хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «українці»

Українець:)

Чи може 90-літня людина створити дещо, що видно з космосу? 
Може, якщо це українець!

Прикрась життя українською!

РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова, 
Прозора й чиста, як гірська вода, — 
То України мова барвінкова, — 
Така багата й вічно молода. 
Вона, як ніжна пісня колискова, 
Заходить в серце й душу з ранніх літ, 
Ця мова, наче пташка світанкова, 
Що гордо лине в свій стрімкий політ. 
Юлія Косинська


Джерело Словник СловОпис

Война не делает украинцев грубее и черствее, а наоборот...

Когда был у посольства Нидерландов сегодня, ко мне подошли корреспонденты китайского телевидения CCTV попросили комментарий, почему у украинцев такой большой отклик вызвала трагедия борта MH 17, ведь у вас столько жертв, почему такой резонанс? (CCTV - одна из глобальных телекомпаний, только в Украине у них сейчас 10 съемочных групп). Я сказал коротко, как положено на ТВ, а сейчас попробую более четко сформулировать:

"Уже восемь месяцев в Украине идет война за свободу и независимость. В этой войне мы несем сотни жертв. Но эта война не делает нас грубее и черствее. Наоборот - чувство сострадания и взаимопомощи связывает наш народ все сильней. Я не вижу ничего удивительного в этой невероятной горе цветов, в сотнях детских игрушек, в этом нескончаемом потоке людей, которые идут почтить память погибших пассажиров рейса MH17. Наш народ совершает куда большие и заметные, на мой взгляд, подвиги - украинцы совершили невероятную революцию, украинцы безоружными шли под пули, украинцы мобилизовали десятки тысяч добровольцев в свои вооруженные силы, украинцы вооружают и снабжают свою армию, украинцы борются за свободу и независимость Украины, проживая в самых далеких странах мира. Каждый день нашей борьбы - это чудо, это невероятное полотно героизма, патриотизма и потрясающей мощи человеческого духа. 

И потому не удивляйтесь этим цветам - удивляйтесь этим людям. "Украина ведет великую битву".

Юрий БУТУСОВ

Янукович щодо Чехова - таки був правий.

Можна було б зібрати словник українських прізвищ, спотворених у ході русифікації російськими чиновниками. Так, український рід Чехів у ХІХ столітті став чомусь Чеховими. Дід А.Чехова ще був Чехом. Сам А.Чехов писав, що дід його – українець. Досить кумедно Дейнеки перетворились на Денікіних. Козаки Розуми стали Розумовськими, Чайки стають Чайковськими. Дід Петра Чайковського, великого композитора – Петро Чайка – закінчив Києво-Могилянську Академію і його як медика російський уряд відрядив штаб-лікарем у Вятку. Ймовірно, українська атмосфера в родині Чайковських збереглася набагато краще, ніж у Чехових, бо з 24-річного віку майбутній композитор майже щороку по кілька місяців жив в Україні, де написав понад 30 творів, серед яких – опери “Коваль Вакула” (“Черевички”), “Мазепа”, пісня-романс “Садок вишневий коло хати”, дует “На вгороді коло броду” на слова Т.Шевченка. В жорстокі часи наступу імперії на українську мову він домагався постановки “Тараса Бульби” М.Лисенка, використав у своїх творах багато українських народних пісень.

Серед тих, хто відцурався свого народу, – відомий письменник, українець за походженням… Федір Достоєвський. Рід Достоєвських походив з села Достоєва біля Пінська (українсько-білоруське порубіжжя). Один з Достоєвських стає ієромонахом Києво-Печерської Лаври і в 1647 році бере участь у виборах чергового митрополита. Цікаво, що серед Достоєвських, які жили на Поділлі, найбільше було представників духовного звання. Андрій Достоєвський був священником української уніатської церкви. Він був дідом письменника Ф.Достоєвського. Син Андрія посварився з батьком і братом і подався в Москву. Звали його Михайлом, і як спомин про родину й Україну він узяв із собою, зберіг і передав своїм синам власні українські поезії. Донька великого письменника згадує: “…поетичні здібності були вже в українській родині мого батька, а не були дані щойно через мою матір-москвичку, як припускають літературні приятелі Достоєвського”. Шкода, що Ф.Достоєвський не став в обороні України.

Цього в принципі не можна сказати про В.Маяковського. Поет гостро критикував москалів: “Товаришу москаль, на Україну жартів не скаль”. А ще нагадував, що москалі з історії України знають лише Шевченка, Тараса Бульбу, борщ і сало (“Знань у росіянина не глибока товщ”). Зате дуже полюбляє такий “брат” “дурницю зморозить, викладе весь вантаж розумовий: візьме й розповість зо двоє курйозів – анекдотів української мови” (цитуємо, до речі, в перекладі Л.Первомайського). “Вивчіть цю мову!” – звертається поет до… чи не глухих? До речі, він про себе писав: “Я з діда – козак, з другого – січовик”. Дослідники вказують, що українські роди Маяковських пішли, ймовірно, від тих козаків, які стояли на сторожі на курганах, при маяках, що підпалювались у разі татарських нападів.

На жаль, й українці Ріпи перетворилися на Рєпіних. Хоч Ілля Рєпін, який народився на Харківщині, все ж зберіг своє відчуття належності до українців й малював себе у вигляді козака, що спирається на гармату. “Час вже подумати про український стиль у мистецтві”, – відзначав митець. А проте він не лише говорив, а й створив чимало творів на українську тематику, приміром, “Запорожці пишуть листа турецькому султану” – він намалював два варіанти цієї картини.

Подивіться в очі дітям.

Вірш, знайшла на фейсбук, дуже вразив!

ПОДИВІТЬСЯ В ОЧІ ДІТЯМ

Розтерзана безчестям Україна
Сьогодні спала знов тривожним сном
І знак питання все метався тінню:
«Що буде завтра, за нічним вікном?»

Чи встоїмо за правду, і чи зможемо,
Відстояти майбутнє для дітей,
Чи знов, як завжди, зайди нам положать
Велику дулю знов біля дверей?

Прокиньтесь Люди від мари нічної!
Зніміть полуду із своїх очей,
Бо совість Вам, в віках не дасть спокою,
Якщо ми знову зрадимо дітей.

Забудьте, хоч на день, про «булаву»,
Що нам віками не дає спокою.
Не продавайтесь за дешевеньку «халву»
І кожний день готовтеся до бою.

Наша земля оспівана любов’ю
І пам’яттю, що дала нам війна,
Яка ще й нині нам приходить в снах –
Слізьми залита і полита кров’ю.

Й не забувайте руського ведмедя,
Бо з його пащі завжди кров’ю тхне
І якщо завтра знову ми «прогавим» –
То нас «гулагів» доля не мине.

Тож перед тим, як йти Вам до дільниці,
Зайдіть у спальню до своїх дітей
І запитайте: «Що їм зараз сниться,
Яке майбутнє їх на завтра жде?»

3 квітня 2014 р.

Петиция за Мир в Украине!

Петиция за мир в Украине
Можно подписать здесь: ссылка
 

Молимося за Україну разом

взято зі сторінки на фейсбук "Україна з Любов'ю":

Друзі, ми створили невелику аффірмацію, яку треба читати з вірою, а також вкладати тільки позитивну енергію в слова. Написана двома мовами, кому як зручно. Допоможемо країні разом!

"Я живу в цілісній, мирній, вільній та процвітаючій Україні. Я надсилаю любов кожному її куточку і кожному її мешканцю. Мій народ - народ України, живе щасливо, у мирі, достатку та згоді. Так є і так буде! Слава Україні!"

 "Я живу в целостной, мирной, свободной и процветающей Украине. Я посылаю любовь каждому ее уголочку и каждому ее жителю. Мой народ - народ Украины, живет счастливо, в мире, достатке и согласии. Так есть и так будет. Слава Украине!"


Спектакль идёт по замыслу режиссёра.

Уже достаточно долго идёт второй майдан,решения до сих пор не видно:власть и оппозиция явно не владеют ситуацией,только переговоры бесконечные.Эти встречи напоминают мне сборы импотентов,которые собираются обсуждать,какой бы секс был у них с женщиной,если бы вернулась потенция.Пока они между собой трепятся в тепле народ мёрзнет: на майдане и Грушевского недовольные режимом,на антимайдане недовольные майданом,ВВшники и Беркутовцы проклинающие и тех и других,мёрзнут титушки,мёрзнут медики,мёрзнут журналисты,мёрзнут провокаторы с обоих сторон.Редко выныривают из тёплых комфортабельных нор депутаты,кидают лозунги и исчезают,чтоб вынырнуть в тёплых телестудиях.А что будет дальше?

  Если в начале на улицы вышли тысячи людей,которым надоела эта власть-всё было просто и понятно,но сейчас изменений нет.Три предводителя оппозиции расправили крылья и изображают,что всё сделали они,а не тысячи простых укранцев и дают всем понять,что тут всё от них зависит.Не нравятся они мне как и гарант,как все наши "политики" и депутаты в не зависимости от партийной принадлежности.

 Они все много лет перебегают из партии в партию,устраивают драчки в парламенте,умничают по ТВ и умножают свои богатства.Я подумал,ну вдруг гарант испугался,назначил выборы президента и парламента.Понятно регионалов останется мало,исчезнут продажные коммунисты,в дополнение к существующим,может появится одна новая партия.Кто-то из лидеров оппозиции станет новым гарантом,но он не станет бороться с коррупцией,не станет ликвидировать Беркут,не станет наводить порядок в милиции и судах.Ему ведь тоже надо умножать свой золотой запас,поэтому он будет больше говорить,звать нас в ЕС или ещё куда(правда делать ничего не будет) и воровать.Через какое-то время люди снова соберутся и будут протестовать на майдане.Так мне подумалось сегодня.

  Вспомнился стих А.Блока,подходит к ситуации:

Фабрика.
В соседнем доме окна жолты.
По вечерам - по вечерам
Скрипят задумчивые болты,
Подходят люди к воротам.

И глухо заперты ворота,
А на стене - а на стене
Недвижный кто-то, черный кто-то
Людей считает в тишине.

Я слышу всё с моей вершины:
Он медным голосом зовет
Согнуть измученные спины
Внизу собравшийся народ.

Они войдут и разбредутся,
Навалят на спины кули.
И в жолтых окнах засмеются,
Что этих нищих провели.