Тетяна Чорновіл.

Півроку тому державний бюджет взяв на себе витрати в сумі 7,5 млн. грн. Призначення - обслуговування родинного вертольота Віктора Януковича.

Нещодавно Державне управління справами взяло в оренду, ще й родинний літак Януковича. Це стало відомо з "Вісника державних тендерів". Тепер Віктор Федорович може розраховувати, що за час його президентства платники податків відшкодують кошти витрачені на купівлю бізнес-джету Фалькон-900. Перше, вливання бюджетних коштів погоджене на сумy y 8 млн. грн.

Звісно, формально цей залізний птах не має відношення до Януковича. Власник літака - як і вертольота - фірма «Центравіа». Однак засновники цієї фірми тісно пов’язані з структурами, які будують «Міжгір’я», а також з іншими будівельними об’єктами по всій країні, до яких – за даними ЗМі - має відношення старший син Януковича Олександр. Отож не винікає сумнівів: цей літак родинний.

До того ж, цей літак з’явився не сьогодні. Вперше на території України він засвітився в Сімферополі в жовтні 2008 року. В 2010-у в ЗМІ вже активно обговорювали той факт, що у Віктора Федоровича завівся персональний Фалькон. Ну і на здоров’я! Гарно жити, не заборониш! Негарно лише вішати витрати на родинний літак на плечі бюджету. Тим паче, що на балансі ДУС вже знаходиться новий дорогий бізнес-джет Airbus-319-115 XCJ, який поповнив авіапарк президентських літаків лише в 2010 році. Чому б не користуватися ним? Невже в Україні немає куди краще прилаштувати 8 млн. грн.? На ту саму «Лікарню Майбутнього» наприклад…

Смішно, що голова Адміністрації Президента Сергій Льовочкін критикував Airbus-319 за те, що в ньому мало місць. Мовляв, туди не влазить вся офіційна делегація, отже Президенту треба купувати більший літак. Але Фалькон-900 ще менший! Навіщо було його орендувати?

Може Янукович з першого погляду незлюбив Airbus, виготовлення якого замовляв Віктор Ющенко, тому що остаточне доведення цього літака відбувалося в США? І Віктор Федорович турбується, що янкі нафарширували машину шпигунською апаратурою?

Чи причина банальніша – намагання зменшити витрати родинного бюджету, перекласти їх на бюджет державний.

Є побоювання, що йдеться не лише про вітраті на офіційні та робочі візити країною та закордон, але й на приватні подорожі президентської родини. Адже Фалькон справді замалий для офіційних делегацій. Як показує практика, Віктор Федорович здійснює візити у супроводі велікої кількості помічників - серед який не лише офіційні особи - охорони, представніків журналістського пулу, а також прислуги, записаної "помічникамии депутатів". Натомість Фалькон - прекрасний літак для тихих приватних візитів та подорожей.

За інформацією автора, впродовж двох останніх років саме він забезпечував конфіденційні польоти Януковича. Наприклад, 6 травня цього року літак родини Януковича був сфотографований на летовищі в Парижі.

А зовсім нещодавно, 2 липня літак був помічений в Трондхеймі, що у Норвегії.

На завершення. Справа в тому, що ДУС орендувала у підприємства пов’язаного з родиною Януковича літак, після того, як було надруковано десятки критичних публікацій в ЗМІ, щодо аналогічної оренди вертольота.

Як бачимо у Президента, не вважають за потрібне зважати на громадську думку.

Отже слідом за вертольотом та літаком Державне Управління Справами може взяти на бюджетне фінансування і яхту «Бандідо», яка - також за інформацією автора – так подобається одному з нащадків голові держави.

До речі, днів з десять-дванадцять тому, ця чотирьохпалубна яхта, курсувала в морі напроти Судака.

Сергей Могилевцев.

В одной из своих статей я писал, что Южный берег Крыма можно сравнить с местностью, в которой добывают нефть, и аналогом этой нефти является летний отдых. Такое сравнение вполне оправдано, ибо точно так же, как непрерывно качают нефть из нефтяных скважин где-нибудь в ближневосточной стране, качают здесь ежегодно прибыль из отдыхающих, не прилагая к этому почти никаких усилий. Это паразитическая эксплуатация нефтяной трубы порождает на Южном берегу целый ряд специфических проблем, которых нет в других регионах Украины, и которые махровым цветом цветут в нефтедобывающих странах – паразитах. Такими проблемами являются иждивенчество, лень, чудовищная коррупция, граничащая с геноцидом против природы, истории и человека, небывалая смертность, самоубийства, доносы, произвол властей и правоохранительных органов, небывалое обогащение хозяев южнобережных долин, и такое же небывалое обнищание обычного населения, люмпенизация этого населения, чреватая близкими социальными взрывами, и прочее, прочее, чему нет числа. Однако сравнение летнего отдыха на Южном берегу Крыма с добычей нефти хоть и является яркой метафорой, но не объясняет все те сложные процессы, которые здесь происходят, и которые довольно трудно разглядеть постороннему наблюдателю. Поэтому я предложу еще одну метафору – сравню летний отдых в этих местах с добычей кокаина в странах Латинской Америки. Такое сравнение даже более глубоко и научно, чем сравнение с нефтедобывающими странами, и вот почему это происходит.

   Отдых на Южном берегу всегда был своеобразным наркотиком. Вкусив этого пьянящего и дурманящего зелья, люди из года в год стремились сюда снова, чтобы окунуться в непередаваемый мир свободы, разврата, вина, женщин, вдохновения, освобождения от всяческих табу, существовавших в Советском Союзе, которые растворялись в воде, воздухе и солнце этих благословенных еще Пушкиным мест. Причем привыкание к этому крымскому наркотику навязывали искусственно, создав целую индустрию «оздоровления» трудящихся, когда приехать в Крым и отдохнуть здесь стало чуть ли не обязанностью безликой многомиллионной массы советских рабочих, колхозников и инженеров. Происходила своеобразная наркотизация летнего отдыха, который предлагали чуть ли не в приказном порядке, и престижность которого всеми средствами рекламировала ненавязчивая советская реклама. По той же схеме спаивали советский народ водкой, прививая вкус к этому наркотику фронтовыми «ста граммами» и обязательными застольями во время официальных праздников, сменивших праздники религиозные, контролируемые и регламентируемые религией и нравственностью. Наркотическая зависимость от летнего отдыха, алкоголя и идеологических норм в Советском Союзе была чудовищной, и она никуда не делась с его распадом. Привычка вкушать ежегодный южнобережный кокаин у людей осталась на всю жизнь, и все те же миллионные армии отдыхающих-наркоманов продолжали ежегодно устремляться сюда, чтобы получить свою дозу солнца, моря, воздуха, разврата, и свободы от всего и ото всех. Получить свою дозу вина, женщин, мужчин и некоей вселенской отвязанности, граничащей с нирваной, которую не получишь ни в каком ином месте мира.

  

[ Читати далі ]

Андрей Капустин.

 Вот интересно, над чем именно размышлял патриарх Московский и всея Руси, когда обозвал памятник князю Владимиру памятником святому равноапостольному князю Кириллу. Ведь эта оговорка даже больше, чем по Фрейду.  Это уже почти Гораций с Пушкиным. В смысле, я памятник себе воздвиг. Нет, это же надо столь глубоко  жить темой «я и вечность», чтобы так оконфузиться. Да еще и публично. Ибо сложно себе представить, чтобы главный церковный начальник (да еще и с таким серьезным послужным списком) мог  забыть имя человека, которому он, по сути, обязан своим нынешним рабочим местом.

 Злые языки утверждают, что на эту забывчивость могла повлиять состоявшаяся накануне закрытая встреча с президентом Украины в Крыму. Поскольку президент Украины, как известно, довольно часто путает имена разных исторических персонажей. Но это все, повторимся, злые языки.  Так что по большому счету, пока поводов для серьезного беспокойства нет. Ибо переписать историю, заменив Владимира на Кирилла, при всем желании пока сложно.

 Речь, собственно, не о патриархе-путанике, а об одном из его подчиненных. А именно, о депутате-прогульщике из Киевсовета от Партии регионов Петре Лебеде. Который по совместительству является главным церковным менеджером Киево-Печерской Лавры архиепископом Павлом.  Поскольку именно этот исторический персонаж наследил в информационном пространстве куда сильнее, нежели его патрон.

 Кириллу то, по большому счету, что? Ну, перепутал себя с Владимиром, ну, наехал на встрече с ректорами украинских ВУЗов скопом на: Мартина Лютера, эпоху Возрождения, права человека, Павку Корчагина и сексуальную революцию, и-и-и?... Правильно. Сел в самолет, махнул серебристым крылом и отбыл в Первопрестольную. А вот Павел никуда не делся. Ибо является одним из реальных претендентов на пост главного начальника УПЦ (МП).  Так что продолжает директорствовать в Лавре. А в свободное от работы время, как и его тезка-апостол, пишет послания. Очередное послание не апостола Павла было адресовано директору ТРК «Студия 1+1». В нем, как известно, лаврский начальник резко наехал на журналиста телеканала, который, по его мнению, позволил себе интересоваться   «телефонами и машинами священноначалия.

[ Читати далі ]

Дежпідприємство "Центр державного земельного кадастру" за результатами тендеру 7 липня уклало угоду з ТОВ "Інвестеко" на виготовлення пластмасових межових знаків, призначені для закріплення меж земельних ділянок в натурі.

Всього має бути виготовлено 50 мільйонів знаків на суму 4,9 мільярда гривень.

Про це повідомляється в "Віснику державних закупівель", передають "Наші гроші".

Вартість одного межового знаку склала 98 гривень.

Згідно з технічним завданням, межовий знак довжиною 713 мм і діаметром верхньої основи 60 мм, складається з чотирьох деталей: металевої марки діаметром  50 мм  та   товщиною 1 мм, а також полімерних  деталей - закладного дюбеля, фіксуючого стержня червоного кольору і установочного стовпчика.

Конструкція межових знаків повинна дозволяти їх встановлення на поверхні з ґрунтовим покривом без застосування спеціальної техніки або устаткування.

Межові знаки будуть поставлятись до регіональних філій ДП "Центр державного земельного кадастру" на протязі 2011-2015 років.

Верховна рада прийняла законопроект про забезпечення прав власників земельних ділянок, переданих в оренду для сільськогосподарських потреб.

Законопроект передбачає заборону використання ділянок до встановлення його кордонів на місцевості, що має проводитись з використанням межових знаків.

"Землекористувачі не будуть самі купувати межові знаки - їх будуть централізовано постачати в регіональні філії Центру ГЗК, які будуть розподіляти знаки між ліцензованими землевпорядними організаціями згідно їх заявок. І вже ці організації будуть безпосередньо встановлювати межові знаки. Вони будуть встановлюватись лише після внесення в базу всієї належної інформації", - повідомляв голова "Центру державного земельного кадастру" Олександр Філатов.

За його даними, зараз існує понад 20 мільйонів земельних ділянок, з них в базу внесено лише 10 мільйонів.

http://www.epravda.com.ua/news/2011/07/15/291968/

Один из крупнейших спонсоров Украинской православной церкви Московского патриархата (УПЦ МП), предприниматель Виктор Нусенкис, сворачивает финансовую поддержку церкви, в частности, отказывается от выделения средств на создание телепрограммы "Мир православия". Такое решение он принял после того, как во время Поместного собора УПЦ МП он вступил в прямой конфликт с первоиерархом церкви митрополитом Владимиром (Сабоданом). По информации Ъ, теперь он готов выделять деньги организациям, выступающим категорически против придания УПЦ МП статуса автокефальной церкви. Эти средства там готовы принять с благодарностью.

Ъ стало известно о скандале, происшедшем во время проведения Поместного собора УПЦ МП (см. Ъ от 11 июля), на котором планировалось принять новый Устав церкви, предполагавший, по мнению его противников, расширение ее автономии. Как рассказали источники Ъ, один из основных публичных спонсоров УПЦ МП, глава холдинга "Донецксталь" Виктор Нусенкис, присутствовавший на соборе в качестве делегата от мирян Донецкой епархии, в своем выступлении назвал собор "сборищем", за что митрополит Владимир сделал ему замечание. После этого Виктор Нусенкис якобы заявил, что "автокефалии у УПЦ МП никогда не будет". Источники утверждают, что в спор с предпринимателем вступил митрополит Черкасский и Каневский Софроний (Дмитрук), известный своими публичными заявлениями о необходимости автокефалии. Он отметил, что если верующие УПЦ МП примут соответствующее решение, то она будет. В ответ господин Нусенкис сказал, что "никакой автокефалии и близко быть не может". Виктор Нусенкис, по данным Ъ, оказывал значительную помощь УПЦ МП, жертвуя митрополии ежемесячно 1 млн грн. Теперь этих средств церковь может лишиться, поскольку после скандала, происшедшего на соборе, предприниматель считает нецелесообразным поддерживать УПЦ МП. Подтверждением этих намерений стало прекращение финансирования производства и выхода в эфир программы "Мир православия", которая транслировалась на телеканале "Глас". Эту информацию подтвердил Ъ пресс-секретарь митрополита Владимира протоиерей Георгий Коваленко. "Финансирование программы действительно прекращено, следующий ее выпуск выйдет на радио 'Эра', а не на телеканале 'Глас'",– пояснил Ъ протоиерей. Вместе с тем он подчеркнул: "У церкви найдутся деньги, чтобы выпускать то, что она хочет". По информации Ъ, теперь средства, которые господин Нусенкис выделял митрополии, он намерен направить на финансирование организаций, выступающих против автокефалии УПЦ МП. Впрочем, их представители открыто это не подтверждают. "Я был бы не против, если бы выделяли деньги на нашу деятельность, тем более, что мы с Виктором Нусенкисом сходно смотрим на церковную ситуацию",– заявил Ъ главный редактор сайта "Украина православная" Василий Анисимов, подтвердив информацию о том, что он встречался с господином Нусенкисом после собора. С ним согласен и глава Союза православных братств Украины Валентин Лукияник, отлученный от церковного общения синодом УПЦ МП за политическую деятельность (см. Ъ от 5 июля). "По духу мы коллеги. Я очень рад, что Виктор Нусенкис открыто говорит такие вещи, поэтому его поддержку мы приняли бы с радостью",– сказал Ъ господин Лукияник. Связаться с Виктором Нусенкисом вчера не удалось. Эксперты двояко оценивают сложившуюся ситуацию. "С одной стороны обидно, что прекращается финансирование таких качественных проектов (программа 'Мир православия'.–Ъ), новые будет открывать сложнее,– полагает директор Религиозно-информационной службы Украины Тарас Антошевский.– С другой стороны, церковь должна понимать, что в ее среде есть люди, для которых русская церковь важнее украинской. Эти люди, хотя и дают деньги, но тянут УПЦ МП в сторону Москвы, и церковь должна задуматься о том, нужны ли ей такие люди". Артем Скоропадский

Адміністрація лікарні звернулася із проханням до людей, щоб ті допомогли хоча б овочами

У Машівській ЦРЛ не залишилось продуктів харчування. У зв’язку із цим адміністрація цього лікарняного закладу звернулася до населення за допомогою. Про це повідомила машівська газета «Промінь».

«Медзаклад буде вдячний кожному і прийме капусту, огірки, кабачки, цибулю, петрушку тощо. Поділіться тим, що є в надлишку на городі та в саду.

Продукти можна доставити в харчоблок самостійно або зателефонувати за номером 0994627570 і до вас приїде лікарняний автомобіль», — говориться у зверненні до людей.

«Майдан»

Останнім часом у мене з’явилося непереборне бажання розбагатіти :))). І не просто розбагатіти, а розбагатіти ДУЖЕ!!! :))) Перші кроки до цього я вже роблю – як і будь що інше, шлях до багатства починається з теорії. Відтак, це моє бажання породило нове захоплення – колекціонування висловів та цитат відомих багатих людей про бізнес, власну справу, просто роботу та саме багатство. Колекція поки що невелика, однак поповнюється щодня. Сьогодні я хочу спробувати скласти невеличкий текст із цитат, що в мене уже є на тему «Як розбагатіти».

Почати хочу не з кого іншого, як з першого в історії людства доларового мільярдера Джона Девісона Рокфеллера, який сказав: «Я не знаю нічого більш  жалюгідного і принизливого, ніж людина, яка присвячує весь свій час тому, щоб робити гроші заради грошей». Він же говорив, що «вміння поводитися з людьми – це товар, який можна купити так само, як ми купуємо цукор чи каву, і я заплачу за таке вміння більше, ніж за що небудь інше на світі». Отже перші складові плану «розбагатіти» відомі – розумна мотивація та команда. Але хорошу команду треба не тільки сформувати, а й втримати. Засновник та керівник найбільшої у світі приватної (неакціонерної) компанії SAS, яку, до речі, у 2010 році журнал «Fortune» визнав найкращим працедавцем у світі, Джемс Гуднайт колись сказав: «Кожен вечір 95% всіх активів моєї компанії роз'їжджаються на машинах по домівках. Моє завдання – створити такі умови праці, щоб на наступний ранок у всіх цих людей виникло бажання повернутися назад. Креативність, яку вони приносять у компанію, створює конкурентну перевагу». В іншому своєму твердженні він каже, що «ключ до успіху бізнесу – в інновація, які, народжуються завдяки креативності». Мабуть, ніхто не сперечатиметься, що це – важлива складова успіху… Однак вона немає сенсу без ще одного компоненту, як на мене – обов’язкового – ризику. «Не бійтеся робити помилки, не бійтеся експериментувати, не бійтеся багато працювати. Можливо, вам ніщо не вдасться, можливо, обставини будуть сильніші за вас, але потім, якщо ви не будете пробувати, вам буде гірко та образливо за те, що ви не попробували. Бо якщо ви спробуєте, у вас є два варіанти – або все вдасться, або ні. Якщо ж ви не будете нічого робити, то варіант тільки один. Отож не бійтеся. Робіть! Пробуйте! Вчіться! Шукайте правильних людей, які будуть вам допомагати. І ще раз працюйте», – так вважає всесвітньо відомий російський програміст Євгеній Касперський.

Завжди треба знати причину своїх дій у бізнесі. Причину та прогнозовані наслідки. Людина, яка у 2008 році очолила рейтинг найбагатших у світі за версією журналу «Forbes» і нині є одним з найвідоміших інвесторів у світі Уоррен Баффет каже: «Я ніколи нічого не купую, якщо не можу на одному аркуші паперу описати мої пояснення і причини. Я можу помилятися, але я буду знати відповідь на це. «Я плачу 32 мільярди доларів за компанію Coca-Cola, тому що ...» І якщо ви не можете відповісти на це питання, вам не варто купувати ці акції. Але якщо ви відповісте на це питання і зробите це кілька разів, ви заробите багато грошей». При всьому цьому, вважає Брюс Бартон – найвідоміший рекламіст початку ХХ столітя, – працювати треба тільки на результат: «Ваша мета отримати - похвалу? Ви, ймовірно, її отримаєте, якщо будете досить наполегливо працювати. Але не дивуйтеся і не розчаровуйтеся, коли якийсь хлопець, який просто вийшов вперед і зробив те, що вважав за потрібне, не думаючи про почесті,зможе повісити собі на груди більше медалей, ніж ви, при всьому вашому прагненні, і при цьому забере ваші медалі».

Є ще два пункти, виконуючи які можна отримати більше шансів розбагатіти. По-перше, щоб стати багатим треба мати терпіння, ще Альберт Ейнштейн казав, що якщо ви хочете бачити результати своєї праці негайно, то маєте працювати чоботарем. По-друге, за словами Шарля де Голля, завжди треба вибирати найтяжчий шлях, бо на ньому нема конкурентів. А найбагатша людина США у середині ХХ століття Пол Гетті сказав: «Щоб стати мільярдером, потрібне в першу чергу везіння, значна доза знання, величезна працездатність, я підкреслюю – величезна, але головне, найголовніше – ви повинні мати менталітет мільярдера. Менталітет мільярдера – це такий стан розуму, при якому ви сконцентровуєте всі свої знання, всі свої вміння, всі свої навички на досягнення поставлених цілей. Це те, що змінить вас».

І наостанок не можу не сказати словами, правильність яких дуже хочу перевірити на своєму досвіді. Фразу цю сказав відомий Арнольд Шварценегр: «Гроші не зроблять вас щасливішими. У мене зараз 50 мільйонів, і я так само щасливий, як і тоді, коли у мене було 48 мільйонів»!!!

Вони існують і грають досить важливу роль у суспільстві. Комусь вони йдуть легко, наче "падають з неба", але для більшості вони стають метою життя, соціальним інструментом, недосяжною мрією тощо...

Сучасна соціальна система налагоджена таким чином, щоб з самого дитинства готувати людину до заробляння грошей. Хочеш - закінчи навчальний заклад і наймайся кудись на роботу, або сам створи нове робоче місце, або навіть просто існуй за рахунок держави - отримуй субсидії, виплати, пенсію... Головне - бути пристроєм для отримування та витрачання грошей.

І ось, люди живуть-живуть, прагнуть заробити спочатку 100 доларів, потім 1000, потім 10 тисяч, дехто тягнеться до 100 тисяч і вище, з кожним наступним "нулем" стає все складніше, ризикованіше. Але ніхто не зупиняється, і навіть готові померти, ризикуючи заради того наступного нуля....

Чомусь, вважається, що щастя - це заробити якомога більше грошей, і цим забезпечити собі безтурботне майбутнє. Але ніхто не каже, скільки саме грошей потрібно для такого життя, і чим більше заробляєш, тим більше потрібно заробляти бо планка підвищується набагато швидше, ніж зростають фінансові можливості людини..

Зараз у світі кількість грошей у всіх валютах + облігації + золоті/алмазні/нафтові і інші фонди складають суму, яка за приблизними підрахунками складає більше 10 в 15 ступені (1 000 000 000 000 000 - тобто квадрильйон доларів). Якщо поділити навіть на 6 мільярдів (кількість населення), то вийде що на кожну людину у світі приходиться більше ніж по 100 тисяч доларів.  Площа поверхні земної кулі -  510 млн км, відповідно, на кожну людину приходиться по 10 гектарів землі (з них 7 Га займають моря, океани та річки).

І при усьому цьому люди вважають що заробіток від 2-3 тисячі доларів - це круто, навіть якщо при цьому вся ваша житлова площа складає не більше 70 кв. м., і ви ще платите щомісяця за неї податки. А якщо заробіток перевищує 10 тисяч вічнозелених на місяць, то це вже просто неймовірне щастя, і можна дозволити собі що завгодно.

Тобто, навіть якщо всім людям роздати по 100 тисяч, і видати по 10 гектарів у володіння, ВСІМ ВИСТАЧИТЬ І ЩЕ ЗАЛИШИТЬСЯ!!! Земля сповнена величезним потенціалом можливостей, доступних для людей у будь-якому розумінні. І це тупо витрачати час свого життя на якісь мізерні цілі, задовольнятись малим.

Я вважаю, що тупо присвячувати своє життя зароблянню грошей. Якщо без них не обійтись, то краще гарненько подумати, і зробити щось справді грандіозне, яскраве, корисне і таке, що запам'ятається надовго, та отримати за це відповідний гонорар.

Тупо присвячувати своє життя спробам зміритись із чимось неприємним, звикнути до небажаного, прийняти за правило. Якщо вже боротись, то за те, чого справді бажаєш всім серцем, про що мрієш всію душею!!! І тільки коли вкладаєш ВСЮ свою енергію у справу, яка тебе цілком захоплює - народжуються справжні витвори мистецтва.

А гроші... їх ніколи не стане "багато", і ніколи не буде "достатньо". Тому що така їх природа, такі їх правила. А ще - вони ніколи не належатимуть нікому з людей, бо це завжди власність тих, хто їх друкує, а нам дають ними просто покористуватись... за невеличкий відсоток. 

Wall Street Blues
      Вол-Стріт блюз

Автори - Gary Brooker, Keit Reid

You bought the pitch
      Ти купив недосяжну висоту -
The whole nine yards
      аж цілих 9 ярдів ,
The shiny dream
      сяючу мрію,
The house of cards
      картковий будиночок...
But now your dream’s
      Та зараз твоя мрія
Gone down the drain
      потонула на дні чарки,
The house of cards
      а картковий будиночок -
A house of pain
      тепер храм страждань.
They promised riches
      Тобі обіцяли багатство
Over-night
      за одну ніч,
They stitched you up
      але тебе "підвісили",
It hurts alright
      о, так, це трішки боляче...
They took your money
      Забрали твої гроші
An’ your shoes
      і черевики.
And now you’ve got
      Тепер сиди і співай
The Wall Street blues
      сумну вол-стрітівську пісеньку...

You bought the dream
      Ти купив мрію,
New lamps for old
      нові ідеали замість старих,
You thought the streets
      думав, вулиці для тебе
Were paved with gold
      вимощені золотом.
They filled your hands
      Тобі дозволили набрати повні жмені
With tinsel and glitter
      блискучої мішури.
It tasted sweet
      Спочатку дуже смачно,
But soon turned bitter
      та швидко починає гірчити.
You took the bait
      Думала рибка, що це вона їсть черв'ячка,
They reeled you in
      та незабаром сама опинилася на пательні.
An’ now the future’s
      І тепер майбутнє тобі світить...
Lookin’ grim
      хммм... не дуже веселе.     
They took your money
      Забрали твої гроші
And your shoes
      і черевики.
And now you’ve got
      Ось і маєш
The Wall Street blues
      Вол-стріт блюз...

They said the market
      Тобі казали,
Could never go down
      що ринок ніколи не рухне,
They took your savings
      вони забрали твої ресурси
And then left town
      і накивали п'ятами.
They couldn’t have done it
      Якби не твоя жадібність,
Without your greed
      вони б не змогли так вчинити.
They only satisfied
      А так вони лиш вдовольнили
A need
      одну з потреб.
You tried to make
     Ти захотів покосити
An easy buck
      соковитої капустки -
They pulled the plug
      сплатив за це всіма засобами до існування
And now you’re stuck
      тепер ти - труп.
They took your money
      Забрали твої гроші
And your shoes
      і черевики.
I guess you’ve got
      Що ж, будь задоволений
The Wall Street blues
      хоча б цим вол-стрітівським блюзом.

Слухати

Є така професія - гребти гроші лопатою!

  /Олександр ПЕРЛЮК/