хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Замітки з міткою «українці»

Вибираймо Президентом України українця!

Організація Українських Націоналістів (революційна) (надалі ОУН(р)) вважає, що вихід із важкої політичної та соціально-економічної кризи, в якій опинилася Українська держава, лежить тільки в опорі на власні сили народу та в реалізації суверенного права народу визначати політичний та соціально-економічний устрій держави. ОУН(р) вважає, що найважливішою умовою процвітання української нації є свобода людини, яка складається з політичної, економічної та інших невід’ємних і набутих прав і свобод.

Ефективність виконавчої влади може бути досягнута шляхом персоналізації відповідальності та усунення дуалізму у виконавчій владі, а це можливо лише за умови, коли Президент України особисто очолить Уряд і формуватиме його персональний склад. Початковим етапом в розв’язанні проблем державобудівництва вважаємо вироблення основних критеріїв щодо персональних характеристик особи, яка буде достойно претендувати на головну посаду в країні. Такі критерії, на наше переконання, слугуватимуть прямими вимогами українського виборця до першої особи держави.

Безперечно, набір таких характеристик не може бути догмою. Більше того, він однозначно мусить опиратися на українські політичні реалії, а вони є далекими від оптимістичності чи стабільності. Водночас, поряд з шкалою цінностей, яка вибудувана в організованому націоналістичному русі, необхідно враховувати і запити всього суспільства, які в багатьох ракурсах не є однорідними.

Ці характеристики є, до певної міри, алгоритмом, по якому пройде тільки той, хто справді може осилити і очолити місію національного відродження.

Характеристики - вимоги

1. Християнин
Тисячолітня історія християнської України диктує саме таку пріоритетну вимогу. Мова йде не про візуально-обрядові фактори, а про глибоку духовну конституцію особи, про активне сповідування вчення Христа.

Ця позиція вбирає в себе такі засадничі поняття як справедливість, чесність, жертовність. Саме вона є ключовою до подолання в країні проблеми корупції, відродження моралі, виховання молоді.


2. Українець
Президент України повинен бути УКРАЇНЦЕМ. Кровно, світоглядово, ментально. Не «маленьким», не «великим», - всі ці слововправляння лише шкодять загальній справі.

Дана позиція повинна вбирати в себе культивування національної гордості, подолання комплексу меншовартості в суспільстві. Для цього необхідно залучати механізми прямого впливу, якими оперує влада.


3. Державник
Це поняття вбирає в себе послідовне відстоювання національних інтересів як у внутрішній, так і у зовнішній політиці, розуміння ПРИЗНАЧЕННЯ держави. Уся потуга владних ресурсів має направлятись на укріплення авторитету держави і серед її мешканців, і серед міжнародної спільноти. Більше того, в цьому контексті повинні розгортатися програми державного протекціонізму на різних ділянках суспільно-політичного, соціально-економічного та духовно-культурного життя.

Президент є об’єднуючим символом нації. В жодному випадку партійні, групові чи особисті інтереси не повинні переважити національних!

4. Лідер
Мова йде про підвалини мудрого, шляхетного і мужнього професійного управління державою, впорядкування системи влади, розуміння чіткого розподілу функцій різних гілок влади, ефективний державний менеджмент. Вертикаль влади повинна формуватись на засадах професійного відбору, а не задоволення політично-партійних апетитів. Управлінські рішення мають носити принциповий, прагматичний характер. Повинна бути повернута пряма відповідальність конкретних осіб за ситуацію в різних галузях розвитку держави та персональна відповідальність першої особи за загальний стан речей. Важливою рисою Президента має бути здатність формувати команду однодумців і, як її лідер, володіти високою відповідальністю перед соратниками та вимагати такої ж від них.

Саме такі орієнтири, будучи глобальним виразником українських інтересів, висуває Організація Українських Націоналістів(р) перед майбутнім Українським Президентом та його наступниками. Зрештою, такі характеристики-вимоги мають стояти перед усіма представниками як центральної, так і місцевої влади. Дотримання таких вимог – єдиний переможний шлях до утвердження Української Самостійної Соборної Держави!

Ми очікуємо від майбутнього Президента України, що він:

o Збереже суверенітет народу та цілісність держави від будь-яких зазіхань.
o Зможе подолати хаос і корупцію в системі влади.
o Виступить як гарант свободи й гідності українця у своїй державі.
o Розвиватиме національну армію для оборони території й громадян.
o Дбатиме про справедливий правопорядок і незалежне судочинство.
o Забезпечить Україні рівноправне і конкурентне місце у світі.
o Консолідує українську націю.
o Створить умови для розвитку національної економіки й капіталу згідно концепції економічного націоналізму.
o Виступатиме за визнання національно-визвольної боротьби на державному рівні.
o Дбатиме про відродження мови, культури та національної пам’яті нації.
o Забезпечить євроатлантичний вибір України, сприятиме входженню України до системи колективної безпеки.
o Створить умови для утвердження реальної помісності єдиної УПЦ й
об’єднання всіх Українських Церков Володимирового хрещення.

Вибираймо Президентом України українця!

Провід Організації Українських Націоналістів (революційної)

Україна і ДГ по 31 серпня

Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4

Українці, за подіями під Верховною Радою 31 серпня 2015 року розділилися на два табори ворогуючих:

  • Табір Президента;
  • Табір Свободи.

Дякуючи закордонній Диверсійній групі (ДГ), пролилася кров, є 200-ті.


Обидва табори борються за мир в Україні, хоча шляхи досягнення миру в них суттєво відрізняються.


Силові структури натхненно допитують свободівців. Дістають їх телефони. Розшукують. Брешуть. Ховаються за димами.

Свободівці натхненно вимагають діяти по правді. Але, треба згадати Тараса Шевченка: „Правда в кожного своя!”


Тим часом дякуючи діям ДГ, Київ задихається в диму. Державою лунають вибухи. Окупанти порушують мир, коли їм це зручно, коли є цілі на мушці.

Табір Президента очікує, що за змінами до конституції Опозиційний блок і інші промосковські партії (ОБ і КО ) почнуть агітацію згідно виборчих законів України.

Між тим, Запорозька область. Токмак.

4 вересня забігла жінка. Їй треба було стаціонарний телефон, аби подзвонити до СБУ!

Розповіла про робітника Центру соціального, що назвався В’ячеславом Білецьким. Вона стала свідком, як цей „робітник”, замість виконувати свої службові обов’язки з обслуговування пенсіонерів, немічних, відкрито вів антиукраїнську пропаганду, закликав до війни з Києвом на боці Путіна. Критикував усю українську владу. Особливо дістав на горіхи Президент України. Закликав до відновлення СССР. Працював натхненно і не ховаючись, переконаний у власній захищеності.

Тобто, поки український табір готується до виборів, поки одні партії зачиняють членів інших партій під домашні арешти, ОБ і КО готує Україну до війни, розвідують настрої, налагоджують контакти, планують де можуть ДГ ховатися і в кого.

/* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman";}

R_

R_

Карта «Соборна Україна»

    Випуск карти присвячено 90-й річниці Великої Злуки ( об'єднання УНР та ЗУНР в єдину державу) 22 січня 1919р.     Карту розроблено фахівцями Фонду у співпраці з істориками та науковцями. Підготовку до друку та видання здійснено видавничою фірмою "Карти і атласи". Наклад - 1тис. примірників (1-а черга).     Окремої настінної карти соборної УНР раніше не існувало. Існуючі історичні карти УНР в різноманітних атласах часто заперечують одна одну, є неповними і не дають цілісної картини державного будівництва 1918-1919рр. [ повніший опис ] duhvoli.com.ua/resource/files/1254225864.rar

Українці, з Новим роком!

Україна - поле бою
За життя, за мир, за волю,
Де не буде місця злому,
А загибель роковому.
Ця земля лише для цвіту,
Де народжуються діти,
Діти миру і свободи,
Чим пишаються народи.
Українці - люди світу,
Що завжди не терплять гніту,
Захищають честь і гідність,
Віру у Господню міцність.
Всім бажаю в руки силу -
Класти ворогів в могилу,
І в приціли - зіркість ока,
Українці, з Новим роком!

Погляд на Олімпіаду зсередини

          У попередній статті про Олімпійські Ігри, озаглавленій «Чому Ріо ігнорує український гімн?», я мимоволі обмовився про те, що у мене є свої люди на Олімпійських Іграх, і тому про сало без чорного хліба не вигадка. 

Історія тут така. Є двоє гарних людей: дочка Наталка і її мати Регіна Миколаївна. Наташа мешкає в Ріо, у неї маленький син та чоловік бразилець.  Українка поліглот – володіє багатьма мовами світу. Мені відомо, що знає англійську, німецьку, французьку, іспанську, португальську, володіє ідіш та івритом. Здається, володіє ще якоюсь європеською мовою, боюся називати, аби не помилитись. Про це звідкілясь дізналися, звичайно ж, у Москві. Запропонували їй стати офіційним перекладачем за великі гроші пана Жукова – голови Олімпійського комітету РФ на ОІ в Ріо-де-Жанейро. Той, хто з московітів збирав про нашу Наталю Вікторівну інформацію, явно вчинив непрофесійно, тому, що наша землячка відповідає означенню ще одного «П» (окрім поліглот) - Патріот з великої літери. Навіть «ВП» - Великий Патріот рідної України. Всі головні маніфестації на підтримку України і українців у Ріо не обходяться без участі моєї знайомої. А статті у Фейсбуці. Це лише потрібно почитати - Наталя Лозицька наш надзвичайно потужний український форпост у Бразилії.

 На нинішній Олімпіада пані Наталя, як волонтер, підкреслю, перекладач офіційної делегації України в Ріо. Жодні перемовини там не обходяться без неї – Наталі Лозицької.

А мати її – Регіна Миколаївна, кандидат наук, колишній викладач Одеського  державного університету, полишивши всі домашні справи поїхала до Ріо, аби у відсутність мами посидіти з онуком, нагодувати зятя. Ми домовились, що вона писатиме мені про свої враження. Сьогодні отримав чергового листа від РМ, на моє переконання вельми цікавого, давайте разом прочитаємо:    

            
> > Сьогодні перший і, напевне, останній раз у Ріо наживо спостерігала баталії на Олімпійському стадіоні. Запрошення Наталочка випросила для мене в оргструктурах перепустку, щоб моє перебування в Олімпійському Ріо було виправданим. Їхати довелось так далеко, як напевно з Одеси до Умані…

Проїжджали олімпійський комплекс, що включає з десяток споруд на різноманітні види спорту. Це все знаходиться в прекрасному місці над океаном. Правда щоб створити цю красу треба було вести будівництво, відвойовуючи у джунглів територію. Ще залишилися де-не-де хащі непролазні. Незважаючи на величезну віддаль, вподовж чудової швидкісної траси обабіч в'ється, споруджена на сваях, огороджена решіткою і перилом велосипедно-пішохідна доріжка з чудовим видом на океан. От по такій чудо-трасі ми домчали ще до слідуючого комплексу олімпійських об'єктів.

Їх теж велика кількість, але ми поспішали туди, де змагання з боксу. Пройшли перевірку на вміст торбинок, детектор і далі ще перевірки так званих "аусвайсів". Правда все дуже організовано, скрізь в формах співробітники готові вирішити всі твої проблеми. Багато військових, щоб ніяка нечисть не нашкодила. Зайшли ми в споруду (залом не назвеш), завбільшки в футбольне поле. В центрі місце, де вже йдуть баталії. А над ним з чотирьох сторін висять монітори, де бій показують . І ловлю себе на тому, що дивишся на екран, а не живу картинку. ????

Цікава реакція глядачів. Вони сидять групами. Бій був між мароканцем і узбеком. Мароканці, осіб 50, усі в червоних майках під колір свого! розмахують прапором, підбадьорюють криками, а узбеки (їх менше) сидять поряд в сусідній ложі, як на важливій нараді, рівненькі, чинно так. Було б далі на що подивиться, а ж тут Наталочка виявила пропажу-кишені від олімпійської сумки з мобільними телефонами, і ми щодуху рвонули в кілометровий шлях нишпорити, де вона могла відвалитись. І вже на самому виході побачили сервіс «загублених речай», де й була наша рідна кишеня з засобами зв'язку Наталі.

Приємно, що є чесні люди, яким ми дуже вдячні. А то інформаційні сторінки новин з Олімпіади заповнюються тільки негативом - пограбували, вода позеленіла, камера впала... І всяка інша ахінея. А ніхто не пише, скільки сил докладається, щоб працював цей складний механізм організації дійства, скільки працює волонтерами бразильців і іноземців, скільки дарують посмішок і намагаються вирішити всі питання гостей...

Напевно чесна самовіддана праця не має такого запиту, як то кажуть "клуб нічка", яка так користується попитом, а жаль... Змагання проходять практично цілодобово і потреба бути в тому чи іншому місці волонтерам також цілодобова. Бачу це по Наталочці: приходить іноді і о другій годині ночі, а зранку вже дзвінки – треба сюди, треба туди, і все треба, і треба...

> >Увечері на фіналі греко-римської боротьби Наталочка вболівала разом з нашими земляками за Беленюка, який отримав срібло, можливо, через не зовсім коректне судійство (грузин суддя допоміг отримати перемогу грузину росіянину). Так коли виконували гімн Росіі, Наташа на весь голос співала гімн Украйни, що вважала більш справедливим. Потім підходили до неї НАШІ і дякували за громадянську позицію.  
> > Ось так і завершилось моє "хрещення" з Олімпіадою. 

Йде січове військо

Слова й мелодія М. Гайворовського

(правка: зміна "вороженьків" на "окупантів". Моя. Білотур)

ходою


Йде січове військо

Та співає стиха:

Як поборем окупантів,

Не буде в нас лиха.

Як поборем окупантів,

Не буде в нас лиха.


Йде січове військо

в боротьбу кроваву:

Як поборем окупантів,

Добудемо славу.

Як поборем окупантів,

Добудемо славу.


Йде січове військо,

Пісня степом лине:

Як поборем окупантів,

Слава не загине.

Як поборем окупантів,

Слава не загине.


https://www.youtube.com/watch?v=dBZViLcf3q0

Україна переможе! Але кожне слово кожного українця, кожна дія кожного українця, кожна думка кожного українця має до того долучитися. Пам'ятаймо! Не про нас, українців мова. Ми мусимо затулити собою і нашими олігархами чорну дірку, яка бажає ковтнути світ! Повторюється рік 1939, коли Сталін організував Другу Світову війну. Гітлер був лише маріонеткою, аби дати Сересерії привід звільнити Світ. Адольф все зрозумів, але пізно, і почав війну з Сересерією не з власної волі. Просто він намагався відтягнути власну смерть, бо не горів бажанням застрелитися у 1941. Можливо, це можуть зрозуміти лише полонені в АТО українські вояки, особливо ті, що вже ніколи не побачать рідних. Бо вони знали на що йшли! Вони наймужніші і наймудріші серед мешканців. Герої не вмирають!

Слава Україні!

Героям слава!

Невсеремось!

Шановне і поважне товариство знає, що сьогодні за день... Мені чомусь пригадався віршик, який з'явився "в народі" після чорнобильської аварії... "Ми - українська нація! Не візьме нас радіація! Невсеремось!" Ті, хто старший за віком, зрозуміють, що "невсеремось" - це перекручене від нікарагуанського "венсеремос". Наразі, замість "радіація" можна підставити інше слово... Але зміст від того не зміниться.
Згадаймо і пам'ятаймо... Бо це наша історія... Не забудьте запалити свічку ввечері...

Навіть не можу придумати адекватної назви...

Не люблю я політичної теми, і ніколи не любила, особливо тепер, зважаючи на те, в що перетворили політику в Україні. Завжди намагаюся оминати політичні теми у розмовах, матеріалах, блозі і всюди, де їх тільки можна порушити, але нині хочу трошки поділитися думкою. Вона не претендує на оригінальність, аналітичність чи щось особливе, але тим не менше…

Так от, 2 роки Україна має нового президента. Ну як нового… Битого, фарбованого, не дуже якісного, одним словом «б/у», але це як з автомобілем – хоч купив вживаний, але особисто для тебе він новий. Як я вже казала, політика це зовсім не моє, тому перших півроку так званої каденції я не дуже пам’ятаю, пам’ятаю хіба своє внутрішнє обурення і здивування від, вибачте, але іншими словами назвати не можу, тупості та недалекості нашого народу, який його вибрав… Але це трохи інша тема, зараз не про те… Щодо того, що нині хочу сказати – це тотальна неповага!!! Насправді, такої неповаги, яку має суспільство до нинішнього гаранта, не було до жодного з попередників. Дехто каже, що це ненависть, але думаю це не так, це саме тотальна неповага, ненависть – це те, що зробили з Каадафі…У нас це висловлювання, вираження творчості, цікаві порівняння тощо...


Безмежна кількість зображень з приниженням та осміюванням, футболки з «ананасами» та й не тільки футболки… Почалося все, звичайно, з далекого 2004 року, Івано-Франківська та яйця і з того часу понеслося… От не щастить людині просто… Таке враження, що сама його доля провокує на таке осміювання і неповагу. Посудіть самі: то від яйця свідомість втратив, то двері, які зачинилися просто перед носом перед інавгурацією,

вінок, який став зіркою Інтернету,



незрозумілі вирази обличчя, з яких люди з почуттям гумору просто не можуть не провести аналогій…

Сміються зі всього, що пов’язане з нинішнім президентом:
Його безграмотність


Його сім’я


Його минуле


І ще над всім, над чим тільки можна…

І було би дуже весело, якби не було так сумно… От я не знаю – чи така поведінка стосовно президента країни – це нормально, чи це просто захисний механізм від безвиході, чи це заміна активних протестів суспільства (в які воно вже ЧОМУСЬ не вірить), чи може це банальна спроба знайти хоч щось позитивне у тому, що робиться в країні (а що може бути позитивніше за сміх?)… В одному я переконана на сто відсотків – такої неповаги до головної людини країни не дозволяють собі в жодній цивілізованій країні світу (прошу не сприймати це як претензію до українців, йдеться про те, що наше суспільство політично нездорове). І ще одне, в чому я впевнена – довго це тривати не може… Але от чим закінчиться не знаю: чи тим, що українці змиряться, чи таки щось змінять (для чого потрібно хоч трошки змінитися самим)…

І наостанок...

Тиха окупація китайцями зазомбованих українців...

Прес-конференція

Представників політичних партій та громадських організацій, що входять до складу Херсонського обласного Комітету опору диктатурі

 

На тему: «Про загрози  у зв’язку із реалізацією органами влади України залучення програми китайських інвестицій і недопущення надання в довгострокову оренду земель сільгосппризначення китайським інвесторам»

 

ПРЕС-РЕЛІЗ

 

10 жовтня 2013 року Представники осередків політичних партій, громадських об’єднань і організацій Херсонської області звернулись до Президента України, Голови Верховної Ради України, премєр – міністра України та голови Херсоснької обалсної державної адміністрації з відкритою заявою про загрози  у зв’язку із реалізацією органами влади України залучення програми китайських інвестицій і недопущення надання в довгострокову оренду земель сільгосппризначення китайським інвесторам.

Із англомовного сайту китайської газети South China Morning Post, зі слів Міністра агрополітики України Миколи Присяжнюка та від голови ради директорів українського агрохолдінгу KSG Agro Сергія Касьянова стало відомо про те, що китайська корпорація Xinjiang Production and Construction Corps не тільки має плани, а й вже домовилася із владою України про великий проект, розрахований на 50 років, який починається у 2014 році. В його рамках китайська сторона, в особі Синьцзянського виробничо-будівельного корпусу китайської армії вже підписала 31 травня 2013 року перший протокол про наміри з агрохолдингом KSG Agro. Згідно інформації сайту китайської газети South China Morning Post, таким чином китайці розраховують створити нові робочі місця для китайських працівників, а у випадку успішної реалізації проекту Україна стане найбільшим закордонним виробником китайської сільськогосподарської продукції.

За інформацією South China Morning Post, на першому етапі українці повинні здати в оренду китайцям «100 тис. га – площа розміром з Гонконг - високоякісних сільгоспугідь на сході Дніпропетровської області, головне для вирощування сільгосппродукції і розведення свиней». Надалі китайці планують отримати в оренду з наступним викупом у власність 3 млн. гектарів земель сільськогосподарського призначення. Є багато джерел, які підтверджують про готовність влади України надати таку кількість земель України Китаю. 3 млн. гектарів землі - це практично 5 % всієї території України. Це більше, ніж уся Київська область зі столицею включно. А раз мова йде лише про землі сільгосппризначення, то проект надання земель китайцям повинен охопити кілька регіонів. До таких належать Херсонська область та АР Крим, влада яких також активно впродовж останніх років обмінюється делегаціями з Китаєм і досягла ряд домовленостей «про співпрацю» на цих землях України.

Але в останні роки влада України демонструє небезпечні ознаки відсутності патріотизму щодо власного народу, проявляє всіляке сприяння зацікавленості іноземців у позбавленні українського народу власних земель, як життєвого простору і відтиснення його в резервації задля допуску на ці землі чужинців та іноземних компаній і навіть армій.

Прослідковується історична паралель в часі і схожість злих намірів, коли чужинська влада організувала голодомор в селах України 1932-1933 років, з метою знищити значну частину народу, який є не тільки носієм і сувереном влади, а й її захисником.

Наперед відомо, що китайські інвестори не вкладають інвестицій шляхом надання якійсь країні грошового чи товарного капіталу. Разом із продукцією та іншим ресурсом на територію України нахлине міграція нужденних китайців, які власноруч будуть обробляти нашу у та повністю забирати все вирощене на ній, залишаючи виснажені, сплюндровані масиви непридатних пустель та тисяч емігрантів-китайців, які асимілюються серед населення України, створивши китайські гетто, китайські квартали в містах і поселення в селах. Такі наслідки в попередній історії були можливі лише за умов збройного захоплення ворожими арміями земель України та фізичного поневолення населення. Через такі поселення і гетто в містах Америки та Європи поширюється міжнародна злочинність, наркотрафік, проституція ігорний бізнес тощо.

Впродовж двох останніх десятиліть влада України цілеспрямовано руйнує виробничу інфраструктуру села не даючи перспектив на відродження і розвиток села. Це доказово видно по довготривалій практиці підвищення цін на паливо навесні, коли треба сіяти, і восени, коли потрібно збирати врожай. Застосовується постійна практика умисного заниження закупівельних цін на сільгосппродукцію. Різними квотами і заборонами Уряд України так регулює питання реалізації сільгосппродукції аграріями, щоб тисячі господарств, фермерів не мали можливість вигідно безпосередньо продавати свою продукцію як на внутрішньому ринку, так і зовнішньому. Таким чином створюються тепличні умови для монополізації аграрних ринків на користь декількох олігархів, які за безцінь скуповуючи зі всієї України сільгосппродукцію, продають її з величезним прибутком на зовнішні. Підтвердженням цьому є практика заборони Урядом вивезення багатьох найменувань сільгосппродукції за кордон, в т. ч. і у 2013 році.

Але найлегший і найприбутковіший бізнес для влади – це продаж землі! Всі розуміють, що поки на строк дії мораторію до 2016 року вільний продаж неможливий, але можлива довгострокова оренда на 49 років з розрахунком на послідуючий викуп земель.

Для операцій з землею влада України створила вже і відповідний організаційно-правовий інструмент. 02 липня 2012 року Кабінет Міністрів України своєю постановою створив Державний земельний банк. Згідно з документом, створюється Публічне Акціонерне Товариство «Державний земельний банк» із статутним капіталом 120 млн грн. 100% статутного капіталу банку належить державі. Державний земельний банк має право здійснювати операції із земельними ділянками і майновими правами на земельні ділянки. До статутного капіталу банку увійдуть сільськогосподарські землі, які будуть передані в його управління. У зв'язку з цим з 01 січня 2013 року розпочато інвентаризацію державних земель сільськогосподарського призначення з метою внесення їх у статутний капітал Державного земельного банку. Площа таких земель вже складає 2,6 млн. гектарів землі. Земельний банк починає свою роботу у жовтні 2013 року і видаватиме кредити аграріям за 6-8% річних під заставу землі.  А вільних земель в Україні для надання їх китайцям немає.

Зважаючи на вище викладене, підписанти заяви вимагають від Верховної Ради України, Президента України та Уряду України:

- негайно розробити і затвердити Програму протекції і сприяння національному сільгосптоваровиробнику задля забезпечення заохочень національних інвесторів у сільське господарство України;

-  китайські інвестиції дозволити лише за принципом «грошові і товарні інвестиції без китайців в Україні та її землях»;

-  зняти всі адміністративні заборони і обмеження, забезпечивши вільний доступ українських виробників сільгосппродукції на зовнішні ринки;

-  припинити практику регулювання закупівельних цін на сільгосппродукцію шляхом їх адміністративного неринкового заниження;

-  закупівлю сільгосппродукції на внутрішні ринки робити засобом податкових і цінових заохочень виробників, а не силою і примусом.

У зв’язку з мовчазним ігноруванням нашої пропозиції від 16.05.2013 року, повторно звертаємося до голови Херсонської обласної державної адміністрації з вимогою:

        провести до 20 жовтня ц.р. засідання за «круглим столом» на тему: «Можливі наслідки китайських інвестицій в економіку Херсонської області та України». До організації та проведення цього заходу бачимо залучення як представників, фахівців з боку Вами керованого органу влади, так і від наукової й місцевої громадськості    м. Херсона та області.

У разі ігнорування і цієї, повторної пропозиції, щодо проведення засідання за «круглим столом» на вище наведену тему, залишаємо за собою право проведення відповідного заходу 22 жовтня 2013 року.