Україна на релігійному перехресті
- 26.06.18, 15:55
- Ми любимо тебе, Україно!
В отличие от католиков, у православных нет единоначалия. Все 14
православных Церквей, признающих друг друга, находятся в определенных
отношениях, а Константинопольский патриархат все-таки на правах
материнской Церквы, но при равных отношениях.
В истории был
прецедент Великого раскола (схизмы) 1054 года, когда православные
разошлись с католиками и прокляли друг друга. В 1965 году анафемы были
обоюдно сняты, но раскол остался. Богословы с обеих сторон немало
поспорили о различиях в символах веры, но при непредвзятом взгляде
причины раскола оказываются вполне земными.
Согласно каноническому
праву, а также по ряду исторических причин Вселенский
(Константинопольский) Патриархат единственный в православном мире имеет
признанное другими Церквами право предоставлять автокефалию. За
исключением Александрийского, Антиохийского и Иерусалимского
патриархатов, остальные автокефалии - бывшие территории Вселенского
Патриархата (ВП), отпущенные им.
Вселенский
(Константинопольский) патриархат постоянно и последовательно
расшатывается Московским патриархатом. МП вообще давно «копает» под
Константинопольскую Церкву в надежде занять центральное место.
После 1917 года, на территории, контролируемой Советами, православная
Церковь была разгромлена, а духовенство уничтожено или выслано. Уцелели
лишь те, кто объявил о безусловной лояльности советской власти, но с
1935 года их также накрыла волна арестов, причем, это коснулось как
епископата и духовенства, так и активных мирян.
Осенью 1943
года Сталин принял решение использовать в политических целях русскую
эмиграцию, а также организовать блок стран Восточной Европы и Балкан. С
этой целью было принято решение восстановить РПЦ как один из
инструментов государственной политики и формирования образа СССР как
нового издания Третьего Рима. Сталин решил создать РПЦ под пристальным
присмотром КГБ. Он вызвал в Кремль трех уцелевших митрополитов из
сергианской группировки: Сергия (Страгородского), Алексия (Симанского) и
Николая (Ярушевича). Выделив им правительственный самолет, он приказал
собрать по лагерям оставшихся в живых епископов, необходимых для
проведения Собора и избрания нового патриарха. Но выживших епископов
было мало, чтобы придать сталинской постановке убедительный вид.
Пришлось провести несколько экстренных и крайне сомнительных хиротоний,
нарушающих правила. В итоге, 19 человек, в нарушение целого списка норм
православия, организовали Собор, учредили Русскую православную Церковь
(РПЦ) Московского Патриархата и провозгласили Сергия Страгородского
Патриархом всея Руси. Речь шла именно о новом учреждении, поскольку с
1721 года Синод управлял Церковью и Московского патриархата не
существовало. Новая православная Церковь строилась по прямым директивам
Сталина, как филиал спецслужб. Все священнослужители, работавшие с
прихожанами-мирянами, в обязательном порядке вербовались КГБ.
Конфликты, в которых неизменно принимали участие спецслужбы СССР,
происходили в связи с признанием автокефалий Польской, Грузинской
Церквей, а также православной Церкви в Америке.
Общая тенденция
налицо: московские попы, плотно сросшиеся с московскими спецслужбами,
хотят потеснить Константинополь и начать рулить мировым православием.
Занять место «первых среди равных» московские попы стремились и до 1917
года. Например, конфликт вокруг Болгарской автокефалии в 1872 году
использовался Петербургом для изоляции болгар, с тем, чтобы пристегнуть
их к союзу с Россией.
В рамках подготовки к Всеправославному Собору
2016 года вопрос автокефалии был вброшен в обсуждение Московским
патриархатом и максимально подогрет, чтобы не дать возможности
Украинской Церкви получить автокефалию. Константинопольский патриархат
пошёл тогда на компромисс, согласившись с тем, чтобы автокефалии
предоставлялись только при согласии и по просьбе церкви, в составе
которой находится часть, претендующая на самостоятельное существование.
Иными словами – с согласия Московского патриархата. Но РПЦ хотела
добиться еще и совместного провозглашения новых автокефалий всеми
Патриархатами, то есть, фактически торпедировать Константинопольский
патриархат, лишив его первенства уже окончательно. «Жадность фраера
сгубила!»
В итоге, переговоры зашли в тупик. Вопрос был исключён из
рассмотрения Всеправославным собором, а сам собор в Колимвари на Крите
прошел в урезанном формате. Из 14 признающих друг друга православных
автокефальных Церквей в нем, из-за московских интриг, не участвовали
Антиохийская, Грузинская, Болгарская и Московская Церквы. Война,
дестабилизация, терроризм, интриги, разброд и шатание – это обычное
состояние «империи зла», которая медленно, но уверенно движется к своей
кончине.
6 июня 2016 года, незадолго до открытия Собора,
Верховная Рада приняла обращение к Константинопольскому Патриарху
Варфоломею с просьбой признать недействительным акт 1686 года о передаче
Киевской митрополии из подчинения Константинополю к Московскому
патриархату, а также «Принять активное участие в преодолении последствий
церковного разделения путем созыва под эгидой Вселенского Патриархата
Всеукраинского объединительного собора с целью решения всех спорных
вопросов и объединения украинского православия».
Собор в
Колимвари не рассматривал, не комментировал украинский вопрос, но
полномочный представитель Собора архиепископ Телмисский Иов
(Константинопольский патриархат) заявил, что Вселенский Патриарх не раз
заявлял, что Константинополь является Матерью-Церковью для Украинской
Церкви и, что решением Константинопольского Синода вопрос был передан
специальной комиссии для изучения этого вопроса.
В акте 1686
года, об отмене которого в 2016 году ходатайствовала Рада,
предполагалось, что Московский патриархат (МП) выступит как наместник
Вселенского (Константинопольского) патриархата (ВП) в Киеве, где будет
исполнять только некоторые его функции, сохраняя при этом все права
Киевской митрополии, и, особенно, право избрания в Киеве митрополита.
Все это было грубо порушено Москвой. Не существует документа, который
давал бы право МП на территорию нынешней Украины. Киевская митрополии
1686 года не соотносится к современной Украине.
Автокефалию
Грузинской православной церкви МП предоставил в 1943 году. Это был
способ утвердить себя и утереть нос ВП, который признал грузинскую
автокефалию только в 1990 году. Такую же двойную роль выполняла операция
по признанию МП автокефалии Православной Церкви в Америке в 1970 году.
С одной стороны, это ослабило ВП, уменьшив его влияние в США, с другой -
дало КГБ СССР дополнительный канал влияния и площадку для работы в
стране противника.
Все три конфликта вокруг грузинской,
польской и американской автокефалий при внимательном изучении фактов и
документов не оставляют и тени сомнения в том, что это операции
спецслужб, проводившиеся под церковной "крышей".
Оказывал
давление МП на ВП и по украинскому вопросу. Когда в 2008 году патриарх
Варфоломей приезжал в Киев, предполагалось, что он заявит, что Украина
находится в канонической юрисдикции Константинополя. Это, по замыслу
президента Ющенко, должно было стать началом процесса получения
автокефалии.
Но Кремль, использовав свои связи, оказал на Варфоломея
давление, и вопрос был отложен. Тогда, как и в 2016 году, Кремль
использовал российские спецслужбы, российский МИД и МП как три
инструмента для удержания Украины в поле своего влияния. Но рано или
поздно московским враждебным интригам придет конец и этот конец уже
показался на горизонте.
Президент Петро Порошенко заявляє, що питання надання Томосу про автокефалію Українській Православній Церкві виходить за межі суто церковних справ. Про це він сказав, виступаючи у Верховній Раді.
ЗА ТЕМОЮ"Йдеться про наше остаточне унезалежнення від Москви. Тут не лише релігія, тут – геополітика. А для мене справа утвердження незалежної помісної церкви – такої ж ваги, як вже здобуті безвіз та Угода про асоціацію з Євросоюзом", – сказав Президент.
Він додав: "Усі помісні церкви нового та новітнього часу були визнані лише шляхом активного залучення держави до цього процесу. Такими є традиція і вимога Вселенського Патріаршого Престолу. По суті, автокефалію надають не стільки конкретній Церкві, скільки країні".
Петро Порошенко підкреслив, що саме тому для нього, як Президента, для народних депутатів, залишатися осторонь значило би підтримати статус-кво, який вигідний Москві.
Президент також наголосив, що об'єднана Українська православна церква може стати найбільшою з-поміж існуючих нині: "Наша об'єднана Українська православна церква може стати найбільшою в усьому православному світі. І про цю перспективу я говорив поточного тижня з предстоятелями усіх трьох православних церков України".
Порошенко також висловив переконання, що надання Томосу про автокефалію Єдиної Української Православної Церкви Вселенським Патріархом зміцнить незалежність нашої держави.
"Такий Томос, дорогі мої, зміцнить нашу незалежність. Він видалить рудименти того політичного проекту, який називається "Русским миром" і який придумали, до речі, саме ієрархи РПЦ. То вже потім цю небезпечну для України політичну єресь взяла на озброєння влада Російської Федерації", – також наголосив він.
Як повідомляв 5.UA, сьогодні раніше 19 квітня Верховна Рада проголосувала за звернення про створення в Україні єдиної помісної церкви.
Зокрема було додано всі парафії Чиказької єпархії святого Миколая у Сполучених Штатах Америки, а також єпархію Святої Родини з осідком у Лондоні у Великобританії, нові душпастирства у Вроцлавсько-Гданській єпархії у Польщі, окремі деканати та парафії Стрийської єпархії та інші локації. Також були внесені доповнення, оновлення та уточнення до вже наявних об’єктів.
Адміністрація Інтерактивної карти продовжує роботу над наповненням мапи. Ми потребуємо допомоги вірних УГКЦ та всіх зацікавлених осіб для інформування та уточнення даних.
Що нам потрібно?
1. Назва парафії або храму (каплиці, монастиря, навчального закладу) + населений пункт, область (або країна)
2. Координати
3. Підпорядкування (єпархія або екзархат)
4. Фотографії
5. Адреса
6. Контактний телефон
7. Контактна електронна адреса
8. Веб-сайт (також сторінки у соцмережах)
9. Розклад богослужінь
10. Час сповіді
11. Час, коли храм відчинений
12. Коротка історія парафії і храму
13. Сучасне життя парафії (спільноти, події, заходи)
14. Чи є в храмі мощі святих, чудотворне джерело (каплиці).
Якщо ви не знаходите своєї парафії, або відомої вам парафії на карті УГКЦ, або чогось із перелічених пунктів щодо вашої церкви або каплиці, то можете надсилати нам інформацію про неї.
Куди надсилати?
1. Електронна скринька Карти [email protected]
2. Приватним повідомленням на сторінку Карти у Фейсбуку www.facebook.com/mapugcc
Департамент інформації УГКЦ
Джерело: http://news.ugcc.ua
Весь національний маніфест вклався у два десятка пунктиків вельми актуальних на сьогодні.
Враховуючи, історичний досвід і власний світський стан я вирішив допомогти у царині долучення маніфесту до чину.
Як давно, з радянських часів, ведеться, до сьогодні, в українській політиці почнемо із заду.
Особисто я займаю сьогодні маленьку скалку однієї партії націоналістичної, підписанта того Маніфесту. Тому, почну з останнього, 20-го його пункта, а саме:
20. Сприяти створенню єдиної помісної церкви з центром у Києві.
Історичний тисячолітній досвід існування держави Київська Русь і УНР, ЗУНР і Карпатської України, або України ясно підтверджують правоту слів Кобзаря, що у кожного своя Правда і сила і воля. Всі намагання української церковної чи світської еліти об’єднати дві церкви чи партії в одну Єдину закінчуються утворенням трьох. Тому створенню Єдиної помісної церкви має передувати всеукраїнське обговорення.
Партій Україна має зареєстрованих мабуть зо дві сотні. Церков — десятки з іменами рідних українцю богів. Називати богів, їх імена в умовних стінах Єдиної помісної церкви я не вважаю за потрібне. Не тому, що зневажаю богів, а тому, аби не вийшло війни між українцями. Нам до повного краху, до війни олігархів з власним народом і російсько-української війни під облудною назвою АТО не вистачає лише війни церковної, яку безперечно Путін і українські олігархи дружньо намагатимуться організувати в найближчому часі, можливо й восени. Не тому, що вони кохають одне одного. Просто ціль в них одна: “Збагатитися за рахунок української нації!!!”
Тому, почну з елементарного, з молитви.
“Світ правди, права і праці,
Повітрям і водою
Простором довкілля
Землею, вогнем і небом,
І Вебом поширюйся!
Живи і в серці моєму!
Як світ Нави, Яви і Прави -
Втаємничений і чарівний
Захоплюй нас і веди
Пізнанням стихій,
Славами Богів рідних
До вершин буття!
Славімо Світ український!
Будуймо Світ чарівний!
Захищаємо і вдосконалюємо
Хату українців,
Родину українціві,
Землю українців!!!
Працюймо над своїми Правдами,
Щоби Істина-Україна процвітала
Заради її сили і могуті
Та щасливого і вічного
Життя нації української!”
Символом помісної української церкви вважаю треба обрати з ряду простих символів: кулю-сонце - , або хрест просторовий (, можна рівнобокий) - *, число 30, знак перемоги - V, або подвійної перемоги, фізичної і духовної — W, можна символ впевненої перемоги — знак U!