хочу сюди!
 

Галинка

36 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 29-43 років

Замітки з міткою «кохання»

кого слухати...

коли серце каже "так", а розум "ні"?



13%, 4 голоси

45%, 14 голосів

42%, 13 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Він і Вона

Їх було двоє - Він і Вона. Вони десь знайшли один одного і жили тепер одним життям, десь смішним, десь сумним, загалом, найзвичайнішим життям двох найзвичайніших щасливих.

Вони були щасливими, бо були удвох, а це набагато краще, ніж бути поодинці.

Він носив Її на руках запалював на небі зірки ночами, будував будинок, щоб Їй було, де жити. І всі говорили: "Ще би, як його не любити, адже він ідеал! З таким легко бути щасливою!" А вони слухали всім і посміхалися і не говорили нікому, що ідеалом Його зробила Вона: Він не міг бути іншим, адже був поряд з Нею. Це була їх маленька таємниця.

Вона чекала Його, зустрічала і проводжала, зігрівала їх будинок, щоб Йому там було тепло і затишно. І всі говорили: "Ще би! Як її не носити на руках, адже вона створена для сім'ї. Зрозуміло, що він такий щасливий!" А вони лише сміялися і не говорили нікому що Вона створена для сім'ї лише з Ним і лише йому може бути добре в Її будинку. Це був їх маленький секрет.

Він йшов, спотикався, падав, розчаровувався і втомлювався. І всі говорили: "Навіщо Він Їй, такий побитий і стомлений, адже довкола стільки сильних і впевнених в собі". Але ніхто не знав, що сильніше за Нього немає нікого на світі, адже вони були разом, а значить, і сильніші за всіх. Це була маленька їхня таємниця.

І Вона перев'язувала Йому рани не спала ночами, сумувала і плакала. І всі говорили: "Що він в ній знайшов, адже у неї зморшки і синяки під очима. Адже що йому варто вибрати молоду і красиву?" Але ніхто не знав, що Вона була найкрасивішою в світі. Хіба може хтось порівнятися по красі з тією, Яку кохаєш? Але це була Його таємниця.

Вони всі жили, любили і були щасливими. І всі дивувалися: "Як можна не набриднути один одному за такий термін? Невже не хочеться чого-небудь нового?" А вони так нічого і не сказали. Просто їх було всього лише двоє, а всіх було багато, але всі були поодинці, адже інакше ні про що б не запитували. Це не було їх таємницею, це було те, чого не поясниш, та і не потрібно...

З Днем закоханих






Вітаю всіх з днем закоханих!
Бажаю ніжного, шаленого, палкого, всеперемагаючого та взаємного кохання.
Такого, що надихає і робить нас людьми у кращому сенсі цього слова!
Від якого хочеться жити та літати, творити добро та дарувати радість...

З Днем всіх Закоханих!

:* Вітаю Всіх

з днем  Закоханих!!! hart

love  Кохання і Любові!!!  kiss_2

v_oblakah

Колекція сердець в моєму фотоальбомі:

http://photo.i.ua/user/1212099/94887/

Святкові листівки тут:

http://cards.i.ua/user/1212099/2

Любовь - она или есть, или ее нету...

... но в то же время - ее можно убить, самому или другому...

75%, 6 голосів

25%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Тисяча днів без...

...без дівчини, без жінки, без коханої...

можливо я не зовсім точно підрахував, можливо не рівно 1000, ну ±10 днів, але вже майже три роки я в цьому статусі - холостий та одинакий парубок.

три роки тому я робігся із своєю коханою дружиною. півтора роки взагалі не міг дивитись на дівчат, а будь-яке нагадування про існування кохання доводило мене до істерики...

потім я трішки одужав, і ще один рік присвятив митарствам, в пошуках другої половинки - нікого собі не знайшов. як завжди, одні відгортались від мене, від других відгортався я сам.

останні півроку я просто самотній - немає такої дівчини, яка б мені телефонувала, чекала б на мене, згадувала, тероризувала та піклувалась про мене.

але саме ці останні півроку я знаю, що все гаразд. Те, що я не зайнятий ніким, не означає, що мене має обліпити купа закоханих прихильниць. Та і не потрібно... бо серед натовпу я можу не збагнути відразу, де ж та сама, моя єдина, кохана, жадана, та, яка буде зі мною всю решту мого життя, та окрім якої мені ніхто не буде потрібний для щастя!

навіщо поспішати? я наполегливо придивляюсь, бо маю зробити один-єдиний, але вірний вибір на все останнє життя!

тисяча днів позаду... і десятки тисяч днів попереду!

кохана! у нас із тобою ще безліч часу! я шукатиму тебе та чекатиму на тебе скільки завгодно! 

***

*
Не буду сумувати, що кохання,
З тобою геть до іншого пішло
Бо назавжди у спогадах лишились
Таких жаданих, ніжних рук тепло.

Ніхто не може спогадів відняти
Про ті найкращі і шалені дні,
В яких крім нас нікого не існує,
Немов у світі ми були одні.

В його коханні вже цього не буде,
Не повториться ця чудова мить.
Лише в душі моїй чарівним дзвоном
Минулеє кохання продзвенить.

 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

***

*
Як хочеться кохання,
Чарівного кохання.
Жаданого безсоння,
Солодкого страждання.

Коли в шаленнім вирі
Солодко завмираєш.
В екстазі шаленієш,
І мало не вмираєш.

У пристрастнім безумстві
Про щось шепочуть губи.
Той шепіт окриляє,
Відроджує і губить.

Такі вуста жагучі
Казкову дію мають.
Від них жіночі груди
Трояндой розцвітають.

Прийди ж скоріш до мене,
Моєй коханой будеш.
Цих зустрічей чудових
Повік ти не забудеш.
 
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Поетеса.

Це оповідання я вже публікував тут, у блогах. Та через обставини, що від мене не залежали, довелося
видалити більшу частину блогу. Під видалення потрапило і це оповідання. Зараз маю змогу відновити
видалену частину блога. Тому ті, хто вже читав це оповідання, нехай пробачать мене за його повторну появу у стрічці друзів і, спокійнісінько, закриють, не читаючи.



                                                                      ***
   Її звали Марина. Подруга старшої сестри. Екстравагантна дівчина. Всю зиму проводила на ковзанах,
не знімаючи свої "дутиші" навіть, коли йшла в гості, чим здорово дратувала мою маму. Важкенької
Марининої руки побоювалися, навіть, найзавзятіші ловеласи, любителі привабливого жіночого ландшафту.
Мені було 14, їй-18. У такому віці, це відстань, як між двома галактиками. Ми просто признавали факт
існування одне одного і жили, кожен у своєму світі.

  Закінчивши школу сестра вступила до університету, поїхала на навчання, і Марина також зникла
з мого обрію. Згодом і я закінчив школу і поїхав в інше місто вивчати нелегку гірничу науку.

 [ Читати далі ]

Приєднуйтеся до нового співтовариства!

Негода впливає на наш настрій, але навряд чи їй по силам вплинути на наше кохання. smile Набридло читати песимістичні замітки-плачі, пропоную писати про те, що дає нам сили.

Мене робить щасливою одна думка про коханого, а, коли він поруч, то відступає страх і істерія навіяні економічною кризою. Я щаслива, бо кохаю і знаю, що це взаємно.

Давайте дякувати за наше кохання, дякувати Богу, батькам коханого/коханої, нарешті, може подякуємо нашим половинкам... love

Запрошую до співтовариства "Щасливих закоханих"

http://blog.i.ua/community/1312/

Давайте разом зробимо на i.ua оазу щастя, місце, де квітнутиме наш САД КОХАННЯ.