Любов. Кохання. Кохання з першого погляду. Існує чи ні? І що це взагалі? В кожного знайдеться своя відповідь. Можливо природний інстинкт до продовження роду? Закохались-одружились-діти. Чому ж тоді часто буває так що:" Вибач,я закохався в іншу",чи "Я зустріла іншого"? Потім "Я зустрів другу...Третю...Четверту... Вибач! Вибач! Вбач!". Чому ж цей інстинкт ніяк не зупиниться,штовхає далі і далі? А може це хвороба? Полюбив одну. Зустрів другу,першу покинув. Зустрів третю-покинув другу. А були б ліки ніхто нікуди не бігав би. Випив таблетку і ніхто тобі вже не треба,окрім тієї єдиної чи єдиного. Хіба ж може здорова людина переступити через сім'ю,дітей,спільні прожиті роки і заради любові піти до іншого-іншої? А може тоді це не була любов? А просто стан "алкогольного сп'яніння"? А що,схоже! П'яна людина здатна на речі,які б тверезою ніколи б не зробила. Тут і тяга до подвигів, веселощів,безумств. Закохані теж готові на будь який подвиг,чинять безумства, від радості готові кричати на весь світ. На другий день -похмілля! А коли дізнаєшся,що виробляв вчора: "Ой як соромно! О це я дав жару. Як людям в очі дивитися?" Так само і з любов'ю. Проходить,залишаючи "похмілля". А тоді "І навіщо я за тебе вийшла? І що я в тобі знайшов? Якби я знала що ти такий..." Отож любов чи з першого погляду чи з сотого має бути любов'ю,яка не помічає вад,яка пробачає провини,яка не примушує підлаштовуватись одне до одного...Любов'ю яка яка сумує,коли ви хоча б секунду не разом,яка хвилюється,коли ви хоча б секунду не разом,яка чекає ,коли ви на секунду не разом...
Моя "половинка" проста українська дівчина. Не кінозірка, не модель "плейбоя",не має багатих батьків,але з першої ж зустрічі я відчув до неї, те що відчувають до брата чи сестри. І з кожним днем вона стає мені все ріднішою і ріднишою. То може це і є основою чистої відвертої любові? Може треба шукати серед натовпу рідну душу,а не кидатися на шикарних дівчат з ідеальними формами чи на супер мачо з крутим авто? Рідну душу,з якою просто і легко, з якою ти сам собою. Багато скажуть що це маючня божевільного,а дехто буде зі мною згоден. Хай там як, а справжню любов я бачу саме такою.

давня замітка, перероблена

Ти тілу любий, серцю милий,

Я не любить не маю сили.

До тебе - всі думки птахами.

Що відстань їм, яка між нами!

Мед на вустах, крізь мряку промінь,

В мені - бажання, спалах, пломінь!..

Як розлюбити?! О, мій милий!

Лише кохати маю силу.

16.10.2009

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112040930

 

Мовчки в очі зазирни-но!

Слухай серце… Шал... Долоні…

Посади свою зернину –

Я плекатиму у лоні

 

Плід кохання, неба квітку,

Духа Божого лелітку –

ЖиттєДиво…

*****

                                                                          Близькість. Очі.

Пломінь. Двоєдиність. "Хочу…"

 

29.11.2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112010530

 

Торкнутись ніби випадково,

Тебе вдихнути наче бриз

Той свіжий, сонячно-ранковий. Скупатись в сяйві оксамитнім, Хапати жадібно смак бризок. По вінця напоїти свої очі тим золотаво-млистим жаром, Зімліло простягнутись горілиць Під неосяжним небом літнім; В прибій вслухатись, що лоскоче, Відчути лоном його міць. Всім тілом всотувати хвилі Та борсатись з веселим шалом; Нуртуючій твоїй віддатись силі

І розчинитися в тобі самітнім....

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112010433

Кохання з присмаком гірчинки...
Солодка мить - мить забуття,
Коли є лише ти і я....
А інше, якось не важливо,
Все інше нехай зачека.

Проте не довгі щастя миті.
Ось тут ти був і вже нема.
Бринить не прошена сльоза
І те, що так зігріло серце
Примарно по душі блука...

І мучить навіть не чекання.
Не від розлуки та сльоза.
Безвихідь тужно огорта.
Чому між нами стільки всього,
Що серця стукіт завмира?

 

Здивуй мене, а ну ж! Уяву полони!

Ввійди, фортецю захопи, чи зможеш?!

Боїшся, я сприйматиму вороже,

Що ти оратимеш мої лани?

Пручатимусь… Здасися?  Чи відступиш?

 Тримай якнайміцніше!  Й ніжно… Ти…

А втім… Можливо, вартових підкупиш?

О, переможцю мій! Не відпусти!..

08.11.2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111090897

- Ты такая красивая, я люблю тебя, очень!
- Обернись. Там сзади девушка в сто раз красивее меня...
Он обернулся, там две старухи... - ?!
- Если бы любил, ты бы не оборачивался...

ВООЗ включила кохання до переліку психічних відхилень під кодом F63.9 поряд з алкоголізмом, клептоманією і токсикоманією. 

«Я підтримала це рішення, - зазначає представник Міжнародної асоціації психіатрів Тіна Берадзе, - і можу пояснити чому. Мова йде не про закоханість, яка час від часу трапляється з кожною людиною. Коли ми закохані, в організмі виробляється легкий наркотик з ряду ендорфінів. Завдяки йому людина перебуває в стані легкої ейфорії і не помічає недоліків партнера. Але цей період проходить, і якщо пара залишається разом, включаються вже інші біохімічні процеси. А коли закоханість протягом трьох років не зникає, тут і починається той самий хворобливий стан, який психіатри називають романтичним коханням. Це зацикленість на одній людині, яка може тривати багато років». 

ВООЗ звернула увагу, що на ґрунті нав'язливої любові виникає багато побутових злочинів і суїцидів. 

Самостійно позбутися такої романтичної любові практично неможливо. Тут без допомоги фахівця не обійтися, - переконані у ВООЗ. 

Симптоми «новоспеченої хвороби»: 

- Нав'язливі думки про іншу людину; 
- Різкі перепади настрою; 
- Завищене почуття власної гідності; 
- Жалість до себе; 
- Безсоння, переривчастий сон; 
- Необдумані, імпульсивні вчинки; 
- Перепади артеріального тиску; 
- Головні болі; 
- Алергічні реакції. 

Цікаво правда чому ВООЗ викреслила гомосексуалізм зі списку хвороб, зате назвала хворобою любов? Також тоді не вписується те що ООН якій підпорядковується  ВООЗ дітовбивство (аборт) визнає правом людини. А аборт не вдаючись в релігійні і етичні переконання, теж тяг не за собою різні психологічні відхилення, зокрема і суїцидальні нахили. Не даремно ж психологи і психіатри проходять курви по постабортному синдрому.

Дмитро Лаба /мрії/

/Невдалий переклад частини твору В. Маяковського. Перепрошую за помилки та склероз, відсутність часу та запис українськими літерами.

Любіть – ето значіт в глубінах двара

Блєстя тапаром рубіть драва

Сілай своєй іграючі./

 

Кохати – це дрова рубати!

Кохати – це користь давати

Роду, родині, сімї!

Кохати – це вибачати,

Кохати – це вчасно змовчати,

Кохати – це відкоша дати,

Кохати – це правду казати,

Кохати – своїх захищати,

Кохати –це Рід зберегти!

16/09/2011