подружнє життя
- 06.06.09, 18:45


0-0-0-0-0-0-0-00-0-0-0-0-00-0-0-0-0-00-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-000-0
Здатність вирішувати проблеми ні дочого...
Їх же можна просто не створювати...
Але коли їх нема, то вони приходять самі...
Не створюєш, а вони приходять...
І чим більше уникаєш проблем - тим більше їх стає. Ростуть як гриби після дощу... І чим далі тим більш отруйніші, більш смертельніші...
Хто не боїться проблем - того бояться вони самі. От тільки шукати їх не треба... На всякого "пофігіста" знайдеться ще більший... Виходить - треба жити просто, просто і безстрашно, просто - жити...
А жити без проблем навіть не цікаво, нуднувато... Тільки переживаючи, вирішуючи купи проблем, загартовується характер, людина стає сильнішою, досвіченішою...
До проблем призводять помилки... Всі люди помиляються... Отже так чи інакше у всіх нас є проблеми... в когось нема гарячої води, в когось грошей, в когось світла, в когось сім`ї, дружби...
Не завжди ми винні у своїх проблемах... Але саме нам їх тре вирішувати... Так і проходить життя... і за філософією тут не сховаєшся, життя проходить у вирішенні проблем...
Чому ж я тоді щаслива людина? Чому на світі існує взагалі щастя? Чи можна серед проблем його знайти? бути щасливим... чи то тільки самообман? самонавіювання...
Бути щасливим і мати купу проблем... Просто - життя)))
Коли побачив картинку з цією твариною, то подумав, що то новонароджене крисеня в збільшеному вигляді і дуже здивувався, що то доросла тварина – ЗЕМЛЕКОП ГОЛИЙ.

Розміри: довжина 8-9 см, хвіст 3-4,5 см, маса 30-80 грамів.
Проживає на території Східної Африки.
Соціальна система цього виду гризунів унікальна серед усіх ссавців. Тільки одна самка, головуюча «королева», може паруватися. Зазвичай таке життя властиве більше комахам ніж ссавцям. В одному приплоді понад 20 дитинчат. Самкою опікуються кілька «неробочих» членів родини. Інші формують «трудові загони», які риють тунелі та збирають їжу. Голий землекоп все ж таки має шерсть, його рожево-сіра шкіра вкрита рідкою білою шерстю. Як і інші землекопи, масивними різцями розкопує землю, шукаючи їжу; очі та вуха дуже малі. Хвіст заокруглений, кінцівки сильні, пять пальців закінчуються товстими кігтями для риття. Колонії по 70-80 особин населяють складну систему тунелів. Комори для збирання їжі на глибині 15-50 см можуть сягати 40 метрів завдовжки і розходяться в усі боки від центральної нори. Тварини риють нові нори в пошуках коріння, бульб та інших підземних частин рослин. Цей гризун вилазить на поверхню тільки для мандрівок в інші колонії.



Краплинкою дощу
На гілці - я. От-от впаду...
Підстав вуста. Відчуй мій смак -
Солодкий, життєдайний!
З тобою нероздільні ми віднині.
26.05.2009
Copyright 2009 ©Cтепанська Марина (SMG) Всі права захищені
Але майже ніхто не думає про сьогоднішній день, про цю мить, яка канула у минуле і ми навіть цього не помітили... Ми не живемо зараз, в цю хвилину, адже постійно зайняті спогадами про минуле або планами на майбутнє... А годинник життя ж не зупиняється: тік-так, тік-так - час спливає, його не повернути, життя пробігає перед нашими очима, а ми навіть цього і не помічаємо... То скільки ж жити десь там - у минулому чи десь там - у майбутньому...? Чому б просто не жити зараз, у цю хвилину, у цю мить і пити сповна її солодкий чи гіркий нектар?

В застиглому нічному небі
Тоненький місяць зблиснув,
Немов повіка величезна
Напіввідкрила мудре око,
Що позирало крадькома униз.
Й туманність не знайома
Чомусь була на вухо схожа,
Яким безмежний Всесвіт прислухався
До всіх думок таємних і подій.
©Степанська Марина (SMG)
)