Перед 1 вересня в Одесі

...ні, краще промовчу.
Відкритий світ. Ринкова економіка. 2016 - другий рік війни. Ні, справді, все чудово.
Не зрозуміло тільки, для чого так складно допомагати вбивати самих себе, чи не краще просто повідомити ворогу розташування наших військових підрозділів, техніки і тепе...

Украинцы делают для России ударные беспилотникиРоссийские военные начали испытания ударного беспилотника из Объединенных Арабских Эмиратов, который был создан с участием украинских инжнеров из Харьковского авиационного института. Российская промышленность пока не смогла создать подобных ударных дронов, способных находится в воздухе более суток – объясняют эксперты. И поэтому военные РФ надеются закупать иностранные машины или скопировать украинские и арабские разработки.


Планеры БЛА United 40, как и других беспилотных систем ADCOM Systems, разрабатываются при активном участии специалистов Харьковского авиационного института (ХАИ). Компания имеет представительство в Харькове – напоминают эксперты российского Центра анализа стратегий и технологий. Украинские СМИ сообщают о четырех просчитанных либо прошедших аэродинамические испытания в Харькова БПЛА для Adcom System. А генконструктор United 40 Али Захери в 2010-2011 находился в Харькове, в качестве аспиранта ХАИ.

Телевізора з хати не викинеш!...

Дрогобицький міський голова Микола Гук підписав розпорядження про призначення директором КП «Дрогобицький ринок» Станіслава Кузьменка, який є депутатом Дрогобицької міської ради від партії ВО «Батьківщина». Ця посада, на якій 7 років працював  Богдан Волошин - депутат міської ради, однопартієць Станіслава Кузьменка -  кілька місяців була вакантною.

ЗЕМЛЮ — СЕЛЯНАМ

Через 100 років після революцій 17-го року в Україні знову стоїть питання: як віддати землю селянам? Існує можливість, що мораторій на продаж землі цього року нарешті скасують, і люди отримають повне право на свою власність. Економісти вважають, що це приведе в країну інвестиції, дозволить працювати на землі більш ефективно. Фермери та частина політиків бояться, що земля втече в руки кількох багатих власників. Український кризовий медіа-центр в травні зібрав експертів, яких попросив розповісти про ключові проблеми, вирішення яких необхідне для завершення реформи. Ці питання варто пам’ятати, коли ми будемо слухати політичну дискусію про реформу землі. Головне — йдеться не тільки про продаж землі, а про аграрну реформу загалом. Ось у чому різниця:

ЧИ ГОТОВА КРАЇНА ДО РИНКУ?

    Перше питання, вирішення якого потребує ринок — ефективна діяльність державних структур, що за нього відповідають. Чи готові державні кадастри, місцева влада, сільські ради та громади до відміни мораторію? Це не може бути причиною відтермінування реформи (про це трохи далі) але вирішення технічних питань необхідно передбачити, щоб проблемами не скористалися шахраї.

ЮРІЙ ЗМІЙ: голова Офісу підтримки реформи при Міністерстві аграрної політики та продовольства України

Коли ми говоримо сьогодні про земельну реформу, то чомусь більшість одразу згадує тільки одну тезу: «Зняти мораторій на продаж земель сільсько-господарського призначення». Я би трошки змінив цей акцент. І поговорив про те, чи готові ми на експертному та технічному рівні до зняття мораторію до ринку земель. Якщо ми розберемо складові цієї реформи по одному, то ми побачимо, що ще дуже багато потрібно зробити.

Перше — це чітка робота система Держгеокадастру, системи реєстрації прав власності на земельні ділянки. Сьогодні дуже багато робиться для того, щоб надання адміністративних послуг (як-от оформлення адміністративних ділянок) було спрощене. Щоб якомога більше людей ефективно і якісно користувались і без проблем оформляли ці послуги. Але поки що досконало ця система не працює, і це треба визнати. Це один підготовчих етапів до проведення реформи. З цього почнемо.

Друге—питання “відмерлої” спадщини. Коли відбулося розпаювання, власники земельних ділянок отримали земельні ділянки, то не всі могли скористатися, оскільки був мораторій. Багато з них вже не з нами, немає спадкоємців на цих земельних ділянках і це, особливо для великих підприємств, проблема. Це проблема також для місцевих рад, вони не можуть скористатися легально землею, яка залишилася від пайовиків. Верховна Рада вже зробила дуже важливий крок в цьому напрямку. Прийнятий відповідний закон, який спрощує всі ці моменти. Він вже набув чинності, але дуже багато треба зробити на технічному рівні, щоб система кадастрів і повідомлення про власників земельних паїв працювали ефективно.

Третє — це землі колективної власності. Польові дороги і так далі. На технічному рівні дуже багато є напрацювань, багато варіантів різних проектів законів, але досі ця проблема не вирішена, не витребувані паї.

Всі ці моменти — складові земельної реформи. На вершині айсберга — зняття мораторію на ринок земель. Але це лише вершина. Для ефективної реформи потрібні підвалини, щоб це все ефективно працювало. Коли ми зосередимося на цьому і вирішимо всі ці питання, то набагато легше буде йти дискусія про зняття мораторію і про реформування обігу земель.
[ Читати далі ]

На минулому тижні український уряд продовжив реалізацію вимог МВФ, які є вкрай непопулярними серед населення України і більшості виборців чинного президента.

Верховна Рада України в першому читанні схвалила законопроект №2178-10 про відкриття ринку земель сільгосппризначення. Згідно з документом, з 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на продаж сільськогосподарських земель всіх форм власності.

При цьому, незважаючи на прописана заборона іноземцям купувати українську землю до 2024 року, в даний час існує ряд способів його обійти. Приміром:

іноземні корпорації та фізичні особи, які орендують в даний час землю, матимуть первинне право на її викуп;

іноземці мають право спадкування землі;

іноземці можуть купувати акції українських агрохолдингів, які купили українську землю;

законопроект не регулює придбання землі українськими громадянами з подвійним громадянством, мабуть, розглядаючи їх як українців.

В даному контексті обговорення необхідності введення подвійного громадянства в Україні до кінця 2019 р. може мати на меті легітимацію таким способом продажу землі іноземцям до 2024 р.

Максимальне обмеження кількості землі на одного покупця – не більше 8% від загальної площі с/х земель області, тобто, в середньому приблизно 200 тисяч гектарів. Використовуючи вищенаведені схеми, закордонні компанії легко зможуть отримати доступ до цієї землі.

Якщо іноземець отримає землю в спадщину, то протягом року повинен її віддати, але механізму, що буде в разі відмови це зробити, в законі немає. Він зможе її не продавати, пояснюючи відсутністю, що немає хорошої ціни. Не виключено, що бабусі і дідусі, які проживають в сільській місцевості, а також люди, що зловживають алкоголем, почнуть масово писати заповіти на іноземців, щоб уникнути податків.

За іншою схемою-закордонні корпорації можуть створити юридичну особу на території України, що також прописано в законі. Хоча Президент і обіцяє внести відповідні зміни, у це віриться слабо, так як в закон про бюджет на 2020 рік не внесли ніяких змін, незважаючи на обіцянки.

Звичайно, українська економіка на кілька років отримає трохи більше допінгу у вигляді грошей, але потім ми опинимося біля розбитого корита, як свого часу виявилася Аргентина. Землю буде обробляти спеціальна техніка сельхозкорпораций, люди на місцях залишаться без роботи. Вони просто заважатимуть. Як результат в Україні почнуться соціальні проблеми, з сіл почнуть бігти жителі, що залишилися без своїх земель.

Хіба цього ми хочемо, які справжні мотиви відкриття ринку земель України?

7381АК