хочу сюди!
 

Наталія

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 44-52 років

Замітки з міткою «крим»

Храм-маяк Святителя Миколая Мирлікійського


Ніде раніше не баченим пам'ятником морякам, рибалкам і мандрівникам, які стали жертвами водної стихії, вирішено було надати вигляд величезного корабля, що пливе по морю, на верхній палубі якого знаходиться храм, названий ім'ям покровителя моряків і мандрівників - Святого Миколая. Храм, що нагадує за формою верхню частину великих військових кораблів з цокольними вікнами у вигляді ілюмінаторів - є вічним символом єдності земного та небесного життя кожної людини. Нависаючий над морем обрив на південь від храму нагадує носову частину корабля.


Історія виникнення храму проста: сільський голова Малоріченського загорівся ідеєю побудувати для односельчан гідну церкву. На кошти російського підприємця-мецената, доктора економічних наук А..Лебедева і його соратників був споруджений прекрасний незвичайний храм. Київський художник-монументаліст А.В.Гайдамака розробив в короткі терміни проект специфічного храму-маяка. детальніше тут

Фортеця Алустон


Серед Кримських гір на березі Чорного моря розташувалася курортна Алушта. Перші жителі з"явились тут в 6 столітті н. е.., і воїнами Візантійської імперії були зведені два укріплення Алустон і «в Горзувіти».


Протягом століть господарями на цій території були половці, татари і турки. У 15 столітті Алушта була портовим містом. Турки, які тут панували, зруйнували всі оборонні споруди міста і з часом промислове портове містечко Алустон перетворилося на маленьке загасаюче село. Детальніше тут


Третього не дано!

Шість років тому – 1 березня 2014 року – рада федерації Росії під головуванням Матвієнко дала дозвіл Путіну на використання військ проти України. Так почалася чергова загарбницька війна Росії, яка триває по сьогоднішній день, забравши життя понад 13 тисяч українців.

Є лише два способи зупинити цю розв’язану Кремлем війну. Один, який вимагає Путін – підняти руки і здатися, виконавши Мінські домовленості, формулу Штайнмаєра і всяку іншу нав’язану нам зовні дурню, суть якої одна – капітуляція і розвал України.

Другий шлях – гідно боротися і перемогти, добившись справедливого миру і повернення наших територій – Криму і Донбасу.

Третього не дано!

Дякую всім захисникам України, які мужньо відбивають російську агресію.

Дякую всім, хто в найважчому 2014 році організовував оборону проти ворога.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Добре, коли все добре

Чому іспанці захоплюються дівчиною, від якої ми відвернулися".

Ось уже кілька тижнів поспіль в іспанських ЗМІ не вщухає бум навколо Лії Мотречко. 

Її запрошують на радіо й телебачення, і навіть на аудієнцію до королівського палацу в Севільї. "Диво", "Її історія — особлива!", — пишуть про Лію іспанські газети. Приїхавши із сім'єю до Іспанії з України і геть не знаючи мови, за пів року навчання в школі дівчина стала найкращою ученицею в провінції Севілья. 

"Su casa es una fiesta. El orgullo del instituto. Її випадок — це торжество. Гордість школи", — пише про українську дівчину місцева преса. "Лія почала навчатись у школі, не знаючи іспанської, але вона робить неймовірні успіхи, — зазначає Yahoo noticias. — Та годі, немає нічого незвичного в тому, що наприкінці кожного навчального року є найкращий учень. Але історія Лії особлива". Що ж у ній особливого?

Сім'я Мотречків родом із Криму, з маленького селища біля Красноперекопська. Тато мав невеликий бізнес — фермерство, у сім'ї був власний затишний будинок, яким опікувалася мама. А Лія навчалася в класі з українською мовою викладання, і це для родини було принципово. 

"Я з українсько-кримськотатарської сім'ї, — пояснює Лія. — Мама — кримська татарка, тато — українець". 

Коли Крим окупували, сім'я відмовилася від російського громадянства, а потім і взагалі вирішила поїхати від "русского мира" до Херсона.

Як і всім переселенцям, сім'ї Мотречків на новому місці було нелегко. Тато намагався розпочати бізнес з нуля, а Лія пішла до школи, де навчалася, як завжди, старанно і на "відмінно". Дівчина мріяла стати дипломатом, тому ретельно вивчала англійську та вступила до ліцею з ухилом "міжнародні відносини". Дуже захоплювалася історією, — нарис Лії про боротьбу українського і кримськотатарського народу проти імперського режиму Росії і тоталітарного режиму СРСР визнали одним із найкращих, він здобув нагороду від Меджлісу. А есе про українську революцію 1917–1921 рр. принесло перемогу в конкурсі учнівських робіт. Щасливий кінець? От і ні.

Усім нам відомо, що престижні ліцеї, м'яко кажучи, не завжди безкоштовні. У ліцеї, де навчалася Лія, батьки сплачували за навчання 9 тис. грн на рік. Ні, це була не приватна школа, а комунальна, на балансі міста, пояснює тато Лії Едуард Мотречко. "Ми намагалися перевести Лію на бюджетне місце, або принаймні отримати знижку в оплаті, адже донька була відмінницею, та ще й переселенкою. Але нічого не вийшло", — каже Едуард.

"Керівництво ліцею та, відповідно, міськрада категорично відмовили Мотречкам, — згадує Борис Бабін, тодішній представник президента в АР Крим. — Наскільки мені відомо, навіть у Міносвіти "вмили руки" і сказали, що нічого зробити не можуть. Ані міськрада, ані виконком, ані керівництво навчального закладу на такі "непідйомні" для суспільства фінансові витрати погодитися ніяк не могли. Ба більше, ці панове за спиною батьків постійно нарікали на "надмірний патріотизм" дитини, який справді контрастував з багатим внутрішнім "русским миром" тамтешніх чиновників. Сім'я Мотречків хотіла знати, наскільки вона потрібна власній країні. Після того як усі категорично відмовили у знижці на навчання бодай на гривню, питання відпало. На Херсонщині, у регіоні феодального ладу і підсічно-вогневого господарювання, навіть працьовитий у режимі 24/7 дрібний бізнесмен виявився не в змозі забезпечити собі гідне життя чесною працею. Усе, чого він просив, — знижка на навчання дитини. Отже, ця сім'я вирішила шукати кращої долі за кордоном і набула статусу біженців в Іспанії".

В Іспанії життя почалося з того, що місяць довелося чекати рішення з Мадрида стосовно того, чи буде надано сім'ї політичний притулок як кримчанам. А в цей час Лія почала вивчати іспанську, — на щастя, допомогло знання англійської та відеоуроки на Ютубі.

І ось коли все вирішилося позитивно, сім'я Мотречків отримала житло в Севільї, і Лія пішла навчатися до однієї з місцевих шкіл. Попервах на уроках вона мало що розуміла, але вчителі та однокласники дуже підтримували дівчинку, всіляко допомагали їй і навіть дозволяли писати контрольні англійською. Однак Лія відмовлялася — вона мала намір вивчити іспанську. Допомагало те, що Лії легко даються мови. Буквально два тижні потому дівчина вже розуміла загалом, про що говорять на уроках.

Навчання в новій школі вразило. "Тут усі дуже доброзичливі й відкриті, — каже Лія. — Першого ж дня до мене підбігли всі однокласники, відразу запитали, як мене звати, а потім всюди зі мною ходили, все показували. Вчителі тут інші. Я звикла, що в Україні вони дуже строгі, я завжди відчувала їхній тиск, часом вони кричали, коли чогось не розуміла. Звісно, я не вундеркінд, але ж я прийшла до школи, щоб навчатися. І ще оця традиція: учитель зайшов до класу чи вийшов — потрібно встати. Я в іспанській школі попервах вставала, і на мене всі поглядали з подивом. Тут учителі інакше спілкуються з учнями — на рівних і з повагою, тут легко й цікаво навчатися. Напевно, вперше в житті я ходила до школи залюбки. А ще в іспанських школярів багато вільного часу після уроків. В Україні такого не було — я приходила додому після занять і до ночі робила уроки. Але я вдячна українській школі — все-таки у мене гарна база знань".

Після трьох місяців навчання Лія Мотречко найкраще за всіх у школі склала іспит з іспанської — отримала дев'ять балів з десяти можливих (хоча для того, щоб скласти цей тест, достатньо було й п'яти балів). І цей результат став найкращим не лише у школі Лії, а й у всій провінції. Дівчину запросили до королівського палацу в Севільї, де вручили нагороду "За академічні і особисті успіхи".

"Я б хотіла допомогти Україні повернути Крим і стати найкращою країною для життя"

"Тут до дітей ставляться з трепетом, — каже Едуард Мотречко. — Якщо дитина виявила старанність і досягла певного рівня, для іспанців це дуже важливо, вони готові її на руках носити".

За традицією Міністерство освіти Іспанії виплачує найкращому учневі грошову премію. Але справа загальмувалася, бо виявилося, що у сім'ї Мотречків на той момент навіть не було банківського рахунку. І як же були шоковані чиновники, коли з'ясувалося, що найкраща учениця Севільї почала вивчати іспанську лише недавно. Представник міністерства навіть приїздив до Лії, аби особисто познайомитися. Так про неї дізналася вся країна.

"Історія цієї 17-річної дівчинки — одна з історій двох тисяч українських біженців, які приїхали до Іспанії за останній рік, але у неї несподіваний кінець: дівчинка здобула нагороду за найкращі академічні досягнення", — написала Huffington Post.

У всіх своїх інтерв'ю і навіть під час нагородження в королівському палаці Лія розповідала про рідний Крим, про те, що він окупований, і що там порушують права людини. "Тут усі були далекі від цього, — згадує Лія. — Коли я прийшла до школи, ніхто не знав, хто такі кримські татари, що таке Крим, не чув про те, що його окупувала Росія. Навіть мій учитель у школі не знав, що існує українська мова, гадав, що в Україні лише російська. Газети написали: "чудова історія дівчинки з Криму".

Тепер Лія має визначитися, де навчатиметься далі. Адже вона закінчила 4-й клас основної школи (це приблизно як у нас 9-й) і далі має вступити до старшої профільної школи — її тут називають коледжем або "бакалавратом" (у нас це 10–11 клас). "Я збираюся вступати на "міжнародний бакалаврат", — каже Лія. — Після нього, склавши випускні іспити, зможу вступати до найкращих університетів Америки або Європи. До речі, з мого класу лише троє, включно зі мною, склали іспити так, що зможуть вступити до старшої школи. Решта підуть до "технікумів", як це називають в Україні, або залишаться на другий рік".

Дівчина обрала коледж неподалік від дому й уже збиралася нести туди документи, як раптом виявила у електронній пошті лист із дуже престижної у Севільї школи. Лія подивилася в Інтернеті — виявилося, що ця школа належить до сотні найкращих в Іспанії. Туди важко потрапити навіть місцевим, адже потрібно мати не лише високі оцінки, а й заможну сім'ю, оскільки навчання коштує 12 тис. євро на рік. Адміністрація школи написала Лії, що хотіла б бачити її серед своїх учнів, і запросила обговорити формальності.

"Ми тоді не знали, що це Міністерство освіти Іспанії виділило зі свого фонду кошти на навчання Лії, — розповідає тато Едуард. — Від неї потрібна була лише згода. Ми були вражені, бо нікого ні про що не просили. Згадалося, як у Херсоні бігали через шкільну плату в 300 євро на рік і випрошували знижку. А тут нам міністерство саме дало грант у 24 тис. євро, якраз на всі роки навчання в коледжі".

Але й це не всі дива, які посипалися на Лію. Несподівано її запросили до Мадрида для участі у тренінгу з лідерства та комунікації для дівчат. Фінансує цю програму великий бізнес, і для участі в ній добирають за конкурсом 40 дівчат із різних провінцій Іспанії. Лію покликали без жодних конкурсів.

Коли ми скайпом розмовляли з Лією Мотречко, дівчина просто сяяла від щастя. Сказала, що виїхала з України не назавжди — от закінчить університет, стане політиком або дипломатом і повернеться. Це ж саме вона стверджує і в численних інтерв'ю іспанській пресі. "Я б хотіла допомогти Україні повернути Крим і стати найкращою країною для життя", — сказала мені Лія.

"Я б хотіла допомогти Україні повернути Крим і стати найкращою країною для життя"

Коли я готувала цей матеріал, у мене була сильна спокуса назвати школу в Херсоні, де навчалася талановита школярка, та інші конкретні деталі. Але Лія не погодилася. А може, це не так і важливо. Важливо інше. Ця дівчина виявилася непотрібною Україні, а от Україна їй дуже потрібна. Згадайте цю історію та подібні до неї, коли розмірковуватимете над тим, як українська молодь "голосує ногами"

В кожній правді є частка жарту



Так вот почему Путин забрал Крым у Украины. Какая же русско-турецкая война без Крыма?

Турчинов объявил 2016-й год годом Турции в Украине. То есть будем сбивать всё, что на границе с РФ залетит, полезет или пошевелится.

Путин возмущается:
- Эти турки совсем обнаглели - мочат наши самолёты когда их пилоты в сортирах… 
Тут такое дело, что когда наши пилоты бомбят - они в кабинах самолётов, а когда их сбивают - это уже кабинки сортира.

В Египет и Турцию россиянам низя - там террористы... Крым татары блокируют - тоже не комфортно отдыхать будет...
Один вариант для "русского отпуска" остался - Донбасс...

Крымваш? А рубильникнаш!!!

Русские променяли турецкий отдых "всё включено" на крымский - "всё выключено".

Ну вот, еще немного подождать и "русский мир", в очередной раз, возродит Крым до того состояния, в котором они обычно "дарят" его Украине.

- Как узнать, что русский врёт? 
- Очень просто - когда он врёт, у него губы шевелятся.

Благодоря Эрдогану у многих россиян появилась замечательное объяснение того, что они в 16 году не поедут отдыхать в Турцию. Вместо банального "нет денег" можно гордо заявить, что они объявили туркам бойкот.

В РФ запретили "Турецкий марш" Моцарта и хор Турецкого...

После заявления Путина о том, что теперь российские бомбардировщики будут сопровождать два истребителя, турецкие ПВО подумали: "Они что - все там мазохисты?!"

- Куме, а що це москалі в себе будують - трубу до труби нагору приварюють - вежу хочуть збудувати, як в Парижі?
- Та ні, то вони будують новий газопровід - "Марсіанський потік". З усіх народів Всесвіту москалі тільки з марсіанами ще не посварилися.

Оказывается опоры ЛЭП взорвали сами крымчане! Насмотревшись Соловьёва с Киселёвым, они были уверены, что это Крым снабжает Украину электричеством.

Московитам кричащим о том, что “Киев не выполняет международные обязательства по поставке электроэнергии в Крым” напоминаем о том, КАК вы выполнили “Будапештский меморандум".

МЧС Руссии получило указание: в течении трех дней обеспечить крымчан приборами ночного видения.

Я так понимаю, что Путлер забыл рассказать крымнашам, что рузский медведь зимой сосет лапу в темной берлоге!

Энергомост с России на Крым — блеф Путина: включат Крым — погаснет Краснодар!

Новая крымско-татарская поговорка: Уходя из Крыма - потушите свет.

В России всё наладится, когда вдова Медведева придёт в тюрьму к Пескову, секретарю покойного Путина, чтобы узнать, за что застрелили Миллера на похоронах Сечина.

МЕГАВАТТ это вам не "БУК"! В соседнем гастрономе не купишь!

"Темно, как у Обамы где?" - шутят крымчане, намекая, кто виноват...

- 23 ноября 2015 года в Крыму объявлено выходным днем.
- В честь чего?!
- В честь конца света...

Как думаете, если бы у рашки отжали часть территории, долго бы они туда поставляли газ, свет, воду, продукты?

Тоннель в Крым не построили, а свет в конце тоннеля уже погас.

Армянское радио спросили:
-Каким будет первый день после наступления конца света?
-По примеру Крыма понятно, что он будет выходным.

Поки ніхто не баче,
Увесь Крим скаче!!!
Бо хто не скаче - той москаль!
І за Україною жаль...

Где-то в сирийском штабе ИГИЛа:
- Товарищ майор, пацаны уже забодались эту фигню про взрывы Белого дома, Европы и Англии на камеру рассказывать и в интернет выкладывать!...
- Во первых - не товарищ майор, а Абдурахман Бэн Балан, а во-вторых - Расея сказала "надо", а ФСБ ответил "ЕСТЬ"!!! Выполняйте, капитан и больше никакой самодеятельности с самолетами...

- Как теперь будет называться союз России и Сирии? Россирия, Новосирия, Новороссирия?
- Нет. Судя по всему - Обсироссия...

Наконец-то стало известно подлинное название операции по уничтожению боевиков ИГИЛ в Сирии - "Буря в сортире"

Політичні діалоги за пивом у Львові

- Ну, що там новенького чувати про Хуйла?
- Якого саме? Нашого мера Садового? Переобрали...
- Тю на тебе: не напускай смороду. Я про того Хуйла, що в москалів.
- Давай конкретніше, бо там вже до 90 % всякого хуйла назбиралось...
- Ну той, що в Москві недомірок...
- В Москві був тільки один чоловік як чоловік за всіма параметрами - Борис Немцов, за що його і застрелили. Всі інші - одні недомірки різних форматів. Точніше - хто?
- Та той недомірок, що всім у них керує!
- Задовбав вже: у москалів що президент, що прем'єр-міністр однаковіські - поміняй їх місцями і не помітиш жодної різниці.
- Трясця! Та той недомірок-Хуйло, що ла-ла-ла!
- Так би одразу і сказав. Чув новину, що зараз Хуйло 1-й «ла» в Кремлі натягує Шойгу, що Хуйло 2-й «ла» вдома натягує Кабаєву, а Хуйло 3-й «ла» в Сирії натягує Асада і мріє, щоб так би і Обаму...

Крым превращается в гирю на ногах слабнущей России

Обнародованные российским Министерством финансов цифры свидетельствуют о том, что аннексированный Крым станет "главным" дотационным регионом России, обогнав Якутию и Дагестан. Если учитывать те суммы, которые Москва собирается потратить на Крым под видом "инвестиций", то полуостров превращается в настоящую гирю на ногах слабнущей российской экономики. И одновременно – в "черную дыру": поскольку состоящее из выученных в криминальном мире проходимцев руководство Крыма получит возможность самостоятельно распоряжаться средствами, отобранными у российских налогоплательщиков, главным смыслом существования полуострова в составе России будет не создание привлекательной витрины оккупации, а откат бюджетных средств в пользу коррумпированной российской элиты.

 Парадокс ситуации в том, что у Крыма в составе Украины были все шансы стать привлекательным европейским курортом. Именно интерес европейских инвесторов и туристов к новым местам позволил в последние десятилетия изменить до неузнаваемости черноморские побережья Болгарии, Румынии, Грузии. А вот черноморское побережье Абхазии, фактически оккупированной Россией, стало символом заброшенности и упадка. Ялте и Алуште не повезло примерно также, как не повезло Сухуми и Пицунде. Просто заброшенность абхазских курортов – родом из Советского Союза, потому-то там и чувствуешь себя как в последние годы СССР.

 А Крым обречен стать огромным музеем постсоветской Украины, Украины Януковича, бандитских кланов, коррупции, неуважения к гражданину, отсутствия перспектив. И когда полуостров вернется в состав нашего государства, самыми популярными могут стать не туристические поездки на пляж, а школьные и студенческие экскурсии – молодые украинцы смогут увидеть, от какого кошмара избавили их участники Майдана. 

     Виталий ПОРТНИКОВ

Думка політолога про початок окупації Криму

Ілларіонов літерально говорить, що Україна повинна була при появі "зелених чоловічків" підняти війська по БОЙОВІЙ тривозі та зайняти всі ключові структури АРК [2]. Тобто, зробити якраз те, що потрібно Путіну. Ілларіонов і сам це прекрасно розуміє, тому і зробив в інтерв'ю оговорочку - "я не пропонував відкривати вогонь". Однак нам з вами прекрасно відомо, що бойова тривога означає і наказ на відкриття вогню на ураження, отже, перед нами або свідома робота на "план Путіна", або вкрай непрофесійний аналіз.

Наш же уряд, чи то від безпомічності, чи то просто в силу того, що іншого варіанту, по суті, і не було, нащупав правильний метод спротиву "некласичній" стратегії окупації, яку застосував Путін. Він простий, як двері:

- ні в якому разі не відкривати вогонь по "зеленим чоловічкам";
- перевести війну на дипломатичний фронт, і добиватись перш за все визнання Заходом легітимності нового уряду, та права України на Крим;
- добитись того, що навіть у випадку анексії для всього світу Крим залишався Україною - це гарантія його повернення.

І ця мета була блискуче досягнута завдяки нашому постпреду в ООН Юрію Сергеєву, міністру МЗС Андрія Дещиці та таланту переговірника Юлії Тимошенко. Тепер на нашому боці весь світ, а Путін виглядає агресором і стоїть перед найсерйознішими санкціями в пострадянській історії. Якщо санкції будуть посилюватись, Крим обов'язково повернеться.

     Вячеслав Ільченко

Доки живуть люди

До кінця, до перемоги!!! Куля душі не вбиває. Слава Україні!


Про Крим: Тарханкут

З боку моря Тарханкут здається нескінченним кам'янистим степом, який біля самого морського берега обривається прямовисною сорокаметровою кам'яною стіною, порізаною рельєфно виступаючими пластами вапняків. Тарханкут - західний край кримського півострова, він починається відразу ж за озером Донузлав. Незвичайним в ланшафті Тарханкуту є разючий контраст плавних і спокійних горизонтальних ліній степу і диких, крутих, строго вертикальних ліній вапнякових скель, порізаних великими нішами і гротами. Особливо незвичним є морське узбережжя біля Джангульського урочища. Скелі високо піднімають увінчані зубцями вершини, схожі на напівзруйновані бойові кріпосні вежі. 
Море тут особливе, з чистою темно-зеленою водою і білим дном, що проглядається до десяти метрів. Майже всі бухти мілководні, прогріваються швидко - купатися можна починаючи з травня і до вересня, тут справжній рай для любителів підводного плавання.  Детальніше тут


Республіка Каzантип

У Криму багато років тому утворилася "Республіка Каzантип". Знайти її можна біля покинутої атомної станції від Щолкіно до села Поповка, (28 км на захід від Євпаторії). Кожне літо тисячі молодих поціновувачів електронної та авангардної музики спрямовуються сюди, у світ абсолютної свободи. Крихітна держава, зі своїми правилами і традиціями, нудьгувати не дає ніколи і нікому, щороку пропонуючи нові нестандартні розваги. Тут можна відпочити і проявити свої творчі таланти: взяти участь у побудові "Великої Казантипської Вежі", покататися на повітряному змії (кайт-серфінг вже кілька років вважається на Казантипі національним видом спорту) та ін.
«Республіка Каzантип» - це величезна територія пляжу, де розташовуються танцполи, безліч барів, ресторанів і кафе, спортивні майданчики, сувенірні відділи, культові споруди... детальніше тут