Необъявленные войны СССР
- 23.12.11, 09:25
Самоирония - здоровое чувство, возвращающее к реальности. Поэт Дмитрий Быков и актер Михаил Ефремов демонстрируют здоровый оптимизм внутри полного пессимизма (или наоборот).
Всем путинофилам и опалам посвящается.
В четверг, 8 декабря, исполняется 20 лет с момента подписания Беловежского соглашения, которое ознаменовало прекращение существования СССР и создание Содружества Независимых Государств (СНГ).
[ Читать дальше ]Бажаю щоб всі ті хто так ностальгує за СССР там і опинилися.Повітря в Інеті стало б набагато чище, поміншало б уселякого лайна . Якщоб в СССР інтернет і був би , то тількі у тих небагатьох хто мав телефон.І всі не совєцкі ІР були б заблоковані.
По-друге , після поїздки до колхозу , з трьома пересадками , стоя у тисняві , і пару годин у черзі з дитиною на руках і з "вас тут нє стояло" ,енергії залишилось би тількі на вашу "половинку" і те це не гарантовано.А на написання уселякої маячні вже точно.
По-третє , проблеми у них вже були зовсім інші :де достати більш-менш достойний одяг та їжу , де дістати ліки ,як "откосить" від армії , щоб не потрапити в черговий Афганістан.
Особливо розчулюють комуністи з їхніми розмовами про те , що начеб то Горбачов (Кравчук ,Єльцин ,Шушкевич) розвалили СССР. Хлопці, ви ж комуністи ,почитайте класиків про роль особистості в історії.Це ж ваша ідея - концепція юберменша , який рухом руки змінює хід історії. Це не з Маркса-Енгельса-Лєніна , це з Муссоліні,почитайте. В усьму цьому рюмсані проглядається одна тема : народ - тупе бидло , а еліта ось так усіх вздрючила і зробила по -своєму, а я теж хочу у цю еліту , позаяк я аналітик і теж хочу пиріжок. Найчитаний народ у світі - не був тупим бидлом , пора вже зрозуміти, совєцьку людину не ошукаєш. Ошукати можна тих , хто у 1991 був у ніжному віці , або щойно пішов до школи. Що і відбувається з успіхом. У церковників теж є хіть. Ну зрозуміло , ГБісткой ієрархії теж жилося не погано, хоча спекулювати нафтаю ,тютюном та алкоголем не дуже виходило. І міліцейські кордони по святах Великдня та Різдва до церкви теж не пускали.
А ще прихильники СССР жах як незадоволені олігархами та бандитами,знов же - любиш СССР , люби і їх - це ж не десант з Місяця.Всі вони виховані та виросли якраз за часи СССР. Ні казочками з газети "Правда" , а якраз справжнім СССР , який багато хто пам'ятає.СССР Щелокова, Чурбанова, Рашидова, та решти. Чому Гейтс та Баффет жертвують десякти мільярдів на доброчинність , а Янукович купує собі золочений унітаз ? Тому що Янукович - совок , продукт Совка ,він і слів таких не знає.
СССР кінця 80-х був у глибокій моральній та економічній кризі.Все прогнило і народженні до 70-х це пам'ятають . СССР 60-х років залишился у 60-х , з космосом , з кукурудзою , зі здмуханою вітром перелогою ,чергами за хлібом ВПК та відлигою. Розвалився СССР у 80-х,а це була зовсім інша країна. Народ просто вже більше не витримував ні безперевної брехні , ні керівництва яке зажерлося , ні жахливого побута. Хто хоче освіжити пам'ять - подивиться Говорухина "Так жить нельзя" на Youtube. Настав момент коли виникла революційна ситуація : "вєрхі" не могли керувати по -старому , а "нізи" жити по- старому. Все з точністю вчення історичного матеріализму і статтями Лєніна про державу. І доречі, відповідно результатам матмоделювання проведенного ще за Брежнєва та Андропова.
Також про "квітневий" референдум.Проголосували про оновлений СССР у формі федерації. Підписання нового союзного договору вже було підготовлено Горбачовим,все було розписано , навіть до того хто і де сидітеме під час підписання. А козли з ГКЧП хотіли зберегти неоновлений СССР , точно те проти чого і голосували. Історія їх розчавила. Знов же , з точною відповідностю до історичного матеріализму.
Переклад з російської.
3 листопада. Пом’яни невинно убієнних українців!
У цей день в урочищі Сандармох (зараз республіка Карелія, Росія) розстріляні в’язні Соловецького лагера. Серед них були українці:
Василь Баб’як, офіцер УГА; Олександр Бадан-Яворенко, професор історії; Аркадій Барбар, медик; Федір Бардашевський, офіцер УГА; єрм. Іринарх Білявський; Антон Бенедик; Михайло Білий, воїн австрійської армії; Михайло Білий; Петро Бовсуновський, викладач; Іван Бойко, агроном; Яків Відьмак; Сергій Вікул, економіст; Тарас Вінницький, офіцер УГА; Степан Вовк, викладач; Яків Войтюк; Григорій Вокор; Георгій Волков, екскурсовод; Омелян Волох, офіцер армії УНР; Марко Вороний, поет; Олекса Ганджа; Антон Гарбуз, науковець; Федір Гончаренко; Василь Гоца, професор; Сергій Грушевський, історик; Федір Гумецький; Семен Гуцуляк, офіцер австрійської армії; Петро Демчук; Петро Дідушок-Гельмер, офіцер; Володимир Дідушок, офіцер; Іван Дорожний-Міненко, літератор; Казимир Дудкевич, режисер; Петро Дятлов, професор; Григорій Епік, поет; Петро Замислов, економіст; Степан Запорований, економіст; Микола Зеров, професор, поет; Володимир Ільницький; Мирослав Ірчан, письменник; Михайло Качанюк, офіцер УГА, літературний критик; Олексій Книшик, воїн австрійської армії; Григорій Ковальчук, агроном; Кирило Ковальчук, комсомолець; Яків Ковальчук, журналіст; Михайло Козоріз; Климентій Коник, економіст; Василь Корбутяк, економіст; Павло Кореновський, медик, воїн УГА; Ілля Корзун; Ілля Корсовецький; Мирон Косар-Заячківський; Григорій Котляревський, вчитель; Микола (Макар) Кошкань; Петро Кривенко-Матієнко, журналіст; Антон Крушельницький, літератор, викладач; Богдан Крушельницький; Остап Крушельницький; Йосип Кубрак; Микола Кузняк; Тимофій Кузьменко; Микола Куліш, драматург; Микола Кухаренко; Лесь Курбас, режисер; Іван Лівий; Михайло Лозинський, юрист; Юрій Мазуренко, економіст; Йосип Максимюк; Юрій Машкевич, економіст; Тамара Нестерова, економістка; Юрій Озерський, видавець; Василь Олійник; Йосип Олійник; Микола Павлушков, співробітник ВУАН; Олексій Паламарчук, офіцер Армії УНР; Андрій Панов, викладач; Микола Петренко-Самійленко, юрист; Валеріян Підмогильний, письменник; Борис Пилипенко, музейний працівник; Прокопій Плюндрас, друкар; Володимир Підгаєцький, хірург, психіатр; Валер’ян Поліщук, письменник; Клим Поліщук; Михайло Полоз, нарком фінансів; Степан Попович, хорунжий УГА, редактор; Петро Приступа, студент; Тимотей Ріпа, офіцер австрійської армії; Дмитро Ровинський, директор держтеатрів; Степан Рудницький, географ; Генадій Садовський; Юрій Самбурський; Северіян Сапіга; Олексій Сарван; Семен Середа; Василь Сирко; Іван Сіяк; Микола Сіяк; Борис Скубко; Олекса Слісаренко, письменник; Петро Солодуб, економіст; Петро Стасюк, вчитель; Микола Стрєльцов, письменник; Петро Тимецький; Тимофій Тихонов; Микола Трофименко; Іван Туз, економіст; Іван Тур-Запоренюк; Микола Тютюнник; Петро Фарина; Павло Филипович, поет, професор; Степан Фреїв, офіцер УГА; Осип Фур’єр; Микола Хам; Михайло Хижняк, офіцер Армії УНР; Володимир Хуторянський; Євген Черняк, історик; Володимир Чеховський, історик; Іван Шаль; Іван Шах; Олексій Шваюк, журналіст; Володимир Штангей, письменник; Олексій Яворський; Матвій Яворський, історик, економіст; Михайло Яловий (Юліян Шпол), письменник; Олександр Яцун; Михайло Ящук