Арсеній Яценюк.

   Ми уникли воєн, ми прощаємося з радянським менталітетом, ми виростили покоління, яке не заженеш в колгосп і найголовніше - ми усвідомлюємо: нині в Україні остання радянська влада.

   Англійською мовою бездержавні народи визначаються як «не представлені». Не представлені на політичній карті, не представлені в історії… Жорстко, але влучно. Понад триста народів сучасного світу є "не представленими"; багато хто з них змагається за свою державність, часто – зі зброєю в руках. І українцям Незалежність не дісталась "даром". Про "даром" - чи не найпідліший з-поміж антиукраїнських міфів. Він сконструйований, щоби викреслити з колективної пам’яті українські визвольні змагання 1917-1921 років, масові виступи селян проти білих і червоних, спалені селянські республіки, відчайдушний спротив колективізації, який був приборканий Голодомором, повстанський рух 1940-х,  знищених у таборах дисидентів, шістдесятників… Тієї одержимості, за яку нас глумливо обізвали "самостійниками", того прагнення брати безпосередню участь у справах світу, а не бути постачальником ресурсів для інших, посідати місце в історії, а не лише на карті, - усього цього з нас так і не витравили. Навіть ціною мільйонів виморених голодом, вбитих на громадянських і світових війнах, на порогах своїх хат й на чужині, замордованих і зниклих безвісти у геноцидному ХХ столітті. Не витравили, і це перше, чому я вірю в Україну.

   СРСР надірвався, програв глобальне змагання і почав розкладатися. Але якби Україна не здвигнулася, він гнив би хтозна скільки, отруюючи все навколо себе. Україна відіграла величезну роль у відносно мирному демонтуванні Радянського Союзу; вона відвернула так впевнено пророковані їй війни на релігійному й етнічному ґрунті, збройні сутички і масові безлади. Навіть під час найбільш масових і рішучих протестів ми не били вітрин, не палили автівки й не грабували магазини. Попри все, ми довели свою здатність до самозбереження й самоорганізації. І це друге, чому я вірю в Україну.

   Поза сумнівом, покоління тих, хто мріяв про Українську державу і 29 мільйонів тих, хто сказав "так" Незалежності на референдумі 1 грудня 1991 року, уявляли цю державу принципово інакшою.  У тих мріях не було зажерливої корупції, політичних репресій, ганебної бідності, непристойно глибокого соціального розшарування, жахливого владного свавілля… Важко було собі уявити, що через 20 років після здобуття Незалежності з України намагатимуться ліпити погіршену й потворну, зменшену копію СРСР і правитимуть нею по-радянськи. Тобто, грабуючи країну, вивозячи з неї все і нічого в неї не вкладаючи, поводячись з народом, як на окупованих територіях, звідки треба негайно висмоктати останню краплю. Але, переконаний, це вже останній контрнаступ минулих примар.   Це - останній радянський режим. Не тому лише, що ми вичерпали відпущений нам історією ліміт помилок, некомпетентності й мерзотників при владі.  Просто радянську спадщину розкрадено вже майже до краю, а для того, щоби не розтягувати, а творити й будувати, необхідні інші мізки, інші навички та інше виховання. Те, чого у нинішніх при владі немає.

   Припускаю (хоча й і не впевнений), вони здогадуються, що треба зробити для дерадянізації країни: у політичному просторі, в економіці, у судочинстві, у соціальній сфері, однак точно нічого для цього не робитимуть. Тому, що кожний крок від радянщини - від "капіталізму для своїх", телефонного права, розкошів за бюджетний рахунок, зростаючих витрат на держапарат замість зростаючих пенсій - це удар по їхніх інтересах. Вони вирили провалля між державою і суспільством, між владою й людиною і кревно зацікавлені у його збереженні.  

   Натомість Україна, в яку я вірю, вимагає спільної праці і спільної відповідальності. Кожний починає з себе, зі свого робочого місця, зі свого бізнесу і навчання, зі свого обов’язку перед рідними і цілою країною. Але передовсім почати з себе має влада. Банально, але її треба виховувати і примушувати. Або влада боятиметься людей, або люди боятимуться влади. За великим рахунком, країни світу поділяються на дві категорії - там де влада служить людям, і там, де люди служать владі. Просто кажучи, якщо не вистачає на дитячі щеплення, треба продавати депутатський автопарк, гелікоптери і урядові санаторії. Інакше влада стає злочинною, а всі, хто це проковтне - співучасниками  злочину. Коли урядовці зрозуміють, що оббирати дітей і пенсіонерів, одночасно влаштовуючи бенкети вартістю зо три міських бюджети і аморально, і небезпечно для них самих, тоді, повірте, питання освіти і охорони здоров’я, інвестицій і доступності житла вирішуватимуться у кільканадцять разів ефективніше. Коли правило, згідно з яким темпи збагачення міліонерів в уряді є прямо пропорційними падінню рівня життя в країні втратить свою безвідмовність, проблеми землі, судоустрою, виборчого законодавства не здаватимуться такими нездоланними.

Головна реформа, без якої Україні не прорватися, не злетіти, не стати успішною - перевернути всю державну машину з голови на ноги, з обслуговування себе самої на слугування людині. Поза цим всі інші реформи шкідливі, щонайменше - безглузді. Поза цим податкова реформа зводиться до нищення середнього класу, пенсійна - до збільшення пенсійного віку, адміністративна - до перейменування комітетів на служби, а освітня - на узаконення корупції.

   Можливо, як полюбляють повторювати політологи за французьким аристократом Жозефом де Местром, кожний народ має той уряд, на який заслуговує. Але мені очевидно, що українці заслуговують на принципово інакше урядування і незмірно більш гідне життя. Залишимо осторонь штампи про роботящі руки та мудрі голови. Мабуть ми не найбільш працьовиті і не наймудріші, хоча за кордоном наші дуже продуктивні у наукових винаходах, мистецьких звершеннях і творенні іноземних економічних чудес. Справа наразі в іншому: у дедалі глибшому розумінні українцями нерозривності зв’язку між свободою й добробутом, дедалі меншим сподіванням на урядовців і більшим - на власні сили і усвідомленні своєї, а не чиєїсь відповідальності.Люди з різних регіонів, різних соціальних верств, різного віку і фаху, які не хочуть віддавати свій бізнес «дядям», брехати, давати хабарі, боятися чиновників, виїжджати у пошуках роботи за кордон, виживати, замість того, щоби жити. Не хочуть і не будуть.  Зустрічаюсь із талановитою і сміливою молоддю, яку не заженеш у минуле і яка не відокремлює себе від своєї країни.

   Зважте, попри всі розчарування і тотальну недовіру правлячій верхівці, у разі повторення референдуму 1991 року, більше половини українців знов проголосували би за Незалежність. Понад три чверті вважають себе патріотами України. І навіть серед молоді, яку влада буквально витискає з країни, патріотів більше половини. Тому, що чітко розуміють, де Батьківщина, а де – режим. І тому я вірю в Україну.

Політолог Віктор Небоженко спрогнозував, що в разі приходу до влади лідера партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко на лаві підсудних першим опиниться нинішній прем'єр-міністр України і голова Партії регіонів Микола Азаров.

   Про це експерт заявив у коментарі Gazeta.ua."Спочатку сяде Азаров. Але у Азарова вже є маса заготовлених документів про важке дитинство, жалюгідне минуле і про важке здоров'я", - додав Небоженко.

   На його думку, опозиціонерка Тимошенко зараз вчиться у чинної влади тому, як слід поводитися із своїми опонентами."Я думаю, що Тимошенко багато чому навчиться на ставленні до неї нинішньої влади. У разі приходу на владний Олімп вона вже не дозволить робити з нею те, що противники чинять з нею зараз - принижувати і тримати у в'язниці", - підкреслив політолог.

   Разом з тим, на переконання Небоженка, гасло "Бандити сядуть у тюрми" буде здійснене тільки тоді, коли "помаранчеві" політики повною мірою відчують на собі від "бандитів" тиск, переслідування і репресії.

   "Насправді, це ж суд не над Тимошенко. Це спроба посадити усіх керівників помаранчевої революції на одну лаву підсудних", - пояснив Небоженко.

Нагадаємо, 5 серпня Печерський суд заарештував екс-прем'єра Юлію Тимошенко. Відповідну постанову оголосив суддя Родіон Кірєєв. На його думку, Тимошенко на волі ухиляється від слідства.

После ареста Тимошенко Януковичу пора думать не о втором сроке, а как третьего избежать, - политолог Процесс в Печерском суде давно перешел за грань добра и зла. За что не берутся наши "профессионалы" все выходит у них немножко по дебильному. Вышел не суд над Тимошенко, а операция -реанимация проигравшегося в пух и прах политического игрока. Об этом в комментарии «Хвиле» заявил политолог Андрей Золотарев.

«Случившееся вчера из того же разряда. После ареста Тимошенко Виктору Федоровичу надо думать не о втором сроке, а как третьего избежать», - считает он.

«Как бы там ни было старые неписанные правила, такой себе внутриэлитный "договорняк" денонсирован. Не знаю,  сколько дней или месяцев в этот раз просидит Тимошенко, а Янукович свой посадочный талон получил. И неважно кто его  в году 2015, например, конвертирует в процесс над экс-президентом, соблазн будет очень велик, тем паче прецедент создан. Как судите, так и вас судить будут...»- резюмировал эксперт.

Світова громадськість обурена рішенням суду щодо арешту екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Про це повідомляє німецьке видання Der Spiegel.

   Так, Президент Європарламенту Єжи Бузек зазначив, що процес проти Тимошенко є чітко політичним.У свою чергу державний міністр в Міністерстві закордонних справ Німеччини Вернер Хойер зазначив, що уряд Німеччини детально спостерігає за судовим процесом в Києві і сумнівається, що дії суду є об’єктивними.

Як додає видання The Washington Post, США та ЄС неодноразово характеризували судовий процес проти Тимошенко як «вибірковий процес» проти політичної опозиції. Видання також зауважує, що міжнародні експерти переконані у тому, що судовий процес проти Тимошенко та її ув’язнення, зокрема, є кроком для усунення кандидатури екс-прем’єра з майбутніх президентських виборів.

  У той же час видання The New York Times ще раз наголосило на тому, що після приходу до влади Віктора Януковича за рейтингом Freedom House рейтинг України знизився із «демократичної» до «частково демократичної».

   Водночас, Репортери без кордонів знизили рейтинг країни за нового президента з 42 до 131 (з 178 країн) місця за рівнем свободи слова.

   Експерт Brookings Institution та колишній посол США в Україні Стівен Пайфер нещодавно зазначив, що «з точки зору Заходу процес є нічим іншим,як політично вмотивованою спробою вивести з боротьби кандидата від опозиції».

Тиждень

Заступник голови Верховної Ради України Микола ТОМЕНКО заявляє, що сьогоднішні дії влади щодо арешту Юлії ТИМОШЕНКО мають об’єднати опозиційні сили.

Про це М.ТОМЕНКО заявив сьогодні кореспонденту УНІАН. «Діївлади вимагають від опозиції об’єднання. Влада сама спонукає опозицію припинити дискусію, хто старший і хто впливовіший», - сказав М.ТОМЕНКО.

За його словами, як і прогнозувалося, арешт Ю.ТИМОШЕНКО став «подарунком» Президенту України Віктору ЯНУКОВИЧУ до Дня Незалежності.

«Це Піррова перемога для ЯНУКОВИЧА і для його команди. Але це рішення влади безглузде», - сказав він.

За словами М.ТОМЕНКА, всі опозиційні демократичні сили мають забути про внутрішній розбрат та створити спільний комітет захисту України.

 

То один, то другой депутат украинской Верховной Рады настаивает на том, что выборы в парламент могут быть перенесены с 2012 года на 2015 год. Стоит напомнить, что и 2012 год - дата, ради которой парламентарии пошли на очередное изменение Конституции. Все дело в том, что избирали их еще по старой - вернее, новой редакции, которая была отменена в одночасье решением Конституционого суда страны. И оказалась, что «вернувшаяся» Конституция уменьшила полномочия парламента. Но в Верховной раде рассудили, что Основной закон хорош только тогда, когда он продлевает полномочия…

Поэтому выборы президента остались по вернувшейся редакции, а выборы парламента перенесли, найдя в Верховной раде конституционное большинство - то самое большинство, которое никак не находится, когда нужно выполнить какие-нибудь предвыборные обещания Виктора Януковича, вроде придания русскому языку статуса государственному. Впрочем, это я лишку хватил: что значат предвыборные обещания, когда речь идет о возможности лишний год посидеть в депутатском кресле? Тут и немой проголосует! Но 2015 год - это уж слишком. Поверить в такие намерения «регионалов» непросто. Но на самом деле возможно. Ведь ситуация в стране развивается отнюдь не по праздничному сценарию, запланированному Партией Регионов после победы ее лидера на президентских выборах. Да, было ясно, что рейтинг победителей снижается, но мало кто представлял себе, что он будет падать такими головокружительными темпами. А ведь еще не наступила осень, которая может стать для украинцев временем самых непростых экономических испытаний.

Поэтому выборы 2012 года можно выиграть только при условии тотальной фальсификации их результатов - и с помощью изменения избирательного закона, которое даст возможность избирать половину депутатов по мажоритарным округам. Но и тут в победе нет особой уверенности - власть на Украине не раз сталкивалась с ситуацией, когда верный ей депутат-мажоритарщик менял позицию под воздействием обстоятельств. Причем сделать это ему гораздо проще, чем избранному по партийному списку. Поэтому полной уверенности в том, что система сработает, все же нет. Да и тотальная фальсификация выборов опасна: один раз такое презрение к волеизъявлению уже привело к Майдану - и нет никаких гарантий, что на этот раз оно не станет спусковым механизмом для новых массовых волнений. При этом в условиях социальной нестабильности фальсифицированные выборы могут стать не причиной волнений - но важным поводом.

Так может, и в самом деле лучше не проводить никаких выборов? Да, в этом случае рейтинг Партии регионов опустится ниже плинтуса, но зато у ее выдвиженцев будет еще несколько лет нахождения у ресурса. А за четыре года, согласно старой пословице, либо народ перемрет, либо падишах насытится. Или последнее в постсоветских условиях все же невозможно?

04.08.2011 _ Ірина Погорєлова, для УП

Переговори не мають залежати від особистостей при владі, а легітимність повноважень не може залежати від персональної карної справи чи політичних мотивів.

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ ТУТ >>>>>> 

   Дмитрий Медведев в день Военно-морского флота побывал в городе Балтийске Калининградской области на главной базе Балтийского флота. Однако, как выяснила газета "Коммерсантъ", отмечать праздник глава государства должен был в Севастополе, пишет РБК.

   Как сообщили изданию в МИД Украины, Кремль и российский МИД, готовясь к Дню ВМФ, вели с Киевом активные переговоры о том, чтобы президент отметил его в Севастополе, где расположена база российского Черноморского флота. "Но договориться не удалось", - сообщил украинский дипломат.

   По его словам, обо всех "подводных камнях" в украинском руководстве и МИДе знают всего несколько человек. Факт обсуждения возможного визита Дмитрия Медведева в Севастополь и неуспех переговоров подтвердили и российские дипломаты. "Идея обсуждалась, но безуспешно", - ответил знакомый с ситуацией сотрудник МИД РФ.

   Собеседники газеты в украинском руководстве высказали предположение, что основной причиной того, почему Москва и Киев не согласовали визит президента РФ в Севастополь, могла быть политическая. Российско-украинские отношения переживают сейчас не лучшие времена, а в июне Москва и Киев и вовсе вступили в открытый конфликт из-за учений Sea Breeze 2011 и захода в Чёрное море для участия в них американского ракетного крейсера Monterey, оснащенного зенитно-ракетным комплексом Aegis. Кроме того, Москва открыто упрекает Киев в том, что при президенте Януковиче он активно наращивает сотрудничество с НАТО, обсуждая с альянсом чувствительные для Москвы вопросы: безопасность в Черноморском регионе, будущее дислоцированного в Крыму Черноморского флота РФ, а также ПРО.

  Куда более важной причиной несостоявшегося приезда Дмитрия Медведева в Севастополь оказалась углеводородная. Как рассказал источник в МИД Украины, знакомый с подготовкой визита, основным условием его проведения российская сторона ставила подписание конкретных договоренностей по объединению Газпрома и украинского "Нефтегаза" на условиях Москвы. "Поскольку мы сочли это для себя невыгодным, нам было заявлено: тогда и визита не будет",- пояснил он.

   В Кремле эту версию полностью подтвердили. Источник в президентской администрации сообщил, что российская сторона действительно ставила во главу угла при обсуждении возможного визита президента РФ в Севастополь подписание конкретных договоренностей, в том числе по углеводородной тематике. "Когда стало известно, что этого не произойдет, Дмитрий Медведев принял решение не лететь на Украину", - отметил источник.

 

   Що це - гра в *патріотичний прагматизм* з начебто *витоком інформації* чи правда ?

  Київ.  Найбільш рейтингові українські медіа зосереджені в руках кількох осіб, однак вони використовуються ними не як бізнес, а як засіб досягнення інших цілей. Про це свідчать дослідження українських медіа-юристів і безпосередньо Радіо Свобода. У Нацраді з питань телебачення та радіомовлення визнають, що власність українських медіа є недостатньо прозорою, і що держава не має достатніх важелів для протидії утворенню монополій. Експерти очікують, що найближчим часом відбудеться ще більша концентрація медіа у руках прибічників провладних політичних сил.

Председатель Гадячской РГА приобрел себе черный джип класса Люкс Toyota Highlander. По данным официального представительства центра " Toyota" такая машина стоит порядка 500 тысяч гривен. 

По подсчетам журналистов, чтобы приобрести такой автомобиль, нужно проработать в должности главы райадминистрации не менее 25 лет. Нынешний председатель не проработал в этой должности и года.

Как сообщают работники администрации, на работу на джипе председатель приезжает очень редко, ведь в рабочее время предпочитает служебный автомобиль.

Чтобы подтвердить информацию, гадячские журналисты поехали к дому, где проживает Владимир Беседа. Возле дома действительно стоял автомобиль, а рядом с ним - строится огромный гараж. Параллельно с этим жена главы администрации, работающая директором интерната, строит за государственный счет на территории школы бассейн.

Соседи, проживающие рядом с знатным семейством, говорят, что стройматериалы на огромный гараж похоже взяты из государственной корзины.

Общественность Гадячского района возмущена тем, как ведет себя глава администрации, большинство утверждают, что больше никогда не проголосуют за «Партию Регионов». Вместе с тем предприниматели откровенно сравнивают покупку с «улучшением Бесединой жизни уже сегодня».

Несколько месяцев назад, когда к главе администрации пришла растерянная женщина просить денег больному ребенку на операцию, Владимир Беседа положа руку на сердце ответил, что получает лишь 2700 зарплаты, поэтому и сам едва сводит концы с концами. Кроме того Беседа также имеет золотые часы весом сто граммов.