хочу сюди!
 

Alla

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 31-42 років

Замітки з міткою «поезія»

Напнулися вітрила

Задощило, закалюжило, Вмило місто запилюжене. Захмарило, завітріло, Напнулися враз вітрила – Залюблені в небо бані. Пливи, Києве! В чеканні… 09.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика пейзажная Свидетельство о публикации № 10533

Небо мжичкою…

Засіває дрібно мжичкою Небо землю. Ген, за річкою – Лаврська сонячна дзвіниця Свята жде. Страсна седмиця… 09.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика религиозная Свидетельство о публикации № 10526

Ладо

[Приєднана картинка] Твоя влада, Ладо! Згуба З губ… Голубе мій!.. Глибоко Голубиться, губиться… Пригублю… Любитиму… Благоговітиму… 06.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика любовная Свидетельство о публикации № 10428

Лада

[Приєднана картинка] О, Ладо! На губах – згуба!.. Пригублю глибоко… любо! Загублюся, заголублю… Любитиму… Благоговітиму… 06.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика любовная Свидетельство о публикации № 10421 © Copyright: Марина Степанская, 2012 Свидетельство о публикации №11204063378

Зимові тюльпани

Мороз. На снігу Жовті тюльпани-панни Мерзнуть, тендітні. Пломінь в пелюстках згаса. Заметіль їх колише... 31.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: восток: рубаи, хокку, танка Свидетельство о публикации № 10262

Троянда

~~~~~ танка ~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ В калюжі чорній Троянда червоніє. Пливе пелюстка Відірваним вітрилом. За обрієм зника… 30.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: восток: рубаи, хокку, танка Свидетельство о публикации № 10234

Заримуймо нас в поему…

Заримуймо нас обох в поему! Твій гобой, моя віолончель Віршуватимуть Кохання - у рондель. Виринає спогад – хто і де ми… Певно, перші мешканці Едему Так дуетом грали - на дуель! Заримуймо нас обох в поему - Твій гобой, моя віолончель Гратимуть Кохання вічну тему У рондель, сонет чи ритурнель. А митець - Верховний Менестрель В партитуру впише всі лексеми. ...

Читати далі...

Непереборний Ти

Нестерпний біль і радість позахмарна; А сльози – не в очах – як метастази. Непереборний Ти… Любов - безкарна… Геть! Чи ввірвись! І вбий відразу… 28.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Свидетельство о публикации № 10127

Мар’яна САВКА. ТРИПТИХ II

1. Боронися від того, хто щойно тобою був І водив тебе в сад, де високі замшілі трави. Бережися того, хто тебе у тобі почув І чомусь нагадав, що і небо твоє імлаве. Де ж ті схованки снів, де загати хмільні дощу? Заростають стежки кропивами якогось дива. Ну а той, у саду, то був просто старий віщун. То був просто дивак, що його називали Дивом. 2. Монастирська стіна постаріла. Сиві сходини моху – як брови ченця. Тихо падали яблук достиглі серця, Відкриваючи...

Читати далі...

Мар’яна САВКА. ТРИПТИХ I

1. Поза тим, що його не зумієш назвати, Вміють трави рости по коліна, по серце. На листках перезрілої сивої м’яти – Вечорового коника скерцо. Заплітаєш себе в прохолодні косиці, Де стебло до стебла – як душа за душею. І встають дві зорі – дві сестри – дві черниці Понад вежею. Понад твоєю межею. 2. Ця вежа має літ зо триста Під сяйвом білого світила – Все, що лишилося від міста, В якому б я не заблудила, Не загубила того дому І стін просторої каплиці...

Читати далі...