Віруша і аватарка
- 25.08.07, 00:51
- СМЕШИНКИ
Віра просить аватарку,
А душа їй, наче п`явка -
То не так, і те не так...
Одягай на власний смак!
Віра просить аватарку,
А душа їй, наче п`явка -
То не так, і те не так...
Одягай на власний смак!
Благовістям Великодні
Дзвони простір надимають
Вшир та вгору, Храм тримають
Хрестокупольний небес.
Урочистий день сьогодні –
Смертю смерть перемагає
Божий Син! Вітання має
Вгору, вшир – "Христос воскрес!"
написано 11.04.2012
Даю Вам Я інформацию про конфлікт між Рідновірами і московськими Християнами з участю Міліції який був в Київі біля Музея України 19 серпня 2007 року.Об"єднання Рідновірів Україны ОРУ Голова Волхвиня Зореслава було втягнуто в бійку з "Украинской Православной церковью УПЦ Московского патриархата".Рідновіри проводять свої обряди в Київі на місці давнього рідновірського капища Рода біля музея на вулиці Володимирський і Вони були здивовані з"явленням приблизно в 10 метрах від капища нової часовні з дерева збудованої Представниками "Украинской Православной церкви УПЦ Московского патриархата".Фанатичні московські Християни категорично відмовляються признати право Рідновірів на Їх народні традиційні обряди з піснями.Коли приблизно на протязі місяця конфлікт досяг кульмінації і почалися бійки між Рідновірами і московськими Християни в справу втрутилася Міліція.Потім приблизно через тиждень в одній з бійок Представники московської церкви почали стрільбу на ураження по Рідновірах з пістолетів з гумовими кулями.Після бійки Рідновіри поранені гумовими кулями потрапили у лікарні.Большість ЗМІ як українські так і московські подали конфлікт неправдиво з додаванням фантастичних обвинувачень проти Рідновірів.Витоки конфлікта знаходяться на початку христианської єпохи коли народні традиції Русі України Візантійці бажали змінити на віру засновану на Библії.Київ в ті часи одне з найбагтших міст Европи мав прибуток тому що контролював шлях «з варяг в грекі» південна частина якого проходила по Дніпру.Найбілш давнє з відомих Архіологам капищ в Київі зтворено Русичами приблизно в VI столітті до різдва Христа.Знаходиться капище недалеко від вала Владимирова на горі над Подолом.Його разкопав в 1908 році Археолог - любитель Вікентій Хвойко.Стаття 19 Декларації Прав Людини Організації Об'єднаних Націй сповіщає:"Кожна Людина має право на свободу переконань і на вільне виявлення їх; це право включає свободу без перешкод триматися своїх переконань і свободу шукати, отримувати і розповсюджувати інформацію і ідеї всякими засобами і незалежно від державних кордонів."Ми звертаємо увагу Читачив на відсутність в статті 19 всяких додаткових обмежень які стосуються "розпалювання чи збудження національної, расової чи релігійної різниці".Всі судебні статті і акти які обмежують розповсюдження інформації під ширмою що вона "розпалює чи збуджує націоальну, расову чи релігійну різницю" проти діють Декларації Прав Людини Організації Об'єднаних Націй і формально мізерні, як статті що мають нижчий рівень виконання для судів.Слава Людям які боряться з цензурою в літературі.
Пройшло аж два дні, а я й досі не можу збагнути, чому свята для кожного достойного українця (якщо брати глобальніше – європейця) неділя перетворилась на криваву. У цей день порядні люди зазвичай відпочивають після трудових буднів, а багато з них навіть присвячують вихідний справам духовним.
Хтось недільного ранку заходить до золотоверхої церкви, а дехто, як Артем Брезгін, приходить на капище. Та чи можна було збагнути, що у нашій аж занадто терпимій до різних вірувань та релігій країні, звичайна прогулянка з дружиною та півторарічною дитиною поруч Головного Капища України обернеться ледь не трагедією.
Я не вправі судити про моральне право та далеко не компетентний, щоб коментувати юридичний аспект будівництва УПЦ МП каплички поруч із розкопками руїн Десятинної, але вочевидь її служителям та прихожанам там досить таки тісно і вони зовсім не готові ділитися зручним місцем із язичниками, яких представляє Об’єднання Рідновірів України (ОРУ.
Хай там як, але похмурого ранку 19 серпня, язичники знову прийшли, щоб віддати шану Богам. З каплички суворо споглядали дійство, та переконаний, журилися через відсутність міжконфесійних контактів, бо некомунікабельність та ігнорування з боку язичників, пресдтавники московського патріархату лихо компенсували гостинними криками про те, що “никакого хохляцкого языка нет и нет никакой хохляцкой земли, нет и не будет”.
Напевно, все й закінчилося би дружньою сваркою на грунті українофобії та ненависті до нашого національного, якби пономар каплички Сергій, за власним висловом “людина божа”, не почав вправно орудувати кастетом, доказом чого є глибокі рани на обличчі одного з рідновірів - громадського діяча Івана Івановича Тернового. Далі гарячіше… Охоронець якогось з прихожан дістав пістолет "Форд-17" та без застережень сумління почав стріляти в язичників.
Не варто навіть описувати розпач дружини Артема, на очах якої чоловіку всадили дві кулі та вже лежачого були чимдуж руками, ногами та різними предметами, за які зазвичай дають кілька років умовно. Це не голлівудський бойовик, а справжній христовий поход. Приїхала швидка та міліція. Артема відвезли до лікарні.
Здається на цьому жахи кривавої неділі мали скінчитися і зранку Артема виписали з лікарні. Не знаю, чи зарікався він у цей момент ходити із сім’єю на щонедільні славлення, але часу в цього добропорядного та серйозно потерпілого громадянина наче демократичної та правової країни для філософських роздумів було не багато. Не встиг Артем зібрати речі, як з’явився полковник міліції Олексій Іванович Кірєєв разом з конвоєм та відправив законослухняну жертву бійні, дякувати вищим силам, не по етапу, а для початку до відділку міліції на Прорізній.
Продовження історії не показують навіть у відвертіших бандитських серіалах: пресинг слідчих, допити, відмова пустити до підозрюваного рідних та правозахисників, небажання викликати швидку, не зважаючи на жахливий стан здоров’я. Лише після погрози вчинити ґвалт та організувати прес-конференцію прямо у стінах райвідділку, Артема відвезли до лікарні.
Переконаний, варто запитати начальника Шевченківського РУВС пана Петра Тимофiйовича Мiрошнiчнка варта була спроба відібрати фотоапарат у немолодої язичниці великого синця на руці від укусу, чому для всіх оточуючих очевидна річ, що Артем – жертва ганебної провокації, ігнорується правоохоронцями. Хоча на останнє питання відповідь просто – резонансна справа потребує оперативної реакції, а людину, яка щойно встала з операційного ліжка зробити крайньою надзвичайно легко. Зараз не карають винних. Зараз роблять “терпілами” слабких та беззахисних.
Не лише Артема затисли коліщата каральної машини. Наразі ще четвера молодиків, які навіть не проходили в неділю поруч з Володимирською, 2 знаходяться певно на оздоровленні в ІТУ на Подолі. Можливо молодим хлопцям, серед яких один неповнолітній, сплести лапті швидше, ніж дорослому Артему? Це питання на совісті міліції.
Залишається гадати, кому вихідне подібне шоу? Для чого людини, що прийшлся з дружиною та малою дитиною накидатися на кiльканадцять головорiзiв? Хто не побоявся вдягнути на руку кастет? Хто хочу дограбувати країну остаточно роз’єднавши її полум’ям ворожнечі? Хто готовий заради примарних успіхів на позачергових виборах спаплюжити життя ще одній українській сім’ї? Чому деякі прибічники УПЦ МП діяли так нахабно, неначе “господа” джеймси бодни чи просто офіцери ФСБ на спеціальному завданні? Кому заважає наша національна єдність? Чому російські канали відверто провокують і змальвують нам міфічний погром скінхедами, яких між іншим ніхто не бачив, погром православної церкви. Навіщо, в решті решт, сварити українців та росіян? Висновки робіть самі. http://untp.org.ua/index.php?id=780
Цією писаниною я не хотів скривдити ні вірування, ні релігійних вподобань, ні святинь інших, просто виказав свої думки.
Кожний рік всі звикли святкувати Паску. Багато хто вважає це свято особливим, хто вважає просто за традицію. Хтось піде до церкви вперше, хто ходить туди кожного року. Для більшості паска – це нічого не значуща традиція, вони понесуть напечені паски в церкву (до речі, знайдіть мені будь ласка в біблії де там є паска на дрожах, та ще й з такою кількістю яєць?), несуть «святити» ковбасу, сало, горілку й вино… (для чого поясніть? Що горілка стане як свята вода?). Потім вони сядуть в кругу сім’ї, будуть пити спочатку Кагор, їсти фарбовані яйця, при зустрічі вітатися – Христос Воскрес. І мені напало на думку, а хто з них задумувався що то є Паска? На сам перед Біблія пише що то є жидівське свято, (Исход гл12). Свято чудового звільнення з полону єгипетського жидівського народу. І мало хто з стоячих сьогодні біля церкви може пояснити що то є за свято.
Дуже сумно дивитись на таких людей. Невже, хоть би один раз в житті не цікаво дізнатися те що ви робите? Чи краще жити тільки за принципом – їж, пий веселись бо завтра вмремо. Й як мул йти до церкви тому що, так роблять всі.
Почитайте біблію, невже Ви не знайшли що й Ісус святкував Паску? Він святкував Паску, бо він був жидом. Це для Вас новина? Думаю ні. Але Ісус не святив пасок, не їв крашанок, не ходив до церкви, не був в кругу своєї сім’ї, не ставив свічок в церкві. Уявіть що сьогодні з’явився Ісус на землі, я впевнений що він би не зрозумів що роблять ці люди біля цих будівель з хрестами, й що то за люди в золотих одежах з хрестами на пузі. От як би він запитав що ви робите? Яку відповідь Ви дасте йому?
Зараз багато хто скаже що теперішня паска це паска Ісуса як жертви, як жертви того ягня що забивали жиди. Що Він за нас страждав, для нас воскрес, і тільки як що ми приймемо його як свого Спасителя то маємо шанс спастись. А як же ті хто жив до Ісуса спасався? А хто до сих пір живе й не знає про Нього як Спасителя? Виходить що спасуться тільки ті хто святить ковбасу й горілку, а буддисти чи то плем’я африканське буде горіти в вогні вічному? Вам не здається це не зовсім правдоподібним.
Ще питання, хто задумувався й знає відповідь на питання чому – паска кожного року в різні дні? Наприклад, якщо хтось народився 1 травня, а помер 25 лютого, а воскрес 28 лютого то чи зімнеться ця дата навіть через 5000 років? То подумайте.