хочу сюди!
 

Таня

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-48 років

Замітки з міткою «путін»

Від Леніна до Путіна

Гениальный М.Рильский:

ЛЕНІН

З жестом суворим і простим,
З усміхом мудро-ласкавим,
Гордим, небаченим зростом
Зріс він над світом іржавим.
Так, він титан, бо «титанів»
Скинув з золочених тронів;
Глянув, дихнув — і розтанув
Лід їх застиглих законів.
Так, він титан, бо на крові
Бою двох сил непримирних
Склав підмурівок будові
Подвигів творчих незмірних.
Звідки ж набрався він сили?
Звідки той порив червоний?
Мозок його запліднили
Рук мозолястих мільйони.
Всім злидарям він і гнаним
Кинув потужне: боріться!
Тим же й горить, як зоря, нам
Жест огняної правиці.


Путін не відмовиться від агресивних планів,поки його не зупинять

11:01 22 лютий Київ, Україна



Диктаторський режим глави Кремля перейшов всі червоні лінії і у Путіна не залишилося ніяких інших козирів, крім як нарощування агресії.

Путін ніколи не відмовиться від своїх ворожих планів проти інших країн, сподіваючись, що вони злякаються ризику великої конфронтації, поки його не зупинять. Таку думку висловив російський опозиціонер Гаррі Каспаров.
"Мілітаристська істерія в Кремлі буде тільки наростати в міру погіршення соціально-економічної ситуації в Російській Федерації", - сказав Каспаров.
Каспаров зазначив, що на зустрічі з фракціями нелегітимної Держдуми Путін вже заговорив про необхідність введення в його країні продовольчих сертифікатів.
"Це означає, що після 20 років вставання з колін Росія зараз повинна ставати в чергу за продуктами. І в цій ситуації, коли холодильник вже взагалі не є союзником, коли економіка знаходиться в жахливому становищі, а рівень злодійства, корупції тільки зростає (тому, що мафія не може зупинятися), розширення мафіозного клану ставить режим в патове положення", - пояснив опозиціонер.
Каспаров підкреслив, що навіть при досить високих цінах на нафту грошей на те, щоб годувати населення РФ і задовольняти зростаючі апетити корумпованої верхівки, Путіну не вистачає.
"І тому як єдиний аргумент буде приводитися необхідність протистояти решті світу. А це означає підвищення градуса агресії. Диктатор ніколи не зупиняється, його зупиняють. Ніколи ще в історії диктатор сам по собі не припиняв агресивних воєн, якщо не зазнавав поразки", - зробив висновок Каспаров.
https://myc.news/ua/politika/putin_ne_otkazhetsya_ot_agressivnyh_planov_poka_ego_ne_ostanovyat___kasparov?fbclid=IwAR3SsKqs3Stw3JoncUCZoRcpKzGdI1alTZt2-NarPu6HOr7f84_SjG7tqIg

Путін проти Порошенка (з декларацій про доходи)

Президент РФ Володимир Путін заробив 2014 року понад 7,65 млн рублів.

Це випливає з декларації про доходи, витрати та майно, опублікованій у середу на офіційному сайті Кремля.

Дохід глави Російської держави за минулий рік становив 7 млн 654 тис. 042 рублі (у середньому – близько 638 тис. рублів на місяць).

У його власності вказано земельну ділянку на 1,5 тис кв. м, квартиру в 77 кв. м і гараж (18 кв. м). У користуванні Путіна також квартира 153,7 кв. м і гаражне місце на 18 кв. м. Ці ж об'єкти були зазначені і в декларації за 2013 рік. Вся ця нерухомість міститься в Росії.

Не зазнав змін порівняно з минулим роком і особистий автопарк президента. У його власності – дві раритетні «Волги» (ГАЗ М21 і ГАЗ М-21-Р), а також «Нива» і причіп «Скіф».

Водночас прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв став багатшим 2014 року майже удвічі.

Голові уряду вдалося заробити 8 млн 51 тис. 573 руб. 68 коп. – на 3,8 млн руб. більше, ніж роком раніше, коли його дохід сягав 4 млн 259 тис. 525 руб.

Жодних інших змін у декларації немає: ні щодо рухомого, ні щодо нерухомого майна, ні щодо акцій.

Таке збільшення річного доходу голови уряду пов'язане зі зростанням його заробітної плати.

З урахуванням того, що, за даними прес-секретаря Медведєва Наталії Тімакової, крім зарплати, «жодних інших джерел доходу у прем'єра немає», оплата праці голови уряду становила 2014 року приблизно 670 тис. руб. на місяць, тобто щодня він заробляє близько 22 тис. руб.

Згідно з опублікованою декларацією, Медведєв, як і раніше, є власником квартири (на території Росії) площею 367,8 кв. м. Точно така ж квартира числиться і в користуванні у його дружини. Крім того, на умовах оренди (строком 49 років) прем'єр володіє земельною ділянкою площею 4 тис. 700 кв. м (47 соток), також розташованою в межах російської території.

Медведєв, як і раніше, має у власному розпорядженні два раритетні легкові автомобілі – ГАЗ-20 «Перемога» 1948 року випуску і ГАЗ-21 «Волга» 1962 року випуску. Його дружина володіє сучаснішою машиною – німецьким Volkswagen Golf, проте вже кілька років цей легковий автомобіль 1999 року випуску жодного разу не змінювався на новіший. Світлані Медведєвій також належать два машино-місця загальною площею 32,5 кв. м.

Загальна сума сукупного доходу Порошенка в минулому році склала 368 943 679 гривень, а членів сім'ї - 36 000. 345 670 008 гривень становлять дивіденди і відсотки, 11 253 718 гривень - дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав, 961 780 - від продажу майна. У власності президента більше чотирьох із половиною гектарів землі, три квартири і будинок на 1,3 тисячі "квадратів". І два авто – "Мерседес Віто" 2010 року та БМВ 2011-го.

Заробітна плата Порошенка, яка в 2014 році нараховувалася йому спочатку як народному депутату, а потім як президенту, як і в попередні роки, повністю передається на благодійні цілі, повідомила прес-служба глави держави. 

Загальна сума благодійних пожертвувань, зроблених у минулому році за сприяння Порошенка, склала 123 166 037 гривень. 

Сума коштів на рахунках у банках та інших фінансових установах на кінець 2014 року склала 451 925 060 гривень. 

Напередодні прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк подав декларацію про доходи і витрати за 2014 рік. Згідно з документами, загальна сума власного доходу прем'єр-міністра за 2014 рік склала 1 млн 147 тис. грн. У цю суму входить заробітна плата за час перебування на посаді (182 тис. грн), відсотки за банківськими депозитами (965 тис. грн). 

Нет договора о прекращении огня с Россией

Сергій Власенко 

К сожалению, полностью подтвердилось то, о чем я говорил в эту пятницу у Шустера: нет никакого договора о перемирии и прекращении огня с Путиным. 

В этом документе нет НИКАКИХ обязательств России.  Например в п. 1 речь идет о ДВУХСТОРОННЕМ (Украина с одной стороны и ДНР+ЛНР с другой) прекращении огня.

Так что регулярные войска Путина, которые вторглись на нашу территорию "никому ничего не обязаны". Весь протокол еще раз подтверждает, что Путин не агрессор, а посредник и член контактной группы. По-этому они и стреляют под Мариуполем.

Это полный бред и абсурд: вести войну с одной стороной (с Путиным), а переговоры вести и заключать договора и протоколы с другой стороной ( с ДНР и ЛНР).

Путін зверне шию в Україні


100 років тому ми втратили державність, бо замість того, щоб зупиняти більшовицьку армію Муравйова, у Києві політики з’ясовували, хто головний. Сьогодні всі - і ліві, і праві, і зелені, і сині повинні без жодних умов об’єднатись заради одного – заради захисту України і перемоги над ворогом. Ніяких сварок, ніяких протистоянь, ніяких чвар! Все це працює виключно на ворога. Кому немає чого робити, як сваритися - беріть зброю і під Чернігів, проти танків ворога. Наша перемога не тільки у нашій сильній армії, а передовсім у нашій єдності. 

Дякую союзникам, які допомагають і підтримують Україну. Я абсолютно впевнений, що разом із усім світом ми зламаємо шию путіну.  

Дорогі українці, ворог буде розбитий, перемога буде за нами!





Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Росія продовжує мілітаризацію півострова


19:45 05 серпень Київ, Україна
Глобальна мілітаризація півострова триває. Країна-окупант має намір перетворити Крим на одну суцільну військову базу. З цим можуть бути пов'язані свідомо провальні спроби Кремля забезпечити водою кримчан. Адже в зв'язку з нестачею ресурсів для виживання, місцеве населення поступово почне залишати півострів, тим самим залишаючи його для потреб російських військових. На користь цієї теорії говорить розміщення Росією ядерної зброї на території півострова Крим.
Нарощування озброєння в Криму необхідно, скоріше, для залякування західних країн. Такої думки дотримується більшість політичних експертів. Таким чином, Путін намагається укладати угоди з ЄС і США.
Проте Росія встигла зарекомендувати себе, як країна-агресор з непередбачуваним характером і мілітаризація півострова може нести реальну загрозу.

Повідомлення про те, що окупанти збирають або вже зібрали ядерну зброю на півострові, зробили глава МЗС України Дмитро Кулеба і міністр оборони України Андрій Таран. А представник Головного управління розвідки МО Вадим Скибицький в лютому 2021 року доповів, що окупанти виявили цікавість до об'єкта «Феодосія 13». Цей об'єкт був побудований ще в 50-х роках минулого століття за наказом Сталіна і був надсекретним. Він розташований між Феодосією і Судаком. На ньому вже зберігалися ядерні боєголовки, аж до ядерного роззброєння України згідно з Будапештським меморандумом.
Однак російський військовий експерт Павло Лузін вважає, що розміщення ядерних ракет - не більше ніж частина інформаційної війни Росії. З його слів, Кремлю необхідно, щоб Захід і Україна тільки думали, що атомні заряди розміщені в Криму. "Їх просто нікуди навішувати там", - помічає Лузін, маючи на увазі носії.

У той самий час керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук заперечує.
Експерт переконаний, що Росія вже доставила ядерну зброю на півострів. Однак мова йде не про стратегічні, а про тактичні заряди. Такі боєголовки може нести не тільки флот, а й авіація, а також артилерія далекого радіусу дії.
Хай там що, все говорить про те, що Кремль нарощує і продовжить нарощувати військову міць в Криму. Розуміючи, що півострів не в змозі напоїти і прогодувати таку велику кількість людей, Росія, ймовірно, пожертвує місцевим населенням, шляхом тиску гуманітарним лихом. Аналізуючи те, що відбувається, такий стан справ неможливо відкинути.

Водна криза в Криму зараз грає тільки на руку окупантам. Використовуючи силу пропаганди, Росія переконує місцеве населення півострова в тому, що Київ, а не Москва, винен в нестачі води. У той самий час "Кремль робить все можливе і навіть неможливе (пошук води під Азовським морем), щоб врятувати людей". Таким чином, деяка частина кримчан може бути успішно завербована в російську армію.
Можливо, під час планування анексії Криму, Росія передбачала перекриття Україною Кримського каналу, однак такий варіант був швидше на благо окупантам, ніж діяв проти них.

Чому досі бігають з російськими прапорами?


 
Чому  досі бігають з російськими прапорами та вивішують їх на держустановах України

0%, 0 голосів

14%, 4 голоси

4%, 1 голос

21%, 6 голосів

0%, 0 голосів

29%, 8 голосів

14%, 4 голоси

0%, 0 голосів

18%, 5 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Путін й історія: небажання осягнути і прийняти


Відомий широкому загалу своїми псевдоісторичними байками Володимир Путін, той, що за сумісництвом ще й президент Росії, нещодавно видав ще одне підтвердження власного «історичного професіоналізму».

Під час бесіди з тверським губернатором Ігорем Руденєй Путін висловився з приводу вбивства святителя Філіпа (Количева) Малютою Скуратовим. На думку Путіна, головний опричник Скуратов не має ніякого відношення до вбивства святителя Філіпа. Можна було б вважати цю тезу Путіна невдалим жартом історика-любителя, якби він і потім, у подальшій розмові, не акцентував увагу на своєму ствердженні.

Нові подробиці від «гуру історії» про те, чи їхав Малюта повз Тверського Отроча монастиря чи не їхав, заїхав в нього або не заїхав - вже не залишають місце для жарту.

Путін лише підтвердив своє амплуа «історичного фантазера», яке вже неодноразово доводив своїми «псевдоісторичними» опусами.

Своїм ствердженням Путін відкидає думки з приводу вбивства святителя Філіпа всіх серйозних істориків Росії і Руської Церкви від Карамзіна і Дмитра Ростовського, до Руслана Скриннікова і Антона Карташова.

Наполягаючи на своїй викривленій історичній правді, «довічний» лише доводить те, що і всі інші його «оригінальні» або в дусі історії КПРС історичні судження мало чого варті.

Для тих росіян, кому «пощастило» жити у часи нескінченного правління Путіна, важливо, однак, те, що це судження - не безневинна дурість. Це чергова спроба «підмінити» та переписати історію Росії.

«Підігнати» історичні факти під таке необхідне владі Кремля імперське кліше. Це свідома спроба «відбілити» вбивць. Змінити ставлення простих росіян до сотень тисяч жертв Опрічного терору. До самого терору того часу, який змусив Олександра II викреслити фігуру Івана Грозного зі списку героїв Росії на пам'ятнику до її Тисячоліття.

Кривавий кат Малюта Скуратов, який був огидний росіянам XIX століття, став для Путіна героєм, заради звеличення якого він наполегливо фальсифікує історію самим явним чином.

Безперечно, кожен має право на власну думку з приводу того чи іншого історичного факту або події. Але публічні висловлювання президента країни виходять за рамки «власної думки». Це вже провладна лінія, спрямована на тотальне фальшування історії.

Російська влада вже звично використовує таку «історичну політику» як останній інструмент для політичної мобілізації населення і підтримки рейтингів першої особи.

В цьому немає нічого скільки-небудь нового для пострадянської політики Росії, принаймні з середини десятих років XXI століття. Подібного роду практики «історичної політики» в принципі характерні для будь-яких держав, що вибудовують свої пантеони героїв і коригують національну історію відповідно до політичної кон'юнктури, що може не збігатися зі «справжньою», доведеною фахівцями, історією та історичними пріоритетами інших країн.

Однак специфіка саме сьогоднішньої російської ситуації полягає в найвищому градусі політизації та міфологізації історичних сюжетів і агресивності історичної політики. Битва на полях пам'яті стає все більш запеклою.

Нещодавнє відверте «переписування» історії Другої світової війни, напередодні святкування 75-ї річниці перемоги у ВВВ та завершення Другої світової – тому яскравий приклад. Свідомі та відверто агресивні повторювання спроб брехливого режиму Росії проєктувати і підсилювати свої власні версії і сумнівні інтерпретації катастрофічних причин і наслідків тієї страшної війни викликають відразу не тільки у світової спільноти, а й навіть у власного народу.

Дуже цікава та важлива реакція провладних кремлівських ЗМІ на такі історичні опуси «бункерного історика». Кремлівські писаки надають таким байкам сенси, про які Путін навіть не підозрює.

Сказав – та й сказав. Але «перевернута» путінська байка-історія загибелі святителя Філіпа вже стала трактуватися як якийсь сигнал, адресований патріарху Кирилу і його ліберальному оточенню через нагадування про опального священнослужителя. Як завуальована порада Путіна патріарху Кирилу не оголошувати війну владі і не брати участь в «руйнуванні держави, яка є формою існування народу Росії».

У цьому конкретному випадку з «історичним професіоналізмом» Путіна не так важливо, що то було – помилка, хибна думка чи цілеспрямована брехня. Ми вже звикли до того, що Путіна, коли він плутає Північну війну з Семирічною, виправляють навіть діти.

Важливо те, що ЗМІ намагаються наділити «довічного» такою безпомилковістю, коли кожний звук, що видає з себе Путін, обов’язково повинен мати сенс чи хоча б бути якимось таємним знаком від «всебічно просвітленого гуру», що вперто вважає себе довічним керманичем цілої нації.
https://censor.net/ru/blogs/3290143/putn_yi_storya_nebajannya_osyagnuti_priyinyati

Путінська концепція історії




12 липня на офіційному сайті Кремля опубліковано статтю Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян і українців», яку він обіцяв написати в ході щорічної прямої лінії 30 червня 2021 року. У цій статі він розвиває свою улюблену популістську тезу про те, що росіяни і українці насправді - один і той же народ. С самого початку агресії «довічний» зайняв звичну для нього публічну позицію «я – не я, і хата – не моя!». «Іх там нєт!», «Право на самоопределение», «защита русского населения» та інші «дитячі відмазки» постійно лунають у офіційних виступах Путіна та набридлій усім кремлівській пропаганді. Цього разу Путін «розродився» на цілу статтю, де спробував довести, що українці – це ті ж самі росіяни. Ну, практично, ті ж самі. Зважаючи на те, що реальних аргументів цієї тези про «єдність» знайти неможливо, Путін пустів у хід різноманітні псевдоісторичні дитячі фантазії, намагаючись видати їх за потужні наукові міркування знавця. Але інфантільна псевдологіка Путіна виглядає непереконливо, місцями, смішно, місцями - страшно!

Як може бути людина такою лицемірною?! "Стену, возникшую в последние годы между Россией и Украиной, между частями, по сути, одного исторического и духовного пространства, воспринимаю как большую общую беду, как трагедию. Это прежде всего последствия наших собственных ошибок, допущенных в разные периоды", - пише людина, яка напала на Україну. Яка вкрала Крим у «історично єдних українців»! Схоже на те, що розв’язання кривавої війни на Донбасі для Путіна є простою помилкою?! Та чи не забагато помилок допускає людина, яка вважає себе «довічним володарем Кремля»?!!

Стаття Путіна "Про історичну єдність росіян і українців", вочевидь, адресована, в першу чергу, українському населенню. Про це каже той факт, що стаття опублікована на двох мовах - російською та українською. Усім зрозуміло, що цей «опус» - це частина інформаційної кампанії Кремля, запущеної у відповідь на активну і систематичну пропаганду офіційного Києва та одностайну позицію на підтримку інтересів суверенної України, яку демонструють лідери демократичного світу. Крім того, публікація спрямована на додаткову легітимізацію повернення Криму і активної позиції Москви по відстоюванню «інтересів російськомовного населення на Донбасі».

Такі статті-«дороговкази» почали використовуватися Путіним ще під час виборної кампанії 2012 року замість «передвиборної програми». Згодом ті статті стали прототипом різних держпрограм і реформ. Мабуть, і зараз в статті закодований алгоритм політики Кремля щодо України на найближчі роки.

По суті вперше Путін системно виписав і своїм авторством затвердив нову офіційну концепцію історії взаємин Росії і України, російського і українського народів. До сих пір в Росії панувала декілька видозмінена радянська концепція цього питання - «два братні народи». Путін же пропонує зовсім іншу концепцію – «українці і росіяни - це один народ», «частину територій історичної Росії більшовики несправедливо передали Україні», «українців намагаються висмикнути з єдиного народу і перетворити їх в антиросійських» і т.д.

Тепер, мабуть, в рамках цієї концепції в Росії перепишуть підручники в школах і ВНЗ, почнуть знімати фільми, серіали, про неї говоритимуть багато по телевізору і на каналах в ютубі. І через ці канали, в свою чергу, нова концепція буде транслюватися і для українців та представників інших країн світу…

А ще стаття формує нові «червоні лінії», малювати які так полюбляє останнім часом діючий президент Росії. «Все хитрощі, пов'язані з проектом «анти-Росія», нам зрозумілі. І ми ніколи не допустимо, щоб наші історичні території, на яких живуть близькі для нас люди, використовували проти Росії. А тим, хто зробить таку спробу, хочу сказати, що таким чином вони зруйнують свою країну».

Таке висловлювання формулює одну з головних червоних ліній «страху Кремля» про власне майбутнє. Про той час, коли Україна, як рівноправний член, стане частиною колективної безпеки демократичного світу та ввійде до НАТО. Для Путіне цей факт означатиме повне руйнування примарних надій на відродження імперії. І він розуміє, що до цього все йде. Тому Путін заздалегідь готує собі підґрунтя для можливих заходів, в тому числі і військового характеру.

Хоча з іншого боку, вибір Путіним для своєї статті цієї теми свідчить про дефіцит виграшних сюжетів для сучасного Кремля. Останнім часом хмара тегів для виборчої кампанії у РФ виглядає стереотипно - Україна, Лавров, армія, Північний потік, цифровізація Росії. Руйнівна путінська політика останнього десятиріччя призвела до повною відсутності в російському інформаційному просторі позитивних, виграшних для російської громадськості, тем. Путіну знову і знову доводиться оперувати давно застарілими тезами про «хунту», «зовнішнє управління із США» і «фашизм» на Україні, лише посилюючи їх, що не вражає внутрішню аудиторію і не створює ніяких нових установок, які так потрібні Кремлю напередодні виборів. А велика кількість маніпулятивних технік в тексті вказує на те, що Путін та його оточення назавжди залишилися у смислах та сенсах початку століття. Без всякого натяку на прогрес та розвиток.