[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]грозою та зливою навіяне, бо все відбувалося інакшеДощить надворі, грім гуркоче… У серці – злива , блискавиці, ніч. Тебе торкнутись, цілувати хочу, З тобою, любий, бути віч-на-віч. З тобою - зараз, все життя, навіки! Благаю, мій коханий, не іди!      З небес ллють водоспади й ріки…      Обличчя мокре. Чи від сліз, чи від води?...... 13.06.2009  Copyright 2009 © Степанська Марина (SMG) Всі права...

Читати далі...

*************************** Чому?..- не осягнути думкою. Чому кохає жінку чоловік? Єдиним поглядом обійнявши, лише у вічі зазирнувши, Він обирає її своїм серцем. НАЗАВЖДИ. Він стає маленьким, наївним хлопчиком, який посміхається, коли вона радіє, стежить за її поглядом, щоб насолоджуватись та купатись в очах КОХАНОЇ. Він ображається, відчуває себе загнаним в глухий кут, не може второпати, чи над ним насміхаються, чи намагаються пошити в дурні… зовсім по-дитячому, адже його обранка ...

Читати далі...

Там, де закінчується все і де початок усього – Земне з небесним поєдналось І серед ночі сонце сяє, Вода і полум’я там співіснують нероздільно. Отам – удвох ми. Я – в тобі, в мені – ти. 06.11.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Це диптих - спочатку каже він, а потім вона Я – твій творець… Тебе відтворюю з уяви, Життя вдихаю у бездушний камінь, Закохано і трепетно торкаюсь… Твій полонений я – Пігмаліон, О, мила серцю Галатея!..... Я – Галатея… Була я мертвим каменем - Одна між тисяч мармурових брил. Від теплих ніжних рук твоїх В мені життя зануртувало. О, мій творець, Пігмаліоне! 04.09.2009 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации...

Читати далі...

Коханий спить щасливим сном… Співають зорі за вікном, Мрійливо грають цвіркуни, По всій землі чаклують сни … В садку геть сонний вітер впав, Струмок шепоче поміж трав, Безжурним сном коханий спить… ………………………………………… Життя - Кохання – Вічність – Мить…. 16.07.2009 Copyright 2009 © Cтепанська Марина (SMG) Всі права захищені P.S.Прошу вибачити за те. що майже ни виходжу на зв'язок. Є певні проблемі з інтернетом. ВСіх пам'ятаю.

Початок розмови тут(дуже давня історія, майже справжня, трохи видозмінена) Що я можу дати тобі, окрім свого кохання? Як висловити почуття, які переповнюють мене?..  Що додати, адже словами все сказане і написане?.. Я захоплююсь тобою. Подивись уважно – ми, як дві половинки одного цілого. Ми такі схожі, але дещо відрізняє нас – для того, аби ці половинки співпали, доповнили одна одну і з’єдналися міцно.Ти кажеш, що твоя особо не варта мого кохання. Не вірю. Невже ти думаєш, що  його можна...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Твоя влада, Ладо! Згуба З губ… Голубе мій!.. Глибоко Голубиться, губиться… Пригублю… Любитиму… Благоговітиму… 06.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика любовная Свидетельство о публикации № 10428

Мовчання красномовним бути вміє – Він та Вона в Коханні, і не сміє Ані словечко сполохнути мрію. Лише торкання, погляд очі в очі, Тремтлива, найсолодша тиша і пророча. Таким промовистим бува мовчання – Вона та Він в передчутті прощання, Слова безсилі, бо нема Кохання. Торкання мертві, погляд – вбік, не в очі, Тремтлива тиша наполохана, пророча. 16.11.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Покличу пошепки «кохаю!» - Почуєш? – Серцем? Озовешся? Сховаєш погляд? Посміхнешся? Наблизишся? Не повернешся? Самотня тінь в кутку зітхає, Байдужо Місяць позіхає… І ранок Сонцем вибухає!.. 04.12.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG)...

Читати далі...

Тебе торкаюсь ніжно. Сутінки бузкові... Тепло двох тіл зливається в потік. Слова, нещирі гості випадкові, Втекли. Є погляд в очі, Жінка, Чоловік. Навколо - мегаполіс метушливий, Чужий нам простір, інший час. Є двоє - ми, є мить важлива, Що з'єднує в одне-єдине нас. 24.09.2009 Copyright 2009 © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved