хочу сюди!
 

Юля

39 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «місто»

Село vs. Місто

   Довелось мені в дитинстві  переїхати з села в місто. Згадую період переїзду. Був для мене досить важким. Я не хотіла жити в місті. Все повторювала: "Що я там буду робити? Там нудно!". У мене були сотні аргументів. Дитячих. Нині смішних.

   Незважаючи на будь-які мої ультиматуми, спроби шантажу і просто "надуті губи", ми переїхали. Я друзям розповідала тоді, що в селі краще жити. Сподіваюся, ні на кого це серйозно не вплинуло=)  В дитинстві, може, й краще жити в селі, але чим дорослішим тим стаєш, тим менше того "краще".
 
   Місто дає багато можливостей. В селі небагато перспектив.
   
   У місті завжди щось відбувається.У селі завжди щось обговорюється.У місті можна піти на виставу, фільм, презентацію, тренінги, курси і т.д. і т.п. Багато розваг: боулінг, більярд, льодова, спортзали врешті-решт. В селі зате є бари і кафе, різного типу генделики. Але нюанс=) Якщо вас там побачать, то вже всі будуть знати, що ви там були і ЩО ви там робили=)

   У селі люди живуть не так своїм життям, як життям інших. Всі знають один одного, як не в лице, то за прізвиськом, яке має людина. Кожному дають оцінку: та ворожка, та кожної неділі до церкви ходить, та брехлива, той скупий, той багатий, та бідна, той п"є, та гуляє, та добра, той поганий...
  
   В місті менше осуду. Тут людина вільна. Більшість навколо - просто люди. Без оцінок і обговорень.

   У місті особисте життя є особистим. У селі - громадським. Може, це тому, що в селі мало цікавого відбувається і будь-яка ситуація із життя певної людини сприймається як подія величезного масштабу, яку обов"язково треба обговорити.

   Я багато часу проводжу в селі, але переїжджати назад в село я б не хотіла. Повторюю свої фрази з дитинства: "Що я там буду робити? Там нудно!"

   Моя бабуся з мене кепкує, каже, що мене в місто не можна було колись запхати, а тепер випхати з нього не можна. Я (з моєю самоіронією) відповідаю, що то не біда, бо дівку з села можна вивезти, але село з дівки - ніколи=)

Бездіяльність вбиває більше, ніж ожиріння

Изображение

Відсутність фізичних навантажень вбиває в два рази більше людей, ніж ожиріння. Такі результати 12-річного дослідження, в якому взяло участь більше 300 000 чоловік.
За твердженнями дослідників з Кембріджського університету, з бездіяльністю пов'язано близько 676000 смертельних випадків щорічно, тоді як від зайвої ваги -  337,000.

Навіть 20 хвилин швидкої ходьби в день можуть  бути дуже корисними для здоров'я, стверджують експерти. Така вправа була б корисно для людей з будь-якою вагою.

Ожиріння і бездіяльність часто йдуть рука об руку.

Проте, відомо, що худі люди мають більш високий ризик отримання проблем зі здоров'ям, якщо вони неактивні. А у людей з ожирінням, але активних - здоров'я краще, ніж у тих, хто нічого не робить.

Ожиріння проти неактивності
Дослідники вивчили 334,161 європейців протягом 12 років. Вони оцінили рівень їх навантажень і розмір талії і фіксували кожну смерть.

«Найбільший ризик [при ранній смерті] був зафіксований у неактивних людей в такій послідовності: спершу у людей з нормальною вагою, з надмірною масою тіла та ожирінням,» розповідає один з дослідників, професор Ульф Еклунд.
Він стверджує, що якщо усунути бездіяльність в Європі, то це скоротить рівень смертності майже на 7,5%, або 676,000 смертей, а боротьба з ожирінням знизить смертність всього на 3,6%.

«Але я не думаю, що ми зможемо позбавиться від одного,  не перемігши інше. Так як фізична активність одна з головних складових суспільної охорони здоров'я. » додав професор Еклунд. «Так ми можемо побороти серцеві захворювання, та й цукровий діабет, який частіше зустрічається у людей з ожирінням».

Люди повинні переглянути свій розпорядок дня і більше ходити пішки, приміром на роботу або замість вечірнього перегляду телевізора. Це може набагато поліпшити їх стан здоров'я.

А місто має забезпечити жителів пішохідними зонами і велосипедними доріжками, якщо  хоче стати більш продуктивним.
Міста з фізично активними жителями - не тільки здоровіші, але й продуктивніші

Міста, жителі яких фізично активні, мають велику перевагу над суперниками з більш сидячим способом життя: у них не тільки здоровіше населення, але і краща економічна продуктивність, вище вартість майна і краща успішність у школі.
Світ стає все більш глобалізованим, конкурентним, мобільним і містам економічно вигідніше сприяти ході пішки, їзді на велосипеді і в громадському транспорті, а також збільшувати площі зелених зон і обмежувати використання автомобілів, стверджується узвіті Каліфорнійського університету.

У цій науковій розвідці були розглянуті більше 500 досліджень з 17 країн з метою виробити загальну картину впливу зростання фізичної активності на місто. Дослідники виявили, зокрема, що програми сприяння ходьбі пішки і їзди на велосипеді мають величезний вплив - наприклад, одне з досліджень у Великобританії показало, що місцева торгівля може зрости до 40% в районах, де більше людей ходять пішки.

В цілому, за висновками вчених, проекти щодо сприяння ході пішки і їзді на велосипеді приносили в середньому 13 фунтів стерлінгів (20 доларів) економічного прибутку на кожен вкладений фунт (півтора долара).

До посилення економіки призводять різні фактори, серед яких збільшення торговельного обороту місцевих магазинів, менше пробок на дорогах і зниження забруднення навколишнього середовища. Більш активні працівники в середньому беруть на тиждень менше вихідних на рік. Крім того, це приносить величезну широку користь для здоров'я населення в цілому.

За оцінками дослідження Кембриджського університету про вплив сидячого способу життя на здоров'я, опублікованого в цьому році, майже 700 тис. осіб на рік можуть помирати в Європі через брак фізичних навантажень.
А за оцінками в одній статті, яку також розглянула команда Каліфорнійського університету, інвестиції в схеми по сприянню їзді на велосипеді в американському місті Портленд могли б заощадити 12000000000 доларів до 2040 року через поліпшення здоров'я населення.
80-сторінкова стаття, узагальнює різні дослідження і пропонує лідерам міст ідеї про те, як зробити населення більш активним, виходить у світ перед конференцією на цю тему в Брістолі. Це англійське місто посилено сприяє активним способам пересування протягом останніх років і відноситься до дев'яти міст, які розглянуті в цьому звіті як приклади для наслідування для інших міст.
Один з координаторів Чад Спун, що досліджує активний спосіб життя в Каліфорнійському університеті, висловив сподівання, що звіт «відкриє очі лідерам уряду на численні важливі переваги організації міст так, щоб вони підтримували активний спосіб життя». Він додав: «Конкурентоспроможність міста залежить від активності населення. Дослідження чітко говорить про це: воно демонструє, як активне місто може приносити високі прибутки при низьких інвестиціях ».

У статті також перерахований ряд інших переваг переходу до активного способу життя. Наприклад, згадано дослідження, яке показує, що на вулицях, на яких немає рядів припаркованих машин, здійснюють значно менше злочинів; дослідження, згідно з яким активні учні схильні бути більш успішними в школах; а також дослідження, яке показує, що зростання фізичної активності покращує загальне психічне здоров'я і благополуччя.

Дослідники також пропонують ряд способів, через які лідери міст можуть допомагати в цьому процесі - наприклад, забезпечувати більше парків і відкритого простору; забезпечувати велосипедні доріжки і схеми оренди велосипедів; а також сприяти тому, щоб діти жили ближче до своїх школам.

Проект плавучого міста



Проект плавучого міста розробляє компанія China Communications Construction Company (CCCC), яка зараз займається створенням моста між Макао, Гонконгом і Чжухай. На розроблених картинках проект виглядає багатообіцяюче. Місто, побудоване на воді, буде відмінним рішенням для Китаю, де земля вже майже скрізь зайнята.
[ Читати далі ]

віршування в окупації.

44. Guatrain.

1.
   ...Бог нас кинув по-чорному
      Бог нас кинув і викинув...
                                       ( "Кобза-сансара", Ю. Іздрик)

як радіє глупота!
як зненавистю стікає
московитськая орда!..
...що робити, я не знаю,
коли в серці пустота..
роскажи мені, скажи -
як із пам"яті зітерти
день задурених в олжі,
боронитися, не вмерти?..
коли сили на межі.

2.
барани та вівці
никають по місту,
нишпорять по місту
вівці, барани.
кучері не стрижені,
не брудні, не чисті -
розбрелися в пошуку
де є їстівне.
не мала отара -
з-під копитів цоки,
врубують у вулиці
різнобійний крок -
барабанить в юлиці
на окіл сутужний
мовчазне, байдуже,
свійське, хутряне.
є для них усе тут:
в розруху травичка,
сльозова водичка
спалених осель.
але не їстивна
та трава червона
і вода солона
наче сум гірка.
і втікла до міста -
жуйна, безталанна
забрела отара
і за небокрай,
в змелену пустелю,
де на спашу стерво... -
втрапила в халепу
зрада чабанів.

...чи то сон, чи явне -
зрозуміти важко.
вівці наче люди.
лаються вожді!
ділять неподільне
батогами, пугами -
у спекотній спаші
гнилісних ідей
уплелося, сплуталось
із людськими криками
бекання та мекання,
гайворонів кряч...
і печально, гірко
все те споглядати
сном у нічку темну
наче на яву...

...чи зітреться з пам"яті
день в омані здурених,
наглухо затулених
тінями тінЕй?..
те питання висне
докором сумління
і клубок гіркотний
в горло прикотив.

...каву наливаю
ранком, п"ю в задумі
із солодким печивом,
печивом кришу...

3.
 ...тут земля ділиться від
 напіврозпаду і розпАду...
                           ("Serpentari", Ю. Іздрик)

спіймане небо сіткою засухи й спеки
попелом впало на спраглую землю.
настовбурченим грифом
дивиться місто в майбутнє
в чеканні кривавої бойні
останнього подиху миру.
люди обпалені спекою злоби
зненависті і переляку
никають
нишпорять
вкритими попелом венами вулиць
сомнабулічно моляться ідолу
на двоголового птаха
стерв"ятника
що вивертає бебехи міста
відригує сморід брехні
...розгублені люди
б"ються лобами об черево
в череві міста
вкритого попелом неба -
бо вірять
вірують в ідола
і проклинають Вітчизну
матом
"по фєнє" клянуть.

4. P.S., або - сліпий.

   "я те що не ти" - нашіптує смерть
   і я їй безмежно вірю...
                                       ("Дефеніція", Ю. Іздрик)

вітаючи зміни в часі
аж здригався радісний в реготі
і марнотне минуле власне
відітнув від себе знехотя

і блукає просвітлений в темряві
невагомий
нічий
ніхто
непотрібний
без роду
без племені
світу зайвий німий фантом

і у сімнівах переламних
озирається у пітьмі
поміж нечистю і Богами
поміж сферами і людьми

і яскраво зірки хихикали
і манили
і прикликали
а в душі його
демони
никали
у душі його
Боги спали...






віршування в окупації

42. inter alia in alius inter.

у відповідь на кинуту між іншим
фразу товариша щодо мого
песимістичного настрою...

одного разу ти мені сказав,
що я у темряві блукаю... -
о, так!

тут кожен день наближення кінця...
на цій землі,
на клаптику оцьому - дурисвіти і вбивці.
юрма захисниками їх сприймає,
шарахається злякано від волі,
утративши давно здоровий глузд
(питання на засипку: взагалі,
чи був він там присутній?..).

тут молодь,
в розумі ще зовсім немовля,
всміхається на фотки задля згадки з бандюками
й з засланцями від путінської зграї,
яка сидить в кремлі і марить
переділом країн і поділом народів,
неофашизм оголосила православний
і брудом поливає білий світ.
...і біль в душі моїй в цій темряві зростає...

тут нелюди винищують людей
і люди нелюда вбивають -
і там, і там убиті й стогін
ранених...
у погляді мерців увічнилось питання -
навіщо? хто? за що?..
і бігає юрба -
все страхопуди і квачі! -
в істериці зненависно волає
і лається,
не кається,
горлає
- нам не потрібен тут ніхто!
нам дайте мир і спокій! -
ховаючись під ковдрою брехні,
юрба огидна і ганебна...

в усьому цьому,
вірно ти підмітив,
варитись мушу
і тому
понурений у темряві духовній я блукаю.

...в диму,
у попелу і пилу від стін осель,
що валяться розстріляні з гармат,
між тіл, що розшматовані війною,
блукаю зморений,
вдивляюся у обрій -
там сонце краплями густими
червоно-темне падає туди...


____
inter alia in alius inter - між інше на між інше

в кав"ярні...

в кав"ярні
загублений містом
в самотності я і осінь...
спливає захмарена днина
у сутінках мжею у млості.

і пісня бурхливого вітру
у кроні старого клена
як сповідь безмежна в зажурі
відлуннями в сьогоденні -

в якому мелодія тиха
всміхається вітам крони
задумливим сумом
наче
хтось грає на саксафоні.

і зустрічі тут як прощання,
і многоголосий гомін,
і за філижанкою кави
раптовий
і щемний спомин.

автА у дощу відзеркальні
в калюжах
й вітринах мокрих.
на хідниках малолюдних
обпалого листя охра -

вони на асфальті
наче
у часі
минулого дивні миті
веселого теплого літа
і ніжного в квітах вітру.

виходжу з кав"ярні у вечір,
в холодне
забуте місто,
в обійми похмурих вулиць,
під дощик
що шепіт пісні.

ховаюся під парасолю -
цілує обличчя осінь,
байдужа
немов самотність,
у волі що змерзла зовсім...


віршування в окупації

...настрій кепський! хотів навіть закінчити цього віршованого текста словами "треба випити,блін!",але
вчасно пригальмував і хильнув филіжанку міцної кави...

32. ...під настрій.

людотіні на марш
стануть, підуть, не чують
 - шабаш!.. -
прірва їхню ходу
не зупинить не вб"є на льоту
і впаде наче звал
у юдолі на юрбище гвалт -
в роздратований гліт
просуваєшся у протихід
і крізь осуд і спліт
прокаженим утрапиш в той стріп
очужілий чужий
в бОшки вгониш цвяхИ у іржі -
хай розноситься грюк
відзеркаленням лунами глюк:
чорний слиз як у рань
місто злизує жадібно з ран
і прокляття над цим
засія на усі місяці...
...бути загнаним в кут,
в смітнику бути брухтом на збут,
на замки без ключів
закоркований в кулі й нічий -
заметлявся у злі
у задумі
у сивій імлі...

____
гліт - давка, тиснява
стріп - куча, тут: стовпище, збіговисько людей
спліт - пліткИ

Лице міста. Пі

Двірець shedevr Велична будівля applause
Площа. Шум-гам
Все, як має бути
Автобуси. Авто. car Всюди. І на затертих "зебрах" також.
Стоять. ФОПи. Чекають клієнтів-туристів. Голосно спілкуються:
 - Пі-пі-пі...
 - Пі-пі-пі
Один із пасажирів робить зауваження щодо перекриття підходів. (смайлик ай-яй-яй)
 - Дєд! Та я тебе шчас...пі-пі-пі !!!
 - Ану давай...пі-пі-пі ! 
Пасажир із купою дітлахів та валіз в свою чергу робить зауваження щодо того "пі"
Перемикається на нього:
 - А ти....пі-пі-пі !...

Втручаються колеги. Чи дружбани. Якось вгамовують.

Де пуліция? 
А де ж вона завше, коли мова заходить про виконання своїх обов'язків?
Мабуть Аваков в засаді трима look

На Правий Сектор ! umnik

71%, 5 голосів

0%, 0 голосів

14%, 1 голос

14%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Великі міста з'їдають себе самі

 крупные города: Эко города, зеленые города

Великими містами правлять гроші. Все, що робить міста привабливими: центри торгівлі, ресторани, хмарочоси, спільноти - все це в кінцевому рахунку зводиться до матеріального статусу та вартості майна. В результаті фінансова складова з'їдає соціальну.
 
Великі міста приваблюють інвесторів, вони з'їжджаються з усього світу, і це позначається на вартості нерухомості. Місто перестає бути місцем проживання людей, тут поселяється бізнес.
 
«Економіка невблаганно висмоктує ресурси, людей і енергію. Ніхто точно не знає, як це контролювати. », Тоні Треверс, Лондонська школа економіки.
 
Великі міста - це завжди нескінченна гонка, шум і стрес. Навіть у розпал кризи вся нерухомість у великих містах, як правило, переоцінена приблизно на 20%.
 
І неважливо, про яку країну йде мова, всюди ситуація ідентична. Дрібний локальний бізнес рано чи пізно зобов'язаний поступитися своїм місцем в зростаючому місті великим мережам або самому стати такою мережею. З міських пейзажів видавлюються невеликі рітейлери і ресторанчики, і, ми отримуємо корпоративну монокультуру.
 
«Багато років тому, ми знали, як впоратися з цією проблемою нерівності та поділу; наші уряди обкладали податком багатих і будували соціальне житло. Але зараз уряди стали заручниками сталого економічного зростання і це стало основною відмовкою від їхньої боротьби з нерівністю. », Генрі Уолліч, губернатор Федеральної резервної системи США.
 
Зростання замінило рівність доходів. І це зростання породжує терпимість. Воно схоже на заспокійливе, яке всіх стримує від протесту, дозволяючи урядам уникнути конфронтації з багатими, тим самим запобігаючи будівництву справедливої і стійкої економіки.
 
Ми часто запитуємо себе, що змушує молоді сім'ї так радикально йти з престижної роботи, кидати кар'єру і їхати в покинуті села, створювати там екопоселення, йти від цивілізації.
 
Адже це і є та форма протесту, показові кроки до більш відповідальної і свідомої життєвої моделі, яку поки складно застосувати в масштабах великих міст, але можна застосувати в окремо взятій родині.
 
Прикладами протесту можна також назвати велосипедні марші та різні форми тактичного урбанізму. Адже так не може тривати вічно, ресурси на Планеті все одно колись скінчаться.