хочу сюди!
 

Людмила

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «думки»

Горішки

Ще зі школи восени був цікавий флешмоб. Називається: "Знайди горіх". Дуже нагадує збір грибів. Лише з відмінністю, що гриби різні, а горіхи відрізняються хіба шо розміром.
Так само, як і гриби, горіхи маскуються в опалому листі. Їх так само збирають інші люди. Тому азартне заняття! Ходиш вулицями приватного сектора, шуршиш листям, намагаючись не сильно наступати, щоб не роздавити горіх. І або ногою, або очима шукаєш горіхи.

Бачив якось, що мужик з цілим пакетом ходив. Отак-от!

Думка на День Валентина

Якщо є день закоханих, то чому нема дня самотніх? Несправедливо виходить.

В пеклі атак

Душа вимагає спокою
тільки я не дозволю.
Вистачить сили з кокону
вибратися на волю.
Доля - постійно діяти,
права нема мовчати.
Поки без крил і мрії ти
гине країна-мати.
Чорно-червоний битви знак
справжніх до бою кличе
в пеклі палаючих цих атак
відвага тобі так личить.

Ярмарки вакансій

Здається, я зрозумів, для чого ярмарки вакансій у Центрі звайнятості! Щоб пофоткати безробітних, типу: «Дивіться, скільки прийшло бажаючих!» А  саме цікаве, що ні у кого нема запить. Довелося самому віддуватися і хоча б щось по темі спитати. Хоча й так не підходить.

Ну а стостовно запропонованих вакансій: якщо ти молодий і здоровий — тобі будь-де раді. І ще одне: гарні вакансії рекламувати не стануть — або вимоги завищені (гарний фізичний стан, гарне здоров'я, профільна освіта), або погані умови праці (і, відповідно, є протипоказання).

свое же из жежеже

Талант невозможно в себе вырастить, если его не дали свыше. Можно быть
сто раз умным, образованным, блестящим и интересным, но при этом -
бесталанным.
Хорошо, если к таланту Бог дает и немножко ума. Тогда
талантливый человек к зрелости своей может осознать наличие таланта и
будет заботиться о нем и растить его дальше. Предоставлять таланту как
можно более комфортное существование (не в бытовом плане имеется в
виду), кормить его высокой культурой, оберегать от отравления кАкой
уличной немытой (не читать дерьма, не потреблять дерьма), и тем самым
позволить таланту развиваться гармонично, в полную силу.
Это требует отдачи, аскезы во многих смыслах, отказа от множества материальных
искушений, и приводит к насмешкам и неверию окружающих.
Если же человек к наступлению зрелости все еще кокетничает со своим талантом,
он похож на нерадивого хозяина породистого щенка. Похвастать перед
соседями приятно, но выводить гулять, давать витамины, гонять глистов и
учить командам - лень. И вместо чемпиона вырастет убогое несчастье с
рахитом. Тут дело даже не в чемпионстве, а в том, что ты несешь
ответственность за данное тебе.
Вот осознавай и работай, заботься. А сомневаться в качестве текстов, в быстроте
и силе роста себя - сколько угодно, но уже в круге осознания.

Повернення блекаутів

Вітаю всіх з хаотичним вимкненням електрики! Вчора разів 4 вирубали: то на хвилину, то на півгодини, то на 4-5 годин. Причому, поза графіком, як попало. За таких обставин не можна нормально ні працювати, ні вести блог. Добре, що є ноут. При вимкненні світла він одразку пермикається на акумулятор. Правда, якщо потрібно користуватись інтернетом, при відключенні світла й він зникає. Але можна хоча б доробити статті (наприклад).

Спробував зробити картинку по роботі на ноуті (а там Фотошопу нема). Незручно. Але впорався. Ще й знайшов програму для відеомонтажу з дивним принципом роботи: обробка через сайт, але ресурсами ноута. Поки ще не перевіряв, однак можливість монтажу на ноуті тішить. Хоча і тут є нюанс: наскільки це необхідно? Бо може виявитись так, що нікому буде дивитись. Всіх же загребуть в армію. А жінкам на цивільці навряд чи буде до відосиків, оскільки вся ноша клопотів ляже на них. Ну і є ще один аспект: настрій. Стан такий, що не хочеться нічого робити, крім вживання алкоголю і сну. Про роздуми напишу пізніше.

Дописи з Фейсбуку.

Кілька років тому я почала у фейсбуці на своїй сторінці записувати свої думки. Вони часто не давали мені змоги заснути, лізли у мою голову. І щоб позбутися їх, я почала записувати. Після цього засинала швидко, адже голова звільнялася від процесу мислення.
Тому, пропоную вашій увазі нову рубрику з моєї блогової діяльності під назвою "Дописи з Фейсбуку".
Можна коментувати і висловлювати свої думки стосовно цих дописів. Мені буде цікаво почитати ваші роздуми. Кожен допис - це тема на тиждень обговореньpodmig .

30.09.2019 р.
"Правду кажуть, що чужа душа темрява. І, як і правда у кожного своя, так і біль у кожного свій. Інша людина не може твій біль, тому що це твій біль. Навіть якщо вона скаже, що знає, що ти відчуваєш, що розуміє тебе... Це все не правда. Тільки ти можеш відчути те, що відчуваєш. Твій біль - він ТІЛЬКИ ТВІЙ! Ніхто його не знає, адже у кожного він свій. Це тільки слово для всіх одне, загальне, а самі емоції, почуття, стан душі - у кожного різні, свої."

Пристрасті по фіналу нац відбору на Євробачення-2024

Не думав, що фінальний відбір на Євробачення-2024 буде цікавим, та й взагалі здавалось, що інтерес до цього пісенного конкурсу почав згасати (можливо тому що старію; а можливо тому, що не можу проголосувати, адже принципово не хочу користуватись "Дією"; чи через те, що майже не слідкую за вітчизняним музичним шоу-бізнесом), але за інерцією подивився. Цього разу відбір зробили незвичним: учасники співали в один день, а фінал національного відбору проводили пізніше, без виступів, проте у прямому ефірі. І цей захід був би понурим, особливо враховуючи, що більшість пісень мені не сподобались, однак все змінило голосування — збій в Дії затримав голосування. Про підрахунок голосів взагалі не могло бути й мови. Як жартували в чаті трансляції: "Дія не діє". Не витримала натиску бажаючих проголосувати. А так нахвалювали. Один із співведучих, Василь Байдак (комік і стендапер з команди "Воробушек" з "Ліги сміху") пожартував, що ностальгує за голосуваннями через SMS:) Тим паче, йому доводилось тягнути час і вести шоу. І саме завдяки цьому були додаткові розмови з учасниками відбору та жюрі. До речі, про жюрі — на шоу був Данилко. Причому тепер розмовляв українською (у минулорічних відборах він розмовляв російською). А з Притулою було б ще веселіше. Втім, пояснили, чому не було двох півфіналів, як раніше робили на СТБ.

Щодо пісень — слухав вибірково. Але й те, що почув, ну таке... Сподобалась хіба що пісня Альони Альони і Jerry Heil про Терезу і Марію. Хоча, як жартував запоребриківський гуморист Гальцев: "пісня написана у невластивій манері". Про інших склалося враження (причому, воно було й раніше), що на конкурс готують такі треки, які в разі перемоги на відборі, не шкода віддати в безкоштовне користування Європейській радіомовній спілці (здається, вони є організаторами "Євробачення"). Та й виконавці хоч і відомі, але, здебільшого, новачки. Багато взагалі невідомих імен. Окремо варто написати про спів: фальшивили, аж жах.

Після довгого "розтягування" шоу голосування в суботу так і не розпочали, тому вчора була ще одна трансляція — але в скромнішій атмосфері.

Подивився (ледве не проґавив) фінальний фінал відбору. Переможець (чи точніше, переможці) неочікуваний. Чомусь вважав, що віддадуть перевагу новачкам, але перемогли мої фаворити і справді відомі імена музичної сцени — Alyona Alyona & Jerry Heil. Так що захочеться слідкувати і за міжнародним конкурсом.

Ох, багато написав, сам того не очікуючи. 

Світ став ближче до Третьої світової

Декілька думок і нонаток щоденника. Найперше, про вторгнення палестинців до Ізраїлю. Схоже, терорашка взялась на розгойдування світового порядку, тому під загрозою не лише європейські чи середньоазійські країни, а й взагалі весь цивілізований світ. Вже відомо, що напад палестинців підбурювала рабсія та іран. Тому не здивуюсь, якщо до них приєднається і китай, який нападе на Тайвань. Гадаю, ми стали ще ближче до Третьої світової війни.

Варто сказати пару слів про погоду. Вітряно і дощово. Сьогодні, правда, лише вітряно. Однак некомфортно. А ще небезпечно, якщо надворі. Хоча на фоні військової загрози примхи погоди не настільки дратують.

Невиспаність

Невиспаність. Не знаю, як можна спати, коли знаєш, що буде масована ракетна або дронова атака? Багато людей радять не звертати уваги. Але ж все одно нервуєш. До того ж, прокидаєшся від звуків вибуху — і в результаті так само не спиш.

Відчуття від недоспаності неприємні. Голова напружена і болить. А ще сонливість. Ну і працездатність знижується. Ось, наприклад, сьогодні довелося влаштувати вихідний.

Відсипатись вдень важче, оскільки при сонячному світлі організм налаштований на бадьорість. Можна спробувати заснути лише у похмурий або дощовий день. Є ще один варіант — ліки з побічним снодійним ефектом. Але перед їхнім прийомом бажано налаштуватись на сон. Вдень це проблематично. Єдине сподівання, що русня попуститься і зробить паузу в ракетних обстрілах.