БАЙКА (можна рахувати,шо то таке собі життєйске доповнення до заповіту Кіплінга (с))

Зима, мороз 30 градусів. Горобець летів, замерз, упав, дубіє вже...Але йшла корова і на горобця насрала! Теплотак йому стало, відігрівся горобчик, зрадів, почав голосно цвірінькати.Почув цвірінькання котяра, прибіг, витягнув горобця з гамна і з"їв...

Мораль №1: не кожен тобі ворог, хто на тебе насрав.

Мораль №2: не кожен тобі друг, хто тебе з гамна витягнув. Мораль № 3 (головна): ПОПАВ В ГАМНО - СИДИ ТИХО І НЕ ЦВІРІНЬКАЙ!

      

Вже Різдво... Багато почуттів та гарних побажань... В мене виникла думка, що слід до цього різноманіття додати й щось від себе, хоча й здивувати чимось новим останнім часом стає дедалі важче... Тож, хочу запропонувати Вашій увазі цю історію. Розумію, що вона може видатися не зовсім відповідною до контексту свята, але мені здалася доволі кумедною. Та й просто хотілося додати Вам приємних емоцій.

За чудову різдвяну листівку висловлюю подяку пані "Alyana".

          Темної ночі Дракон опустився на галявині неподалік від стін палацу. Тут вранці вигулювали принцес, і він мав намір завтра роздобути собі нову домашню тваринку. Знайшовши місце, де трава була вищою і густішою, Дракон розпластався на землі, підібгав крила і приготувався чекати.
         "Це добре що я зелений і плаский, - подумав він, - доки не нападу, ніхто мене і не помітить. Самі принцеси ж бо не кусаються, але у самців, які їх супроводжують, дуже неприємні жала."
          І в цей момент хтось вдарив Дракона по морді. Зовсім слабко, але вельми рішуче. Дракон скосив очі, придивився і побачив у себе під носом котеня. Воно стояло, розчепіривши худі лапки, вигнувши спину горбом і розпушивши хвіст; від цього воно видавалося удвічі більшим. І це добре, бо інакше Дракон би його навіть не побачив.
- Ти чого? - Здивувався Дракон.
- Нічого, - відповіло Котеня. - Я полюю.
- На кого?
- На тебе.
           Дракон моргнув, а Котеня поважно пояснило:
- Он від тієї берези і до паркану - мої мисливські угіддя. Оскільки ти сюди залетів - ти моя здобич.
- Та невже? - засумнівався Дракон.
- Точно-точно! - Котеня стрибнуло вперед і накрило лапками палець Дракона. - Я тебе зловив, тепер ти мій!
- І що ти зі мною робитимеш? - Дракон зацікавлено схилив голову набік. - З'їси?
          Котеня замислилося.
- Ні. Не хочу я тебе їсти. Ти красивий.
- А що хочеш? - запитав Дракон.
- Гратися хочу. У кішки-мишки. Я буду кішкою, а ти - мишкою.
          Дракон сів на хвіст і спантеличено почухав лапою за вухом.
- Маля... Ти якесь ненормальне. Я ж Дракон! Ти мене повинен боятися!
- Я нікому нічого не винен! - підняло мордочку Котеня. - Ми, кішки, робимо лише те, що хочемо. А я хочу гратися.
- А більше ти нічого не хочеш? - примружився Дракон.
- Хочу, звичайно! - відгукнулося Котеня. - Я ще хочу, щоб мені почухували черевце, поїли мене молоком і катали на спині.
          Дракон покосився в той бік, де громадилися в темряві башти королівського замку.
          "Та ну її, цю принцесу!"- подумав він
- Гаразд, - кивнув Дракон Кошеняті, яке вже прилаштувалося тертися мордочкою об драконячу лапу, і дбайливо підхопив його кігтем під черевце. - Хочеш жити у мене?
- А ти зі мною гратимешся?
- Буду. І молоком поїти, і животика чухати.
- Я згоден, - поважно кивнуло Котеня і видерлося Драконові на спину. - Все-таки добре що я тебе не з'їв!

А принцеса навіть не дізналася, якої прекрасної участі їй вдалося уникнути.

За оригінальний текст висловлюю подяку сайту "mingan.dp.ua/".

 

Власне, я обрав саме цю оповідку, оскільки хотів знову торкнутися теми лицарства, яка багатьом була припала до вподоби. Музичну композицію також обрано було для створення середньовічного антуражу, оскільки подібна музика виконувалася під час тогочасних святкувань... Дуже сподівався, що Вам вона буде до смаку... Від себе також хочеться побажати приємних вражень.

Дякую за відвідини мого блогу!!!

Змейка-тангл - это не только оригинальный, но очень полезный подарок для детей и взрослых. Классическая змейка-тангл состоит из 18 пластиковых элементов, покрытых силиконом.Элементы соединены между собой, так, что могут вращаться в местах стыка вдоль своей оси, создавая завораживающий эффект бесконечного вращения и гибкости. Игра со змейкой не только развивает воображение, внимательность и мелкую моторику пальцев, но и помогает снять стресс и внутреннее напряжение. Некоторые сектора этой змейки имеют мягкое глеобразное покрытие. Тактильные ощущения от игры с этой змейкой просто незабываемы!

Сиджу, п"ю гаряче молоко з медом і цукерочками "Корівка"...))
З кухні солодко пахне виноградом... Огортає змерзле тіло кімнатне тепло... Так приємно... На вулиці дощить, а я слухаю Relax FM і гріюся від тепла моєї улюбленої чашки.. А я так сьогодні замерзла... Добре, що в мене із джерел життєдайного тепла хоч гаряча чашка залишилася..)) не хочеться думати ні про що, тільки я, напівтемрява і моя чашка...


P.S. Не хотілося б усе життя грітися лише чашкою..

Коротка характеристика на середньостатистичного студента



Старанний. Вгризається в знання, сумлінно вивчає підручники, ксерокопії
матеріалів, інтернетівські сайти та інші джерела корисної інформації.
Витягує з них найважливішу інформацію, старанно відкидаючи все йому
непотрібне.
Має світлу голову. Швидкість мислення можна прирівняти до блискавичної.
А надто, коли йдеться про те, де знайти гроші на задоволення власних
потреб. Між іншим, ще одна характерна риса – хронічна відсутність
достатньої кількості грошей. Останні, зазвичай, витрачаються на книжки
і ксерокопії чужих конспектів.
Знає все про все і про всіх, хоча ніколи цілеспрямовано не збирає інформацію.
Спостережливий і гнучкий. Вміє швидко реагувати на зміни у
навколишньому середовищі, що дозволяє йому цілком комфортно в цьому
середовищі існувати.
Любить, коли йому достається все задарма. Незалежно від того, мова йде
про гулянку чи про оцінку на іспиті. Характерно, що задля досягнення
омріяної „шари” докладає максимум зусиль.
Відрізняється креативністю та неординарним мисленням. Любить відкривати
щось нове у цьому житті. Має величезну кількість цікавих ідей щодо
того, як реалізувати себе і змінити світ на краще.
Незмінний оптиміст. Доброзичливий до оточуючих. Має чудове почуття
гумору. Вміє піднімати настрій собі і оточуючим. Не схильний до
депресій.
Коло інтересів – необмежене. Високоінтелектуальний. З однаковим запалом
підтримає дискусію і про стан сучасної культури і про розвиток
української економіки. Захоплюється новою літературою і музикою
переважно непопулярних напрямків. Цінує красу.
Патріот. Незважаючи ні на що цінує Україну. Спілкується українською
мовою. Знається на українській історії і культурі. Гостро переживає усі
проблеми держави разом із нею.
Зробив Інтернет невід’ємною частиною себе самого. За допомогою світової
мережі він навчається, розважається, відпочиває, знайомиться. Втім,
реальне спілкування для нього незамінне. Дружбу цінує понад усе. На те,
щоб влаштувати галасну і веселу зустріч з друзями завжди знайде годинку
– другу.
Непосидючий. Має нескінченний запас енергії. Навіть відпочинок має бути
активним: дискотека, туризм, спортзал, прогулянка містом.
Легкий на підйом. Може легко забути про проблеми і поїхати з друзями в
інше місто. Просо щоб змінити атмосферу, яка його оточує і отримати
трошки позитивних емоцій. А потім повернутися – і почати навчатись з
подвоєною енергію.
Любить джинси. І якщо його поставити перед вибором, одягнути діловий
костюм чи зручні джинси, у більшості випадків, надасть перевагу
останнім.
Любить гуртожитки, у яких проводить багато часу, незалежно від того
живе він там чи ні. Не любить тамтешніх вахтерів, які є темою численних
жартів та анекдотів.
Завжди напівголодний. Особливо, в останній тиждень перед видачею
стипендії. Втомлений своїм насиченим життям, але невтомно радіє кожній
його хвилині.
У житті студента існує період, коли він втрачає людську подобу і
перетворюється на зубра – сесія. В цей час студент замикається від
оточуючих і, обіймаючи горнятко з кавою, зубрить, зубрить, зубрить.
Сесія здається за одним незмінним правилом – правилом трьох „З”:
зазубрив, здав, забув.
А загалом, студент – це унікальне, життєрадісне, цілеспрямоване і
доброзичливе створіння. Йому вдається жити на контрастах: бути
відповідальним і водночас легковажним, серйозним і веселим. Він бідний,
але йому належить цілий світ. Він і віддзеркалення нашого сьогодення, і
представник сонячного майбутнього. Він нікуди не поспішає і саме тому
встигає жити. Студент – це велика дитина, яка вміє виживати в дорослому
світі.

[ Читать дальше ]

[ Читать дальше ]