Лілія Шевцова: Україна – «особистий проект» Путіна

Лілія Шевцова – російський політолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Московського Центру Карнегі.  Вона прибула до Львова – міста, де народилася – у доволі напружений час – коли російські війська чинили інвазію в Криму. Саме інтерв’ю відбувалося на тлі голосування у Раді Федерації Росії (яку очолює Матвієнко - також жінка з України, що народилась і виросла в Черкасах!) щодо надання Володимиру Путіну права на введення військ в Україну.  Тому й не дивно, що ця тема домінувала в розмові.

- Чому, на Вашу думку, перемога Майдану була такою болісною для Путіна?

- Можу лише припускати, бо дуже складно бути психологом Путіна й передбачати, що коїться в його свідомості, його мізках. Очевидно, на це є кілька причин. Перша: з 2004 року Путін приділяв особливу увагу Україні. Вона була його, так би мовити, особистим проектом, як і Сочі-2014. Путін докладав багато зусиль саме на формування впливів на Україну. А він не любить програвати.

- Тобто «український проект» був для нього значно ближчим ніж, наприклад, білоруський?

- На відміну від Білорусі, Україна має для Путіна надзвичайне значення, оскільки є ключовою для російської політичної еліти взагалі. Це ж, передовсім, місце народження російської держави. Як для сербів Косово було певним центром, колискою Сербії. Так і Україна, а передовсім місто Київ є для багатьох росіян «російським містом». Цей стереотип глибоко засів у ментальності російського політичного класу і російського суспільства. По-третє, думаю, Путін розуміє, що поразка в Україні й успіх українського Майдану може подати «поганий приклад» для російського громадянина, для російського суспільства. Тому успіх чи поразка Майдану є для Путіна екзистенційним питанням. І мова йде навіть не про імперські настрої Путіна, прагнення просто впливати, хоча в Росії неоімперські настрої посилюються. А мова йде про те, що крах авторитарної влади в Україні – найбільшій слов’янській державі, яку Путін вважає продовженням Росії – підриватиме позиції російського самодержав’я. Оце цілий комплекс пояснень, які вказують на інтерес Путіна до України.
Але є ще одна причина. Російська влада переконана, що Захід зазнає поразки, що епоха Заходу минула.

- Ви маєте на увазі відступ Заходу в Сирії та інших стратегічних питаннях?

- Ні, мова йде про те, що захід взагалі зараз переживає кризу. І це ще було до Сирії. Просто ліберальна демократія вичерпала певний потенціал і зараз перебуває у пошуках нового обличчя. Але це – аж ніяк не відхід Заходу зі сцени, це – переформатування західних ліберальних демократій. І Путін вловив, він розуміє цей елемент. І цей напрямок зафіксовано у новій (2013 року) зовнішньополітичній концепції.

- Росія зараз намагається захопити ті сфери, які тимчасово покинув Захід?

- Так, Путін намагається не просто стримати Захід, а вчинити експансію, зайняти вакуум. З Україною і відбувається реалізація цієї концепції: стримування Заходу й експансія на глобальній політичній сцені.
[ Читати далі ]

Після дуже очікуваної, але водночас і несподіваної перемоги Євромайдану центр революційних подій і фокус уваги світових ЗМІ перемістився з Києва до Криму. Там тривають антиукраїнські мітинги, озброєні люди захоплюють урядові будівлі, відбуваються провокації міжетнічних протистоянь, місцевий парламент в стані облоги відправляє уряд у відставку й оголошує референдум...
Що ж, кримська карта як дестабілізуючий чинник розігрується вже не вперше і – до ворожки не ходи – не востаннє.
Дивно було б очікувати у Криму чогось іншого. Попри те, що півострів ось уже 60 років формально належить Україні, лише невелика частина кримчан вважає Київ своєю столицею. І навіть після здобуття незалежності ніхто не робив спроб переконати їх в іншому. Українських політиків у Криму цікавили зовсім інші справи. Упродовж останнього десятиліття найбільш ласі шматки кримських земель поза будь-яким легітимним полем захоплювали люди з вищого керівництва чи наближені до уряду олігархи.
Особливого загострення ситуація набула після приходу до влади Віктора Януковича. Влада, сформована Партією регіонів, розглядаючи Крим як власну вотчину, заповнила його своїми намісниками. Останні соціальних проблем не вирішували, жодного стратегічно плану розвитку півострова й не розробляти. Кримських татар, запрошених свого часу назад до своєї Батьківщини, цілковито покинули напризволяще. З курортного раю Крим вперто перетворювався на найбільш криміногенний куточок України.
Територією півострова без жодних проблем шастали агенти ФСБ, «працюючи» з відвертими українофобами та схильним до злочинних дій контингентом. А консульство Росії тим часом масово роздавало кримчанам російські паспорти.
Логічним розвитком описаної ситуації стало те, що після падіння режиму Віктора Януковича в Севастополі почалися масові акції протесту, на яких звучали заклики відмовитися від підпорядкування легітимній українській владі. У невідомо який спосіб начальником міста вибрали громадянина Росії. Олії до вогню підливав і кримський парламент, видаючи відозви до Москви ввести до Криму війська, аби «захистити від бандерівців».
Добре, що кримськотатарська громада на півострові залишається тим стабілізуючим чинником, який рятує ситуацію, не дає їй цілковито перетворитися на хаос. Контрольований хаос…

Англійський лейтенант – рятівник Криму
На початку 1990-х, коли в Криму теж було неспокійно, коли між Києвом і Москвою йшли суперечки за Чорноморський флот, за статус півострова, за Севастополь, ми зачитувалися романом Василя Аксьонова «Острів Крим», написаним ще 1979 року.
Автор у притаманній йому іронічній манері оповідає історію Криму, котрий залишився незалежним від СРСР саме тому, що був островом, а не півостровом. Хтось скаже: «Острів-півострів – яка різниця?». А різниця дуже суттєва для розвитку сюжету альтернативної історії: не було твердого ґрунту для того, щоб війська Робітничо-селянської Червоної армії змогли героїчно вступити на кримську землю. Не було тоді в більшовиків і потужного флоту, аби взяти острів з моря. Тож вони чекали, коли кригою затягне прибережні води.[ Читати далі ]

 

Встановити
лічильник

Cлева - глава крымского правительства Кривошеин, по центру - Главнокомандующий Русской армией Врангель, справа-генерал Шатилов, Крым, 1920 г. 

Приказ Правителя юга России и Главнокомандующего Русской Армией. Севастополь. 29-го октября 1920 года.

Русские люди. Оставшаяся одна в борьбе с насильниками Русская армия ведет неравный бой, защищая последний клочек русской земли, где существует право и правда. В сознании лежащей на мне ответственности, я обязан заблаговременно предвидеть все случайности. По моему приказанию уже приступлено к эвакуации и посадке на суда в портах Крыма всех, кто разделяет с армией ея крестный путь, семей военнослужащих, чинов гражданского ведомства, с их семьями, и отдельных лиц, которым могла бы грозить опасность в случае прихода врага. Армия прикроет посадку, памятуя, что необходимые для ея эвакуации суда также стоят в полной готовности в портах, согласно установленному расписанию. Для выполнения долга перед армией и населением сделано все, что в пределах сил человеческих. Дальнейшие наши пути полны неизвестности. Другой земли, кроме Крыма, у нас нет. Нет и государственной казны. Откровенно, как всегда, предупреждаю всех о том, что их ожидает. Да ниспошлет Господь всем силы и разума одолеть и пережить русское лихолетье.

Генерал Врангель.

Врангель П.Н. Записки. Кн.2. // Белое дело. Летопись Белой борьбы., Берлин, 1928. С. 235.

Главнокомандующий Русской Армией П.Н.Врангель в кругу офицеров и правительства Крымской республики, 1920 г. 

Генерал Врангель у графской пристани. Последние дни перед эвакуацией, ноябрь 1920 г.

На північному в"їзді в Крим будуються барикади і збираються "самооборонці". Від кого так ретельно вони самообороняються? Може туди ідуть війська "бандерівців, озброєних до зубів"? А може кияни їдуть захоплювати бєдних кацапів. Саме кацапів, бо справжні росіяни-патріоти живуть в Росії, ні на кого не нападають і прагнуть свободи від такої ж бандовлади, яку скинули ми! 

Сегодня я в поддержку солидарности между Востоком и Западом , напишу свой пост на русском языке , несмотря на то , что для меня родной язык украинский.

Министр обороны РФ, генерал армии Сергей Шойгу сообщил, что «Президент РФ Владимир Путин приказал Минобороны осуществить внезапную комплексную проверку боеготовности войск и сил Западного и Центрального военных округов, а также других войск».

Таким образом, как начали бить тревогу все СМИ, РФ готовится к тому, чтобы провести грузинский сценарий в Украине. Я не исключаю, что такое возможно, но мне кажется, что тогда РФ действует не последовательно. Несколько дней назад, прибыли в Крым, депутаты госcдумы РФ, с заявлением, что граждане Украины, могут получить паспорт по упрощенной процедуре. Но на следующий день, сразу это опровергли.

В последние дни РФ ведет довольно неоднозначную политику по отношению к Украине, нарушая практически все международные договора, которые были заключены между нашими странами, а также договора, где присутствовали третьи стороны.

Так несмотря на то, что на западе Украины и в центре ситуация уже стабилизировалась, и перешла в стены ВРУ, в Крыму, и на востоке, такое впечатление она сейчас только доходит до своего пика.

Проверка боеготовности, как для меня это тонкий блеф от Путина, чтобы проверить сломается Украине с середины. То, что это блеф обнаружить очень легко, ни одна армия, которая имеет служащих, уволенных в запас, и если бы началась всеобщая мобилизация, то весь срок такой мобилизации может достигать двух недель, а потому, к боевым действиям, РФ явно не готовится. Зато, такие заявления, просто приводят людей в шок, когда они прочитают в журналистских изданиях, Путин готовит нападение на Украину.

Истерия, которая сейчас происходит в Крыму, это тот плацдарм, который может дать толчок для РФ активно действовать. Но мне кажется, что этого пока что не произошло, в отличие от моих русских друзей, которые утверждают, что у нас началась гражданская война, и нужно ехать спасать Крым.

Часто возникает мысль, что: «революцию начал Запад, а завершать будет Восток». Причем финал революции, будет намного тяжелее на востоке, чем на западе, или в столице. Это обусловлено, тем, что в Крыму структура населения сильно отличается от других областей, и в придачу поднимаются старые конфликты.

Шановні трудящі товариші!

У зв'язку з загрозою фашистського нападу на Україну, прошу усіх піднятися на боротьбу.
Ось основні ознаки фашистів: (на сході України)

1. Фашистський агент вищого рангу одягнений в костюм фашистської фірми "Бріоні" або інших італо-фашистських дизайнерів, носить швейцарсько-фашистські годинники. Їздить на автомобілях німецько-фашистського або союзного з фашизмом японського виробництва. Часто відвідує фашистську Європу. Дітей принципово віддає вчитися у гомосексуальні фашистські країни: Англія, Франція, Німеччина. Має бізнесові інтереси та родичів в фашистських Австрії, Німеччині, Ліхтенштейні, Швейцарії ітд.

2. Фашистські прислужники нижчого рангу мають свої відмінності, але їх легко розпізнати на вулиці. Основні ознаки: шапки, спортивні костюми, кросівки фашистських фірм Адідас, Рібок, Пума ітд. При собі часто мають бейсбольні біти (національний вид спорту в США), що свідчить про їх причетність до фашистського руху америки та відповідного американського фінансування. Ще одна суттєва ознака - використання Власовської полосатої стрічки на рукаві чи де-інде на одязі (хто такий Власов питатися старших Ветеранів війни).

Прошу Вас, свідомих громадян своєї Батьківщини, провести рейд по містах і знищувати виявлені ворожі елементи.

Особливо звернути увагу на народних депутатів та чиновників з Донецької, Луганської, Харківської, Одеської областей та Автономної республіки Крим. Визначити, чи не відповідають вони ознаці, вказаній у п.1 даної статті.

Якщо виявитсья, що хтось із високопосадовців знущається над дітьми, відправивши вчитися їх у гей-фашистську Англію чи інші країни гей-фашистської Європи, прошу чинити на таких людей тиск, допоки вони не повернуть своїх чад на Батьківщину. Всіх повернених дітей прошу відправляти на реабілітацію в навчальні заклади Челябінська, Єкатеринбурга, Омська, Владивостока, Рязані та інших місць братньої Росії.

Тільки разом ми зможемо перемогти фашизм!
Очистимо міста від фашистський запроданців!
Очистимо Партію Регіонів від фашистських елементів!
Ні фашизму в Україні

© Woland

 

Відкритий лист

Я, Плюта Валерій, простий громадянин України, тому маю вище моральне право звернутися до вас, репресованого відомого у світі публічного політика, бо є обставина, яка єднає нас і ставить на один щабель – ми обоє мріємо аби в такій багатій країні як Україна всі  жити багато. І що б Україна призванно стала супердержавою третього тисячоліття!

Живучи в одному з промислових міст країни, я звичайний громадянин, постійно стикаюся з соціальною несправедливістю що має місто завдяки видозмінених до повного абсурду в славних 90-х «Кучмівською більшостю» в Верховній Раді України Законам. Вони призвані тільки для одного, узаконити перерозподіл національних багатств на користь декількох.  А стосовно нас, пересічних громадян, це створення тотального репресивного механізму, що повинен захищати цей перерозподіл.

І тільки Ви  тоді стали на повний зріст і заявили про відмову брати участь в цьому брутальному процесі. Відмовилися від мільярдних перспектив які відкривають можливість «нинішнім», нині діюче законодавство. Тому саме Ваша мужність забезпечить нашому народу дотримання норм Декларації Незалежності України, принципів від яких не відмовлявся жоден з Президентів України! Ви своєю мужністю чесно вистраждали це право, бо як сказав Глава УПЦ Київського патріархату Патріарх Філарет: «…То, что случилось  — надо перенести мужественно. В этом испытании крепнет дух человека. Надо вспоминать многострадального Иова. Он страдал не потому, что был виноват. А потому, что Господь его испытывал. Почему такие тяжелые испытания? Потому что сильные! Иов был сильным, и выдержал. И Господь Иову после испытания дал многократ больше возможностей. Поэтому на испытаниях их жизнь не заканчивается…»

Спостерігаючи за Вашою діяльністю, з початку як пересічний бізнесмен, потім як соціально незахищена особа, дійшов твердого переконання – кращого захисника української нації, культури, історії... ніж Ви, нам не знайти. В цьому впевненні також і Ваші опоненти, і тому Ви знаходитесь в колонії! Ваше ув’язнення, це визнання Вас як істинного лідера українського народу!

Тому, цим відкритим листом від імені своєї родини, своїх друзів, багаточислених знайомих, від імені моїх друзів, семи десятків відомих блогерів України  http://narod.i.ua/user/3993369/profile/ Урочисто заявляю такі слова

ЛЮДЯМ - ВОЛЮ, і вперед до "України третього тисячоліття", країни де всі будуть жити заможно!

На цій високій ноті закінчую писати свого листав до колонії  Вам, чуйної та розумної людини, котру я поважаю і підтримую. На Вас я покладаю свої надії на світле майбутнє моєї родини і моє особисте майбутнє 

З повагою до Вас Валерій Плюта.