Сколько бесполезных и даже явно вредных профессий порождает наше общество... Эти менеджеры разных звений, пиарщики и риелторы. Они абсолютно ничего не производят, не делают людей радостней и здоровее, но обязательно ходят с важным видом, с осознанием собственной значимость и получают неплохие деньги... Втюхивают "первосортный" товар, который на 2/3 состоит из прогнившего сырья и ядохимикатьв... До чего уже докатилось человечество, если травят собственных детей и просто сограждан, когда все, от детского питания до банальных пельменей содержит токсичные вещества чуждые нашему организму . А в рекламе, которая по некоторым каналам занимает половину эфирного времени, те же менеджеры и пиарщики расхваливают этот продукт, который опасно даже было выпускать в масовое производство, где большими буквами нужно написать "ЯД" и это нужно закрыть его в свето-водо-газонепроницаемй бункер,если оно по какому-то недоразумению появилось на свет.  Также раздражают раздутые от собственного величия телезвезды, которые, снимаясь во второсортных мыльных операх и тех же рекламах заставляют людей бездумно сидеть у телевизора и так же требуют за это огромные деньги... Но почему же в стране (и не только нашей) есть деньги оплатить расходы на очередной сериал, раскрутить новый продукт или заставить всех слушать и напевать очередную бездарную песенку , но всегда не хватает денег на усовершенствование и энергосберегающих и альтернативных энергетических систем, на сохранение представителей неповторимой флоры и фауны, на решение проблем голодающих стран... Человек, еще пару миллиардов лет назад, слишком рьяно начал бороться за выживание, много уже истреблено и скоро в округе не останется никого. Может пора прекратить борьбу и подружиться с окружающей средой? Уже нету огромных мамонтов и саблезубых тигров, постепенно пропали и более безобидные животные и растения...
 Земля потопает в токсических и не разлагаемых горах мусора, но решать эту проблему никто не хочет, на много выгодней и проще еще производить  горы мусора. Я бы даже не задумываясь отдал бы несколько нобелевских премий человеку, который бы нашел способ безвредной утилизации или переработки пластиковых бутылок и использованных памперсов... А в то же время брокеры торгуют какими-то мистическими акциями и бумагами , политики решают абсолютно маразматические вопросы , духовенство не может договориться в "какой позе молиться" богу ... Наверно Богу, если он таки есть, наедало смотреть на эту мышиную возню... Человечество столько боли сделало Земле, что его пора бы и ликвидировать...  И разговоры о конце света мне не кажутся такими уж фантастическими как голливудские фильмы об этом. И тот сценарий, о столкновении нашей планеты с кислотной туманностью выглядит так же, как если бы мы хотели избавить нашего домашнего любимца от надоедливых блох и паразитов, искупавши его с дустовым мылом...

 ці думки спнтанно виникли щойно

після перегляду окартинки Земної кулі

Для того, щоб побачити, якою є наша Земля, людині довелося злетіти у космос.

Для того, щоб осягнути Бога, нам необхідно піднятися над ним. АЛЕ ЦЕ НЕМОЖЛИВО.

Саме тому ми нерідко не помічаємо його присутності.

06.11.2009  

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Там, де закінчується все і де початок усього –
Земне з небесним поєдналось
І серед ночі сонце сяє,
Вода і полум’я там співіснують нероздільно.
Отам – удвох ми. Я – в тобі, в мені – ти.

06.11.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Чи бачив - світ без світла?

Чув - без гармонії мелодію?

Чи зустрічав у натовпі самотніх?

Сліпих зі зрячими очима?

І зрячих, від народження сліпців?

Є хто живий і без любові в серці?

30.10.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

 

P.S. Любові, гармонії та світла - для усіх!

P.P.S. Картинки приєднані для створення гарного настрою

В цьому терміналі я хочу поговорити звами про час... Ні не про звичайні години, хвилини чи там секунди, а про "Життєвий час". Для більшості людей катастрофічно не вистачає часу, вони завжди кудись біжать, мають якісь нагальні справи, в них немає навіть кілька вільних хвилин для того щоб просто зупинитися і насолодитися якимось пейжажем чи заходом сонця. Та я не про це! Якщо чесно, я таким людям заздрю, вони весь час відкривають щось нове, знайомляця з цікавими людьми, завжди вдосконалюются і розвиваються! Думаю всі ми чули, а багато хто і сам нею часто користується, таку фразу; "В мене нема часу!". Як би я хотів щоб в моєму лексиконі зявилась ця фраза! В мене в тиждень повністю вільні аж чотири дні, страшо правда? Мене чомусь мало що цікавить. А те що мене цікавить, те що я хотів би зробити своїм хоббі або навіть справою життя, я фізично не можу виконувати, чи може просто не хочу... Виходить я просто марную ресурс свого життя. От якби я міг свій час продати або просто комусь віддати, думаю від цього була хоч якась користь. В мене таке враження що життя просто проходить повз мене. Деколи хочеться просто зупинити час, жаль що це не можливо. Чи може час зупинився, але лише для мене? Не намагайтеся зрозуміти останнє речення, це так, таракани в моїй голові. На останок хочу звернутися до вас! Народ, ціінуйте життя, кожну його секунду, живіть на повну, бо воно дається лише раз!!! І не в якому разі не марнуйте його, як марную його я...

 

Для тих кому цікаво що таке "Терміал".  http://blog.i.ua/user/1003466/323584/

У кожного із нас є свої бажання. І в цьому немає нічого дивного. Але іноді деякі наші бажання реалізуються дуже швидко і практично без наших зусиль. А над досягненням деяких бажань ми працюємо все життя, але так і нічого не отримуємо.

І, напевно, кожен побачив таку закономірність: якщо дуже чогось хочеш, постійно про це думаєш і робиш все для того, щоб це отримати, а це бажання ніби-то сміється над тобою і завжди в самій останній момент тікає з рук.

І коли, змучившись і розчарувавшись, вирішуєш відмовитись від своєї цілі,як тут же отримуєш все задумане...І потім ще довго не можеш зрозуміти, чому так сталося...

от так і дивись той зомбоящик! ледь не щодня в новинах повідомляють або про те, що дітей потруїли в дитячих садках, школах, літніх таборах (але це ще "позитивні новини"), або про те що чергова  дитинка померла то через неправильний діагноз, то через "не ті ліки", виписані лікарями, то через вакцини... і часто причина банальна - алергічна реакція на препарати! ..
так, кожна людна має право на помилку, проте це не має входити в систему.
особисто я наших лікарів вже давно почала остерігатись. бо щось дедалі більше переконуюсь, що нащі лікарі навіть після вкинутого бабла в кишеню дуже часто або не допомагають, або калічать, або вбивають.

Осінь...

А що тут скажеш? Осінь найкраща пора, як і рання, так і пізня! Про осінь майбуть написано набільше віршів, та і блогів теж. Я люблю осінь, люблю осіннє сонце і багряно-жовте листя, яке злітає з дерев і падає тобі під ногі. А ще я люблю осінню подорожувати! Їдиш, а навколо тебе різнокольоровий світ. А захід сонця в цю пору незвичайно красивий, особливо в Криму, на березі моря! Заздрю Кримчанам, по доброму. Якось потрапив в Крим якраз на Оксамитовий сезон. Дочого там красиво... Ні, я не можу написати, це неможливо передати словами. Та це все початок осені, Вересень і Жовтень, але найбільш мені подобається Листопад! Чому? Тому що я дуже люблю дощ, особливо осінній. Мені подобаються похмурі дні, коли небо затянуте хмарами а на землю падає дрібний холодний дощ! В таку погоду я вдягаюсь так щоб мені було комфортно й тепло і прогулююсь містом, розглядаючи голі та мокрі дерева на яких подекуди ще висять самотні листочкі. Сірі люди, які повертаються з роботи або магизину, хто в авто, хто під парасолькою, хто з піднятим комірцем куртки, пошпішають до теплого дому. Я ж собі іду малим кроком і просто насолоджуюсь і мрію. Ех... Якби я мав автівку, я б залив повний бак і просто їхав, байдуже куди аби тільки було менше авто і людей. Їдиш собі тихенько, розслаблено, нога ледь-ледь торкається педалі газу, в салоні грає тиха спокійна музика а двірники час від часу прибирають краплі на лобовому склі.

 

P.S. Для тих хто не зрозумів що таке Термінал http://blog.i.ua/user/1003466/323584/

Нарешті я створюю замітку не для того щоб про щось попрости чи запитати, а для нормального серійного блогу, який треба просто читати. В Терміналі я буду ділитися з вами своїми думками, своїми поглядами, своїми переживаннями. Можливо буду обговорювати з вами різні моменти мого життя (чомусь згадалось як  мій однокласник пишучи диктант написав; "Бажаю щастя в житі". Признаюсь чесно і ідея і назва це плагіат, але те що я тут буду писати, це не плагіат, а моє власне! Можливо ви запитаєте в кого я це "здер"? Я скажу, в одного досить хорошого радіо ведучого. Ім'я називати не буду, але Волиняни які слухають радіо "Радіо Луцьк" здогадаються кого я маю на увазі! Взагалі радіо для мене особлива тема, але про нього я розповім як небудь згодом. Не знаю як часто буде виходити Термінал, це залежить від того що буде відбуватися в моїх думках...

  Біль...Вона буває різна...Але чомусь однаково нестерпна...

Цікаво а яка біль сильніша: моральна чи фізична? А можливо її взагалі не існує, а це просто наша видумка? Фізичне відчуття чи душевна потреба, яку ми звикли називати одним словом - БІЛЬ!  Але тоді чому нам так важко пережити це відчуття?

.... Біль фізична... Її можна перечекати, приглушити, зціпивши зуби перетерпіти.... Сльози.... Вони допомагають справитися... Біль моральна, душевна.... Вона гірша.... Від неї не придумали ліків, хіба що антидепресанти... Від неї хочеться кричати, а сльози - це невід"ємна частина... Згорнувшись клубочком ти терпиш... Терпиш біль.... І ту, і ту....  Біль нагадує нам про те, що ми ще живі; про те, що комусь теж боляче; про те, що ми відхилилися від істини... Вона нагадує нам про те, що незабаром отримаємо болю ще більше... Біль нагадує нам про те, що скоро будемо щасливі, якщо біль сприйматимемо, як ліки для душі...

Біль.... Можливо варто  подякувати, що завдяки їй, коли ти вперто намагаєшся про неї не думати, тобі в голову приходять усілякі геніальні думки?..