04.07.09);

Також в рамках І Тижня Національного Гончарного Здвиження в Опішному „Здвиг-2009” 3 липня 2009 року, о 17.00 год., відбудеться презентація нової керамологічної літератури: першого в світі національного „Короткого академічного словника сучасних українських керамологів”, чергового випуску Національного наукового щорічника „Бібліографія українського гончарства. 2005” та монографії „Глиняні люльки ХVІІ- ХVІІІ століть (за матеріалами Полтавщини)”.

Запрошуємо висвітлити заходи.

Довідки за тел.: (253) 4-24-16, 4-24-17
або на сайті: [email protected]

http://www.adm-pl.gov.ua/main/news4/detail/527.htm

Активіст ВГО Альянс «Майдан» Тарас Токар стурбований ситуацією, яка склалася у Семенівському районі, що на Полтавщині, з автомобілями «Швидкої допомоги».

Про факт заборгованості Семенівської районної лікарні Майдан-ІНФОРМ вже повідомляв тут: http://www.maidan.org.ua/static/news/2007/1213777984.html

Т.Токаря обурює факт байдужого ставлення районної влади до взаємовідносин між районною лікарнею та комунальним підприємством "Кременчукводоканал". Рішення про конфіскацію транспорту в районній лікарні було оприлюднене ще в грудні 2007 року. За півроку, на думку активіста «Майдану», можна було погасити заборгованість, або віднайти інше рішення, яке б надало можливість повернути районній лікарні машини «Швидкої допомоги». Цього не було зроблено.

Тому активіст ВГО Альянс «Майдан» звертається до керівництва обласної державної адміністрації та обласної ради з пропозицією втрутитися у розв’язання проблеми районного масштабу, а також оголосити догани всім відповідальним особам Семенівського району.

За даними Майдан-ІНФОРМу, народний депутат України (фракція БЮТ) Віктор Уколов має намір приєднатися до розв’язання вищезгаданої проблеми.

Джерело: "Майдан".

За перші три місяці 2008 року з повітря на голову кожного мешканця області впало майже 16 кілограмів шкідливих та отруйних викидів. А всього за перші три місяці цього року в повітря Полтавщини скинуто 24240 тонн шкідливих речовин. Про таку кількість і якість повідомляє Головне управління статистики Полтавської області. Найбільше, окрім виданих в повітря 70 тисяч тонн діоксиду вуглецю, промислові підприємства Полтавщини забруднюють навколишнє середовище метаном, якого скинуто понад 9 тисяч тонн та неметановими легкими органічними сполуками, яких випущено в повітря майже 5 тисяч тонн.

До речі, які саме ці сполуки - фенольні чи інші, не повідомляється. Також промислові підприємства області додали атмосфері 1066 тонн діоскиду та інших сполук сірки. Також повітря області за перші три місяці року збагатили 3838 тоннами сполук азоту та майже півтори тисячами тонн речовин у вигляді мікрочастинок та волокон.